- •5.07010102 «Організація перевезень і управління на автотранспорті»
- •Самостійна робота № 2.Принципи оподаткування.
- •Самостійна робота № 3. Способи та шляхи стягнення податків в Україні.
- •Самостійна робота № 4. Податкове право. Податкові правові відносини.
- •Самостійна робота № 5. Податкова міліція
- •Самостійна робота № 6. Порядок нарахування пдфо. Податкова соціальна пільга.
- •Самостійна робота № 9. Характеристика податку на нерухоме майно.
- •Самостійна робота № 10. Податкова накладна. Пільги по пдв.
- •Самостійна робота № 11. Порядок визначення суми акцизного збору.
- •Самостійна робота № 14. Характеристика Фонду соціального страхування.
- •Рекомендована література:
Самостійна робота № 11. Порядок визначення суми акцизного збору.
У практиці справляння A3 існує три методи визначення належних до сплати податкових зобов'язань.
Перший метод. Акцизний збір обчислюється у фіксованих ставках з одиниці реалізованого товару (продукції). При визначенні сум A3 використовується грошовий еквівалент у гривнях до фізичної одиниці товару або в євро з подальшим перерахунком у національну валюту. При застосуванні ставки акцизного збору у гривнях сума A3 визначається за формулою:
А3 = S х N,
де A3 — сума акцизного збору; S — ставка акцизного збору, перерахована на одиницю виміру; N— кількість товару, визначена у фізичних одиницях виміру.
При застосуванні ставки акцизного збору в євро — за формулою:
А3 = S х N х К,
де К — курс гривні до євро станом на перший день відповідного кварталу.
Другий метод. Сума акцизного збору обчислюється у відсотках до оподатковуваного обороту.
Спочатку визначається оборот оподаткування шляхом обчислення суми оборотів за встановленими виробником або імпортером максимальними роздрібними цінами, без урахування податку на додану вартість та акцизного збору, окремо за кожним видом товару (продукції) за формулою:
O = (M-P)-N,
де О — оподатковуваний оборот; М — максимальна роздрібна ціна за кожним видом товару (продукції), задекларована виробником або імпортером таких товарів, Р — сума податку на додану вартість та акцизного збору в складі максимальної роздрібної ціни, N— кількість товару у фізичних одиницях виміру за кожним видом товару (продукції).
Після визначеного обороту з продажу обчислюється сума акцизного збору за формулою:
A31 = С1 • О,
де АЗ1 — сума акцизного збору за ставками у відсотках до обороту з продажу, С1 — ставка акцизного збору у відсотках, О — оподатковуваний оборот.
Ставки у відсотках на сьогодні в Україні не діють !!!
Третій метод. Розраховується по операціях з реалізації товарів, на які одночасно встановлені ставки A3 у відсотках з продажу та у фіксованих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції). Сума A3 обчислюється шляхом додавання суми акцизного збору, обчисленої за ставками у відсотках де обороту з продажу та суми акцизного збору, обчисленої за ставками у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції), за формулою:
Сума A3 =АЗ1 +А32,
де АЗ1 — сума акцизного збору, обчислена за ставками у відсотках, АЗ2 — сума акцизного збору, обчислена за ставками у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції).
Пільги по акцизному збору та порядок сплати до бюджету
- Акцизний збір не справляється в разі реалізації підакцизних товарів на експорт за іноземну валюту. Ця пільга підвищує конкурентоспроможність відповідних товарів на зарубіжних ринках, сприяє збільшенню надходжень валютних ресурсів.
- За імпорту підакцизних товарів ці операції звільняються від сплати акцизного збору за умови звільнення таких товарів від податку на додану вартість (транзит, товари на митних складах, реекспорт). Якщо пізніше за такими товарами виникають зобов'язання зі сплати ПДВ, то, відповідно, виникають і податкові зобов'язання за акцизним збором.
- Не обкладаються акцизним збором обороти з реалізації під акцизних товарів для виробництва інших підакцизних товарів. У цьому разі виключається подвійне оподаткування.
- Не підлягає обкладанню акцизним збором реалізація легкових автомобілів спеціального призначення (інвалідів).
- Установлено певні пільги стосовно до акцизного збору в спеціальних економічних зонах, визначених відповідними законами України.
Строки сплати акцизного збору залежать від виду підакцизних товарів та суми податку:
підприємства-виробники, що реалізують спирт, алкогольні напої, сплачують податок на третій робочий день після здійснення обороту за реалізацією;
підприємства-виробники виноградних вин і інших напоїв с додаванням спирту – при купівлі акцизних марок;
власники (замовники) алкогольних напоїв, спирту, тютюнових виробів, виготовлених в Україні з використанням давальницької сировини, сплачують податок не пізніше дня отримання продукції;
підприємства-виробники, що реалізують тютюнові вироби, податок сплачують один раз на місяць (до 16 числа) виходячи з фактичного обсягу реалізації за минулий місяць;
решта підприємств сплачує податок щомісяця до 15 числа також на підставі фактичного обороту за минулий місяць.
За імпортовані підакцизні товари акцизний збір сплачується під час розмитнення імпортного товару.
Самостійна робота № 12. Державне мито.
Державне мито є платою, яка стягується за здійснення юридично значимих дій уповноваженими на це компетентними органами в інтересах юридичних та фізичних осіб та за видачу їм відповідних документів, які мають правове значення
Особливості сплати державного мита регулюються Декретом КМ України "Про державне мито" від 21.01.1993 р. зі змінами і доповненнями. Сплачується і зараховується державне мито за місцем розгляду та оформлення до бюджету місцевого самоврядування, крім мита, яке зараховується до державного бюджету України (справляється з позовних заяв).
Платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на це органами.
Об'єкти справляння:
Державне мито справляється:
із позовних заяв, заяв (скарг) у справах окремого провадження і скарг на рішення,у справах про банкрутство, що подаються до господарських судів, та заяв про перевірку рішень, ухвал, постанов у порядку нагляду, а також про їх перегляд за нововиявленими обставинами;
— за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад народних депутатів;
— за реєстрацію актів громадського стану, а також за видачу громадянам повторних свідоцтв про реєстрацію актів громадського стану і свідоцтв у зв'язку зі зміною, доповненням, виправленням і поновленням записів актів громадського стану;
— за оформлення документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну громадян інших країн, за продовження терміну їх дії та за внесення змін до цих документів;
— за реєстрацію національних паспортів іноземних громадян або документів, що їх замінюють;
— за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження терміну його дії;
за прописку громадян або реєстрацію місця проживання тощо.
Ставки державного мита визначаються в розмірах відповідно до переліку, визначеного Декретом:
— у відсотках (до ціни, угоди, вартості майна, позову і т.д.);
— у фіксованих сумах (абсолютних, обчислених у відповідних долях до офіційно встановлених показників — мінімальної заробітної плати, неоподатковуваного мінімуму доходів).
Перелік ставок державного мита достатньо великий, так як вони встановлюються диференційовано за назвам документів і дій, за які справляється мито.
Як для юридичних, так і для фізичних осіб встановлено багато пільг відносно ряду дій. Наприклад, від сплати державного мита звільняються:
— позивачі — робітники та службовці — за позовами про стягнення заробітної плати й за іншими вимогами, що випливають з трудових відносин;
— позивачі — за позовами, що випливають з авторського права;
— громадяни — із касаційних скарг і скарг на рішення, що набрали законної сили, у справах про розірвання шлюбу;
— позивачі — за позовами про стягнення аліментів;
— позивачі — за позовами про відшкодування матеріальним збитків, завданих злочином;
громадяни — за реєстрацію народження, смерті, усиновлення та встановлення батьківства;
— громадяни — за видачу їм свідоцтв про право на спадщину;
— неповнолітні та військовослужбовці — за видачу їм уперше паспорта громадянина України та неповнолітні — за видачу їм свідоцтва про право на спадщину;
— громадяни України — за видачу дипломатичних і службових паспортів України;
— інші згідно з Декретом.
Місцеві ради народних депутатів мають право, крім зазначених пільг, встановлювати додаткові пільги для окремих платників.
Порядок обчислення державного мита відображено так:
Розмір державного мита = Об’єкт справляння ( вартість юридично значимих дій та видачі документів)* Ставки (диференційовані за видами дій)
Державне мито сплачується готівкою, митними марками і перерахуванням із рахунку платника у кредитній установі.
Порядок сплати державного мита встановлюється Міністерством фінансів України.
Якщо державне мито внесено в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, або було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій державними нотаріальними конторами або виконавчими комітетами міських, селищних і сільських Рад народних депутатів та в інших випадках, передбачених законодавством, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю. Повернення державного мита проводиться за умови, якщо заяву подано до відповідної установи, яка справляє мито, протягом року з дня зарахування його до бюджету.
За невчасне та неповне внесення державного мита до бюджету стягується пеня за кожний день прострочення в розмірі, передбаченому законодавством.
Плата за патент.
З 1996 р. в Україні запроваджено такий податковий платіж, як плата за патент. Згідно з Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1998 р. № 576 патентуванню підлягають такі види діяльності:
— торгівельна діяльність (за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків і кредитних карток);в усіх пунктах продажу;
— діяльність з обміну готівкових валютних цінностей;
— діяльність із надання послуг в сфері грального бізнесу;
— діяльність із надання побутових послуг.
Торговий патент — державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності займатися тим чи іншим видом діяльності.
Платниками за торговий патент є юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, — резиденти і нерезиденти, а також їх відокремлені підрозділи, які займаються підприємницькою діяльністю, що є об'єктом сплати за торговий патент.
Законом передбачається торгівельна діяльність без придбання торгового патенту. Не сплачують вартості торгового патенту:
— підприємства та організації Укоопспілки, військової торгівлі, аптеки, що знаходяться в державній власності, торгово-виробничі державні підприємства робітничого постачання у селах, селищах і містах районного підпорядкування;
— суб'єкти підприємницької діяльності — фізичні особи, які:
а) здійснюють торговельну діяльність з лотків, прилавків і сплачують ринковий збір (плату) за місце для торгівлі І продукцією в межах ринків усіх форм власності;
б) сплачують податок на промисел у порядку, передбачає йому чинним законодавством;
в) здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній | ділянках продукції рослинництва, худоби, кролів, нутрій, птиці, продукції власного бджільництва;
г) сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше і одного разу на календарний рік;
д) сплачують фіксований податок відповідно до законодавства про оподаткування доходів фізичних осіб;
— суб'єкти підприємницької діяльності, створені громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно з чинним законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва і продукцією, виготовленою на підприємствах Українського товариства сліпих та Українського товариства глухих.
Без придбання торгового патенту суб'єкти підприємницької діяльності або їх структурні підрозділи здійснюють торгівельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва:
хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко та молочна продукція, крім молока та вершків згущених з добавками та без них; продукти дитячого харчування;безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; домашня птиця; яйця; риба; ягоди і фрукти; картопля і плодоовочева продукція; комбікорми для продажу населенню.
Пільговий торговий патент видається суб'єктам підприємницької діяльності або їх структурним підрозділам, які здійснюють торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва:
— поштові марки, листівки, вітальні листівки та конверти непогашені, ящики, коробки, мішки, сумки та інша тара з дерева, паперу та картону, що використовується для поштових відправлень підприємствами Державного комітету зв'язку України, і фурнітура до них;
— періодичні видання друкованих засобів масової інформації (незалежно від країни їх походження);
— проїзні квитки;
— товари народних промислів (крім антикварних і тих, що становлять культурну цінність згідно з переліком, що встановлюється Міністерством культури України);
— готові лікарські засоби і вітаміни для населення, ветеринарні препарати, папір туалетний, зубні пасти й порошки тощо;
— вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, газ освітлювальний і газ скраплений, торф паливний кусковий, торф'яні брикети і дрова для продажу населенню;
— мило господарське, а також сірники (незалежно від країни їх походження);
— насіння овочевих, баштанних, квіткових культур, кормових коренеплодів і картоплі (незалежно від країни його походження).
Вартість торгового патенту встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від виду діяльності, місця знаходження пункту продажу та асортименту товарів в межах таких граничних рівнів (за календарний місяць):
— на території м. Києва, обласних центрів — від 00 до 320 гривень;
— на території м. Севастополя, міст обласного підпорядкування (крім обласних центрів) і районних центрів — від ЗО до 160 гривень;
на території інших населених пунктів — до 80 гривень.
Вартість торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями встановлюється у фіксованому розмірі 320 гривень за календарний місяць.
Торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути виданий на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл).
У разі придбання пільгового торгового патенту суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі 25 гривень за весь термін дії патенту.
Термін дії торгового патенту складає:
— для здійснення торговельної діяльності й надання побутових послуг — 12 календарних місяців;
— для здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями — 36 календарних місяців;
— для проведення операцій з надання послуг в сфері грального бізнесу — 60 календарних місяців.
Для здійснення несистематичної торгівлі можна викупляти короткотермінові патенти: на 1-15 днів; плата за 1 день — 10 грн.
Торговий патент оплачується щомісяця до 15 числа місяця, який передує звітному, а короткотерміновий не пізніше ніж за один день до початку здійснення торгівельної діяльності.
Кошти, одержані від продажу торгових патентів через органи податкової служби зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування.
Торговий патент не звільняє від сплати податків та податкових платежів, а лише дає дозвіл на здійснення того чи іншого виду діяльності. Сума плати за патент зменшує належну до сплати суму податку з прибутку. Здійснення діяльності, що підлягає патентуванню, без отримання відповідних торгових патентів тягне за собою накладання штрафу в подвійному розмірі вартості торгового патенту на повний термін діяльності суб'єкта підприємництва із зазначеним порушенням.
Самостійна робота № 13. Податок на промисел.
Даний податок включений в перелік загальнодержавних податків. Порядок його справляння встановлений Декретом КМУ "Про податок на промисел" у редакції від 17.03.1993 р. №24-93 із змінами та доповненнями.
Платниками податку є виключно фізичні особи незалежно від їх громадянства і постійного місця проживання, якщо вони:
а) незареєстровані як суб'єкти підприємництва;
б) здійснюють несистематичний, не більше ніж 4 рази на протязі календарного року продаж виробленої, переробленої і купленої продукції, речей, товарів.
Об'єктом оподаткування є сумарна вартість товарів за ринковими цінами, що зазначається громадянином у декларації, поданій до державної податкової інспекції в районі (місті) за місцем проживання, а громадянином, який не має постійного місця проживання в Україні, — за місцем продажу товарів.
Для обчислення суми вартості товарів з метою оподаткування фізична особа подає в податкову інспекцію декларацію, в якій відображається перелік товарів для продажу і їх вартість.
Ставка податку на промисел встановлюється в розмірі 10% вказаної в декларації вартості товарів, що підлягають продажу протягом трьох календарних днів, але не менше розміру однієї мінімальної заробітної плати. У разі збільшення терміну продажу товарів до семи календарних днів ставка податку подвоюється.
Не оподатковується податком на промисел продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва, худоби, кролів, нутрій, птиці (як у живому вигляді, так і продукції їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва, а також продаж автотранспортних засобів, які перебувають у приватній власності громадян, якщо вони реалізуються один раз протягом року.
Структурно – логічна схема розрахунку податку на промисел:
Платники - фізичні особи; об’єкт оподаткування – сумарна вартість товарів, сума податку,що підлягає сплаті до бюджету (не менше однієї мінімальної зарплати); Ставки: 10% - якщо товари підлягають продажу на протязі 3 днів, 20% - якщо товари підлягають продажу на протязі 7 днів
Податок на промисел сплачується у вигляді придбання одноразового патенту на торгівлю, вартість якого визначається на підставі вказаної платником сумарної вартості товарів і ставки податку. Сума податку за невикористаним патентом поверненню не підлягає. Термін дії такого патенту від 3 до 7 днів.
За продаж товарів без придбання одноразових патентів або за порушення терміну їх дії чи продаж товарів, не зазначених в декларації, державні податкові інспекції можуть накладати адміністративні штрафи в розмірі від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ті ж дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення , — від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.