126. За К. Ясперсом, "сукупність дій знаючої людини, спрямованих на панування над природою; їхня мета – надати життю людини такого вигляду, який би дозволив їй зняти з себе тягар необхідності та здобути потрібну їй форму довкілля" – це: техніка

127. За К.Поппером ознаками відкритого суспільства є: динамічна соціальна структура, високою мобільністю, здатністю до інновацій,критицизмом, індивідуалізмом і демократичною плюралістичною ідеологією

128. За П. Тейяром де Шарденом, вищий полюс еволюції, точка останнього об'єднання у диференційовану єдність: : Точка Омега

129. За П. Тейяром де Шарденом, друга стадія, що проявляється у тенденції до сходження різних елементів та структур в єдине, до їхнього синтезу:

130. За П. Тейяром де Шарденом, космогенез збігається із: : христогенезом, з розумiнням еволюцiї католицьким модернiстом початку столiття Е. Ля Руа (Леруа), зокрема, поняття "ноосфера

131. За П. Тейяром де Шарденом, як називається активна зерниста субстанція, з якої виникло все існуюче:

132. За П. Тейяром де Шарденом, як називається мислячий пласт покриття Землі, сфера думки: ноосфера

133. За Платоном, найкращою формою політичного устрою є: демократія

134. За Р. Декартом, головним атрибутом духовної субстанції є: мислення і потяг,протяжність

135. За що Арістотель критикує теорію ідей Платона: Аристотель вказував, що Платон штучно відокремив поняття сутності від речей. На відміну від Платона, Аристотель вважав за сутність конкретні речі, а поняття — за їхнє відображення.

136. Залежність між світом ідей і світом речей у Аристотеля полягає у тому, що: світ речей - відображення світу ідей

137. Засновником мілетської школи є: Фалес

138. Згідно античних філософів “мікрокосмос” це: організована істота, тварина або ж людина як жива, мисляча, володіє душею її частину.

139. Згідно з ідеєю креаціонізму: :  віра в те, що світ, людина та різні форми життя на Землі створені вищою, надприродною силою

140. Згідно з представниками Римського клубу, стабілізувати чисельність населення рекомендовано на рівні: половини теперішньої чисельності ( бл. 3 млрд)

141. Змінюється)?

142. Знайдіть вірне судження. В історії західної філософської думки існувало декілька установок щодо проблеми людини.

143. Знайдіть вірне судження. Філософія історії це: розділ філософії, що займається проблемами сенсу історії, її закономірностями, основними напрямками розвитку людства та історичним пізнанням

144. Знайдіть вірне твердження. Автором роботи «Ідея історії» є: . Дж. Колінгвуд

145. Знайдіть вірне твердження. Автором роботи «Ідея про всезагальну історію у всесвітньо-громадянському плані» є: : Кант

146. Знайдіть вірне твердження. Автором роботи «Соціально-виховуюче значення вивчення історії» є: М. Грушевський

147. Знайдіть вірне твердження. До «школи Анналів» належали: Блок, Бродель,Февр,Арє, Лефер, Лабрус, ЛАдюрі

148. Знайдіть вірне твердження. На думку К.Ясперс для «осьового часу» характерним є: : осьовий час означає, що десь орієнтовно з 800 р. до 200 р. до н.е. в людській культурі було зроблено все основополож­не, чим людство живе й досі. Це було зроблено в різних місцях Земної кулі: постали самостійні культури, які висунули і вирішили проблеми людського буття незалежно одна від одної, але приблизно в один і той же час

149. Знайдіть вірне твердження. Ясперс виділяе наступний період, як «осьовий час» : доісторичний, осьовий, післяосьовий

150. Знайдіть помилкове судження: в роботі «Діалектика Просвіти» виділяються наступні етапи всесвітньої історії: Три етапи: перший характеризується пануванням сліпих природних сил над людиною; Другий-відокремленість і противостояння об’єкта і суб’єкта, людини і природи; Третій- маніпулятивне суспільство

151. Знайдіть правильне судження:“примари Театру” …: заблудження, котрі виникають внаслідок засвоєння неправильних філософських положень, філософських систем, “поставлених і зіграних комедій”, котрі представляють “вигадані і штучні світи”

152. Знайдіть правильне твердження. А.Тойнбі є автором твору: Дослідження історії

153. Знайдіть правильну відповідь. Т.Мальтус сформулював закон, згідно з яким: Народонаселення завжди зростає у геометричній прогресії, а виробництво продуктів харчування в арифметичній, внаслідок чого виникає абсолютне перенаселення

154. Знайдіть, яку культуру треба додати в перелік типів культур в концепції О.Шпенглера: єгипетська, індійська, вавілонська, китайська, аполонівська, магічна, фаустівська. + РОСІЙСЬКА

І

155. Ідеї стосовно речей за Платоном є: одночасно їх причинами, і тими зразками за якими були створені всі речі. Водночас ідеї є також метою до якої прагнуть істоти чуттєвого світу.

156. Індуктивний метод – це: метод, за допомогою якого відбувається сходження від одиничного до загального.

157. Ірраціоналістичну філософську традицію репрезентують в Україні: Сковорода, а також Франко.

158. Історичні особистості розглядались Гегелем як: як не тільки «ідеальне буття», а й як істоти, які зважують багатство і внутрішню повноту космосу у зв’язку зі сферою дійсності, тобто з перспективи відсутності в реальному житті.

159. Історичні типи світогляду: міф, релігія, філософія

160. Історіософія – це… ( філософія історії) розділ філософії, що займається проблемами сенсу історії, її закономірностями, основними напрямками розвитку людства та історичним пізнанням

К

161. К. Поппер у праці "Відкрите суспільство та його вороги" критикував К. Маркса за: теза Маркса про те, що класова свідомість робітників (яке ґрунтується на єдності і солідарності) може бути акумульована і збережена після закінчення класової боротьби і з необхідністю повинна і спроможна пережити умови, що її породили, і сили, не узгоджується як з діалектикою самого Маркса, так і з його теорією про те, що класова свідомість робітників є відображенням важких суспільних умов їхнього існування.

162. Кант був прибічником розуміння історії як прцесу:

163. Кого називають “українським Сократом”? Сковороду

164. Кого Поппер називав "батьком сучасного тоталітаризму": Гегеля (інтелектуальний шахрай, батько сучасного тоталітаризму)

165. Кому з отців церкви належить вислів: “Вірую, бо це абсурдно”? Тертуліан

166. Кому з отців церкви належить вислів: “Вірую, щоб розуміти, розумію, щоб вірити”? Августин Блажений

167. Кому з представників німецької класичної філософії належить формулювання

168. Кому з філософів належать наступні рядки: "… Я вважаю Маркса лжепророком. Він був пророком, котрий вказував основний напрямок розвитку історії, однак пророцтва його не справдилися […] він увів в оману велику кількість інтелігентних людей, котрі повірили, що історичне пророцтво – це науковий спосіб підходу до суспільних проблем": Попер

169. Кому з філософів належать наступні рядки: "Відмінність між істинною і хибною свідомістю, справжнім і безпосереднім інтересом ще залишається помітною. Але ця відмінність сама ще має бути визнаною. Людям треба її побачити й знайти свій шлях від хибної до істинної свідомості, від безпосереднього до справжнього інтересу. Вони можуть це зробити, якщо відчуватимуть потребу змінити свій спосіб життя, усунути самовпевненість, потребу відмовлятися. Це саме та потреба, яку існуюче суспільство намагається так придушити, щоб тільки залишилася здатність «надавати блага» в зростаючих обсягах, використовуючи наукове під­корення природи для наукового підкорення людини": Спіноза

170. Кому належить вислів: “Платон мені друг, але істина дорожча”? Арістотель

171. Кому належить принцип “Пізнай самого себе”: Сократ

172. Кому належить твердження: «формування хибних стандартних потреб, які прив’язують індивіда до сучасного суспільства призводить до формування моделі одновимірного мислення і поведінки»? Герберт Маркузе

173. Комунікативна функція філософії полягає у: здійснює спілкування і передачу інформації

174. Космічна енергія, духовна за своєю суттю, яка споглядає все біль складні системи та виражає внутрішні, суттєві взаємозалежності між цими системами, за П. Тейяром де Шарденом:

175. Космічна енергія, що встановлює чисто зовнішні, матеріальні зв'язки між матеріальними тілами, за П. Тейяром де Шарденом:

176. Критична функція філософії: формує настійну вимогу піддавати критиці розуму всі духовні і інтелектуальні настанови, соціальні і політичні інституції.

М

177. Маєвтика – це: метод Сократа витягувати приховане в людині знання за допомогою майстерних навідних питань

178. Матеріальний світ, згідно П. Теяр де Шардену, розвивається за принципом: єдиної субстанції з внутрішнім (духовним) світом

179. Міфологічний світогляду притаманні: антропоморфізм, тобто ототожнення природних сил з людськими, одухотворення їх.

Н

180. на вчення яких античних філософів спиралась середньовічна філософія Зах.Європи: Платон і Арістотель

181. Назвіть, який тип культури не представлений в концепції О.Шпенглера? єгипетська, індійська, вавілонська, китайська, аполонівська, магічна, фаустівська. + РОСІЙСЬКА

182. Назвіть, який тип культури не представлений в концепції О.Шпенглера?

183. Найвідомішим систематизатором західної патристики був: Аврелій Августин

184. Найвідомішим систематизатором східної патристики був: Тома Аквінський

185. Некласична онтологія П. Тейяра де Шардена розглядає людину як: суб’єкт і носій культури

186. Некласична філософія М. Гайдеггера ґрунтується на: розглядати людину потрібно не ззовні, не як об’єкт спостереження та вивчення, а із середини її феноменального світу

187. Необхідним критерієм для визначення істинності історичного знання для арабського середньовіччя виступали:

188. Неокантіанство в основу історії як науки покладає:

189. Ноосфера – це: сфера виникнення і існування розуму що дійсно виникає з біосфери.

190. Ноосфера, згідно з - Вернадським, це: етап розвитку біосфери, на якому людина, свідомо використовуючи свої знання, буде підтримувати існування біосфери та сприяти її розвитку.

О

191. Оберіть правильне судження. В своїй роботі «Методологія історії» Л.Зашкільняк наголошує: на проблемах політики та колективної памяті

192. Один з вихідних принципів онтологіїП. Тейяра де Шердена це: принцип досконалості філософії

193. Одним з перших висунув ідею історичного прогресу: Маркс

194. Онтологічна позиція за якою універсалії не існують навіть як ідеї, а лише як слова у мові називається:

195. Онтологічний доказ буття Божого був розроблений:

196. Онтологія Платона є вченням про: те, що буттям в істинному значенні можна назвати лише абсолютні сущності, які зберігають свою побутовість відносно простору і часу.

197. Основна проблема, яку вирішувало конфуціанство, це : проблеми людських стосунків та норм людської поведінки.

198. Основним суб’єктом історичного розвитку за Кантом є: людський розум

199. Основні положення конфуціанства стосуються приписують визначення людини як істоти, котра у своїх діях керується внутрішніми мотивами.

200. Основні розділи у структурі філософії: онтологія, натурфілософія, космологія, космогонія, соціальна філософія, філософія історії, етнофілософія, есхатологія…

201. Основні три періоди розвитку філософської думки Індії:

202. Основоположною настановою європейської філософії Нового часу було:

203. Особливості людського буття, за М. Гайдеггером, полягають у тому, що: філософія прагне з’ясування, прояснення, “виведення у неприхованість” людського буття

П

204. П.Теяр де Шарден виокремлює такі рівні буття: перед життя, точка Омега, наджиття.

205. Патристика це: напрям негативного ставлення до античної філософії, представлений іменами Татіана (125—175), Арнобія (260—327), Тертулліана (160—220), наполягав на рішучому відкиданні античної мудрості як такої, що порівняно з божественним об'явленням постає як безумство

206. Першим історичним типом світогляду є : міфологія

207. Першим мислителем, хто писав утопічний твір був: Томас Мор

208. Першим самостійним твором України Княжої доби, який містить філософські ідеї є: «Слово про закон і Благодать» митрополита Ілларіона

209. Під Благодаттю митрополит Іларіон розуміє: нову християнську релігію

210. Під Законом митрополит Іларіон розуміє: давня іудейська релігія

211. Під істинним буттям Платон розуміє: те буття, яке відділяється від того, що надано нам у сприйняттях.

212. Платон розуміє матерію як: принцип часткового функціонування ідеї. Вона абсолютно безформенна, не є ні повітрям, ні водою, ні іншою фізичною річчю

213. Позиція щодо природи субстанції за якою існує дві відмінні остаточні реальності (субстанції), ніяка з яких не залежить від іншої для свого існування називається: Дуалізм

214. Полемічна література XVI–XVII ст. в Україні виражала: Виникла як реакція на експансію католицької церкви в Україні, в кращих своїх зразках показувала справжню сутність польсько-католицької експансії, палко закликала народ до боротьби з нею, завдяки чому і зіграла прогресивну роль в ідеологічній боротьбі того часу. Органічний зв'язок письменників з антифеодальним народно-визвольним рухом часто виводив їхні учення за вузькі межі суто богословської полеміки і надавав їм актуального суспільного звучання.

215. Поняття “Dasein” тлумачимо, за М. Гайдеггером як: конкретне існування особи, її наявне буття; суб'єкт, що рефлективно аналізує твердження про своє власне існування.

216. Поняття монізм, дуалізм, плюралізм стосуються: Концепцій щодо кількості існуючих субстанцій

217. Початковим періодом середньовічної філософії є: Патристика

218. Представниками класичного періоду Античності не є: Представники класичного періоду: Сократ, Платон, Арістотель, Демокріт

219. Принцип “виправлення імен” це: Спроба привести речі у відповідність із їх колишнім значенням; висуває вимогу адекватності між словом і справою, реальним станом речей, поведінкою індивідів та їх етико-ритуальпим статусом, відображеним принципом лі

220. Принцип гуманізму епохи Відродження виявляється у: Розумінні людини як вищої цінності і онтологічної реальності, а не як носія гріховності. На перше місце висуваються особисті якості, власні достоїнства, гідність, а не походження, належність до певного стану, багатство чи влада

221. Принцип гуманності конфуціанства стверджує: що треба любити не стільки себе, скільки інших, на несправедливість треба відповідати справедливістю, за добро платити добром. Гуманність становить основу доброчесності.

222. Природа – це: те, що показує сукупність природних умов існування людини; те, що протистоїть людині, існує за своїми власними основами і законами

223. Про який з даних світів не згадує Г.Сковорода: Згадує про Великий світ - Всесвіт - Макрокосмос, що складається з безлічі світів. Другий - Мікрокосмос - мирок чи людина. І третій - світ символів - чи Біблія.

224. Продовжіть фразу Гегеля: «Історія – є історія…» "історія прогрес в усвідомленні свободи"; «История учит человека тому, что человек ничему не учится из истории»

225. Псевдоморфози у О.Шпенглера – це Випадки, коли чужа стародавня культура тяжіє над краєм з такою силою, що культура юна, для якої край цей - її рідний, не в змозі почати дихати на повні груди і не тільки що не доходить до складання чистих, власних форм, але не досягає навіть повного розвитку свої самосвідомості "

Р

226. Релігійний світогляд є: Форма світогляду, що ділить світ на надприродний і земний, і ставить земний світ в залежність від надприродного; Такий історичний тип світоглядної куль­тури, який за своєю сутністю є фантастичним відобра­женням людиною дійсності на основі абсолютизації ролі та значення надприродних сил стосовно явищ світового порядку.

227. Ренесансні гуманісти захоплювалися ідеями: Платона та Арістотеля, проте оригінальнох філософії Арістотеля, очищеної від середньовічних плюндрувань

228. Речі за Аристотелем – це: Аристотель вважав за сутність конкретні речі, а поняття — за їхнє відображення. Аристотель вважав, що сутність існує не поза речами, а в самих речах; визнавав об'єктивне існування природи і виходив з того, що матерія існує вічно. Суть речей – форми.

229. Речі за Платоном – це: Поєнання ідеї та матерії. Речі навколишнього світу не є чимось "чисто" матеріальним, бо "чиста" матерія це ніщо. Ідеї, за Платоном, є не що інше, як речі, тільки позбавлені просторово-часової обмеженос­ті, очищені від матерії, увічнені і досконалі.Речі повсякденного світу виступають у ролі чогось менш дос­коналого і становлять копію якогось оригіналу,його "тінь". Цим оригіналом є ідея.

230. Розділ філософії, який вивчає пізнання, джерела і форми знання, методи і межі знання називається: Гносеологія

231. Розквіт європейської схоластики припадає на: Середньовіччя (12-13 ст. – Альберт Великий, Фома Аквінський)

232. Розуміння буття у Парменіда: Буття цілісне. Небуття не існує. Буття і мислення тотожні

233. Рушійною силою історичного прогресу за К. Марксом є: Боротьба класів

С

234. Св. Августин завершальною епохою історичного процесу бачить: Страшний суд, після нього - процес"порятунку" людства, отримання ним втраченої єдності з Богом, отримання "Царства Божого".

235. Світобачення – це: більш ніж менш цілісне уявлення про світ, про самих себе та своє місце у тому світі. Світобачення залежить від епохи, історичних подій, різних народів, соціальних груп, організацій.

236. Світовідчування людини передає її: світовідчування - відображення світу у формі настроїв, почуттів, емоцій

237. Світогляд – це: Система найзагальніших знань, цінностей, переконань, практичних настанов, які регулюють ставлення людини до світу

238. Світорозуміння – це: Теоретична форма осягнення дійсності, яка має наукове підгрунтя і систему логічного обгрунтування власного ставлення до світу

239. Світосприймання функціонує на рівні: життєво-повсякденному

240. Сила, що стає поштовхом до історичного розвитку - "історичний виклик" - за Тойнбі є: Виклик - відповідь - поняття, запроваджені А. Дж. Тойнбі для позначення однієї з визначальних характеристик ритму існування цивілізацій. Перебіг цивілізаційних процесів і проходження цивілізацією основних етапів її життєвого кола (виникнення, зростання, злам, деградація, розклад) підлягають законові виклику - відповіді, відповідно до якого кожен крок поступу цивілізації постає як адекватна відповідь на виклик довкілля - природного для перших, батьківських цивілізацій; природного та соціального - для наступних. Виклики можуть бути як зовнішніми (стимули, необхідні для генезису цивілізації) так і внутрішніми (творчий порив генія, розвиток науки).

241. Система найзагальніших знань, цінностей, переконань, практичних настанов, які регулюють ставлення людини до світу називається: Світогляд

242. Складовою сутністю Dasein є: складається з трьох елементів: світу, буття-з і буття-в.. Великий світ - Всесвіт - Макрокосмос, що складається з безлічі світів. Другий - Мікрокосмос - мирок чи людина. І третій - світ символів - чи Біблія. 243. Слово «філософія» дослівно означає: походить від грецького «філо» - любов і «софія» - мудрість 244. Сократ основну увагу у своїх міркуваннях приділяє: людині та внутрішнім чинникам її поведінки. 245. Соціальнокультурне значення різних духовних утворень (ідей, норм, образів, догм) називається: духовні цінності. 246. Справжній учений за Беконом мав наслідувати: мураху. 247. Справжнім завданням філософії Г. Сковорода вважав: Сковорода навчав, що найбільше й фактично єдине завдання філософії — шукати правду .. 248. Суб’єктом історіі, згідно концепції Тойнбі є: цивілізація 249. Субстанція у розумінні Б. Спінози – позначає ті властивості реальності, які не дані чуттям принципово. 250. Суперечка середньовічних філософів номіналістів та реалістів стосувалась проблеми: одиничного і загального, як вона ставилася ще Аристотелем, розрізняють первинні і вторинні сутності і не можуть у визначенні онтологічного статусу тих і інших. 251. Суспільство – це: частина природи, яка відокремилась і тому продовжує жити і розвиватись за законами природи /натуралістична трактовка, теорія соціального дарвінізму - де головне в суспільстві - боротьба видів або класів , виживання сильних /. Друга концепція - феноменологічна - суспільство розглядається як середовище людини з її суперечливими зв'язками і відносинами. Третя концепція - це соціальна форма руху матерії, яка мав спеціальний статус і свої особливості. Основною категорією цього статусу є наявність суспільного буття, що розвивається під егідою людини. Четверта концепція - суспільство - це людство в цілому, це історично визначений спосіб існування і спілкування людей в їх сукупності 252. Сутність вчення яких філософів виражає вислів: «людина – міра всіх речей»: Софісти 253. Схоластика — це: тип релігійної філософії, для якого характерне принципове панування теології над усіма іншими формами пізнання, знання. З іншого боку, схоластика є методом, який, в основному, полягав у перегляді та порівнянні висловів попередніх мислителів та Біблії, і виведенні нового синтезу.

Т 254. Твердження Б. Спінози про те, що “Свобода – це пізнана необхідність” ґрунтується на тезі про те, що: Спіноза формулює тезу про те, що свобода — це пізнана необхідність, і прагне за допомогою раціональних, по суті формальних, "геометричних" методів пізнання пояснити сутність свободи. 255. Твір “Серце та його значення в духовному житті людини…” написав: Юркевич 256. Теорії походження людей називають теоріями: еволюції людини 257. Теорію якого методу розробив Г. Геґель: Гегель розробив теорію діалектики на основі філософії абсолютного (об'єктивного) ідеалізму. 258. Техносфера — це: регіон біосфери в минулому, перетворений люди¬ною За допомогою прямого або непрямого впливу технічних засобів з метою найкращої відповідності своїм матеріальним і соціально-еко¬номічним потребам. 259. Тотожність Бога з Природою називаємо: є субстанція, яка має Два атрибути (істотні, суттєві властивості) — протяжність та мислення. Окремі речі, що можуть бути осягнуті розумом (пі¬знанням), філософ називає «модусами» — виявами субстанції. 260. Три сходинки пізнання за Кантом: чуттєвого спогля-дання, розсудку та розуму

У 261. У ренесансному світогляді “людина” розуміється як: Філософія Ренесансу обгрунтувала самодостатню цінність людини і його земного життя. Людина тут актуалізований без неодмінною для середньовічного світогляду співвіднесеності з Богом. У своїх творчих можливостях людина сама виступає як мікротеос. 262. У розвитку патристики виділяють два етапи: апологети і християнство 263. У чому К. Поппер вбачає суспільний прогрес: Суспільним ідеалом К. Поппера є «відкрите суспільство» — суспільство влади розуму, свободи, рівності, справедливості. 264. У чому полягає відмінність християнства від інших юдейських релігій (за А. Тойнбі)? 265. У чому суть кармічного закону? Тобто поняття «карми» або «долі» пов'язане з чимось яка тяжіє в житті людини над його волею те, що відбувається не залежно від її бажання і в певному сенсі неминуче має статися. При цьому події пов'язані з чим-то в минулому, за що людина несе відповідальність і отримує дані випробування. Кармічность - це свідчення прояви закону "причин і наслідків". 266. У який зі сфер побудови та існування світу відносин, за М. Бубером, лежать відносини між "Я" і "Ти" на мовленнєвому рівні: это жизнь с людьми. Здесь отношение очевидно и принимает речевую форму. Мы можем давать и принимать "Ты 267. У якому стилі написана “Етика” Б. Спінози? математичний вид

Ф 268. Феномен страждання є центральним поняттям: екзистенціалізму Карла Ясперса 269. Філософія за Сковородою – це коли …: наука про людину та її щастя 270. розділ філософії, що займається проблемами сенсу історії, її закономірностями, основними напрямками розвитку людства та історичним пізнанням

271. Філософія історії - це: покликана відповісти на питання про те, що є історія.

271.Філософська антропологія ставить загальне питання про: що таке право і в чому його суть

272.Фундаментальним елементом у вивченні історії за Шпенглером є:

Х

273.Християнська епоха наголошує на дуалізмі: добро ї зло

274.Християнське осягнення історії характеризується:

275.Хто з філософів Нового Часу розробляв дедуктивний метод: Декарт

276.Хто є автором твердження: «Душа людини від природи є “чистою дошкою” (tabula rasa), на якій “чуттєвий досвід малює свої візерунки»: Локк ?

277.Хто є автором твору “Монадологія”?: Ґ. Лейбніц

278.Хто в античній філософії почав вивчати людину, виходячи з ідеї «пізнай самого себе»: Фалес

279.Хто в античній філософії розглядав матерію як можливість буття речей, а форму як їх сутність: Арістотіль

280.Хто в новий час ввів поняття “субстанції”?: Декарт?

281.Хто вважав основою світу гармонію чисел?: Піфагор

282.Хто вважав першоосновою світу апейрон?: Анаксімандр

283.Хто вважав світ вічним вогнем?: Геракліт

284.Хто вважав, що першопочатком світу є атом: Демокріт

285.Хто вважається засновником геліоцентричної системи світу в період Відродження та Нового часу?: Коперник

286.Хто вводить у філософію поняття “буття” і “небуття”: Парменід ?

287.Хто вперше вжив термін «філософія» у відношенні до тих, хто прагне до вищої мудрості: Піфагар

288.Хто дав п’ять доведень буття Бога?: Фома Аквінський

289.Хто є автором концепції “трьох світів і двох натур”?: Сковорода

290.Хто є автором концепції насолоди?: Епікур

291.Хто є засновником неоплатонізму?: Амоній Саккаса

292.Хто є представником стоїцизму в Римі?: Сенека

293.Хто з давньогрецьких філософів обстоював атомістичне розуміння світу? Демокріт, Епікур, Лукрецій Кар 294.Хто з даних філософів вважав, що “Всесвітня історія є поступ в усвідомленні свободи, поступ, який мають пізнати в його необхідності”:

295.Хто з даних філософів не був представником «філософії серця»: Чижевський Сковорода, Гоголь, Куліш, Юркевич, Лукяненко, Сухомлинський (ті що займалися)

296.Хто з даних філософів не належав до епохи Просвітництва: Вольтер, Етьєн Кондільяк, Шарль Луї де Монтеск'є, Жан-Жак Руссо, Дені Дідро, Жульєн Ламетрі, Ентоні Коллінзом, Бернардом Мандевілем, Готгольдом Лессінгом. (ті що належали)

297.Хто з даних філософів обґрунтовував тотожність буття та мислення: Гегель

298.Хто з нижче названих філософів обстоював дуалізм?: Арістотіль, Декарт

299.Хто з нижченаведених авторів був прихильником неокантіанського розуміння історїї: Когон, Штаммелер, Раубрух

300.Хто з перелічених філософів водить у філософію поняття “логос”: Геракліт