Самостійна робота № 5. Податкова міліція

Податкова міліція складається зі спеціальних підрозділів з боро­тьби з податковими правопорушеннями, що діють у складі органів державної податкової служби відповідного рівня, і здійснює кон­троль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Основним призначенням цих підрозділів є детальне розсліду­вання випадків ухиляння від сплати податків, притягнення вин­них до відповідальності.

Завданнями податкової міліції є:

- запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження в справах про адміністративні правопорушення;

- розшук платників, які ухиляються від сплати податків, ін­ших платежів;

- запобігання корупції в органах державної податкової служ­би та виявлення її фактів;

- забезпечення безпеки діяльності працівників органів дер­жавної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням посадових обов'язків.

Податкова міліція виконує такі функції:

1) приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини та правопорушення, що належать до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і ухвалює щодо них передбачені законом рішення;

2) здійснює відповідно до законодавства оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів щодо відшко­дування заподіяних державі збитків;

3) виявляє причини й умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів щодо їх усунення;

4) забезпечує безпеку працівників органів державної податко­вої служби та їх захист від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними посадових обов'язків;

5) запобігає корупції та іншим посадовим порушенням серед працівників ДПС;

6) збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо пору­шень податкового законодавства, прогнозує тенденції розви­тку негативних процесів кримінального характеру, пов'яза­них з оподаткуванням.

Посадовим особам податкової міліції для виконання покладе­них на них обов'язків надаються права, передбачені як для поса­дових осіб органів державної податкової служби, так і для поса­дових осіб правоохоронних органів. Податкова міліція має право застосувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю.

Самостійна робота № 6. Порядок нарахування пдфо. Податкова соціальна пільга.

Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» пе­редбачено надання пільги всім громадянам у вигляді невключен­ия до об'єкта оподаткування окремих видів доходів, визначених у п. 4.3 ст. 4 Закону, а для малозабезпечених верств населення — додатково, згідно зі ст. 6 Закону, шляхом надання податкової со­ціальної пільги.

Податкова соціальна пільга (ПСП) застосовується до дохо­ду, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата, а також прирівняних до неї виплат, тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Відповідно до пп. 6.5.1, п. 6.5 ст. 6 Закону ПСП встановлюється залежно від категорій платників у розмірах 100, 150 та 200 % від мінімальної заробітної плати (МЗП) та застосовується до нарахо­ваного місячного доходу, якщо його розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, вста­новленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн.

Податкова пільга застосовується виключно за одним місцем на­рахування (виплати), яке платник податку вибирає у вигляді по­дання роботодавцю заяви за формою, встановленою ДПА Украї­ни. Заяву платник може не подавати, якщо станом на 1 січня 2004 року роботодавцем велася трудова книжка на платника по­датку. Коли платник вирішив змінити місце отримання пільги, то за попереднім місцем її застосування подається заява про відмову від її застосування, а за новим — заяву з проханням про застосу­вання пільги. Заява не подається при звільненні з роботи — надання пільги призупиняється з місяця звільнення.

Таблиця 1 РОЗМІР СТАВОК ПСП ЗА 2004—2007 роки

№ з/п	Статус пільги			Розмір ставок
		2004		2005			2006	2007
1	Загальна ПСП	61,5= 205х0,3		131= 262х0,5			175 = 350х0,5	200 = 400х0,5
2	Підвищена соціальна пільга у розмірі 150 % від загальної ПСП	92,25= 61,5х1,5		196,5=131х1,5			262,5=175х1,5	300 = 200х1,5
3	Підвищена соціальна пільга у розмірі 200 % від загальної ПСП	123 = 61,5х2		262=131х2			350=175х2	400 = 200х2
4	Максимальних рівень доходу, до якого застосовується ПСП	365х1,4= 510		453х1,4=630			483х1,4=680	525х1,4=740

Перелік категорій громадян, які мають право на загальну та спеціальну підвищену пільгу, на­ведено у таблиці 2.

Таблиця 2 ПЕРЕЛІК КАТЕГОРІЙ ГРОМАДЯН, ЯКІ МАЮТЬ ПРАВО НА ПСП

№	Категорія громадян	Розмір пільги на 2007 рік (грн.)			Термін дії пільги
		200	300	400
1	Платник податку з нарахованим мі­сячним доходом <740 грн.	+	—	—	Обмеження відсутні
2	Платник відповідає вимогам рядка 1 та одночасно є:	—	+	—	Далі по тексту
А	самотньою матір'ю, батьком (опіку­ном, піклувальником) у розрахунку на кожну дитину до 18 років, утримує дитину-інваліда І або II групи або троє дітей до 18 років		+		Дитина не досягла 18 років, платник не позбавлений бать­ківських прав, дити­на не знаходиться на повному державно­му утриманні
Б	вдівцем або вдовою		+		Особа не одружена або не знаходиться під опікою
В	чорнобильцем 1—2 категорій або нагоро­джена грамотою ВР УРСР у зв'язку з лік­відацією аварії на Чорнобильській АЕС		+		Особа мас відпові­дний статус
Г	учнем, студентом, аспірантом, орди­натором, ад'юнктом, військовослуж­бовцем стрсісової служби		+
Д	інвалідом І або П груп, в т. ч. з дитинства	-	+	-
Є	особою, якій присуджено довічну стипендію як постраждалому за пра-возахисну діяльність		+
3	Платник відповідає вимогам рядка 1 та одночасно є:	—	—	+	Далі по тексту
А	Героєм України, Героєм Радянського Союзу або повним кавалером ордена Слави чи Трудової Слави			+	Особа має відпові­дний статус
Б	учасником бойових дій під час Другої світової війни			+
В	колишнім в"язнем концтаборів, гетто та ін. під час Другої світової війни або особою, ви­знаною репресованою чи реабілітованою			+
Г	особою, яка була вивезена під час Другої світової війни військами фашистської Німеччини			+
Д	особою, яка перебувала на блокадн.території Ленінграда з8.09.1941по27.01.1944 роки			+

Податковий кредит (ПК)

Плат­ники податків мають право на зменшення за наслідками звітного податкового року загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту.

Податковий кредит — сума або вартість витрат, на які мо­жуть зменшуватися, за наслідками звітного року, загальний річ­ний оподатковуваний дохід платника податку — резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у фізичних або юри­дичних осіб — резидентів (крім витрат на сплату ПДВ та A3) у випадках, визначених Законом.

Перелік витрат, дозволених до включення у склад ПК, відзначено у п. 5.3 ст. 5 Закону:

1. Іпотечний житловий кредит (%)

2. Благодійна допомога (у розмірі більшому 2%, але не більше 5% суми загальгоного оподатковуваного річного доходу)

3. Суми витрат на отримання освіти (члена сімї першої черги родства, але не більше суми 1,4 прож.мінімума округл. на 1 січня до 10грн. за кожний місяць освіти)

4. Отримання медичних послуг. (згідно переліку)

5. Пенсійне страхування (Довгострокове страхування) та ін.

Самостійна робота № 7. Відповідальність платників податку на прибуток підприємств.

Кожен платник самостійно визначає належну до сплати суму податку і зобов'язаний своєчасно її перерахувати. Тому на плат­ників покладено відповідальність за достовірність розрахунків, своєчасність подання декларацій і сплату податку. ДПІ здійсню­ють контроль платників податків шляхом проведення камераль­них і документальних перевірок.

У разі порушення діючого податкового законодавства до пла­тника податків застосовуються засоби впливу у вигляді притяг­нення до адміністративної та кримінальної відповідальності. Фі­нансова та адміністративна відповідальність передбачена нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язаЕІь платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. за № 2181-ІП, яку можна поділити на три види: штрафні санкції, непі! та адміністративний штраф, що накладається на керівника і посадових осіб суб'єкта під­приємницької діяльності.

Фінансова відповідальність настає при порушенні чинного за­конодавства податку на прибуток, а саме:

а) заниження об'єкта оподаткування;

б) неправильне ведення податкового обліку;

в) неправильне збільшення (без документального оформлен­ня) ВВ;

г) порушення термінів подання податкової звітності та строків сплати податку. Податкове законодавство складне і знаходиться у стані по­стійної трансформації. Тому платникам податків властиво допус­катися помилок, а в деяких випадках свідомо занижувати об'єкти оподаткування. У разі якщо це призвело до приховування подат­ків та зборів, настає кримінальна відповідальність за їх ухилення від сплати.

Платник податків, який до початку його перевірки контролю­ючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

- надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої не­доплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до по­дання уточнюючого розрахунку;

- відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільше­ну на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з від­повідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник пода­тків подає нову декларацію з виправленими показниками до за­кінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи до платника не застосовуються. При самостійному донарахуванні платником суми податкових зо­бов'язань адміністративні штрафи на керівників підприємств та установ не накладаються.

Платник податків, який не подає податкову декларацію або уточнюючий розрахунок у строки, визначені законодавством, са­мостійно повинен сплатити штраф у розмірі десяти неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або його затримку.

Самостійна робота № 8. Ставки податку на землю, терміни сплати.

Розміри земельного податку залежать від цільового призначення земельної ділянки, її місця розташування та грошової оцінки земель. Грошова оцінка — капіта­лізований рентний дохід із земельної ділянки .

Структурно – логічна схема розрахунку земельного податку:

Розмір земельного податку = Об’єкт справляння ( площа земельної ділянки)* Грошова оцінка земельної ділянки (з 1 га)* ставка земельного податку .

Грошова оцінка проводиться Державним комітетом України з земельних ресурсів та його органами на місцях із залученням експертів, за методикою, затверд­женою Кабінетом Міністрів України. Грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюєть­ся на коефіцієнт індексації.

Ставки земельного податку застосовуються у від­сотках до грошової (кадастрової) оцінки земельних ділянок (з 1 га землі):

1) землі сільськогосподарського призначення:

— для ріллі, сіножатей та пасовищ — ОДО;

— для багаторічних насаджень — 0,03;

2) землі населених пунктів, грошову оцінку яких вста­новлено — 1,00;

3) землі населених пунктів, грошову оцінку яких не вста­новлено — залежить від розміру населеного пункту;

4) земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення — 5,00;

ня — 50,00; |

6) земельні ділянки, що входять до складу земель лісового фонду, зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими будинками, надані на землях водного фонду - 0,30.

На сьогодні оцінку земель населених пунктів не завершено, а отже грошова оцінка конкретної земельної ділянки може бути не відома. У такому разі податок обчислюється виходячи з площі ділянки, до якої застосовуються ставки податку у розмірах, наведених у табл. 10.1.

Середні ставки земельного податку на землі, грошова оцінка яких не встановлена Крім ставок податку, існує цілий ряд коефіцієнтів, які застосовуються до ставки податку залежно від місця роз­ташування земельної ділянки та її цільового призначення:

— коефіцієнти індексації ставки податку;

— коефіцієнт збільшення (зменшення) ставки податку;

— додаткові коефіцієнти індексації ставок податку для населених пунктів, віднесених до курортних.

Групи населених пунктів з чисельністю населення (тис.чол.)	Середня ставка податку (коп. за 1 кв. метр)	Коефіцієнт, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного підпорядкування
до 0,2	4,545
від 0,2 до 1	6,363
від 1 до 3	8,181
від 3 до 10	9,09
від 10 до 20	14,54
від 20 до 50	22,725	1,2
від 50 до 100	27,27	1,4
від 100 до 250	31,815	1,6
від 250 до 500	36,36	2,0
від 500 до 1000	45,45	2,5
від 1000 і більше	63,63	3,0

Таким чином, сума податку на землі, грошова оцінка яких встановлена, розраховується за формулою:

де ТІ — площа земельної ділянки, м П_ч:і — обчислена сума податку, грн.;

Г_о — грошова оцінка 1 м² земельної ділянки, грн.;

С_ІГ — ставка податку у відсотках за грошової оцінки;

К„ — коефіцієнт збільшення (зменшення) суми податку.

По іншому буде обчислюватись податок на землі, і оцінку яких не проведено:

П = (П_лзхС_ПхК)хК_П,

де П — обчислена сума податку, грн.; П.і:і — площа земельної ділянки, м2;

С_п — ставка податку у відсотках за грошової оцінки;

К — коефіцієнт індексації ставки податку; К_п — коефіцієнт збільшення (зменшення) суми по­датку