2.2.5. Бреттон-Вудська валютна система

Друга Світова війна призвела до поглиблення кризи Генуезької валютної системи.

На валютно-фінансовій конференції в Бреттон-Вудсі в 1944 р. були встановлені правила організації світової торгівлі, валютних, кредитних та фінансових відносин і оформлена третя світова валютна система.

2.2.6. Ямайська валютна система

У січні 1976 р. в Кінгстоні (Ямайка) було підписано угоду, що стала основою четвертої світової валютної системи – Кінгстонської (Ямайської).

Закріплення валютно-економічних позицій нових центрів – країн Західної Європи, особливо Європейського Союзу і Японії, – обумовило тенденцію до переходу від стандарту SDR до багатовалютного стандарту на основі ведучих валют (долара США, марки ФРН, японської єни, швейцарського франка, євро та ін.).

2.2.7. Європейська валютна система

У відповідь на нестабільність Ямайської валютної системи країни Європейського Союзу створили власну міжнародну (регіональну) валютну систему з метою стимулювання процесу економічної інтеграції.

1991 р. – підписаний Маастрихтській договір, який передбачав поетапне формування валютно-економічного союзу.