Самостійна робота № 11. Порядок визначення суми акцизного збору.

У практиці справляння A3 існує три методи визначення нале­жних до сплати податкових зобов'язань.

Перший метод. Акцизний збір обчислюється у фіксованих ставках з одиниці реалізованого товару (продукції). При визна­ченні сум A3 використовується грошовий еквівалент у гривнях до фізичної одиниці товару або в євро з подальшим перерахун­ком у національну валюту. При застосуванні ставки акцизного збору у гривнях сума A3 визначається за формулою:

А3 = S х N,

де A3 — сума акцизного збору; S — ставка акцизного збору, пе­рерахована на одиницю виміру; N— кількість товару, визначена у фізичних одиницях виміру.

При застосуванні ставки акцизного збору в євро — за формулою:

А3 = S х N х К,

де К — курс гривні до євро станом на перший день відповідного кварталу.

Другий метод. Сума акцизного збору обчислюється у відсот­ках до оподатковуваного обороту.

Спочатку визначається оборот оподаткування шляхом обчис­лення суми оборотів за встановленими виробником або імпорте­ром максимальними роздрібними цінами, без урахування податку на додану вартість та акцизного збору, окремо за кожним видом товару (продукції) за формулою:

O = (M-P)-N,

де О — оподатковуваний оборот; М — максимальна роздрібна ціна за кожним видом товару (продукції), задекларована вироб­ником або імпортером таких товарів, Р — сума податку на дода­ну вартість та акцизного збору в складі максимальної роздрібної ціни, N— кількість товару у фізичних одиницях виміру за кож­ним видом товару (продукції).

Після визначеного обороту з продажу обчислюється сума ак­цизного збору за формулою:

A3₁ = С₁ • О,

де АЗ₁ — сума акцизного збору за ставками у відсотках до обо­роту з продажу, С₁ — ставка акцизного збору у відсотках, О — оподатковуваний оборот.

Ставки у відсотках на сьогодні в Україні не діють !!!

Третій метод. Розраховується по операціях з реалізації това­рів, на які одночасно встановлені ставки A3 у відсотках з про­дажу та у фіксованих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції). Сума A3 обчислюється шляхом додавання суми акцизного збору, обчисленої за ставками у відсотках де обороту з продажу та суми акцизного збору, обчисленої за ставками у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції), за формулою:

Сума A3 =АЗ₁ +А3₂,

де АЗ₁ — сума акцизного збору, обчислена за ставками у відсот­ках, АЗ₂ — сума акцизного збору, обчислена за ставками у твер­дих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції).

Пільги по акцизному збору та порядок сплати до бюджету

- Акцизний збір не справляється в разі реалізації підакцизних товарів на експорт за іноземну валюту. Ця пільга підвищує конкурентоспроможність відповідних товарів на зарубіжних ринках, сприяє збільшенню надходжень валютних ресурсів.

- За імпорту підакцизних товарів ці операції звільняються від сплати акцизного збору за умови звільнення таких товарів від податку на додану вартість (транзит, товари на митних складах, реекспорт). Якщо пізніше за такими товарами виникають зо­бов'язання зі сплати ПДВ, то, відповідно, виникають і податкові зобов'язання за акцизним збором.

- Не обкладаються акцизним збором обороти з реалізації під­ акцизних товарів для виробництва інших підакцизних товарів. У цьому разі виключається подвійне оподаткування.

- Не підлягає обкладанню акцизним збором реалізація легко­вих автомобілів спеціального призначення (інвалідів).

- Установлено певні пільги стосовно до акцизного збору в спеціальних економічних зонах, визначених відповідними зако­нами України.

Строки сплати акцизного збору залежать від ви­ду підакцизних товарів та суми податку:

• підприємства-виробники, що реалізують спирт, алкогольні напої, сплачують податок на третій робочий день після здійснен­ня обороту за реалізацією;

• підприємства-виробники виноградних вин і інших напоїв с додаванням спирту – при купівлі акцизних марок;

• власники (замовники) алкогольних напоїв, спирту, тютюно­вих виробів, виготовлених в Україні з використанням давальницької сировини, сплачують податок не пізніше дня отримання продукції;

• підприємства-виробники, що реалізують тютюнові вироби, податок сплачують один раз на місяць (до 16 числа) виходячи з фактичного обсягу реалізації за минулий місяць;

• решта підприємств сплачує податок щомісяця до 15 числа також на підставі фактичного обороту за минулий місяць.

• За імпортовані підакцизні товари акцизний збір сплачується під час розмитнення імпортного товару.

Самостійна робота № 12. Державне мито.

Державне мито є платою, яка стягується за здійс­нення юридично значимих дій уповноваженими на це компетентними органами в інтересах юридичних та фізичних осіб та за видачу їм відповідних документів, які мають правове значення

Особливості сплати державного мита регулюються Декретом КМ України "Про державне мито" від 21.01.1993 р. зі змінами і доповненнями. Сплачується і зараховується державне мито за місцем розгляду та оформлення до бюджету місцевого самоврядування, крім мита, яке зараховується до державного бюджету України (справляється з позовних заяв).

Платниками державного мита на території Украї­ни є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на це органами.

Об'єкти справляння:

Державне мито справляється:

• із позовних заяв, заяв (скарг) у справах окремого провадження і скарг на рішення,у справах про бан­крутство, що подаються до господарських судів, та заяв про перевірку рішень, ухвал, постанов у порядку нагляду, а також про їх перегляд за нововиявленими обставинами;

— за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальни­ми конторами і виконавчими комітетами сільських, се­лищних, міських рад народних депутатів;

— за реєстрацію актів громадського стану, а також за видачу громадянам повторних свідоцтв про реєстрацію актів громадського стану і свідоцтв у зв'язку зі зміною, доповненням, виправленням і поновленням записів актів громадського стану;

— за оформлення документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну громадян інших країн, за продовження терміну їх дії та за внесення змін до цих документів;

— за реєстрацію національних паспортів іноземних грома­дян або документів, що їх замінюють;

— за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження терміну його дії;

• за прописку громадян або реєстрацію місця проживання тощо.

Ставки державного мита визначаються в розмірах відповідно до переліку, визначеного Декретом:

— у відсотках (до ціни, угоди, вартості майна, позову і т.д.);

— у фіксованих сумах (абсолютних, обчислених у відповід­них долях до офіційно встановлених показників — міні­мальної заробітної плати, неоподатковуваного мінімуму доходів).

Перелік ставок державного мита достатньо великий, так як вони встановлюються диференційовано за назвам документів і дій, за які справляється мито.

Як для юридичних, так і для фізичних осіб встанов­лено багато пільг відносно ряду дій. Наприклад, від сплати державного мита звільняються:

— позивачі — робітники та службовці — за позовами про стягнення заробітної плати й за іншими вимогами, що випливають з трудових відносин;

— позивачі — за позовами, що випливають з авторського права;

— громадяни — із касаційних скарг і скарг на рішення, що набрали законної сили, у справах про розірвання шлюбу;

— позивачі — за позовами про стягнення аліментів;

— позивачі — за позовами про відшкодування матеріальним збитків, завданих злочином;

• громадяни — за реєстрацію народження, смерті, усинов­лення та встановлення батьківства;

— громадяни — за видачу їм свідоцтв про право на спад­щину;

— неповнолітні та військовослужбовці — за видачу їм упер­ше паспорта громадянина України та неповнолітні — за видачу їм свідоцтва про право на спадщину;

— громадяни України — за видачу дипломатичних і служ­бових паспортів України;

— інші згідно з Декретом.

Місцеві ради народних депутатів мають право, крім зазначених пільг, встановлювати додаткові пільги для окремих платників.

Порядок обчислення державного мита відображено так:

Розмір державного мита = Об’єкт справляння ( вартість юридично значимих дій та видачі документів)* Ставки (диференційовані за видами дій)

Державне мито сплачується готівкою, митними мар­ками і перерахуванням із рахунку платника у кредит­ній установі.

Порядок сплати державного мита встановлюється Міністерством фінансів України.

Якщо державне мито внесено в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, або було відмовле­но у вчиненні нотаріальних дій державними нотаріаль­ними конторами або виконавчими комітетами міських, селищних і сільських Рад народних депутатів та в інших випадках, передбачених законодавством, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю. Повернення державного мита проводиться за умови, якщо заяву подано до відповідної установи, яка справляє мито, протягом року з дня зарахування його до бюджету.

За невчасне та неповне внесення державного мита до бюджету стягується пеня за кожний день прострочення в розмірі, передбаченому законодавством.

Плата за патент.

З 1996 р. в Україні запроваджено такий податковий платіж, як плата за патент. Згідно з Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1998 р. № 576 патентуванню підлягають такі види діяльності:

— торгівельна діяльність (за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків і кредитних карток);в усіх пунктах продажу;

— діяльність з обміну готівкових валютних цінностей;

— діяльність із надання послуг в сфері грального бізнесу;

— діяльність із надання побутових послуг.

Торговий патент — державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності займатися тим чи іншим видом діяльності.

Платниками за торговий патент є юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, — резиденти і нерезиденти, а також їх відокремлені підрозділи, які займаються підприємницькою діяльністю, що є об'єктом сплати за торговий патент.

Законом передбачається торгівельна діяльність без придбання торгового патенту. Не сплачують вартості торгового патенту:

— підприємства та організації Укоопспілки, військової торгівлі, аптеки, що знаходяться в державній власнос­ті, торгово-виробничі державні підприємства робітничого постачання у селах, селищах і містах районного під­порядкування;

— суб'єкти підприємницької діяльності — фізичні особи, які:

а) здійснюють торговельну діяльність з лотків, прилавків і сплачують ринковий збір (плату) за місце для торгівлі І продукцією в межах ринків усіх форм власності;

б) сплачують податок на промисел у порядку, передбачає йому чинним законодавством;

в) здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній | ділянках продукції рослинництва, худоби, кролів, нутрій, птиці, продукції власного бджільництва;

г) сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше і одного разу на календарний рік;

д) сплачують фіксований податок відповідно до законодавст­ва про оподаткування доходів фізичних осіб;

— суб'єкти підприємницької діяльності, створені громадсь­кими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно з чинним законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного вироб­ництва і продукцією, виготовленою на підприємствах Українського товариства сліпих та Українського това­риства глухих.

Без придбання торгового патенту суб'єкти підприєм­ницької діяльності або їх структурні підрозділи здійс­нюють торгівельну діяльність виключно з використан­ням таких видів товарів вітчизняного виробництва:

• хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко та молочна продукція, крім молока та вершків згущених з добавками та без них; продукти дитячого харчування;безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; домашня птиця; яйця; риба; ягоди і фрукти; картопля і плодоовочева продукція; комбікорми для продажу населенню.

Пільговий торговий патент видається суб'єктам підприємницької діяльності або їх структурним підроз­ділам, які здійснюють торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного ви­робництва:

— поштові марки, листівки, вітальні листівки та конверти непогашені, ящики, коробки, мішки, сумки та інша тара з дерева, паперу та картону, що використовується для поштових відправлень підприємствами Державного комі­тету зв'язку України, і фурнітура до них;

— періодичні видання друкованих засобів масової інформа­ції (незалежно від країни їх походження);

— проїзні квитки;

— товари народних промислів (крім антикварних і тих, що становлять культурну цінність згідно з переліком, що встановлюється Міністерством культури України);

— готові лікарські засоби і вітаміни для населення, ветери­нарні препарати, папір туалетний, зубні пасти й порош­ки тощо;

— вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, газ освітлювальний і газ скраплений, торф паливний куско­вий, торф'яні брикети і дрова для продажу населенню;

— мило господарське, а також сірники (незалежно від краї­ни їх походження);

— насіння овочевих, баштанних, квіткових культур, кор­мових коренеплодів і картоплі (незалежно від країни його походження).

Вартість торгового патенту встановлюється ор­ганами місцевого самоврядування залежно від виду діяльності, місця знаходження пункту продажу та асор­тименту товарів в межах таких граничних рівнів (за календарний місяць):

— на території м. Києва, обласних центрів — від 00 до 320 гривень;

— на території м. Севастополя, міст обласного підпорядку­вання (крім обласних центрів) і районних центрів — від ЗО до 160 гривень;

• на території інших населених пунктів — до 80 гривень.

Вартість торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями встановлюється у фік­сованому розмірі 320 гривень за календарний місяць.

Торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути виданий на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, граль­ний стіл).

У разі придбання пільгового торгового патенту суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі 25 гривень за весь термін дії патенту.

Термін дії торгового патенту складає:

— для здійснення торговельної діяльності й надання побуто­вих послуг — 12 календарних місяців;

— для здійснення операцій з торгівлі валютними цінностя­ми — 36 календарних місяців;

— для проведення операцій з надання послуг в сфері грального бізнесу — 60 календарних місяців.

Для здійснення несистематичної торгівлі можна ви­купляти короткотермінові патенти: на 1-15 днів; плата за 1 день — 10 грн.

Торговий патент оплачується щомісяця до 15 числа місяця, який передує звітному, а короткотерміновий не пізніше ніж за один день до початку здійснення торгівельної діяльності.

Кошти, одержані від продажу торгових патентів через органи податкової служби зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування.

Торговий патент не звільняє від сплати податків та податкових платежів, а лише дає дозвіл на здійснення того чи іншого виду діяльності. Сума плати за патент зменшує належну до сплати суму податку з прибутку. Здійснення діяльності, що підлягає патентуванню, без отримання відповідних торгових патентів тягне за собою накладання штрафу в подвійному розмірі вартості торгового патенту на повний термін діяльності суб'єкта підприємництва із зазначеним порушенням.

Самостійна робота № 13. Податок на промисел.

Даний податок включений в перелік загальнодержав­них податків. Порядок його справляння встановлений Декретом КМУ "Про податок на промисел" у редакції від 17.03.1993 р. №24-93 із змінами та доповненнями.

Платниками податку є виключно фізичні особи незалежно від їх громадянства і постійного місця проживання, якщо вони:

а) незареєстровані як суб'єкти підприємництва;

б) здійснюють несистематичний, не більше ніж 4 рази на протязі календарного року продаж виробленої, переробле­ної і купленої продукції, речей, товарів.

Об'єктом оподаткування є сумарна вартість товарів за ринковими цінами, що зазначається громадянином у декларації, поданій до державної податкової інспекції в районі (місті) за місцем проживання, а громадянином, який не має постійного місця проживання в Україні, — за місцем продажу товарів.

Для обчислення суми вартості товарів з метою опо­даткування фізична особа подає в податкову інспекцію декларацію, в якій відображається перелік товарів для продажу і їх вартість.

Ставка податку на промисел встановлюється в роз­мірі 10% вказаної в декларації вартості товарів, що підлягають продажу протягом трьох календарних днів, але не менше розміру однієї мінімальної заробітної пла­ти. У разі збільшення терміну продажу товарів до семи календарних днів ставка податку подвоюється.

Не оподатковується податком на промисел продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продук­ції рослинництва, худоби, кролів, нутрій, птиці (як у живому вигляді, так і продукції їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва, а також продаж автотранспортних засобів, які перебувають у приватній власності громадян, якщо вони реалізуються один раз протягом року.

Структурно – логічна схема розрахунку податку на промисел:

Платники - фізичні особи; об’єкт оподаткування – сумарна вартість товарів, сума податку,що підлягає сплаті до бюджету (не менше однієї мінімальної зарплати); Ставки: 10% - якщо товари підлягають продажу на протязі 3 днів, 20% - якщо товари підлягають продажу на протязі 7 днів

Податок на промисел сплачується у вигляді придбан­ня одноразового патенту на торгівлю, вартість якого визначається на підставі вказаної платником сумарної вартості товарів і ставки податку. Сума податку за не­використаним патентом поверненню не підлягає. Термін дії такого патенту від 3 до 7 днів.

За продаж товарів без придбання одноразових патентів або за порушення терміну їх дії чи продаж товарів, не зазначених в декларації, державні податкові інспекції можуть накладати адміністративні штрафи в розмірі від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів дохо­дів громадян, а за ті ж дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення , — від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.