12 Тема. Етнічне розмаїття художнього життя в Україні

Різноманітні шляхи і часи “вживлення” в український простір різних етнічних меншин. Особливості поєднання їх світогляді в і художніх смаків з українською “титульною” культурою. Можливості художнього розвитку сьогодні.

Греки. Від греко-скіфського художнього стилю до сучасного “Союзу греків України” (на 1989р. – 98.6 тис.) з його окремими товариствами і їх художньою діяльністю. Хто раніше (греки чи українці) на території України? Врощення еллінського мистецтва в художню культуру східних слов’ян. Греко-візантійський вплив в часи Київської Русі і Літовсько-Руської держави. Наплив грецьких інтелектуально-художніх сил після загибелі Візантії.

Колонії Нового часу: Київська і Ніженська. Монастирське художнє життя. Допомога українським братствам. Широке розповсюдження народної художньої культури в зв’язку з розселенням по всій Україні (від 1675 р.).

Києво-грецький Катеринівський чоловічий монастир (з 1738 р.) як показовий осередок художньої культури: розвиток стилів – бароко, рококо, ампір (дзвіниця 1850 р. Л. Ейснера).

Визначні поети: Леонтій Хонагбей (1853-1918) і Касандра Костан (1897-1939) та їх роль в єднанні української і грецької культур, у дослідженні грецької народної художньої культури і мови. Український дух живопису Архипа Куїнджі.

Визначна діяльність Товариства греків в Криму (“Ялос” – з 1991 р.): відродження мови, повернення депортованих, організація художніх студій, майстерень, підприємств.

Татари (на 1989р. – 44000, на 1999 – біля чверті мільйона). Збереження художніх талантів в умовах переселення до Середньої Азії. Відновлення художнього життя татар в Криму і давні традиції. Бахчисарайський художній ансамбль. Традиції орнаментального мистецтва (“арабески”). Захоплення татарським орнаментом родини Косачів (Олена Пчілка, Леся Українка та ін.). Видатні митці-жінки в поезії, живопису, музиці.

Гагаузи. Збереження реліктової культури давніх степовиків України (тюрків: печенігів, берендеїв, половців) та художніх досягнень доби власної держави гагаузів в XIII-XV ст. В Україні сьогодні близько 33 тис., основний масив проживає в Молдавії.

Цигани. Самобутня культура без “професіоналів”. Розвинутість ужиткових мистецтв і ремесел. Обрядова і повсякденна художня культура циган в умовах осілого життя. Народні танцювальні ансамблі.

Циганська тема в українській художній культурі. Поема Ліни Костенко “Циганська муза”.

Молдовани та їх компактне проживання на Буковині. Поєднання історичної долі і художнього взаємовпливу від часів Київської Русі. Самобутній музичний і танцювальний хист молдаван. Явище лаутарів.

Слов’янські народи. Етнічне представництво і художньо-культурний обмін з росіянами (22%), білорусами (0,8%, компактні поселення в Миколаївській області: Бармашово, Явкіно), чехами (0,6%), поляками (0,4%), болгарами (0,4%). Етнічні общини і їх художньо-культурна діяльність. Відтворення багатих художніх традицій кожного етносу в сучасному професійному і народному мистецтві. Знайомство з історією взаємодії з ним української художньої культури.

Німці. Збагачення української художньої культури досягненнями готів (з часів готської держави на теренях України – III-IV ст.). Художнє життя німецьких колоністів XVIII-XX ст. Німецькі компактні поселення на півдні України: збереження мови, художньо-мистецьких традицій, протестантської віри і образів.

Шведські села в степах Херсонщини: збереження звичаїв, лютеранських обрядів, художніх традицій.

Італійські поселення в Галичині з XV ст. Корпорації митців, ювелірів. Переклади уталійської літератури. Італійське бароко в Західній Україні XVII-XVIII ст. Видатна пам’ятка архітектури генуенців – Суданська фортеця в Криму.

Етнічні представники фінської мовної сім’ї. Сліди культури угрів на території України IX ст. (“Хунгарія”). Вірш І. Франка “Альм – угорський воєвода” та його “Угорська національна сага”. Вплив угорської культури на деякі області Західної України, які знаходились під владою Угорщини в ХІV-XVIII cт. (з кінця XVIII- під владою Австро-угорщини). Компактне проживання в другій половині XIXст. в Криму естонців: своєрідність іх художньої культури.

Єврейська культура в Україні. Особливості обрядової естетики. Участь в культурному житті європейських общин і українського суспільства в цілому. Різні спільноти євреїв: “словяномовні” (коріння від часів Київської Русі), “ашкеназі” (з Західної ЄвропиXVI-XVIIст., говорили на мові ідіш, мали громадське самоуправління “кагал”); юдеї тюркського походження (караїми, кримчаки). Всього єврейського населення в Україні біля половини мільйона.

Збереження стародавнього юдейського архетипу обрядової культури і органічна вписаність у загальноукраїнську художню традицію. Літературний колорит від Шолома Алейхема. Єврейські меценати української художньої культури (найвидатніший-Лазер Бродський).

Кавказькі етноменшини. Грузинський естетичний колорит в середовищі запорізьких козаків. Українсько-грузинські літературні контакти: від Гурамішвілі (XVIIIст.) до Р.Чілачави (з 1993-голова Асоціації грузино-українських культурних взаємозвязків ім. Гурамішвілі). Український фольклорист, дослідник дум і пісень М.Цертелєв (1790-1869).

Перші сліди образотворчої присутності грузинських майстрів-іконописці в складі тих, що розписували Києво-Печерський монастир (ХІст.). Сучасні грузинські майстри в Україні. Видатний скульптор Іван Кавалерідзе (1887-1978): памятники велетам українського духу, пєси і кінофільми за власними сценаріями.

Перші поселення вірмен у Криму (Х-ХІст.) і їх архітектурно-будівничий хист (комплекс Сурп-Хач). Активна міграція з Криму в Західну Україну в ХV-XVIIст.: Камянець-Подільський, Могилів-Подільський, Луцьк тощо. Найрозвинутіший художній осередок – Львівський (компактна колонія вірмен): Вірменський собор і його монументальні розписи, театр вірменської школи (1668р.), ремесла, ювелірні прикраси.

Іван Айвазян (Айвазовський) – поєднання вірменсько-українсько-російських традицій.

Сучасний видатний митець-син вірменського і українського народу – Сергій Параджанов (1924-1990). Вірменська тематика українського кіно (“Цвіт гранату”. 1969- про долю великого поета Саят-Нова). Грузинська тема Параджанова (кінофільм “Легенда про Сурамську фортецю”. 1984- сумісно з Д.Абашидзе).

Звертання до української тематики багатьох грузинських і вірменських митців не в Україні. Наприклад в музицф: О.Спендіаров (1871-1928) – обробка українських пісень, О.Тер-Гевондян та О.Аджемін – цикл пісень про Україну. Обмін музичними театрами, співаками тощо.

Взаємодія етноменшин в етнічно змішаному середовищі (в Україні більше 130 різних етносів, понад 150 національно-культурних товариств). Унікальний етносимбіоз с.Зміївка біля Каховського моря: 15 національностей і 5 релігійних конфесій на 700дворів.

Особливості художнього життя і стилю різних етнічних груп українців з Наддніпрянщини, Слобожанщини, Подділя, Прикарпаття і Закарпаття, горян (лемки, бойки, гуцули), Буковини, Полісся, Таврійського півдня. Особливості естетики житла, одягу, художніх ремесел, поводження, обрядів. Своєрідність проведення і художнього оформлення свят річного обрядового кола.