33.Вплив монітарної політики на економіку: політика "дешевих" і "дорогих" грошей, антиінфляційна функція.

Задача стимулювання економічного зростання вирішується шляхом здіснення заходів кредитної експансії, які спрямовуються на розширення грошової маси і зниження відсоткової ставки та збільшення інвестицій у реальний сектор економіки. Для досягнення цієї мети Центральний банк проводить політику дешевих грошей, він купує на ринку державні облігації, розраховуючись із комерційними банками шляхом розширення їх банківських резервів. Крім цього, Центробанк може зменшити норму обов’язкових резервів і знизити облікову ставку. Якщо потрібно обмежити економічну активність (загальмувати бум і послабити інфляційну тенденцію), Центральний банк проводить політику дорогих грошей. Він продає комерційним банкам державні облігації зі своїх фондів, що зменшує їх надлишкові резерви, збільшує норму обов’язкових резервів і збільшує облікову ставку.

Політика дешевих грошей – монетарна політика, спрямована на зниження відсоткової ставки з метою стимулювання ділової активності.

Політика дорогих грошей - монетарна політика, спрямована на зменшення грошової маси з метою підвищення відсоткової ставки.

34.Грошова пропозиція, гр. База і гр. Мульт-р

Гр мульт-р відображає залежність грош. пропозиції від гр. бази

Для виведення мультиплікатора скористаємося осн. залежностями сфери грош. обігу.

Грош.пропозиція ( ) склад-ся з готівки і депозитів:

=C+D

Грош.база(В)- готівка на руках у населення та у банківських резервах

B=C+R

Для перетворення наведених формул, скористаємося коеф-ми:

Коеф-т розподілу доходів населення на готівку і депозити:

d=C/D→C=dD

Мінімальна норма банківських резервів:

r =R/D→R=rD

Підставимо значення С та R у формули.

=dD+D=D(d+1)→ D= /(d+1)

B=dD+rD=D(d+r)→D=B/(d+r)

Матимемо:

→

Продиференціювавши ф-цію гр. пропозиції матимемо:

35. Грошово-кредитне регулювання економіки.

Грошово-кредитна, або монетарна, полі­тика є одним із головних інструментів державного регулю­вання економіки.

Мета грошово-кредитної політики — досягнення на національному ринку рівноваги, що характеризується пов­ною зайнятістю та відсутністю інфляції.

“ Пастка ліквідності” виникає тоді, коли відсоткова ставка, досягнувши мінімально-критичного рівня, надалі вже перестає знижуватись і зміна грошової пропозиції вже не має жодного впливу на неї.

36. Модель одночасної рівноваги товарного і грошового ринку (is - lm).

1. , оскільки І не реагує на зменшення відсоткової ставки, не відбувається і збільшення доходу Y, тобто . Одночасно висока гранична норма заощадження гальмує процес мультиплікації. означає, що при низькій відсотковій ставці із додаткової кількості грошей, всі вони переходять до спекулятивної каси.

2. означає, що додаткова кількість грошей за умови постійної відсоткової ставки повністю переводиться до операційної каси. Оскільки внаслідок збільшення грошової маси зменшиться відсоткова ставка, інвестиції тим сильніше будуть реагувати на зменшення відсоткової ставки, чим більше величина , тобто . Це передбачає, що гранична схильність до заощадження є низькою, оскільки процес мультиплікації доходу гальмується значно менше при низькій нормі заощадження. Збільшення грошової маси за умови значного зменшення відсоткової ставки призводить до того, що всі додаткові гроші перетікають до операційної каси .

.

.

.