10. Класична модель сукупної пропозиції

Класична виробнича функція відображає зв'язок між чинниками виробництва та сукупною пропозицією:Y = F(L, K, T),

де Y — реальний ВВП, L — праця, К — капітал, Т — технологічний процес, F(L, К, Т) — виробнича функція.

Крива сукупної пропозиції (AS) показує обсяг реального нац. вир-ва за кожного можливого рівня цін при незмінних інших умовах.

Короткострокова крива сукупної пропозиції (AS)

P - рівень цін, Q - реальний обсяг вир-ва,AS - крива сукуп. пропозиції

(в кінці)

Довгострокова крива сукуп. пропозиції, відображена вертик.лінією AS(підвищення цін не викликає збільш. обсягу нац.вир-ва у довгостроковому періоді).

, P - рівень цін,Q – обсяг нац. виробництва,Qf- потенційний обсяг виробництва .Сукуп. пропозиція в основному залежить від потенційного обсягу вир-ва.

Три складові кривої сукуп. пропозиції:

1.гориз. (кейнсіанський) відрізок показує зміни в обсязі вир-ва в умовах неповної зайнятості за постійних цін (депресивний стан економіки).

2.проміжний (висхідний) відрізок показує зміни в обсязі виробництва в умовах, що наближаються до повної зайнятості, коли збільшення реального ВНП супроводж. Підвищенням рівня цін.

3.вертикальний (класичний) відрізок показує зміни в обсязі ВНП за умов повної зайнятості, коли рівень фактичного безробіття дорівнює природ. Безробіттю і додатк. Зростання реального ВНП не відбув., а спостеріг. Інфляц. Зростання цін.

Цінові чинники впливу на сукуп. пропоз.:зміна % ставки,зміна рівня цін. Нецінові чинники:Зміна цін на ресурси,зміна економ.-правових норм ,зміни в продуктивності праці.

11. Сукупний попит - сукупна пропозиція як базова модель ек. Рівноваги

Відомо, що точка перетину кривих попиту і пропозиції на ринку будь-якого товару визначає рівноважну ціну.

Аналогічно точка перетину кривих сукупного попиту і сукупної пропозиції визначає рівноважний рівень цін і рівноважний реальний осяг виробництва.

Розглянемо ситуацію перетину трьох кривих: кривої сукупного попиту АD1, короткострокової кривої сукупної пропозиції AS1, довгострокової кривої сукупної пропозиціїAS.

12. Функція споживання. Середня та гранична схильність до споживання та заощадження.

Споживання (С) – це витрати домашніх господарств на придбання споживчих товарів і оплату послуг для задоволення особистих потреб.

Середньою схильністю до споживання(APC)

Середньою схильністю до заощадження(APS)

Гранична схильність до споживання(MPC)показує,яка частка додаткового доходу спрямовується на додаткове споживання:MPC= с'=∆C/∆У.

Гранична схильність до заощадження (MPS)вказує на співвідношення між додатковими заощадженнями та додатковим доходом,який спричинив ці заощадження:MPS=s'=∆S/∆У. MPC+MPS=1.

Функція споживання має вигляд:C= +c'Y,де -певний рівень споживання, обумовлений його «автономністю».

13. Інвестиційна ф-ція. % ставка як чинник інвестиційного попиту. Номінальна та реальна % ставка.

Інвестиції-це компонент чистих видатків. Реальні інвестиції складаються з заг. обсягу капітальних і виробничих товарів. Рівень чистих видатків на інвестиції визначають 2 фактори: очікувана норма прибутку, яку підприємці розраховують отримати від видатків на інвестиції і ставка процента.

Найважливішу роль у прийнятті інвестиційних рішень відіграє реальна, а не номінальна % ставка. Реальна % ставка-це номінальна % ставка, скоригована з урахуванням рівня інфляції.

Інвестиції залежать від рівня процента. Ф-ція ж інвестицій є складною: чим вищий % тим нижчий попит на інвестиції.

Крива попиту на інвестиції ілюструє обернену залежність між інвестиціями і ставкою процента. Окрім ставки процента, на стан кривої попиту на інвестиції також впливає ряд інших факторів:

-витрати на придбання, експлуатацію і обслуговування обладнання

-податки на прибуток підприємців

-технологічні зміни

-наявний осн. капітал

- сподівання рентабельності майб. продаж

14. Мультиплікатор інвестицій відображає зв’язок між інвестиціями і доходом.

, , ,

якщо

М

C+I

С+І

∆І

∆Y

Y

Мультиплікативний ефект на графіку сукупних видатків

ультиплікативний ефект може посилювати дію нових видатків, а може і суттєво скорочувати випуск при зменшенні величини видатків.

Якщо на осі сукупних видатків показано збільшення інвестицій на величину І, то на горизонтальній осі відрізок Y показує збільшення доходу внаслідок збільшення автономних інвестицій. Величина мультиплікатора інвестицій являє собою величину отриману внаслідок ділення величини Y на І.