11.3 Дифракція світла
11A38 Дифракція — це явище
А) проходження хвиль через перешкоди;
Б) заломлення хвиль на перешкодах;
В) огинання хвилями перешкод, проникнення в область геометричної тіні;
Г) відбивання хвилі від перешкод;
Д) правильної відповіді немає.
11A39 Явище дифракції можливе для хвиль
А) тільки поперечних;
Б) тільки повздовжніх;
В) тільки механічних;
Г) тільки світлових;
Д) будь-якої природи.
11A40 Умова максимуму при дифракції від щілини:
А)
;
Б)
;
В)
;
Г)
;
Д)
.
11A41 Умова мінімуму при дифракції від щілини:
А) ; Б) ; В) ; Г) ; Д) .
11A42 Принцип Гюйгенса формулюється так:
А) будь-яка точка простору є джерелом вторинних хвиль;
Б) точка простору, до якої дійшло коливання, є джерелом вторинних сферичних хвиль;
В) хвильові процеси є джерелом циліндричних хвиль;
Г) первинні хвилі породжують вторинні хвилі;
Д) правильної відповіді немає.
11A43 Принцип Гюйгенса-Френеля доповнює принцип Гюйгенса тим, що
А) відбувається інтерференція вторинних хвиль;
Б) вторинні хвилі - когерентні;
В) рівняння хвилі спрощується;
Г) відбувається дифракція сферичних хвиль;
Д) правильної відповіді немає.
11A44 Дифракційна ґратка є системою
А) будь-яких щілин;
Б) паралельних щілин різної ширини;
В) паралельних щілин однакової ширини з однаковими відстанями між ними;
Г) великої кількості паралельних щілин різної ширини з різними відстанями між ними;
Д) правильної відповіді немає.
11A45 Стала дифракційної ґратки — це
А) відстань між будь-якими щілинами;
Б) відстань між краями двох сусідніх щілин;
В) подвійна відстань між сусідніми щілинами;
Г) половина відстані між сусідніми щілинами;
Д) правильної відповіді немає.
11A46 Найбільший порядок дифракційного максимуму (кут відхилення променів 90) для світла з довжиною хвилі λ, отриманого за допомогою дифракційної ґратки із періодом d, становить:
А)
;
Б)
;
В)
;
Г)
;
Д)
.
11A47 Різниця ходу світла від двох сусідніх зон Френеля дорівнює
А) довжині світлової хвилі;
Б) половині довжини світлової хвилі;
В) двом довжинам світлової хвилі;
Г) цілому числу довжин світлової хвилі;
Д) правильної відповіді немає.
11A48 Площі різних зон Френеля приймаються
А) однаковими;
Б) різними;
В) пропорційними номеру зони;
Г) обернено пропорційними номеру зони;
Д) правильної відповіді немає.
11A49 Вторинні хвилі від сусідніх зон Френеля
А) підсилюють одна одну;
Б) послаблюють одна одну;
В) не впливають одна на одну;
Г) правильної відповіді немає;
Д) підсилюють одна одну внаслідок інтерференції.
11A50 Якщо круглий отвір відкриває парне число зон Френзеля, то в центрі екрану спостерігається
А) максимум освітленості;
Б) мінімум освітленості;
В) максимум або мінімум освітленості;
Г) не впливає на результуючу освітленість;
Д) правильної відповіді немає.
11A51 Якщо круглий отвір відкриває непарне число зон Френзеля, то в центрі екрану спостерігається
А) максимум освітленості;
Б) мінімум освітленості;
В) максимум або мінімум освітленості;
Г) не впливає на результуючу освітленість;
Д) правильної відповіді немає.
11A52 Дифракція Френеля — пояснює дифракцію від
А) круглого отвору і екрану;
Б) одної щілини і дифракційної решітки;
В) світної точки;
Г) маленького предмета;
Д) правильної відповіді немає.
11A53 Дифракція Фраунгофера — пояснює дифракцію від
А) круглого отвору і екрану;
Б) одної щілини і дифракційної решітки;
В) світної точки;
Г) маленького предмета;
Д) правильної відповіді немає.
11A54 При дифракції сферичних хвиль на непрозорому круглому екрані в центрі дифракційної картини є
А) максимум освітленості;
Б) мінімум освітленості;
В) освітленість рівномірна;
Г) максимум або мінімум освітленості в залежності від кількості зон Френеля закритих диском;
Д) правильної відповіді немає.
11A55 Дифракція рентгенівського випромінювання може відбуватись на
А) дифракційній ґратці ;
Б) кристалах;
В) на одній щілині;
Г) на одному атомі;
Д) правильної відповіді немає.
11A56 Формула Вульфа-Брега (дифракція рентгенівських променів):
А)
;
Б)
;
В)
;
Г)
;
Д)
.
11A57 Дифракція рентгенівського випромінювання використовується в експериментальних методах:
А) рентгенофазового аналізу; Б) рентгеноструктурного аналізу; В) ефекту Черенкова;
Г) для дослідження дисперсії; Д) правильної відповіді немає.
11A58 Умова підсилення хвиль при дифракції від однієї щілини (а –ширина щілини, - відхилення променів, п – порядок спектру):
А)
;
Б)
;
В)
;
Г)
;
Д)
.
11A59 Умова головних максимумів при дифракції від дифракційної решітки:
А)
;
Б)
;
В)
;
Г)
;
Д) правильної відповіді немає.
11A60 Різниця ходу між випромінюваннями, що їх посилають у досліджувану точку сусідні зони Френеля, дорівнює:
А) ; Б) ; В) ; Г) ; Д) .
11A61 Дифракція Френеля спостерігається на круглому отворі. У центрі дифракційної картини на екрані спостерігається мінімум інтерференції, якщо кількість зон, що укладаються в отворі, дорівнює:
А) 1; Б) 2; В) 3; Г) 5; Д) 7.
11A62 Дифракція Френеля спостерігається на круглому отворі. У центрі дифракційної картини на екрані спостерігається максимум інтерференції, якщо кількість зон, що укладаються в отворі, дорівнює:
А) 1; Б) 2; В) 4; Г) 6; Д) 8.
11A63 Дифракція Френеля спостерігається на круглому непрозорому диску. У центрі дифракційної картини на екрані спостерігається світла пляма, якщо кількість зон дорівнює:
А) 1; Б) 2; В) 3; Г) 4; Д) 6.
11A64 Дифракція Фраунгофера спостерігається на плоскій щілині. Умова дифракційного максимуму має вигляд:
А)
;
Б)
;
В)
;
Г)
;
Д)
.
11A65 Дифракція Фраунгофера спостерігається на плоскій щілині. Умова дифракційного мінімуму має вигляд:
А)
;
Б)
;
В)
;
Г)
;
Д)
11A66 За якої ширини щілини дифракція виявляється найсильніше?
А)
;
Б)
;
В)
;
Г)
;
Д) правильної відповіді немає.
11A67 Дифракція Фраунгофера спостерігається на дифракційній решітці. Головні максимуми дифракційної решітки спостерігаються за умови:
А)
;
Б)
;
В)
;
Г)
;
Д)
.
11A68 Дифракція Фраунгофера спостерігається на дифракційній решітці. Головні мінімуми дифракційної решітки спостерігаються за умови:
А)
;
Б)
;
В)
;
Г)
;
Д)
.
11A69 Як зміниться вигляд дифракційного спектра, якщо сталу дифракційної решітки збільшити вдвічі?
А) дифракційні порядки стануть вдвічі вужчими;
Б) дифракційні порядки стануть вдвічі ширшими;
В) дифракційні порядки не зміняться;
Г) дифракційні порядки накладають один на одного;
Д) правильної відповіді немає.
11A70 Як зміниться вигляд дифракційного спектра, якщо сталу дифракційної решітки зменшити вдвічі?
А) дифракційні порядки стануть вдвічі вужчими;
Б) дифракційні порядки стануть вдвічі ширшими;
В) дифракційні порядки не зміняться;
Г) дифракційні порядки перетинаються;
Д) правильної відповіді немає.
11A71 Чому дифракційна решітка розкладає біле світло на спектр?
А) світло огинає краї щілин решітки;
Б) світло потрапляє в ділянку геометричної тіні;
В) кут дифракції лінійно залежить від довжини хвилі світла;
Г) ширина щілин решітки порівнянна з довжиною хвилі світла;
Д) правильної відповіді немає.
11A72 Розрахунок показує, що в отворі укладаються дві зони Френеля. Як зміниться освітленість в центрі дифракційної картини на екрані, якщо отвір забрати?
А) зменшиться;
Б) збільшиться;
В) не зміниться;
Г) збільшиться вдвічі;
Д) зменшиться вдвічі.
11A73 Для того, щоб за допомогою дифракції визначити сталу кристалічної решітки кристала, його потрібно опромінювати:
А) інфрачервоним випромінюванням;
Б) ультрафіолетовим випромінюванням;
В) рентгенівським випромінюванням;
Г) видимим світлом;
Д) правильної відповіді немає.
11A74 Роздільна здатність дифракційної решітки залежить
А) від кута дифракції;
Б) розмірів дифракційної решітки;
В) сталої дифракційної решітки;
Г) порядку спектра;
Д) правильної відповіді немає.
11A75 За критерієм Релея, роздільними в одному порядку будуть дві спектральні лінії, довжини хвиль яких мають дуже близькі значення, якщо
А) положення максимуму першої лінії збігається з положенням максимуму другої;
Б) положення максимуму першої лінії збігається з положенням мінімуму другої;
В) кути дифракції ліній однакові;
Г) немає правильної відповіді;
Д) положення першого максимуму накладається на перший мінімум.
11A76 Дифракційна решітка розкладає біле світло на спектр. Остання спектральна лінія поперед нього порядку може накладатися на першу спектральну лінію наступного порядку, якщо:
А) положення максимуму першої лінії збігається з положенням максимуму другої;
Б) положення максимуму першої лінії збігається з положенням мінімуму другої;
В) кути дифракції ліній однакові.
Г) положення мінімуму першої лінії збігається з положенням мінімуму другої;
Д) правильної відповіді немає.