Лекція 4 (4 години)

ВХОДЖЕННЯ УКРАЇНИ В

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР.

СИСТЕМА КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГАЛУЗІ

ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

Метою лекції є ознайомлення студентів з Європейським освітнім простором, структурою і системою вищої освіти в Україні та організацією навчального процесу у ВУЗах України.

Завдання лекції:

1. Вивчення особливостей Європейської вищої освіти, зокрема кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

2. Ознайомлення зі структурою і системою вищої освіти в Україні.

3. З’ясування особливостей організації навчального процесу у вищих навчальних закладах України.

План

1. Формування Європейського освітнього простору. Болонський процес. Кредитно-модульна накопичувальна система організації на­вчання.

2. Структура і система вищої освіти в Україні.

3. Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах.

Ключові слова: кредитно-модульна система організації навчального процесу, акредитація, ректор, декан, факультет, кафедра.

Основні поняття лекції: формування Європейського освітнього простору, Болонський процес, багатоступенева система освіти, зміст освіти, навчально-методичне забезпечення, органи державного управління.

1. Формування Європейського освітнього простору. Болонський процес. Кредитно-модульна накопичувальна система організації на­вчання.

Необхідність ґрунтовного реформування системи освіти в Україні є важливою соціальною проблемою, зумовленою, зо­крема, процесами глобалізації. В Україні ще не сформоване од­нозначне ставлення до глобалізаційних процесів у світі, проте їх ігнорування — не найраціональніший спосіб поведінки.

Потрібно, щоб Україна, нарешті, обрала свій стратегічний напрям розвитку — це входження до єдиної сім'ї Європейських народів, повернення до Європейських політичних і культурних традицій. Європейська інтеграція стає ключовою ланкою пере­ходу від закритого тоталітарного суспільства до відкритого де­мократичного.

Підвищення в Україні європейської культурної ідентичнос­ті та інтеграція до європейського та світового освітнього і нау­ково-технічного середовища передбачає зняття обмежень на контакти, поширення інформації, взаємні обміни.

Основними ланками культурно-освітньої і науково-техніч­ної інтеграції є впровадження європейських норм і стандартів в освіті та науці.

Болонський процес є головним інтеграційним явищем у Єв­ропейській освіті. Він сформувався, зокрема, як реакція освітніх закладів та органів державного управління освітою країн Євро­пи на зниження рівня конкурентоспроможності випускників європейських ВНЗ у порівнянні з випускниками вузів США.

Згідно з Болонською декларацією, ухваленою у 1999 році, 43 країни зобов'язалися до 2010 року привести свої освітні си­стеми у відповідність до єдиного стандарту.

Вимоги Болонської декларації, спрямовані на уніфікацію Європейського освітнього простору, залишають можливості для широкого доступу до багатоманітності освітніх та культурних надбань усіх країн-учасниць цього процесу.

Основними завданнями Болонського процесу є:

— побудова Європейського простору вищої освіти, як пе­редумови мобільності громадян (включно з працевлаш­туванням);

— посилення конкурентоспроможності європейських ВНЗ;

— підвищення ролі навчальних закладів у розвитку культу­рних цінностей, у формуванні та зміцненні інтелектуа­льного і науково-технічного потенціалу країн Європи.

Для вирішення таких завдань зона Європейської вищої освіти передбачатиме:

— введення двоциклового (двоетапного) навчання;

— формування контролю за змістом та якістю освіти;

— уніфіковане впровадження кредитно-модульної системи навчання, як запоруки розширення мобільності студен­тів та викладачів;

— надання рівних можливостей працевлаштування випуск­ників, в т.ч. й взаємне визнання дипломів і уніфікованих додатків до них.

Двоетапна система вищої освіти впроваджується на основі таких циклів: незакінчена вища освіта (додипломна) триваліс­тю 3—4 роки і закінчена вища освіта (післядипломна) тривалі­стю до 2 років.

Визначальними властивостями Європейської вищої освіти мають бути:

— якість;

— сумісність структур та кваліфікацій;

— конкурентоспроможність;

— взаємна довіра і взаємне визнання ВНЗ;

— мобільність студентів та викладачів.

Передбачається:

— введення двоетапного навчального циклу — бакалавра та магістра;

— затвердження уніфікованої системи вчених ступенів;

— застосування Європейської кредитної трансферної сис­теми (ЕСТЗ);

— зближення національних систем акредитації ВНЗ. Передбачається видача студентові додатку до диплома, який гарантує його власнику повне визнання працедавцями чи мож­ливість подальшого продовження навчання.

Впровадження стандартизованого й інформативного додат­ку до диплома вимагає введення кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП).

КМСОНП сприяє індивідуалізації процесу навчання, мобі­льності студентів і викладачів, уможливлює їх навчання (пра­цю) в різних ВНЗ Європи.

КМСОНП — це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модельних технологій навчання та залікових кредитів.

Заліковий кредит — це одиниця виміру навчального наван­таження, необхідного для засвоєння змістовних модулів (пере­важно 36—54 години).

Модуль — це завершена частина освітньо-професійної про­грами (навчальної дисципліни, практики).

Під змістовним модулем розуміється система навчальних елементів, що поєднана відповідністю певному навчальному об'єкту.

Кредитно-модульна система чітко визначає обсяги усіх ви­дів навчальної та наукової роботи студентів.

Реалізація навчального плану студентів має індивідуальний характер і здійснюється у межах нормативного і граничного терміну навчання.

Різниця між нормативним і граничним терміном навчання (до 1 року) не фінансується з бюджету.

Основні положення Болонської угоди пройшли апробацію часом і довели свою ефективність у США, Великобританії і ВНЗ Західної Європи.

Україна, на жаль, відстала від інших країн Європи із приєд­нанням до процесів європейської інтеграції.

Зверхнє ставлення до процесів глобалізації, некритичне ста­влення до досягнень та стану національної системи освіти при­звели до певної ізоляції разом з невеликою групою таких країн, як Білорусь і Молдова.

Більшість кроків України щодо приєднання до Болонського процесу мали переважно декларативний і малоефективний ха­рактер.

Тільки у 2004 році Міністерство освіти і науки України здій­снило ряд активних заходів, які мають за мету долучити Укра­їну до Болонського процесу вже у 2005 році. Це підтверджують накази МОН України № 48 і № 49 від 23 січня 2004 р. «Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчання» та «Про затвердження програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої освіти і науки України».