Перелік питань для контролю знань студентів:

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

А

Аваль - вексельне гарантування, за яким аваліст (особа, що його здійснює) бере на себе відповідальність перед кредитором за виконання зобов'язань векселедавцем щодо оплати цього векселя.

Авізо - доручення на зарахування або списання коштів за рахунками в банку. Розрізняють авізо кредитові (гроші зараховуються) і дебітові (гроші списуються).

Авуари – ліквідна частка активів, до якої належать кошти банку, цінні папери, що легко реалізуються.

Абсолютний паритет купівельної спроможності – стверджує, що ціни ідентичних кошиків товарів, які продаються в різних країнах, будуть однаковими, якщо виразити їх в одній валюті.

Авансові розрахунки – оплата за товари, яка здійснюється імпортером до відвантаження, а інколи навіть і до їх виробництва.

Акредитив – грошовий документ, згідно з яким одна кредитна установа (банк)доручає іншій проводити за рахунок заброньованих для цієї мети засобів оплати матеріальних цінностей і послуг або виплатити представникові акредитива готівку.

Акредитивна форма розрахунків – форма безготівкових розрахунків між підприємствами і організаціями за товарно-матеріальні цінності і послуги за допомогою акредитивів.

Акцепт - згода на оплату або гарантування оплати документів.

Андеррайтинг – купівля інституціональним інвестором нового випуску цінних паперів та наступне їх розміщення.

Аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності законодавству та встановленим нормативам.

Б

Банківський консорціум - тимчасове об’єднання банків, яке створюється для координації дій при проведенні різного роду банківських операцій або для кредитування однієї, але великої та ризикової угоди. Банківські консорціуми для надання санаційних кредитів можуть створюватися з метою об’єднання кредитних ресурсів, диверсифікації кредитного ризику, підтримання ліквідності балансу банку.

Баланси міжнародних розрахунків – статистичні таблиці, які у грошовій формі показують стан міжнародних відносин країни з іншим світом, відображаючи обсяги вимог і зобов’язань, надходжень і платежів країни щодо іноземних суб’єктів міжнародних відносин.

Баланс міжнародної заборгованості – не враховує поточну заборгованість, а показує лише співвідношення між закордонними активами і золотовалютними резервами, з одного боку, і зобов’язаннями перед іноземними вкладниками – з другого.

Баланс послуг та некомерційних платежів – включає платежі і надходження за транспортні перевезення, страхування, експортні послуги, культурні та наукові обміни, організацію виставок, ярмарок тощо.

Банківський переказ – розрахункова банківська операція, здійснювана шляхом направлення платіжного доручення від одного банку до іншого.

Баланс руху капіталів і кредитів виражає співвідношення вивозу і ввозу державних і приватних капіталів, наданих і одержаних міжнародних кредитів.

Бланковий кредит – не має забезпечення, а надається під зобов’язання імпортера погасити кредит або у визначений термін, або при настанні певних умов.

Бланковий індосамент - індосамент без зазначення визначеної особи, за яким векселедержатель передає всі права придбавачу векселя. Бланковий індосамент може складатися лише з підпису векселедержателя. Вексель, який підлягає оплаті наказу з проставленим бланковим індосаментом, підлягає оплаті пред’явнику і може бути переданий у подальшому шляхом простого передавання самого векселя доти, доки не буде вчинений повний індосамент. Векселедержатель може перетворити бланковий індосамент на повний, виконавши над підписом бланкового індосанта вказівку на визначену особу.

Брокер – фінансовий посередник, який діє за дорученням клієнта.

В

Валюта – грошова одиниця будь-якої країни.

Валюта платежу – валюта, в якій здійснюється оплата за товар.

Валюта ціни (валюта угоди) – валюта, в якій фіксується вартість товару.

Валютна ліквідність – здатність суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності вчасно та в повному обсязі сплачувати свої зобов’язання перед іншими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності.

Валютна політика – сукупність економічних, правових та організаційних заходів та форм, які використовують державні установи, центральні банківські та фінансові установи, міжнародні валютно-кредитні організації в галузі валютних відносин.

Валютна позиція – співвідношення вимог і зобов’язань банку в іноземній валюті.

Валютна позиція відкрита виникає за незбігу вимог і зобов’язань.

Валютна позиція довга має місце, коли вимоги перевищують зобов’язання.

Валютна позиція закрита виникає у разі рівності вимог і зобов’язань.

Валютна позиція коротка має місце, коли зобов’язання перевищують вимоги.

Валютна інтервенція – пряме втручання центрального банку в операції з іноземною валютою на валютних ринках при одночасному введенні обмежень у сфері валютних операцій на внутрішньому ринку.

Валютна система – форма організації міжнародних грошових відносин; сукупність правил і механізмів, що забезпечують співвідношення між валютами.

Валютна спекуляція – діяльність на фінансовому ринку, яка розрахована на отримання прибутку від зміни валютних курсів і передбачає свідоме прийняття валютного ризику.

Валютне застереження – умова міжнародної зовнішньоекономічної угоди, яка передбачає перегляд суми платежу прямо пропорційно зміні курсу валюти застереження (фактично валюти ціни) з метою страхування експортера (або кредитора) від ризику знецінення валюти платежу.

Валютне регулювання – одна із форм державного регулювання міжнародних економічних відносин, спрямована на регулювання міжнародних розрахунків і порядку здійснення операцій з валютою та валютними цінностями з метою урівноваження платіжних балансів, зміни структури імпорту або його обмеження, скорочення платежів за кордон, концентрації валютних ресурсів у руках держави.

Валютний арбітраж – операція, що поєднує купівлю / продаж валюти з подальшим здійсненням контроперації з метою отримання прибутку за рахунок різниці в курсах валют на різних валютних ринках (просторовий валютний арбітраж) або за рахунок курсових коливань протягом певного періоду (часовий валютний арбітраж).

Валютний демпінг – знецінювання національної валюти з метою масового експорту товарів за цінами нижчими за світові.

Валютний кліринг – міжурядова угода про взаємний залік зустрічних вимог і зобов’язань, які виходять з вартісної рівності товарних поставок і наданих послуг.

Валютний компонент – кількість одиниць кожної з валют, що формують валютний кошик, в одній міжнародній розрахунковій грошовій одиниці (наприклад, в 1 СДР).

Валютний кошик – фінансовий жаргон; метод вимірювання середньозваженого курсу однієї валют (одиниці МРГО) щодо певного набору інших валют, виражених у будь-якій валюті з цього набору. кількість валют у наборі, їх склад і розмір валютних компонентів встановлюються довільно, залежно від мети визначення середньозваженого курсу.

Валютний ризик – небезпека валютних втрат, пов’язаних зі змінами курсу іноземної валюти щодо до національної валюти.

Валютний ринок – сфера економічних відносин, де здійснюються операції з купівлі-продажу іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті (чеки, векселі, телеграфні та поштові перекази, акредитиви).

Валютні резерви – офіційні запаси іноземної валюти у центральному банку та фінансових органах країни або у міжнародних фінансових організаціях.

Валютні цінності – цінності, щодо яких валютним законодавством встановлюється особливий обмежений режим обігу на території країни. Включають національну та іноземні валютні кошти і банківські метали.

Варант - різновид опціону на купівлю, який випускається емітентом разом з власними привілейованими акціями чи облігаціями, та надає його власнику право на придбання простих акцій чи облігацій даного емітента протягом певного періоду на заздалегідь узгоджених умовах..

Венчурна фірма - комерційна науково-технічна організація (фірма), що спеціалізується на створенні та впровадженні у виробництво нових видів продукції, нової техніки і технології, використовуючи венчурний капітал.

Відносний паритет купівельної спроможності стверджує, що зміна обмінного курсу дорівнює різниці темпів інфляції двох країн.

Відсотковий ризик - імовірність того, що вартість фінансового інструмента буде змінюватися внаслідок змін відсоткових ставок.

Вільна економічна зона – частина території, на якій встановлюється спеціальний правовий режим економічної діяльності, порядок застосування та дії законодавства, пільгові митні, валютні, податкові та інші умови діяльності національних та іноземних суб’єктів.

Вільно конвертовані валюти – валюти країн, де не існує ніяких обмежень як на поточні комерційні операції, так і на операції, пов’язані з рухом капіталів, а також на всі категорії вітчизняних і іноземних юридичних і фізичних осіб.

Виробничі кредити – до них належать кредити, призначені для розвитку економіки країни, що їх одержують.

Внутрішня конвертованість – свободою обміну національних грошей на іноземні валюти користуються лише резиденти.

Вторинний ринок – ринок, на якому відбуваються наступні операції купівлі-продажу цінних паперів.

Д

Дата валютування - зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в банку, що обслуговує отримувача, або в установі - члені платіжної системи.

Девальвація – зниження офіційного курсу національної валюти щодо валюти інших країн.

Девізи – платіжні засоби в іноземній валюті, призначені для міжнародних розрахунків.

Девізна політика – спрямована на регулювання валютного курсу через купівлю та продаж іноземної валюти.

Делістинг - процедура виключення цінних паперів з реєстру організатора торгівлі, якщо вони не відповідають правилам організатора торгівлі, з наступним припиненням їх обігу на організаторі торгівлі або переведенням в категорію цінних паперів, допущених до обігу без включення до реєстру організатора торгівлі.

Депозит - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Депозитний сертифікат - цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав.

Дериватив - стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому.

Державний зовнішній борг – сума зобов’язань центральних та місцевих державних органів перед зовнішніми кредиторами за несплаченими позиками та процентами по них

Диверсифікація - наявність в інвестиційному портфелі різних видів цінних паперів із різним ступенем ризику - прибутковістю і ліквідністю.

Дивіденди - частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.

Дизажіо - відхилення ринкового курсу цінних паперів від їх номінальної вартості в бік зменшення від номіналу.

Дилер – купує і продає біржові цінності для себе.

Дисконт — 1) різниця між сумою, зазначеною на векселі, і тією, що виплачується векселетримачеві; 2) процент, який беруть банки при обліку або купівлі векселів.

Довгострокова (структурна) політика – охоплює досить тривалий період та передбачає довгострокові заходи структурного характеру щодо послідовної зміни валютного механізму.

Документарний акредитив – грошове зобов’язання банку, видане за дорученням клієнта (імпортера) на користь бенефіціара (експортера), за яким банк мусить здійснити платіж (негайно або з розстрочкою) або акцептувати тратти бенефіціара та оплатити їх у зазначений термін

Дорожній (туристичний) чек – платіжний документ, грошове зобов’язання (наказ) виплатити зазначену суму валюти його власнику.

Е

Експорт — продаж товарів іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів, крім передачі майна суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, іноземному суб'єктові господарської діяльності за кордоном як натуральної частки участі у формуванні статутного капіталу при спільній господарській діяльності.

Експорт капіталу — вивезення за межі України капіталу в будь-якій формі (валютних коштів, продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав) з метою одержання прибутків від виробничої та інших форм господарської діяльності.

Електронний розрахунковий документ - документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, уключаючи відповідні реквізити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами.

Емісія - установлена законодавством послідовність дій емітента щодо випуску та розміщення емісійних цінних паперів.

Емітент - юридична особа, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками.

Ефективна ставка відсотка - ставка відсотка, що визначається діленням суми річного відсотка та дисконту (або різниці річного відсотка та премії) на середню величину собівартості інвестиції (або зобов'язання) та вартості її погашення.

Є

Євроакції – акції, які емітують ся міжнародними кредитно-фінансовими інститутами і розміщуються одночасно на різних ринках.

Євровалюти – іноземні валюти, в яких банки здійснюють безготівкові операції за межами країн – емітентів цих валют; валюти, що зберегли форму національних грошових одиниць, але вийшли з-під контролю національних валютних органів.

Єврооблігації – розміщуються одночасно на декількох ринках транснаціональним синдикатом, а валюта їх емісії є іноземною для більшості інвесторів, які їх купують.

Євроринок – частина світового фінансового ринку, на якій операції здійснюються у євровалютах. Включає декілька секторів: єврогрошовий ринок; ринок банківських єврокредитів; євроринок капіталів.

З

Забезпечений кредит – кредит, коли формою їх забезпечення є товари, товарно-розпорядчі документи, гарантії промислових і торговельних компаній, банків.

Закон єдиної ціни – стверджує, що за наявності конкурентних ринків, наявності транспортних витрат і обмежень торгівлі ідентичні товари продаватимуться на різних ринках за однаковими цінами, якщо виразити їх в одній валюти.

Застава - засіб забезпечення виконання зобов’язання, своєрідна майнова гарантія його виконання в обумовленому обсязі й у визначені умовами договору застави терміни. Для оформлення застави складається документ, в якому фіксуються: вид зобов’язання (грошовий, майновий, іпотечний та ін.), його величина, терміни та порядок одержання.

Змішані кредити – це кредити, в яких беруть участь приватні підприємства, компанії і відповідні державні органи.

Зовнішній борг – сума зобов’язань країни перед зовнішніми кредитами за непогашеними зовнішніми позиками та несплаченими по них відсоткам.

Зовнішня конвертованість – повна свобода обміну зароблених в даній країні грошей для закордонних розрахунків надається лише іноземним фізичним і юридичним особам (нерезидентам), тоді як громадяни та юридичні особи даної країни (резиденти) такою свободою не володіють.

Золотий запас – централізований резерв золота у розпорядженні фінансових органів країни або міжнародних фінансових організацій. Зберігається як страховий фонд для отримання у разі потреби міжнародних платіжних засобів – іноземної валюти. Це здійснюється шляхом продажу металу на ринках золота, аукціонах, фінансовим органам інших країн; або передачею золота як застави при отриманні кредитів від іноземних країн і міжнародних організацій з метою оплати імпорту або погашення зовнішніх зобов’язань надзвичайного характеру.

Золотий пул – спеціальна міждержавна організація (1961 – березень 1968 року), створена США та сімома західноєвропейськими країнами для здійснення спільних операцій на Лондонському ринку золота з метою стабілізації ринової ціни золота на рівні його офіційної ціни.

Золотий сертифікат – свідоцтво про депонування золота в банку, яке підлягає обов’язковому обміну на позначену в ньому кількість золота або грошовий еквівалент золота за ринковою ціною.

Золотомонетний стандарт – як класична форма золотого монометалізму, передбачає вільний обіг золотих монет і виконання золотом всіх функцій грошей.

І

Іммобілізація коштів - відволікання коштів.

Імпорт - закупівля в іноземних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності товарів та ввезення їх на територію України, включаючи закупівлю товарів, призначених для власного споживання, установами й організаціями України, що перебувають за її межами.

Інвестиційні фонди - фінансові інститути, учасники ринку цінних паперів, що здійснюють емісію власних акцій та інвестицій у цінні папери інших емітентів, торгівлю цінними паперами та які володіють інвестиційними цінними паперами.

Інвестиційна діяльність - придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.

Інвестор - приватний підприємець, організація або держава, що здійснюють довготермінове вкладення капіталу в будь-яку діяльність.

Індосамент - передавальний напис на ордерному цінному папері, що посвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи.

Індосант - фізична або юридична особа, яка є власником ордерного цінного паперу і вчиняє індосамент.Індосант

Інновація - нововведення, комплексний процес утворення, поширення і використання новітньої техніки і технології (нового практичного середовища) для задоволення людських запитів, що змінюються під впливом розвитку суспільства.

Інкасо – банківська розрахункова операція, упродовж якої банк за дорученням свого клієнта (експортера) отримує на основі розрахункових документів гроші, що мають бути сплачені йому платником (імпортером) за відвантажені на адресу імпортера товари (послуги), та зараховує їх на рахунок клієнта-експортера у себе в банку.

Іноземна валюта – грошові знаки іноземних держав, кредитні та платіжні засоби, виражені в іноземних грошових одиницях і які використовуються в міжнародних розрахунках.

Іноземна інвестиція – всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку (доходу) або досягнення соціального ефекту.

Іноземні облігації – цінні папери, емітовані нерезидентом у національному фінансовому центрі, і виражені у національній валюті.

Іноземний інвестор – іноземні суб’єкти міжнародних економічних відносин, які вкладають власні та запозичені майнові, а також інтелектуальні цінності в об’єкти інвестування.

Інфляція - кризовий стан грошової системи, зумовлений диспропорційним розвитком суспільного виробництва, що призводить до невідповідності попиту і пропозиції, до зростання цін на товари і послуги, монопольного стану деяких виробників, що дає їм змогу необгрунтоване підвищувати ціни на свою продукцію

Іпотека - застава нерухомого майна (будівель, землі) для отримання в банку чи в інших фінансових установах довготермінового кредиту під заставу.

К

Капітальні вкладення - витрати матеріальних, трудових і грошових ресурсів, спрямовані на вдосконалення і приріст основних фондів.

Капітальне будівництво - процес створення й удосконалення основних фондів за допомогою будівництва нових, реконструкції, розширення, технічного переоснащення і модернізації діючих.

Квота - граничний обсяг виробництва чи обігу певних товарів і послуг

Кліринг - система безготівкових розрахунків за товари, цінні папери та послуги. Грунтується на зарахуванні взаємних вимог і зобов'язань.

Комерційний кредит – це первинна форма кредиту, в тому числі в зовнішній торгівлі, що називається також фірмовим кредитом або кредитом постачальним, де позикова операція поєднана з купівлею-продажем товару, а рух позикового капіталу – з рухом товарного капіталу

Конроперація – купівля раніше проданої валюти та продаж раніше купленої валюти.

Конвертованість валюти – це спроможність валюти певної країни вільно обмінюватись на валюти інших країн та міжнародні платіжні засоби за діючим курсом.

Консорціум - тимчасове статутне об’єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети, як правило, при здійсненні крупних фінансових операцій.

Концесія – а) договір на надання державою в експлуатацію приватним підприємствам, іноземним інвесторам промислових підприємств або ділянок землі з правом видобутку корисних копалин, будівництва різноманітних споруд тощо; б) саме підприємство, організоване на основі такого договору.

Кореспондентський договір – угода між двома або декількома кредитними установленими щодо здійснення платежів і розрахунків однією з них за дорученням і за рахунок іншої.

Кореспондентський рахунок – рахунок, на якому відображаються розрахунки, здійснені однією кредитною установою за дорученням і за рахунок іншої кредитної установи на основі укладеного кореспондентського договору.

Котирування – процес встановлення курсів (визначення ціни) іноземних валют, цінних паперів або цін товарів відповідно до чинного законодавства та існуючої практики.

Корпорація – акціонерне товариство в практиці США, Канади та Японії; у практиці західноєвропейських країн – компанія. Форма організації підприємництва та капіталу, що є загальною власністю осіб, які володіють акціями і несуть відповідальність тільки в межах своєї частки.

Котирування непряме – курс одиниці національної валюти, виражений у певній кількості іноземної валюти.

Котирування номінальне – котирування, що є орієнтовним і обов’язковим для того, хто його здійснює.

Котирування повне – включає курс (ціну) покупця та курс (ціну) продавця, згідно з яким той, хто здійснює котирування, купить або продасть іноземну валюту, цінні папери або товар.

Котирування пряме – курс одиниці іноземної валюти, виражений у національній валюті.

Котирування тверде – котирування, що зобов’язує того, хто його здійснює, виконувати угоду відповідно до нього.

Кредит - кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під процент.

Кредити міжнародних і регіональних організацій – можуть бути надані переважно через Міжнародний валютний фонд, структури Світового банку, регіональні банки розвитку країн “третього світу” та інші кредитно-фінансові інститути.

Кредитна картка – кредитний білет (чек, ваучер, магнітна картка чи ін. документ), виданий фізичній особі особою, яка веде бізнес у галузі споживчого кредиту.

Кредитний рейтинг – показник, що відображає кредитоспроможність держави та окремих компаній, тобто спроможність повертати отримані кредити.

Кредитний ризик - імовірність втрат однієї зі сторін-укладачів контракту про придбання фінансового інструмента внаслідок невиконання зобов'язання іншою стороною.

Крос-курс – співвідношення між двома валютами, яке випливає з їх курсів щодо третьої валюти (як правило, до ринкової валюти – долара США, євро, японської єни).

Курс “аутрайт” – курси валют за строковими операціями, які визначаються методом премії чи дисконту (знижки).

Курс національної валюти – визначається кількістю іноземної валюти, яку можна купити або продати за одиницю національної валюти на певний період часу.

Купон — відрізний талон цінного паперу (акції, облігації), який дає право його власникові одержати в обумовлений строк певний дохід у вигляді процентів або дивідендів.

Курс акцій, облігацій та інших цінних паперів - ціна акцій, інших цінних паперів на фондовій біржі. Курс прямо пропорційний розмірам дивідендів і процентів та пропорційний величині позикового процента.

Курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Л

ЛІБОР, Лондонська міжбанківська ставка пропозиції (London Interbank Offered Rate) – середня ставка відсотка, за якою банки в Лондоні надають позики у євровалютах першокласним банкам шляхом розміщення в них депозитів.

Лідз-енд-легз – маніпулювання термінами міжнародних розрахунків в очікуванні зміни валютного курсу, відсоткових ставок, оподаткування, введення або відміни валютних обмежень, погіршання платоспроможності боржника.

Лізинг – особлива форма руху позикового капіталу, який надається насамперед у формі кредиту з наступним правом купівлі товару.

Лістинг - внесення акцій, облігацій, інших цінних паперів до списку цінних паперів, які котируються на фондовій біржі або можуть бути предметом укладення угод у торговельно-інформаційній системі.

М

Маржа – різниця між курсом продавця та курсом покупця.

Міжнародна валютна ліквідність – характеризує можливість тієї чи іншої країни, країн окремого регіону або всіх країн разом неперервно оплачувати свої зовнішні зобов’язання відповідними платіжними засобами.

Міжнародні валютні відносини – це сукупність валютно-грошових і розрахунково-кредитних зв’язків у світогосподарській сфері, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств

Міжнародні валютно-фінансові потоки – це потоки іноземних валют чи будь-яких інших фінансових активів, що зумовлені економічною діяльністю суб’єктів світового господарства.

Міжнародна фінансова політика – сукупність заходів і рекомендацій держави в галузі міжнародних фінансів.

Міжнародне фінансове право – система юридичних принципів і норм, які регулюють міжнародні фінансові відносини.

Міжнародні розрахунки – система механізмів реалізації грошових вимог і зобов’язань між різними суб’єктами міжнародних економічних відносин.

Міжнародні розрахункові грошові одиниці (МРГО) – штучно створені валютні одиниці, використовувані як умовний масштаб для зіставлення міжнародних вимог і зобов’язань, встановлення валютного паритету та валютного курсу.

Міжнародні фінанси – підсистема міжнародної економіки, яка відображає економічні відносини, пов’язані з міжнародним рухом грошових коштів.

Міжнародні фінансові інститути – розгалужена мережа міжнародних валютно-кредитних і фінансових організацій, майже всі з яких утворились після Другої світової війни.

Н

Національний банк України (НБУ) - центральний банк держави, основною функцією якого є забезпечення стабільності грошової одиниці України - гривні.

Національна валюта – грошова одиниця певної країни або той чи інший її тип.

Національна валютна система – це форма організації економічних відносин країни, за допомогою яких здійснюються міжнародні розрахунки, утворюються та використовуються валютні кошти держави.

Невиробничий кредит – використовується на утримання державного апарату, армії, погашення зовнішньої заборгованості.

Неконвертовані валюти – валюти, що повністю зберегли валютні обмеження на всі валютні операції як для нерезидентів, так і для резидентів.

Непрямі податки – податки, які нараховуються на вартість товару і є складовими ціни цього товару.

О

Облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

Облікова політика – зміна облікової ставки центрального банку з метою регулювання валютного курсу впливом на рух короткострокових капіталів.

Обмінний курс – ціна іноземної валюти у внутрішній валюті іншої країни і навпаки.

Операції “своп” – різновид валютних угод, що поєднують у собі поточну та строкову операції.

Опціон – право вибору способу, форми, обсягу та техніки виконання зобов’язання, що надається однією із сторін договору (контракту), або право відмови від виконання зобов’язання за обставин, обумовлених договором.

Офіційні джерела потоків – ресурси урядів країн та міжнародних кредитних організацій.

Офіційні золоті резерви – запаси золота, що належать державі (в злитках, монетах) і іноземної валюти в центральному банку, в міжнародних і регіональних валютно-кредитних і фінансових організаціях, які призначені для міжнародних розрахунків.

П

Первинний ринок – ринок, на якому відбувається початкове розміщення емітованих цінних паперів.

Переказний вексель – безумовна пропозиція трассанта (кредитора), адресована трассату (боржнику), сплатити третій особі (ремітенту) у встановлений термін зазначену у векселі суму.

Плаваючий валютний курс – змінюється під впливом попиту і пропозиції на ринку.

Платіжна вимога - розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або в разі договірного списання отримувача до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

Платіжна вимога-доручення - розрахунковий документ, який складається з двох частин: верхньої - вимоги отримувача безпосередньо до платника про сплату визначеної суми коштів; нижньої - доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку визначеної ним суми коштів та перерахування її на рахунок отримувача.

Платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Платіжний баланс – статистична таблиця, яка відображає співвідношення грошових вимог і зобов’язань даної країни до інших країн, термін яких настав.

Платіжний баланс на певну дату – існує у вигляді співвідношення платежів і надходжень, які із дня на день постійно змінюються.

Платіжний баланс на певний період (рік, квартал, місяць) – складається на основі статистичних показників про здійснені за цей період зовнішньоекономічні дії і дає змогу аналізувати зміну в міжнародних економічних зв’язках країни, масштабах і характер її участі у світовому господарстві.

Платіжні угоди – міжнародні договори, якими встановлюється система та порядок здійснення міжнародних розрахунків за торговими та неторговими операціями.

Подвійна ціна золота – ціна на золото, що склалася внаслідок поділу ринку золота на офіційний та вільний ринки (1968-1971).

Подвійне оподаткування – оподаткування, яке виникає внаслідок того, що одна держава претендує на право стягувати податок на основі факту проживання (або громадянства) платника податку, а інші – на основі місця отримання доходу.

Політика кредитної рестрикції (“дорогих” грошей) – використовується, як правило, в умовах стрімкого промислового буму та зростання господарської активності

Політика кредитної експансії (“дешевих” грошей) – навпаки, спрямована на стимулювання кредитних операцій у розрахунку на те, що більш сприятливі умови кредитування спонукатимуть до господарської активності, зростання виробництва і залучення іноземного капіталу.

Поточна валютна політика – сукупність заходів, спрямованих на щоденне, оперативне регулювання валютного курсу, валютних операцій, діяльності валютного ринку та ринку золота.

Похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів.

Предмет вивчення науки про міжнародні фінанси – потоки грошових коштів і пов’язані з ними відносини в галузі міжнародної економіки.

Приватні джерела потоків – ресурси міжнародних банків, багатонаціональних корпорацій, фізичних осіб

Приватні кредити – надаються приватними фірмами та банками.

Призначення (функції) міжнародних фінансів – властивості, об’єктивно притаманні міжнародним фінансам.

Прихований дохід - частка сукупного доходу, не зазначена суб'єктом оподаткування у декларації, що подається до державної податкової адміністрації (інспекції), або сукупний дохід, не оприлюднений унаслідок неподання такої декларації у строки та за умов, визначених законодавством.

Прямі податки – податки, що нараховуються безпосередньо, тобто прямо на доходи або майно платників податку.

Р

Ревальвація – офіційне підвищення вартості валюти, що виражається у зростанні його золотого вмісту або в підвищенні її курсу по відношенню до інших валют.

Резервна валютна – національна валюта провідних держав світу, яка нагромаджується центральними банками іноземних країн як резерв коштів для міжнародних розрахунків.

Резиденти - юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території.

Ринок банківських кредитів – ринок індивідуалізованих, нестандартизованих боргових зобов’язань, які, як правило, виключають існування вторинного ринку.

Ринок грошей (валютний ринок) – ринок зобов’язань тривалістю до одного року.

Ринок капіталів – ринок зобов’язань тривалістю більше одного року, тобто довгострокових боргових зобов’язань, акцій та їх похідних (деривативів).

Ринок поточних операцій – ринок, на якому обмін здійснюється не пізніше другого робочого дня, не рахуючи дня укладення угоди. Цей ринок називають ще ринком “спот” (spot), або ринком касових операцій.

Ринок строкових операцій – ринок операцій купівлі-продажу активів, за яких платіж здійснюється через певний термін за курсом, зафіксованим у момент укладення угоди. Термін платежу встановлюється за домовленістю сторін і може коливатися від одного тижня до п’яти років.

Ринок цінних паперів - сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів).

Розрахунковий баланс – статистична таблиця, яка відображає співвідношення вимог і зобов’язань даної країни по відношенню до інших країн.

Розрахунковий чек - розрахунковий документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку-емітенту, у якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів.

Роялті – платежі за використання нематеріальних активів підприємства (патентів, торговельних марок, авторського права, програмних продуктів тощо).

С

Світова валютна система – форма організації міжнародних валютних (грошових) відносин, що історично склалася і закріплена міждержавною домовленістю.

Світовий фінансовий ринок – механізм купівлі-продажу фінансових активів і відповідного задоволення попиту та пропозиції суб’єктів міжнародних економічних відносин на грошовий капітал.

Своп – валютна операція, яка об’єднує купівлю-продаж на умовах термінової поставки з одночасною контр угодою на конкретний термін з тими ж валютами.

Сек’ютиризація – переважання на ринку позикових капіталів емісії цінних паперів над банківськими кредитами, так як останні є менш привабливими для представників промислово розвинутих країн.

Страхування - вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Суб’єкти міжнародних фінансових відносин – фізичні, юридичні особи та держави, які за законом мають і здійснюють безпосередньо або через представників свої права та обов’язки, пов’язані з міжнародними фінансами.

Суборенда - угода про передачу орендарем орендованого ним об'єкта в оренду третій особі.

Т

Тезаврація – накопичення золота приватними особами у вигляді скарбів або страхових фондів.

Торговельний баланс – співвідношення вартості експорту і імпорту.

Трансфертна ціна — оптова ціна, що обслуговує оборот товарів і послуг у межах даного підприємства або фірми

Тратта – документ, який складений в обумовленій формі і містить безумовний наказ кредитора (трассанта)позичальнику (трасату) про виплату у зазначений строк певної суми грошей названій у векселі третій особі (ремітенту) або пред’явнику.

Тройська унція – одиниця виміру ваги. 1 тройська унція = 31,1035 г золота. Назва “Тройська” походить від назви французького міста Труа, де у ХVІ ст. проводилися міжнародні ярмарки.

У

Уповноважений (девізний, валютний) банк – банк, якому надано право на здійснення валютних операцій.

Урядовий кредит (міжурядові, державні позики) – надають у рядові кредитні установи.

Ф

Фіксінг – процедура котирування, при якій визначається та реєструється міжбанківський курс валют шляхом послідовного зіставлення попиту та пропозиції по кожній валюті. На цій основі визначають курси покупця тп продавця, які й публікуються в офіційних джерелах.

Фіксований валютний курс – передбачає наявність твердих зареєстрованих паритетів, що покладені в основу валютних курсів і підтримуються державними валютними органами.

Фінансовий кредит – це надання коштів у грошово-валютній формі: облігаційні позики, що розміщуються на міжнародному та національному ринках позикового капіталу за допомогою банків, можуть надаватись у валютах країни-кредитора та країни-боржника, а також у третіх валютах.

Фінансовий ринок - ринок грошей, кредитних ресурсів, цінних паперів, фінансових послуг.

Фондовий ринок - сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів).

Форвардна операція – позабіржова строкова угода, здійснювана банками та іншими учасниками фінансового ринку.

Ф’ючерсні операції – строкові угоди на біржі, пов’язані з купівлею-продажем активів за ціною, яка фіксується в момент укладення угоди з умовою виконання операції через певний проміжок часу.

Фрахт - винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для перевезення вантажів.

Х

Хеджування - операція зі страхування від ризику зміни вартості цінних паперів за допомогою укладання учасниками ринку двох протилежних угод, в одній з яких він виграє від зміни їхньої вартості, в іншій — програє, зводячи, таким чином, фінансові ризики до мінімуму за рахунок взаємного погашення виграшу й програшу.

Холдингова компанія - відкрите акціонерне товариство, яке володіє, користується, а також розпоряджається холдинговими корпоративними пакетами акцій (часток, паїв) двох або більше корпоративних підприємств.

Ц

Центральний курс – курс, який зафіксував фактичне співвідношення, що склалося між валютами країн – членів ЄВС і цими валютами та екю на початок дії ЄВС.

Ціновий ризик - імовірність цінових змін внаслідок валютного, відсоткового та ринкового ризиків.

Цінні папери – це представники реального капіталу, вони засвідчують право власності на капітал.

Ч

Частково конвертовані валюти – валюти тих країн, де існують валютні обмеження на певні валютні операції або тільки для неризедентів.

Чек – письмова безумовна пропозиція чекодавця платнику здійснити платіж зазначеної у чеку грошової суми чекоутримувачу готівкою або у безготівковій формі.

Чекодавець - підприємство або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою чека та підписує його.

Чекодержатель - підприємство або фізична особа, яка є отримувачем коштів за чеком.