- •3. Основні макроекономічні показники:
- •10. Класична модель сукупної пропозиції
- •11. Сукупний попит - сукупна пропозиція як базова модель ек. Рівноваги
- •12. Функція споживання. Середня та гранична схильність до споживання та заощадження.
- •13. Інвестиційна ф-ція. % ставка як чинник інвестиційного попиту. Номінальна та реальна % ставка.
- •15. «Заощадження-інвестиції»
- •1 6. Потенційний ввп – це ввп за повного рівня зайнятості.
- •18. Основні макроекономічні показники:
- •19.Модель ек. Рівноваги за методом «видатки-випуск».
- •22.Дискретна фіскальна політика. Стимулювальна і стримуюча фіскальна політика.
- •23.Граничний коефіцієнт податків і складний мультиплікатор видатків. Мультиплікатор податків.
- •24. Автоматична фіскальна політика. Автоматичні чисті податки як вмонтовані стабілізатори.
- •26.Система національних рахунків побудована на основі методологічних принципів:
- •27. Фіскальна політика, що спрямована на пропонування
- •28. Наслідки стимулювальної податкової політики для держ бюджету. Крива Лаффера.
- •29.Механізм функціонування грошового ринку. Грошова пропозиція та грошові агрегати. Попит на гроші.
- •30.Фіскальна політика та державний бюджет. Концепції збалансування держ бюджету.
- •33.Вплив монітарної політики на економіку: політика "дешевих" і "дорогих" грошей, антиінфляційна функція.
- •34.Грошова пропозиція, гр. База і гр. Мульт-р
- •35. Грошово-кредитне регулювання економіки.
- •36. Модель одночасної рівноваги товарного і грошового ринку (is - lm).
- •37. Платіжний баланс та його ргулювання.
- •39. Попит і пропозиція як чинники валютного курсу
- •40. Рівноважна модель відкритої економіки is-lm-bp
- •41. Чистий експорт як компонент сукупних видатків. Гранична…
- •42.Бюджетно-податкова пол.Держ. За умови гнучкого вал. Курсу
- •43.Бюдж.-податкова пол.Дер. За ум. Фіксованого вал. Курсу.
- •45. Попит, пропозиція і ціна на ринку праці.
- •46. Фактори економ. Зростання. Виробнича ф-ція
- •47.Модель Домара-Харрода
- •48. Модель еконоМічного зростання Роберта Солоу
- •49.Стимулювальна політика як метод зменшення безробіття та її інфляційни наслідки.
- •50.Грошова пропозиція, грошова база і грошовий мультиплікатор
- •51.Дискретна фіскальна політика. Стимулювальна і стримуюча фіскальна політика.
- •52. Модель одночасної рівноваги товарного і грошового ринку (is - lm).
40. Рівноважна модель відкритої економіки is-lm-bp
Модель Манделла-Флемінга описує одночасну рівновагу товарного, грошового і зовнішнього ринків у малій відкритій економіці. ; n – коефіцієнт еластичності чистого експорту щодо валютного курсу. ; ;
Нахил кривої IS у відкритій економіці залежить від граничної схильності до імпорту і курсу національної валюти, оскільки зміна курсу національної валюти у відкритій економіці призводить до зміни величини чистого експорту й зрушення кривої IS.
i
IS LM
BP
Y
Рис. 9.7. Модель
IS - LM- BP
П латіжний баланс включає рахунок поточних операцій СА і рахунок руху капіталу КА та рахунок зміни офіційних резервних активів ΔR. Сума СА та КА становить баланс офіційних розрахунків ВР.
Рис. 9.8.
Модель
Манделла-Флемінга в координатах q, Y.
41. Чистий експорт як компонент сукупних видатків. Гранична…
Чистий експорт – різниця між експортом і імпортом товарів і послуг. Чистий експорт є додатною величиною, коли експорт перевищує імпорт, і має від’ємне значення, коли імпорт більший за експорт. Додатній чистий експорт збільшує, а від’ємний зменшує сукупні видатки на купівлю національного продукту країни. Тому додатній чистий експорт стимулює збільшення реального ВВП, тоді як від’ємний спричиняє його зменшення.
Загальний вплив зовн.торгівлі на сукупні видатки в країні залежить від чистого експорту. Додатний чистий експорт збільшує сукупні видатки порівняно з їхньою величиною у закритій економіці, в якій немає експортно-імпортних операцій. Від’ємний чистий експорт знижує сукупні видатки порівняно з рівнем видатків у закритій економіці. Мультиплікатор чистого експорту є мультиплікатором видатків і дорівнює простому мультиплікаторові.
Імпорт, як і інші вилучення зменшує сукупні видатки на купівлю вітчизняних товарів і послуг. Для врахування впливу імпорту на мультиплікатор видатків введемо поняття граничної схильності до імпорту МРМ, яке показує, на скільки збільшиться імпорт зі збільшенням використовуваного доходу на одну одиницю.
Чим вищі гранична схильність до заощадження, граничний податковий коефіцієнт та гранична схильність до імпорту, то менший розмір мультиплікатора. Отже, мультиплікатор відкритої економіки менший за мультиплікатор закритої економіки.
42.Бюджетно-податкова пол.Держ. За умови гнучкого вал. Курсу
У малій відкритій економіці уряд збільшує державні видатки з метою досягнення стану внутрішньої й зовнішньої рівноваги при рівні доходу повної зайнятості (рис. 9.14). Це зміщує криву IS1 праворуч у положення IS2, що відображає зростання обсягів виробництва й доходу з рівня Y1 до Y2 при збільшенні відсоткової ставки з і1 до і2. Подальше пристосування економіки залежить від рівня мобільності капіталу.
і
BP1
BP2
3
i
3
LM
i2
2
i1
1
IS3
IS2
IS1
Y1
Y2
Y3
Y
Рис. 9.15.
Бюджетно-податкова політика держави
за умови гнучкого валютного курсу
(нееластична ВР)
Таким чином, внутрішня й зовнішня рівновага встановиться в точці 3, яка відповідає незначному зростанню доходу.
Якщо крива ВР нееластична (рис. 9.15), державні видатки призведуть до зміщення IS1 в положення IS2, дефіциту платіжного балансу, падіння валютного курсу і збільшення експорту, що змістить криву IS2 далі в положення IS3. Певна мобільність капіталу означає приплив капіталу із-за кордону внаслідок зростання відсоткової ставки і зміщення кривої ВР1 у положення ВР2. Таким чином, рівновага встановиться в точці 3.
Можна зробити висновок, бюджетно-податкова політика за умов невеликої мобільності капіталу є ефективним інструментом макроекономічного регулювання у відкритій економіці.
Порівнюючи ефективність бюджетно-податкової політики за умов різної мобільності капіталу за гнучкого валютного курсу, слід зазначити, що її ефективність зростає у міру зменшення мобільності капіталу. Але навіть за умов значної мобільності капіталу ця політика може використовуватись як засіб короткострокового макрорегулювання економіки.