Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
zadachi_z_konstitutsiynogo.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
18.04.2019
Размер:
200.19 Кб
Скачать

Задачі з конституційного права України для самостійної роботи.

  1. Громадянин N був затриманий працівниками обласного відділу МВС України під час мирної акції протесту проти хаотичної забудови Києва 23 червня 200? року. 27 червня того ж року без пояснення причини затримання його відпустили. Того ж дня громадянин N направив до Конституційного суду конституційне подання про неконституційність дій органів МВС України. Дати юридичний аналіз викладеним фактам. Обґрунтувати дії органів МВС та громадянина N. Яка компетенція Конституційного Суду України? Як вирішити це питання?

ВІДПОВІДЬ

1.Згідно ст..39 Конституції України «Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування». Що саме і робив громадянин N.

2.Згідно ст..29 Конституції України «У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою».

3. Згідно ст..29 Конституції України : «Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.»

4. Згідно ст..29 Конституції України «Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого».

5. Згідно Ст. 55 Конституції України «Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб».

6.Ст. 8 Конституції України, в якій є чудовий принцип верховенства права, що включає в себе розумність, добросовісність і справедливість. І Ц., який потрапив у жорна нашого правосуддя, усе ще сподівається, що справедливість восторжествує

Правомірні дії громадянина N: пункт 1 відповіді.

Правомірні дії громадянина N: пункт 5 відповіді.

Правомірні дії працівників обласного відділу МВС України: пункт 2 відповіді.

Неправомірні працівників обласного відділу МВС України: пункт 2 відповіді (затримання не на 72 години, а на 96 годин).

Неправомірні працівників обласного відділу МВС України: пункт 3 відповіді – затримання без пояснень.

Неправомірні працівників обласного відділу МВС України: пункт 4 відповіді – нікого з родичів не повідомляли.

До компетенції Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції України (ст..8 КУ)як Основного Закону держави на всій території України, а його діяльність ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повноти і всебічності розгляду справ та обґрунтованості прийнятих ним рішень.

Вирішення: Громадянину N заподіяна матеріальна і моральна шкода. Може бути застосовані: грошова компенсація, або притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників міліції, які порушили конституційні права громадяна N.

  1. Громадянин N в день виборів перебував у службовому відрядженні в м. Чернівці, де звернувся до виборчої комісії з проханням реалізувати своє конституційне право на голосування на виборах. Член дільничної комісії видав бюлетеня та вніс прізвище громадянина N у списки виборців.

Дайте юридичний аналіз викладених фактів? Які нормативні акти регулюють дані питання? Які принципи виборчого права порушені? Яка відповідальність має бути застосована до винних осіб?

ВІДПОВІДЬ

1. Стаття 38. Конституції України. Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

2.Нормативно-правові акти: Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», Закон України «Про вибори Президента України», Закон України «Про вибори народних депутатів України».

3.Закон «Про державний реєстр виборців», згідно з його редакцією, виборець, який у день голосування з поважної причини не може проголосувати за місцем реєстрації, отримує можливість проголосувати в іншому місці без зміни виборчої адреси - тобто достатньо буде не пізніше ніж за п`ять днів до виборів або референдуму заявити про своє бажання проголосувати в орган ведення держреєстру за місцем перебування, при цьому не вирішуючи питання про «виписку» за місцем прописки.

 4.Так як громадянин не звернувся у 5-ти денний строк до виборчої дільниці за місцем перебування а також не з’явився на виборчу дільницю за місцем реєстрації, він втратив своє право на голос, так як списки були вже сформовані.

Порушено принцип рівного виборчого права, згідно Закону України «Про Вибори Народних депутатів України» ст.21 п.2. Виборець може бути включений до списку виборців лише на одній виборчій дільниці. Це право і було порушено, т.як одного виборця було включено до двох списків виборців, коли до останнього взагалі не мали права включати.

5. Член виборчої комісії умисно надав громадянину можливість проголосувати за іншу особу чи проголосувати більше, ніж один раз у ході голосування, або надав виборчий бюлетень особі, яка не включена до списку виборців, чи надав заповнений виборчий бюлетень, то за одну з таких дій настає кримінальна відповідальність у вигляді обмеження волі на строк від трьох до п’яти років.

3.Кандидат у депутати Верховної Ради України під час передвиборчої кампанії був підданий заходам адміністративного стягнення, що накладаються у судовому порядку.

Чи діє в даному випадку принцип недоторканості кандидата в депутати? Дайте юридичний аналіз викладеним фактам. Які нормативні акти регулюють відповідні питання?

ВІДПОВІДЬ

1.Закон України Про вибори народних депутатів України

ст.30 «Кандидат у депутати пiд час проведення передвиборної кампанiї не може бути притягнутий до кримiнальної вiдповiдальностi, заарештований або пiдданий заходам адмiнiстративного стягнення, якi накладаються в судовому порядку, без згоди Центральної виборчої комісії».

2.В даному випадку принцип недоторканості кандидата в депутати не діє. А може він не діяти лише за згодою Центральної виборчої комісії. Отже, адміністративна відповідальність все ж таки можлива.

Нормативно-правові акти: Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», Закон України «Про вибори народних депутатів України».

4.В день виборів громадянин N, перевіряючи списки виборців, не виявив своє прізвище в списках виборців. У зв’язку з цим голові дільничної виборчої комісії ним була направлена письмова заява з проханням внести його до списків. Голова відмовив у розгляді заяви, так як це, на його думку, не належить до його компетенції. Які дії має вчинити виборець для усунення порушеного права? Який орган має вирішити питання про внесення виборця N до списків? Яка відповідальність за неправильність списків може бути застосована і до яких суб’єктів?

Він повинен подати скаргу до Дільничної виборчої комісії за місцем реєстрації з скаргою, в якій попросити включити його до списку виборців. Скарга розгядається в день виборів невідкладно, але не пізніше часу закінчення голосування.

Заява виборця розглядається дільничною виборчою комісією у дводенний строк, а напередодні і в день виборів - негайно. (п. 11, ст.18 Закону України “Про вибори народних депутатів” .

Стаття 35. Порядок внесення змін до уточненого списку виборців на звичайній виборчій дільниці п.1. Внесення змін до уточненого списку виборців на звичайній виборчій дільниці здійснюється головою, заступником голови та секретарем дільничної виборчої комісії. п.2. Зміни до уточненого списку виборців на звичайній виборчій дільниці вносяться на підставі: 1) рішення суду, прийнятого відповідно до частини шостої статті 32 цього Закону; 2) рішення окружної виборчої комісії, прийнятого відповідно до частини дев'ятої статті 34 цього Закону; 3) повідомлення органу ведення Державного реєстру виборців щодо усунення кратного включення виборця у списку виборців на цій виборчій дільниці; 4) рішення дільничної виборчої комісії.

Ст.157 Кримінального Кодексу У, п.1. Перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права, а також ухилення члена виборчої комісії у роботі комісії без поважних причин - караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років. Санкції можна застосувати до Голови виборчої комісії.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]