22. Ефект доходу та ефект заміщення. Парадокс Гіффена.
Зниження ціни на товар призводить до виникнення сукупного ефекту, який включає ефект доходу та ефект заміни. Ефект доходу – в результаті зниження ціни на один товар зростає купівельна спроможність споживача відносно всіх споживаємих товарів. Ефект заміни – в результаті зниження ціни на товар споживач прагне збільшити обсяги його споживання.
RR2 – сукурний ефект,RR1 – ефект заміни, R1R2 – ефект доходу.
у
x
R1 R2 R3
У разі скорочення ціни на товар споживач здобуває нових станів рівноваги поєднання точок рівноваги утворює лінію ”ціна – споживання”, яка надає інформацію про зміну обсягу споживання в результаті динаміки ціни.Хар-р кривої залежить від того, чи є товар звичайним або товар Гіффена
у
О х
23.Фірма.
Фірма- організація , що володіє майном , управляє діяльністю підприємства або декількох підприємств.Управляє процесам вирибництва , реалізацією продукції, одержанням і розподілом прибутку , забезпечує відшкодування витрат , опанування нових ринків збуту.Фірма з вертикальною структурою володіє і управляє кількома підприємствами, кожне з яких здійснює свою специфічну , відмінну від інших стадій виробництва.Фірма з горизонтальною структурою володіє і управляє підприємствами , які знаходяться на одній стадії виробництва , виконують пордібні функції на ринку товарів і послуг.Фірма-конгломерат виробляє широкий асортимент різноманітних товарів і мпослуг, охоплює підприємства , що функціонують у багатьо галузях і діють на багатьо ринках. Основні організаційно-правові форми фірм- індивідуальна підприємницька фірма, корпорація , партнерство.
24. Виробництво і виробничача функціяя. Виробничийчий вибір у короткостроковому періоді.
Виробництво – це процес використання різноманітних економічних ресурсів з метою виготовлення продукції або одержання інформації. На тій підставі, що людські потреби безмежні, а економічні ресурси, які використовуються для їх задоволення навпаки обмежені, між ними виникає конфлікт, який вирішується таким чином:1.Максимілізацією обсягів виробництва за умов обмеженості ресурсів. 2. Мінімізацією витрат ресурсів, за умов встановлення певного обсягу виробництва. Для того, щоб досягти цього необхідно раціоналізувати форми з’єднання факторів виробництва, а саме забезпечити:1. Відповідність факторів виробництва 2. Взаємозаміняємість факторів виробництва. 3. Раціональне співвідношення факторів виробництва. Виробнича функція – це залежність максимально можливого обсягу виробництва від факторів виробництва, що залучені в ході виготовлення продукції. Q=f(K,L,Z) K-капітал, L-праця, Z-інші фактори виробництва(земля, інформація...)Q-максимальний обсяг вир-ва. Властивості вир.ф-ї:1. Існує граничний рівень нарощування вир-ва, за умов змінності одного фактора і незмінності всіх інших факторів.2.Існує певна компліментарність факторів вир-ва. Одночасно без зміни обсягу вир-ва можлива і певна взаємозаміняємість факторів вир-ва однак лише до певних границь.3.Зміни у використанні факторів вир-ва більш значні у довгостроковому періоді ніж у коротко строк.4.Спосіб вир-ва вважається більш еф. якщо передбачає залучення меншої кількості факторів вир-ва.5.Якщо певний спосіб вир-ва передбачає використання більшої кількості одних ресурсів і меншої кількості інших рес.ніж інший спосіб вир-ва, то вони є не співставляємими за технологічною ефективністю, але співставляємими за економічною ефективністю. Технологічна ефективність має місце, коли досягається макс. можливий обсяг вир-ва, в результаті використання готівки ресурсів. Економічна ефективність має місце ,коли досягається макс. можливий обсяг вир-ва за умов мін. витрат. Широкого поширення в мікроек. здобув розгляд вир.ф-ї Кобба-Дугласа: Q=А*Kα1*Lα2 Q-максимальний обсяг вир-ва α1, α2-коеф. що відображають чутливість обсягу вир-ва до заміни факторів капіталу і праці А-коеф. технологічності вир-ва α1=(∆Q/∆K)*(K1/Q1) α2=(∆Q/∆L)*(L1/Q1)