1.Порушено Закон України «про оренду землі», Земельний кодекс України Стаття 93. Право оренди земельної ділянки

2. Уповноважений не розглядає звернень, які стосуються спорів між юридичними та фізичними особами, спорів з сусідами, роботодавцями, родичами, керівниками фірм, установ, підприємств та організацій, оскільки розгляд цих питань належить виключно судам та відповідним органам.

3.Звернення до Вищого Господарського Суду для відновлення своїх прав.

11. Громадянин України звернувся до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини про порушення його права на здійснення підприємницької діяльності не забороненої законом. Дайте юридичний аналіз викладеного факту. Який вид гарантій на здійснення своїх прав реалізував громадянин України? Які нормативні акти забезпечили громадянину право на звернення до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини?

1.Порушена ст.42 Конституції України на право вільно займатися підприємницькою дільністю. Громадянин звернувся до уповноважених органів для поновлення своїх прав.

2. Гарантії: -державний захист прав і свобод людини, проголошений ст. 3 Конституції України та визначений як обов'язок держави здійснювати правове регулювання прав і свобод, а також забезпечувати правовими засобами дотримання, виконання та захист прав і свобод;

-гарантії на контроль за дотриманням законодавчими, виконавчими та судовими органами положень Конституції про права та свободи людини і громадянина.

3. Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», Конституція України.

11. Районна державна адміністрація визнала таким, що не має юридичної сили рішення місцевого референдуму села «А» про дострокове припинення повноважень членів та голови відповідної ради. Чи правомірні дії адміністрації (обґрунтуйте)? Які питання можуть виноситися на місцевий референдум ?

дії неправомірні, тому що до функції адміністрації не відносяться повноваження щодо обранням, призначенням, і звільнення посадових осіб.

на місцевий референдум виносяться питання: вирішення питань місцевого значення.

11. Рада Міністрів Автономної Республіки Крим своєю постановою оголосила район м. Балаклави зоною надзвичайної екологічної ситуації. Верховна Рада України скасувала це рішення як незаконне. Дайте юридичний аналіз викладеного факту. Який орган держави України має право відміняти постанови і розпорядження уряду Автономної Республіки Крим у випадках невід­повідності законам України? Якими законодавчими актами це визначається?

1.Неправомірна дія зі сторони виконавчих органів Автономної Республіки Крим. Порушення ст. 19 Конституції України «органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

2. Скасовувати неправомірні акти можуть орган законодавчої влади (Верховна Рада), Конституційний суд, глава виконавчої влади (Президент), вищий орган державного управління (Кабінет Міністрів), суд районний, міський чи арбітражний (у позовному порядку), вищестоящі органи виконавчої влади..

3.Конституція України, Закон «про Кабінет Міністрів України», Закон «про Президента України», Закон «про Раду Міністрів Автономної Республіки Крим».

11. Громадянин України був призваний до лав Збройних сил України. У військовій частині він відмовився брати до рук зброю, мотивуючи це своїми релігійними переконаннями. Дати юридичну кваліфікацію казусу. Чи порушені конституційні права громадянина? Як вирішити це питання? Які нормативні акти регулюють дане питання?

ПКМУ «Про альтернативну (невійськову) службу"

Громадяни України мають право на альтернативну службу, якщо виконання військового обов'язку суперечить їхнім релігійним переконанням і якщо вони належать до діючих відповідно до законодавства релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю. Перелік таких релігійних організацій затверджується Кабінетом Міністрів України. На альтернативну службу направляються громадяни, які підлягають призову на строкову військову службу і особисто заявили про неможливість її проходження як такої, що суперечить їхнім релігійним переконанням, документально або іншим чином підтвердили істинність переконань та стосовно яких прийнято відповідне рішення комісією у справах альтернативної служби.

Загальна декларація прав людини (прийнята Генеральною Асамблеєю 00Н 10 грудня 1948 р.) - проголошується, що всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності і правах (ст. 1), що кожна людина повинна мати всі права і свободи, проголошені цією Декларацією.

Для вирішення питання про направлення на альтернативну службу громадянин після взяття на військовий облік, але не пізніше ніж за два календарні місяці до початку встановленого законодавством періоду призову на строкову військову службу особисто подає письмову заяву до комісії у справах альтернативної (невійськової) служби (далі - комісія) за місцем проживання. Початок проведення призову громадян на строкову військову службу встановлюється на підставі Указу Президента України. Заява про направлення на альтернативну службу подається у довільній формі із зазначенням мотивів неможливості проходження строкової військової служби та підтвердженням істинності релігійних переконань громадянина. До заяви додаються документи, що підтверджують істинність його релігійних переконань, копія документа про освіту, довідка про склад сім'ї та довідка з місця роботи або навчання.

11. Жителі селища міського типу зібрали мітинг на центральній площі, повідомивши місцеві органи влади про його проведення. Органи місцевої виконавчої влади припинили його проведення, мотивуючи це тим, що у організаторів мітингу відсутній письмовий дозвіл на проведення такого мітингу. Дайте юридичний аналіз викладеного факту. Які форми захисту своїх прав можуть використати жителі селища? Обґрунтуйте правомірність дій жителів селища та органів влади? Які нормативні акти регулюють дане питання?

Право громадян збиратися мирно, без зброї і проводити збори,мітинги, походи і демонстрації, закріплене в статті 39 Конституції України, є їх невідчужуваним і непорушним правом, гарантованим Основним Законом України. Це право є однією з конституційних гарантій права громадянина на свободу свого світогляду і віросповідання, думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, на використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір, права на вільний розвиток своєї особистості тощо. Таке сповіщення має здійснюватись громадянами через організаторів масових зібрань. Завчасне сповіщення відповідних органів про проведення тих чи інших масових зібрань - це строк від дня такого сповіщення до дати проведення масового зібрання. Тривалість строків завчасного сповіщення має бути у розумних межах і не повинна обмежувати передбаченого статтею 39 Конституції України права громадян на проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій.

З А К О Н У К Р А Ї Н И Про звернення громадян Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

11. Громадянин України звернувся за захистом права на освіту до Європейського Суду. Європейський Суд відмовив взяти до розгляду заяву громадянина України пояснюючи це тим, що з моменту останнього рішення прийнятого державними органами України пройшло більш ніж 6 місяців. Чи правомірні вимоги громадянина України? Чи вірні дії Європейського суду з прав людини. Які нормативні акти регулюють дане питання? Що є підставою відмовити в розгляді справи Європейським Судом з прав людини?

коротко:

1.дії неправомірні-прострочено строк подачі заяви.

2. дії Суду вірні

3. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод-в протоколі №1 є захищення права на освіту

4.суд може відмовити якщо:

а) закінчився строк подачі

б) питання не відноситься до компетенції Європейського суду

в) справа одночасно розглядається в якомусь іншому органі

г) не прощено всі інстанції в своїй країні

д) заяву направлено невідповідною мовою

е) заява прислана електронною поштою чи факсом (можна але треба надіслати –продублювати оригінали поштою)

ж) заява анонімна

прочитати:

Європейський суд з прав людини (далі – Суд) є міжнародним органом, який за умов, визначених Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, може розглядати заяви, подані особами, які скаржаться на порушення своїх прав. Конвенція є міжнародним договором, на підставі якого більшість європейських держав зобов’язалися дотримуватися прав та основоположних свобод людини. Ці права гарантуються як самою Конвенцією, так і протоколами до неї (Протоколи № 1, 4, 6, 7, 12 і 13), згода на обов’язковість яких надана державами – сторонами Конвенції.

Європейський суд є наднаціональною міжнародною судовою установою, яка розглядає скарги осіб щодо порушення їхніх прав державами – сторонами Конвенції.

3. Суд може розглядати лише ті заяви, які спрямовані проти держав, що ратифікували Конвенцію та відповідні протоколи, і які стосуються подій, що відбувалися після дати ратифікації (відповідна інформація щодо дат ратифікації Конвенції та протоколів до неї розміщено на офіційному сайті Європейського суду :

4. Ви можете звернутися до Суду лише зі скаргами, предмет яких перебуває у сфері відповідальності суб’єкта владних повноважень (наприклад: парламенту, суду, прокуратури тощо) однієї з цих держав. Суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб або недержавних інституцій.

5. Згідно з п. 1 статті 35 Конвенції, Суд приймає заяви до розгляду лише після того, як були використані усі внутрішні засоби юридичного захисту, і лише протягом шести місяців з дати винесення остаточного рішення. Суд не розглядає заяву, яка не відповідає цим умовам прийнятності.

8. Якщо Ваша заява стосується рішення національного суду, наприклад, вироку, то після того, як Ви використали звичайну процедуру судового оскарження, немає потреби знову вдаватися до спроб перегляду цього рішення. Також не обов’язково використовувати позасудові засоби юридичного захисту або звертатися зі скаргами або заявами, наприклад, до парламенту, глави держави або уряду, міністра чи уповноваженого з прав людини, оскільки ці засоби захисту не вважаються такими, що необхідно використати перед зверненням до Суду.

9. Ви можете подати заяву до Суду протягом шести місяців після ухвалення остаточного рішення судом або органом влади, до компетенції яких належить визначення питання, що є предметом Вашого звернення до Суду. Шестимісячний строк відраховується з моменту Вашого ознайомлення або ознайомлення Вашого адвоката з остаточним судовим рішенням, за результатами звичайної процедури оскарження на національному рівні, або ж - у разі якщо Ви вважає, що ефективний засіб юридичного захисту щодо такого порушення на національному рівні відсутній - з моменту стверджуваного порушення.

10. Перебіг шестимісячного строку припиняється в момент отримання Судом від Вас першого листа, в якому чітко викладено – хоча б у стислій формі – предмет заяви, яку Ви маєте намір подати, або заповненого формуляру заяви. Звичайного запиту з проханням надати інформацію недостатньо, щоб зупинити перебіг шестимісячного строку.

Як подавати заяву до Суду

Офіційними мовами Суду є англійська та французька, але за бажанням Ви можете звертатися до Секретаріату Суду офіційною мовою однієї з держав, що ратифікували Конвенцію. На початковій стадії провадження Суд може також листуватися з Вами цією мовою. Проте, якщо Суд не визнає заяву неприйнятною на основі надісланих документів, а вирішить запропонувати Уряду висловити свою позицію щодо скарг заявника, Суд вестиме листування англійською чи французькою мовою, а Ви чи Ваш представник, за загальним правилом, повинні будете надсилати подальші зауваження англійською чи французькою мовою.

12. Суд приймає лише ті заяви, які надіслані поштою (а не по телефону). Якщо Ви відсилаєте свою заяву електронною поштою або факсом, Вам обов’язково потрібно продублювати її звичайною поштою. Також немає необхідності бути особисто присутнім у Суді для усного викладення обставин справи.

Зміст заяви

Згідно з положеннями правила 47 Регламенту Суду, в заяві необхідно:

а) навести стислий виклад фактів, щодо яких Ви скаржитися, та суть Ваших скарг;

б) зазначити права, гарантовані Конвенцією або протоколами до неї, які, на Вашу думку, були порушені;

в) назвати національні засоби юридичного захисту, якими Ви скористалися;

г) навести перелік рішень судів (або інших державних органів) у справі, із зазначенням дати кожного рішення та органу, який його виніс, а також коротку інформацію про зміст цього рішення. До листа необхідно додати копії самих рішень (Суд не повертає надіслані йому документи, тому необхідно надсилати виключно копії, а не оригінали).

Правило 45 Регламенту Суду вимагає, щоб заява була підписана Вами як заявником, або Вашим представником.

Якщо Ви не бажаєте розкривати свою особу, Ви маєте про це зазначити в заяві до Суду та викласти причини на виправдання такого відступу від загального правила гласності провадження в Суді. У виняткових і виправданих випадках Голова Палати Суду може надати дозвіл на анонімність. Плата за звернення до Суду Суд не може надати Вам допомогу з оплати послуг адвоката для підготовки заяви до Суду. В подальшому, а саме після рішення Суду про направлення заяви Урядові для надання зауважень, Ви, у разі браку коштів для оплати послуг адвоката, можете претендувати на отримання безкоштовної юридичної допомоги, якщо надання такої допомоги Суд визнає за необхідне для належного розгляду справи. Процедура розгляду справи безкоштовна. Процедура розгляду справ Судом є письмовою, що не потребує Вашої особистої присутності у Суді. Вас обов’язково буде поінформовано про будь-яке рішення, винесене Судом у Вашій справі.

11. Громадянин України звернувся за захистом права про незаконне затримання та ув’язнення до Європейського Суду. Додатково громадянин України сповіщав, що аналогічна справа розглядається Верховним Комісаром з прав людини. Європейський Суд відмовив взяти до розгляду заяву громадянина України. Чи правомірні вимоги громадянина України? Чи вірні дії Європейського суду з прав людини? Що є підставою відмовити в розгляді справи Європейським Судом з прав людини?

Резолюція 48/141 A Генеральної Асамблеї ООН "Верховний комісар щодо заохочення

і захисту всіх прав людини" (витяг)

Генеральна Асамблея

1. Постановляє встановити посаду Верховного комісара з прав людини.

2. Постановляє, що Верховний комісар із прав людини:

a) є особою, для якої характерні високі моральні засади і чесність, яка має досвід, у т. ч. і в царині прав людини, володіє загальними знаннями і розумінням різних культур, що є необхідним

для неупередженого об'єктивного, неперебірливого та ефективного виконання обов'язків Верховного комісара;

b) призначається Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй і затверджується Генеральною Асамблеєю з належним урахуванням принципу географічної ротації на фіксований строк на чотири роки з можливістю продовження ще на один фіксований строк на чотири роки;

c) обіймає посаду рівня заступника Генерального секретаря.

3. Постановляє, що Верховний комісар із прав людини:

a) діє в межах Статуту Організації Об'єднаних Націй ( 995_010 ), Загальної декларації прав людини ( 995_015 ), інших міжнародних документів у царині прав людини і міжнародного права

включно з зобов'язанням поважати в цих межах суверенітет, територіальну цілісність і національну юрисдикцію держав і сприяти загальному поважанню та додержанню всіх прав людини, визнаючи при цьому, що в структурі цілей і принципів Статуту заохочення і

захист всіх прав людини є питанням, яке законно хвилює міжнародне співтовариство;

b) керується визнанням того, що всі права людини - громадянські, культурні, економічні, політичні й соціальні – є універсальними, неподільними, взаємозалежними і взаємозв'язаними і

що, за всієї необхідності враховувати значимість національних і регіональних особливостей та різного історичного, культурного і релігійного досвіду, держави, незалежно від їх політичних,

економічних і культурних систем, зобов'язані заохочувати і захищати всі права людини та основні свободи.

4. Постановляє, що Верховний комісар із прав людини буде посадовою особою Організації Об'єднаних Націй, яка нестиме під керівництвом та егідою Генерального секретаря основну

відповідальність за діяльність Організації Об'єднаних Націй у царині прав людини; в межах загальної компетенції, повноважень і рішень Генеральної Асамблеї, Економічної і соціальної ради та Комісії з прав людини обов'язки Верховного комісара полягають у тому, щоб:

a) заохочувати й захищати ефективне здійснення всіма людьми всіх громадянських, культурних, економічних, політичних і соціальних прав;

b) виконувати завдання, доручені йому/їй компетентними органами системи Організації Об'єднаних Націй у царині прав людини, подавати їм рекомендації з метою сприяння ефективному заохоченню й захистові всіх прав людини.

Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 48/141 A від 7 січня 1994 р.

11. Священнослужитель громадянин Польщі, тимчасово перебуваючи в Україні в селищі міського типу N, в місцевому будинку культури здійснював релігійний обряд. За півгодини до завершення обряду голова селищної ради заборонив його проведення посилаючись на його незаконне проведення. Дайте юридичний аналіз викладеного факту. Чи правомірні дії голови селищної ради та священнослужителя? Які нормативні акти регулюють дане питання?

ст. 14 Закону Про свободу совісті та релігійні організації

10 человек старше 18 подають заяву та статут на реєстрацію до обласної, Київської та Севастоп. міських державних адміністрацій (в АРК – до уряду республіки Крим).

ст. 17 –культова будівля або майно можуть буди віддано в користування за згодою сторін.

самовільне захоплення не допускається.

рішення з питань володіння можуть буди оскаржені в порядку, передбаченому ЦПК України.

11. Прем’єр-міністр перебуваючи в закордонному відряджені з офіційним візитом проголосив зміну зовнішньополітичного курсу держави. Верховна Рада України за це оголосила Прем’єр-міністру недовіру, результатом чого стала відставка Кабінету Міністрів. Чи правомірні дії Верховної Ради та Прем’єр-міністра? Якими нормативними актами регулюється дане питання? Хто приймає рішення про зміну зовнішньополітичного курсу держави?

Верховна Рада України визначає основи зовнішньополітичного курсу, зокрема до її конституційних повноважень належить "визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики" (стаття 85 Конституції).

приймаючи закони, Верховна Рада в кожному з них визначає засади внутрішньої та зовнішньої політики. Так, як це було, наприклад, із законами про СОТ чи з законом про основи національної безпеки, де стратегічною метою визначено вступ до НАТО.

Президент має також самостійні повноваження у сфері здійснення зовнішньої політики. До його виключної компетенції належать "представлення держави в міжнародних відносинах, здійснення керівництва зовнішньополітичною діяльністю держави, ведення переговорів та укладення міжнародних договорів України" (стаття 106 Конституції).

глава держави, наприклад, може визначити конкретні строки щодо вступу в НАТО, приймати рішення про приєднання до ПДЧ, інші стратегічні рішення щодо зовнішньої політики держави, укладення чи розірвання міжнародних договорів. Звісно, шляхом ратифікації парламент може і не підтримати дії президента.

Це також означає, що глава держави затверджує директиви на підставі матеріалів МЗС будь-яким органам державної влади.

Отже, неподання Кабінетом Міністрів таких директив президенту – грубе порушення Конституції.

Тому дії глави держави, які були спрямовані на забезпечення виконання його конституційних повноважень, були абсолютно законними і логічними. "Антикризова коаліція" може ще раз затвердити будь-які директиви. Правових наслідків таке рішення мати не буде.

Отже, виникає запитання: "які ж функції уряду і прем'єра в зовнішньополітичній діяльності?". Згідно Конституції, прем'єр-міністр взагалі не має самостійних повноважень у цій сфері, натомість уряд "здійснює внутрішню та зовнішню політику" (стаття 116 Конституції).

Таким чином, основним законом держави визначено, що уряд діє на підставі законів, ухвалених Верховною Радою, і є лише виконавцем зовнішньополітичних задач, визначених президентом.

Потрібно також прояснити статус міністра закордонних справ в структурі Кабміну. Відповідно до Конституції він призначається парламентом за поданням президента.

Тобто, як і міністр оборони, він входить до складу уряду на особливих конституційних підставах, які передбачають його позакоаліційний статус в КМУ.

Виходячи з цього статусу, цілком зрозумілим є і те, що "президентський міністр" виконуватиме програму саме президента у сфері зовнішньої політики. Іншого висновку, який випливає із комплексного аналізу конституційних норм не може бути. Як цілком логічним є і звільнення міністра оборони і закордонних справ лише за поданням президента.

Конституція України чітко визначає права і обов'язки всіх гілок державної влади у сфері здійснення зовнішньої політики.

Скандали та суперечки з приводу розподілу "владного пирога" – від свідомого ігнорування положень основного закону країни та незнання їх. Така практика є неприпустимою для політиків, які справді дбають про національні інтереси своєї країни.

11. В умовах надзвичайного стану в країні Верховна Рада України прийняла рішення, що задля нагальної необхідності запобігання злочинів правоохоронні органи можуть застосовувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід протягом 4 діб. Дайте юридичний аналіз викладеного факту. Чи правомірними є дії Верховна Рада України? Як вирішити дане питання обґрунтуйте?

можливо. при обґрунтуванні такого рішення. при затриманні це мають бути дуже важливі підставини….

крім того прокурор і президент повинні про це знати і не бути проти

11. Президент України звернувся до українського народу з вітанням з нагоди Дня незалежності. Здійсніть юридичний аналіз фактів. Чи належать ці дії Президента України до кола його повноважень? Відповідь обґрунтуйте. Які нормативні акти регулюють дане питання?

ст. 106 2) Конституції-має право

11. Кабінет Міністрів України прийняв постанову, що суперечить Конституції. Верховна Рада скасувала постанову як неконституційну. Дайте юридичний аналіз викладеного факту. Який порядок відміни незаконних нормативних актів? Який орган має право вирішувати це питання?

1.Неправомірна дія зі сторони органів державної влади. Порушення ст. 19 Конституції України «органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

2.Відміна в судовому порядкую Закони та інші правові акти за рішенням КСУ визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, ін. правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення КСУ рішення про їх неконституційність.

3. Скасовувати неправомірні акти можуть орган законодавчої влади (Верховна Рада), Конституційний суд, глава виконавчої влади (Президент), вищий орган державного управління (Кабінет Міністрів), суд районний, міський чи арбітражний (у позовному порядку), вищестоящі органи виконавчої влади..

Відповідно до ст.13 Закону України від 16.10.96 «Про Конституційний Суд України» (із змінами і доповненнями, внесеними Рішенням Конституційного суду України від 23.06.97 N 2-зп) Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

11. Голова Верховної Ради України зачитав присягу Президента тим самим провівши інаугурацію Президента в термін 30 днів після офіційного оголошення результатів виборів на урочистому засіданні Верховної Ради України. Чи вірно відтворено процес інаугурації? За яких умов і в які строки Президент приносить присягу?

ні. невірно. президент САМ зачитує присягу на урочистому засіданні ВРУ не пізніше 30 днів після виборів.

Приведення президента до присяги здійснює голова Конституційного суду.: “Про вибори Президента У”, Конституція.