- •1._Поняття та зміст предмету аграрного права.
- •2._Відносини, які входять до предмету аграрного права.
- •3_. Методи регулювання в аграрному праві.
- •4. Принципи аграрного права.
- •5._Інститути аграрного права.
- •6._Джерела аграрного права.
- •7._Види аграрних правовідносин.
- •8._Зміст аграрних правовідносин.
- •9_Порядок реорганізації ксп.
- •10_Право на земельний пай та порядок виділення його в натурі.
- •11_Порядок укладання колективного орендного договору.
- •12_Права та обов’язки пайовиків – членів колишніх ксп.
- •13_Види суб’єктів аграрної підприємницької діяльності.
- •14_Порядок створення сфг.
- •15_Права та обов’язки членів сфг.
- •16_Порядок ліквідації сфг.
- •17_Поняття, ознаки та класифікація сільськогосподарських кооперативів.
- •7. Досягнення мети кооперативу за допомогою ведення спільної діяльності.
- •18_Порядок створення сільськогосподарського кооперативу.
- •19_Права та обов’язки членів сільськогосподарського кооперативу.
- •20_Порядок ліквідації сільськогосподарського кооперативу.
- •21_Поняття, ознаки та класифікація приватних підприємств.
- •22_Порядок створення приватних підприємств.
- •23_Порядок ліквідації приватних підприємств.
- •24_Поняття, ознаки та класифікація господарських товариств.
- •25_Порядок створення господарських товариств.
- •26_Права та обов’язки учасників господарських товариств.
- •27_Порядок ліквідації господарських товариств.
- •28_Відмінність сільськогосподарського кооперативу від сфг.
- •29._Склад учасників суб’єктів аграрного права.
- •30_Трудові відносини суб’єктів аграрного права.
- •31_Органи управління та контролю суб’єктів аграрного права.
- •32_Правовий режим майна суб’єктів аграрного права.
- •Ст.19. Формування майна фермерського господарства
- •Ст. 20. Право власності на майно, яке використовується для ведення фермерського господарства
- •Ст. 21. Відповідальність фермерського господарства
- •Ст. 22. Фермерське господарство як об’єкт майнових прав
- •Ст. 23. Успадкування фермерського господарства
- •33_Специфічні ознаки суб’єктів аграрного права.
- •34_Обов’язки суб’єктів аграрного права стосовно охорони навколишнього природного середовища в процесі здійснення господарської діяльності.
- •35_Права та обов’язки суб’єктів аграрного права під час користування землями водного фонду.
- •36_Порядок використання суб’єктами аграрного права вод.
- •37_Порядок використання суб’єктами аграрного права водних об’єктів.
- •38_Порядок користування землями лісового фонду під час здійснення підприємницької сільськогосподарської діяльності.
- •39_Порядок використання надр, розташованих на земельних ділянках сільськогосподарського призначення.
- •40_Порядок використання об’єктів рослинного світу під час виготовлення сільськогосподарської продукції.
- •41_Порядок користування об’єктами тваринного світу.
- •42_Поняття земель сільськогосподарського призначення.
- •43_Поняття земельної ділянки.
- •44_Права власників та користувачів земельних ділянок.
- •45_Обов’язки власників та користувачів земельних ділянок.
- •46_Загальне поняття та класифікація договорів в сфері вироблення та реалізації сільськогосподарської продукції.
- •47_Договори, спрямовані на реалізацію сільськогосподарської продукції.
- •48_Договори, спрямовані на забезпечення господарської діяльності суб’єктів аграрного права.
- •49_Договір контрактації сільськогосподарської продукції.
- •50_Договори купівлі-продажу в аграрному праві, їх види.
- •51_Договір міни, його різновиди.
- •52_Договір комісії при здійсненні сільськогосподарської підприємницької діяльності.
- •53_Порядок укладання біржових угод з сільськогосподарською продукцією.
- •54_Види біржових угод.
- •55_Договір лізингу.
- •56_Види договорів лізингу.
- •57_Договір фінансового та оперативного лізингу.
- •58_Договір зворотного та пайового лізингу.
- •59_Договір оренди майна в аграрному праві.
- •60_Відмінність договору оренди від договору лізингу.
- •61_Договір оренди землі.
- •62_Істотні умови договору оренди землі.
- •63_Порядок укладання договору оренди землі.
- •64_Порядок надання земель сільськогосподарського призначення в суборенду.
- •65_Загальне поняття про сертифікацію сільськогосподарської продукції.
- •66_Загальне поняття про контроль діяльності за виготовленням сільськогосподарської продукції.
- •67_Основні органи, які мають повноваження контролювати діяльність суб’єктів аграрного права.
- •68_Порядок використання мінеральних добрив, пестицидів, стимуляторів росту сільськогосподарськими виробниками.
- •69_Контроль за використанням мінеральних добрив, пестицидів, стимуляторів росту сільськогосподарськими виробниками.
- •70_Порядок виробництва продукції рослинного походження.
- •71_Контроль за виробництвом продукції рослинного походження.
- •72_Порядок виробництва продукції тваринного походження.
- •73_Контроль за виробництвом продукції тваринного походження.
- •74_Вимоги до якості сільськогосподарської продукції.
- •75_Порядок оподаткування суб’єктів аграрного права.
- •76_Поняття фіксованого сільськогосподарського податку.
- •77_Порядок сплати фіксованого сільськогосподарського податку.
- •78_Основні податки, які сплачують суб’єкти аграрного права.
- •79_Пільги при оподаткуванні господарської діяльності суб’єктів аграрного права.
- •80_Порядок надання кредитів суб’єктам аграрного права.
- •81_Пільги при наданні кредитів суб’єктам аграрного права.
- •82_Поняття відповідальності суб’єктів аграрного права за порушення законодавства.
- •83_Види відповідальності суб’єктів аграрного права.
- •84_Адміністративна відповідальність суб’єктів аграрного права.
- •85_Кримінальна відповідальність суб’єктів аграрного права.
- •86_Цивільно-правова відповідальність суб’єктів аграрного права.
50_Договори купівлі-продажу в аграрному праві, їх види.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК).
Різновидами договору купівлі-продажу є:
1) договір роздрібної купівлі продажу (ст.698 ЦК);
2) договір поставки (ст.712 ЦК);
3) договір контрактацій сільгосппородукції (ст.714 ЦК)
4) договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу (ст.714 ЦК).
5) договір міни (ст.715 ЦК).
Договір купівлі-продажу іменний, двосторонній, консенсуальний сплатний договір. Істотними умовами договору купівлі-продажу традиційно вважаються предмет та ціна. На відміну від ЦК 1963 р., за яким ціна була істотною умовою договору купівлі-продажу, за ЦК 2003 р. ціна є істотною Умовою лише для окремих видів договорів купівлі-продажу (наприклад, про-даж нерухомості). В інших випадках за відсутності прямої вказівки на ціну безпосередньо в договорі вона визначається за правилами ст. 632 ЦК, тобто сплачується звичайна ціна, яка склалася на аналогічні товари на момент укладення договору.
Водночас, умова про консесуальність договору не є однозначною. Інколи договір купівлі-продажу можна вважати реальним (момент виконання збігається з моментом укладення).
Предметом договору можуть виступати як речі, визначені індивідуальними та родовими ознаками, так майнові права та право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру.
Для того, щоб річ визнавалася товаром могла виступати як предмет договору купівлі-продажу, необхідно наділити її такою властивістю, як обігоз-датність. Речі, обмежені в обігу, можуть бути предметом договору купівлі-продажу лише за наявності у продавця та покупця спеціального дозволу на їх реалізацію чи придбання (наркотичні речовини, мисливська зброя), а речі, які вилучені з обігу, взагалі не можуть продаватися купуватися.
Найчастіше предметом договору купівлі-продажу виступають речі, які є у продавця на момент укладення договору або будуть створені (придбані) у майбутньому. Умова щодо предмету договору купівлі-продажу вважається виконаною, якщо зміст договору дозволяє визначити найменування товару його кількість. Кількість може визначатися в мірах ваги, площі, штуках тощо.
Сторонами в договорі є продавець, покупець. За загальним правилом право продажу товару надано власнику. Водночас у певних випадках стороною може бути й інша особа (наприклад, транспортна організація — ари реалізації швидкопсувного вантажу, якщо виникла загроза його псування неможливо отримати вказівки від вантажовідправника).
Договір купівлі продажу може укладатися як в усній, так в письмовій чи письмовій нотаріальній формі, а також шляхом вчинення конклюдентних дій, тобто дій, які свідчать про бажання покупця укласти договір на запропонованих йому умовах.
Форма договору залежить від ціни договору, суб'єктного складу, предмета договору спеціальних вказівок закону. Так, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового» комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Договір купівлі продажу належить до типових двосторонніх договорів, зміст договору становлять права та обов'язки сторін.
Головними обов'язками продавця є:
— передати товар покупцеві у власність. Передача можу здійснюватися або шляхом безпосереднього вручення або здачею товару для перевезення чи пересиланням органам транспорту чи пошти;
— передати покупцеві необхідні документи на товар, які передбачені законом чи договором;
— забезпечити виникнення у покупця права власності на товар;
— інформувати покупця про недоліки речі;
— попередити покупця про права третіх осіб, тобто про так звані» юридичні недоліки речі»;
зберігати продану річ в тих випадках, коли право власності переходить до покупця до її передачі;
- виступити на боці покупця, якщо треті особи звернулися до покупця з позовом про витребування речі.
взагалі
відмовитися від
догово-
- сплатити обумовлену грошову суму за товар;
вчинити дії, необхідні для забезпечення передачі товару (надати від-вантажувальні реквізити, оформити довіреність представнику тощо);
-прийняти товар або забезпечити зберігання товару, який покупець відмовився прийняти;
- оглянути товар перевірити його якісні кількісні характеристики;
- притягнути продавця до справи, якщо треті особи звернулися з позовом про витребування речі.
При цьому між сторонами є спільні обов'язки, зокрема: відшкодування збитків, як. виникли у контрагента у зв'язку з неналежним виконанням договору, затримкою виконання або відмовою.
Відповідальність сторін за неналежне виконання договору купівлі-
продажу. Відповідальність може настати за невиконання будь-якоїумови договору у вигляд, сплати неустойки відшкодування збитків. Так, покупець якому передано товар неналежної якості, має право вимагати від покупця за своїм вибором
- пропорційного зменшення ціни:
- безоплатного усунення недоліків в розумний строк;
- відшкодування витрат на усунення недоліків.
Якщо недоліки товару настільки істотні, що їх неможливо усунути, покупець має право вимагати заміни товару або взагалі відмовитися від договору. Продавець також відовідає за продаж некомплектного товару, продаж товару без тари упаковки, порушення асортименту тощо.
