3. В залежності від яких характеристик встановлюють допустимі опори заземлюючих пристроїв, їх значення?

Основним фактором, що забезпечує безпеку людини, яка працює на електроустановці, що знаходиться під напругою, регулюється правилами будови електроустановок (ПБЕ) і залежить від сили струму, яка проходить через тіло людини при дотику до таких електроустановок коли пробита фаза на корпус.

Цим нормативним документом встановлені максимально допустимі значення опору для заземлюючих пристроїв електроустановок, а саме:

1. в установках напругою до 1000 В ;

2. якщо потужність джерела струму менше 1000 кВт тоді величина опору заземлення ;

3. в електроустановках напругою 1000 В і малими струмами замикання на землю (менше 500 А) допустимий опір заземлення ;

4. в електроустановках напругою більше 1000 В з великими струмами замикання на землю (більше 500 А) опір заземлення .

4. Дати визначення температури спалаху, самозапалення. Значення цих характеристик при проектуванні споруд.

Температура спалаху – це сама низька температура горючої речовини, для якої в умовах спеціальних випробовувань над його поверхнею утворюються пари або гази здатні спалахувати від джерела запалювання, але швидкість їх утворення ще не достатня для стійкого горіння. У гасових фракцій температура спалаху 28 – 60⁰С, тобто ці речовини вогненебезпечні в жарку пору року. Масляні фракції 130 – 325⁰С, тобто вони менш небезпечні.

Температура самозапалювання – мінімальна температура речовини, для якої в умовах спеціальних випробовувань має місце різке збільшення швидкості екзотермічних реакцій, що закінчуються горінням. Ця температура використовується для визначення групи вогненебезпечності сумішей, щоб забезпечити правильний вибір захисного вибухового електрообладнання та при розробці технічних засобів.

Задача.

Визначити виходячи із вимог техніки безпеки максимально допустиму вантажопідйомність пенькового канату діаметром d=50мм.

Пенькові канати розраховують тільки на розтяг.

– для несмоленого канату 100 кгс/см²;

для просмоленого 90 кгс/см².

Звідси:

– несмолений;

– смолений.

Отже:

P_н=1962,5 кгс/см²;

P_см=1762,5 кгс/см².

Згідно ДСТУ 3241-91 «Канати сталеві» рекомендуєься приймати найменший допустимий коефіцієнт запасу міцності канату:

• для підйому вантажу і в стрілових кранах 4,5 – 6,5;

• для канатів, що використовуються для підйому людей не менше 9.

Білет № 21

1. Призначення запобіжних клапанів, їх конструктивні особливості. Розрахунок на пропускну здатність?!

Запобіжні клапани встановлюються на посудинах і апаратах, що працюють під тиском та установок і призначені для захисту обладнання від перевищення тиску робочого середовища понад допустимого.

Класифікація запобіжних клапанів за конструктивною особливістю:

По кратності використання:

а) Багатократного використання;

б) Одноразової дії.

За принципом дії:

а) Прямої дії – відкриваються під дією тиску;

б) Не прямої дії – відкриваються за допомогою спеціального привода.

По характеру підйому замикаючого органу:

а) Клапани пропорційної дії;

б) Клапани двохпозиційної дії.

По висоті підйому замикаючого органу:

а) Малопідйомні;

б) Середньопідйомні;

в) Повнопідйомні.

По виду навантаження в після золотниковій порожнині:

а) Відкриті б) закриті

По напряму впливу середовища на золотник:

а) Під золотник; б) На золотник.

Розрахунок запобіжного пристрою на пропускну здатність.

Практикою встановлено, що проблема пропускної здатності – герметичності запобіжних клапанів являється найбільш гострою при їх експлуатації.

1. Для запобіжних клапанів, встановлених на технологічних ємностях, сепараторах, дегазаторах, абсорберах і т.п. – з умови подачі в ємність середовища при закритих виходах з нього приймається по максимальній заданій продуктивності.

2. Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводах з рідинами чи посудинах, повністю заповнених рідиною і розрахованих по тиску джерела живлення – з умови скидання клапаном додаткової кількості рідини, що утворилась в результаті теплового розширення внаслідок сонячної радіації, а саме:

де V0– початковий об’єм рідини в посудині (трубопроводі) за температури T1;

T1 – робоча температура рідини в посудині (трубопроводі);

T2– максимальна температура рідини в посудині (трубопроводі); при розрахунках приймається T=50ºC;

ρp– густина рідини при T1;

βh– коефіцієнт об’ємного розширення рідини.

3. Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводах на стороні меншого тиску після регуляторів тиску – з умови повного відкриття регулюючого клапана та відсутності витрати після нього (приймається з максимально заданої продуктивності); на газорозподільних станціях – з умови 0,01 максимальної продуктивності регулюючого клапана.

4. Для запобіжних клапанів, що встановлюються на нагнітальних трубопроводах після насоса чи компресора – з умови повної продуктивності насоса чи компресора при відсутності витрати після нього.

5. Для запобіжних клапанів, що встановлюються на трубопроводі, що обігрівається з вогненебезпечними рідинами або зрідженими газами між арматурою, що відключає – з умови скидання клапаном всієї кількості пари (газу), що утворюються при кипінні рідини, що розраховується за формулою:

де F0 – поверхня ділянки трубопроводу між відсікаючими засувами, що обігрівається;

K– коефіцієнт теплопередачі при нагріванні паровим чи водяним супутником; ;

r – скрита теплота пароутворення рідини при тиску скидання Р;

tсп– температура супутника;

tск– температура кипіння рідини при тиску скидання Р.