2. Технічні вимоги до впм

Згідно вимог нормативних документів розробку їх повинні здійснювати тільки головні науково-дослідні і проектно-конструкторські організації. В свою чергу розробку конструкторської документації на виготовлення ВПМ організації повинні мати дозвіл від Держгірпромтехнагляду. ВПМ і їх вузли, які завозяться за кордоном повинні відповідати правилам безпечної експлуатації, повинні мати сертифікат про відповідність даного вузла нашим правилам. Згідно технічних вимог ВПК повинні бути стійкими в робочому і неробочому стані.

Розрахунок стійкості проводиться:розрахунок при дії самого вантажу;при відсутності вантажу;розрахунок при раптовому знятті вантажу; розрахунок на стійкість при монтажі і демонтажі кранів.

Розрахунок проводиться згідно нормативних документів. Механізми підйому вантажу, зміни вильоту повинні бути виконані, щоб опускання вантажу здійснювалося тільки при включеному двигуні.

Примінення фрекційних муфт, кулачкових муфт в механізмах призначених для підйому людей ні в якому разі не можна використовувати.

При технічних оглядах проводиться статичні і динамічні випробовування.

До вантажопідіймальних кранів ставляться підвищені вимоги щодо міцності та надійності їх кінематичних ланок, а також їх стійкості. Оскільки керування більшістю кранів здійснюється з кабін, розташованих на них, то необхідно дотримуватись вимог щодо профілактики травматизму і загорань під час їх експлуатації. Актуальною є проблема забезпечення відповідних умов праці, зокрема оптимальних або допустимих значень параметрів мікроклімату, чистоти повітря робочої зони, освітлення, зниження вібрацій та шуму. Вантажопідіймальні крани повинні бути обладнані наступними запобіжними пристроями: сигналізацією, кінцевими вимикачами для автоматичної зупинки механізмів пересування крану, ходового візка та підіймання вантажозахоплюючих органів;

блокуванням для автоматичного зняття напруги з крана при виході людини на галерею, блокуванням дверей кабіни; дзвінка для сигналізації;

протиугінними пристроями; анемометрами для визначення швидкості вітру при роботі на відкритому місці.

3. Дати визначення термінів електробезпеки згідно пуе

Електротравма – це травма, викликана дією електричного струму або електричної дуги. Електротравми поділяються на два види:електротравми, котрі виникають при проходженні струму через тіло людини, і електротравми, поява котрих не пов'язана з проходженням струму через тіло людини.

Електричний шок-це нервова реакція організму на збудження електричним струмом.

Проходячи через тіло людини, електричний струм справляє термічну, електричну та механічну (динамічну) дію

Електричний удар- це така дія струму в результаті якого м’язи тіла людини скорочуються тобто судорожно зменшуються.

Електричний шок-це нервова реакція організму на збудження електричним струмом.

Замикання на землю- це випадкове електричне з’єднання частин електроустановок, які знаходяться під напругою з землею.

Замикання на корпус-це виникнення електричного ланцюга між струмопровідними частинами електроустановки і корпусом внаслідок пошкодження ізоляції.

Напруга дотику- це напруга під яку попадає стоячи на грунті людина і доторкається докорпусу обладнання, що опинилася під напругою.

Крокова напруга виникає навколо місця переходу струму від пошкодженої електроустановки в землю і представляє собою різницю потенціалів двох точок на поверхні землі розміщених 0,8 м якщо ноги людини знаходяться на цих струмопровідних дротах.

Опір заземлення представляє опір розтікання електричного струму, що спричиняє земля.

Опір заземлення представляє опір, який чинить грунт, що розтікається з заземлювача в землю.