Перелічіть методи випробування посудин, що працюють під тиском. Суть дефектоскопії.
Є два види: гідравлічні випробування, пневматичні випробування.
Гідравлічне випробування має за мету перевірку міцності елементів посудини і щільності з'єднань. Посудини мають бути пред'явлені до гідравлічного випробування з установленою на них арматурою. При технічному опосвідченні допускається використовувати методи неруйнівного контролю, в тому числі і метод акустичної емісії.
Дефектоскопія проводяться з метою виявлення в зварних з’єднаннях внутрішніх дефектів: непроварів, пор, шлакових включень та ін. Метод контролю повинен забезпечувати більш повне і точне виявлення недопустимих дефектів з урахуванням особливостей фізичних властивостей металу, освоєності методу для контролю конкретного виду зварного з’єднання.
Обов’язковому контролю підлягають місця спряжень і пересічень зварних з’єднань. Всі 100% загальної довжини інших швів контролюються на посудинах, які працюють під тиском вищим за 4,9 МПа і температурі стінок понад 200 град.С і нижче –70 град.С, а також у випадках, коли посудини призначені для сильнодіючих отруйних речовин (незалежно від робочих параметрів).
2. Який вид перевірок проводиться при технічному огляді впм?
ТО ВПМ проводиться періодичне і часткове. Часткове не рідше 1 раз в 12 місяців. Повне ТО не рідше 1 раз в 3 роки.
При частковому ТО статичні і динамічні випробування не проводяться. При ТО перевіряємо в роботі всі меанізими, електрообладнання, прилади безпеки, гальма, апарати керування, освітлення, сигналізацію і регламентовані розміри.
Стан металоконструкцій (зварні і заклепкові з’єднання).
Перевіряють сходи, площадки, огородження і кабіну крановика. Перевіряють стан гаку і деталі його підвіски. Перевіряють стан канатів і їх кріплення; стан ізоляції проводів електричного крану у відповідності до норм документації.
Перевіряємо стан ходового кранового шляху.
3. Як визначити опір вертикального одиночного заземлювача з врахуванням коефіцієнта використання полоси зв’язку.
При
заземленні вертикальним електродом
використовують полосу зв’язку, тоді
враховується степінь екранування
горизонтального полосового заземлення
вертикальних електродів і визначається
коефіцієнт екранування ηп.з,
а опір розтікання полоси що з’єднує
стержневі електроди виражається 
4. Будова і маркування, принципи дії вуглекислотних вогнегасників.
Вогнегасники вуглекислотні. Ручні вуглекислотні вогнегасники призначені для гасіння невеликих пожеж, всіх видів загорання . Вони приводяться в дію вручну. Через вентиль стиснена рідка вуглекислота прямує у патрубок, де вона розширюється і за рахунок цього її температура Знижується до – 70 °С. При переході рідкої вуглекислоти в газ її об'єм збільшується в 500 разів. Утворюється снігоподібна вуглекислота, котра при випаровуванні охолоджує горючу речовину та ізолює її від кисню повітря. Корисна довжина струменя вогнегасника приблизно 4 м, час дії – З0–60 с. Вогнегасник слід тримати за ручку, для уникнення обмороження рук; зберігати подалі від тепла, для запобігання саморозряджання. Вуглекислотою можна гасити електрообладнання, що знаходиться під напругою, а також горючі рідини і тверді речовини. Не можна гасити спирт і ацетон, котрі розчиняють вуглекислоту, а також терміт, фотоплівку, целулоїд, котрі горять без доступу повітря.
Вуглекислотні вогнегасники бувають:
Ручні ВВ-2, ВВ-3, ВВ-5. ВВ-2ММ. ВВ-5ММ
Пересувні ВВ-25. ВВ-80, ВВ-400
Стаціонарні ВВС-5, ВВС-5П
Будова вогнегасника: балон, сифонна трубка, запобіжна мембрана, клапан, шток, пусковий кулачок, пусковий важіль, запобіжна чека з кільцем, раструб.
Задача
Для усунення небезпеки поломки поршневого насосу і нагнітальної лінії на насосі встановлений запобіжний клапан гвіздкового типу. Розрахувати діаметр гвіздка при роботі з тиском 0,7МПа. Границя міцності на зріз матеріалу гвіздка 34МПа, діаметр поршня 50мм.
Білет № 13
1. Мета металографічних досліджень, дефектоскопії посудин, що працюють під тиском.
Металографічне дослідження проводиться з метою дослідження зварних швів і зводиться до вивчення макро і мікро тріщин по злому, можливих внутрішніх дефектів (тріщин, непроварів, пор, шлакових і неметалевих включень та ін.), а також ділянок зі структурою металу, що негативно впливає на властивості зварних з'єднань і виробів. Дослідження мікроструктури є обов'язковими при контролі зварних з'єднань, виконаних газовим зварюванням, і при атестації технології зварювання
Зразки (шліфи) для металографічного дослідження зварних з’єднань повинні вирізатися поперек шва і виготовлятися відповідно до вимог НД.
Зразки для металографічних досліджень зварних з’єднань повинні включати весь переріз шва, обидві зони термічного впливу зварювання, прилеглі до них ділянки основного металу, а також підкладне кільце, якщо таке застосовувалось при зварюванні і не підлягає видаленню. Зразки для металографічних досліджень зварних з’єднань елементів з товщиною стінки 25 мм і більше можуть включати лише частину перерізу з’єднання. При цьому відстань від лінії сплавляння до країв зразка має бути не менше 12 мм, а площа контрольованого перерізу 25х25 мм.
Дефектоскопія може бути ультразвуковою або рентгенівською.
Ультразвукові дослідження – з метою виявлення внутрішніх дефектів на товщині 5-500мм. Недоліком є неможливість виявити характер дефекту. При рентгенівському глибина просвічування 3-250мм, але можна визначити характер дефекту.