- •3.Класифікація факторів, які впливають на умови праці.
- •4.Призначення та зміст гігієнічної класифікації умов праці. Характеристика класів умов праці.
- •5.Гігієнічне нормування умов праці.
- •7.Основне завдання аналізу ризику шкідливих умов праці.
- •8.Класифікація шкідливих виробничих факторів.
- •9.Виробничий шум: джерела, нормування, вплив на працюючого, заходи щодо зниження шуму.
- •10Ультразвук і інфразвук: сфера застосування, вплив на працюючого, заходи захисту.
- •11Вібрація, вплив на працюючого, методи захисту.
- •12Виробничий пил: джерела, вплив на працюючого, заходи захисту.
- •13Електромагнітне випромінювання на виробництві: дія на працюючого, заходи захисту.
- •14Виробничий мікроклімат: вплив на працюючого, заходи щодо зниження його негативного впливу.
- •15Лазерне випромінювання: застосування, дія на працюючого, вимоги безпеки.
- •16Шкідливі хімічні речовини на виробництві: нормування, вплив на працюючого, заходи зниження їх несприятливої дії.
- •18Значення фізіології і психології праці для організації праці.
- •19Фізіологічні принципи раціоналізації трудового процесу.
- •20Суть медико-фізіологічної класифікації важкості праці.
- •21Фізіологічні основи раціоналізації режимів праці. Показними динаміки працездатності.
- •22Суть і завдання профорієнтації в ринкових умовах.
- •23Профорієнтація і профвідбір.
- •24Законодавчі акти, що регламентують питання охорони праці на виробництві.
- •25Державні міжгалузеві та нормативні акти про охорону праці.
- •26Основні нововведення Закону України «Про охорону праці».
- •27Характеристика основних положень Закону України «Про охорону праці».
- •28Характеристика лікувально-профілактичних заходів охорони праці в зу «Про охорону праці».
- •29Характеристика санітарно-гігієнічних заходів охорони праці в зу «Про охорону праці».
- •30Характеристика технологічних заходів охорони праці в зу «Про охорону праці».
- •31Характеристика організаційних заходів охорони праці в зу «Про охорону
- •32Документи підприємства про охорону праці.
- •33Державні нормативні акти з охорони праці.
- •34Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •35Особливості охорони праці жінок.
- •36Особливості охорони праці неповнолітніх.
- •38Принципи державної політики в галузі охорони праці.
- •39Державне управління охороною праці в Україні.
- •40Повноваження органів державного управління охороною праці.
- •41Види контролю за станом охорони праці.
- •43Технічний прогрес та безпека праці.
- •44Загальні вимоги до безпеки виробничих процесів.
- •45Система захисту працюючих.
- •46Колективні засоби захисту працюючих.
- •47Індивідуальні засоби захисту працюючих.
- •48Форми контролю за охороною праці на підприємстві.
- •51Причини і наслідки виробничих пожеж.
- •52Сутність і форми горіння.
- •53Категорії приміщень за пожежною безпекою.
- •54Система попередження виробничих пожеж.
- •55Характеристика пожежних оповіщувачів.
- •56Виявлення пожеж і способів їх гасіння.
- •57Характеристика вогнегасників.
- •58Обов’язки власника в галузі охорони праці.
- •59Організація служби охорони праці на виробництві.
- •61Права служби охорони праці.
- •62Характеристика інструктажів з охорони праці.
- •63Призначення і особливості проведення інструктажів з охорони праці.
- •65Сучасний стан виробничого травматизму і профзахворюваності в Україні.
- •67Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •68Класифікація виробничих травм та їх наслідки.
- •70Склад і обов’язки комісії по розслідуванню нещасних випадків на виробництві.
- •71Облікові форми нещасних випадків на виробництві.
- •72Основні методи аналізу травматизму та їх особливості.
- •73 Коефіціенти травматизму.
- •74 Заходи попередження травматизму.
- •75Фінансування та стимулювання питань з охорони праці.
34Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
Особливого значення набуває міжнародне співробітництво з охорони праці. Воно полягає у вивченні, узагальненні та впровадженні світового досвіду з організації охорони праці, поліпшення умов і безпеки праці; у виконанні міжнародних договорів та угод з охорони праці; проведенні й участі в наукових та науково-практичних конференціях і семінарах з охорони праці.Важливими міжнародними актами з питань охорони праці є міжнародні договори і міжнародні угоди, до яких приєдналась Значне місце серед міжнародних договорів, якими регулюються трудові відносини, займають конвенції Міжнародної організації праці (МОП) Головною метою МОП, згідно з її Статутом, є сприяння встановленню миру на основі соціальної справедливості, поліпшення умов праці і життя працівників усіх країн. До основних напрямів діяльності МОП належать: участь у міжнародно-правовому регулюванні праці шляхом розробки та ухвали нормативних актів (конвенцій і рекомендацій) з питань умов праці і життя працівників;розробка й здійснення міжнародних цільових програм, спрямованих на вирішення важливих соціально-трудових проблем (зайнятості, умов праці та ін.);надання допомоги державам — членам МОП в удосконаленні національного трудового законодавства, професійно-технічної підготовки працівників, поліпшення умов праці шляхом виконання міжнародних програм технічного співробітництва, проведення дослідницьких робіт та видавничої діяльності. Конкретні напрями МОП з охорони праці — це викорінення дитячої праці, запобігання нещасним випадкам на виробництві, роботи без аварій на хімічних підприємствах, рівність щодо умов праці різних категорій працівників, досвід створення безпечних умов у розвинутих країнах тощоНа сьогодні уряди, політики, соціальні партнери, вчені та страхові компанії більшості країн Європи — ЄС (Європейського Союзу) приділяють зростаючу увагу пошукам шляхів, що ведуть до поліпшення виробничого середовища, посилення охорони праці. Створено Європейський фонд поліпшення умов життя і праці, який є однією з організацій Європейського СоюзуРозглянемо окремі директиви ЄС, що співвідносяться із Законом України «Про охорону праці», «Про здійснення заходів щодо поліпшення безпеки і охорони здоров’я найманих працівників під час роботи» «Про мінімальні вимоги безпеки і захисту здоров’я на робочих місцях». Перша з них організаційно та за змістом розділів і статей побудована так, щоб підкреслити найважливіший висновок: головними суб’єктами у створенні безпечних та нешкідливих умов праці є роботодавець і працівник, а всі інші структури виконують допоміжну функцію у забезпеченні нормальних взаємостосунків між ними. Виходячи з такої ідеології ринкового суспільства, будуються два основні розділи директиви: «Обов’язки роботодавців», що складається з восьми статей, де йдеться про принципи й конкретні питання організації охорони праці на підприємстві — від загальних обов’язків роботодавця оцінювати ризики, вживати профілактичних заходів, чітко діяти у разі виникнення аварій і пожеж до його обов’язків створювати необхідні служби, забезпечити навчання працівників, співпрацювати з ними та з їх уповно Друга директивамістить основні вимоги з охорони праці, що мають бути враховані при організації робочих місць як у виробничих приміщеннях, так і на відкритому повітрі. Вони знову ж таки подаються через призму обов’язків роботодавця: держава лише визначає правові межі та вимоги безпеки й охорони здоров’я стосовно робочих місць, а завданням роботодавця є безумовне виконання цих вимог щодо кожного робочого місця будь-яким способом, який є для нього найбільш сприятливим і економічно вигідним. У даній та інших директивах, як правило, не ставиться за мету жорстко нормувати конкретні показники чи параметри безпеки, а застосовуються загальні формулювання кінцевої мети, якої має досягти роботодавець. Аналізуючи положення директив ЄС, слід зазначити, що в умовах ринкової економіки основою відносин між головними суб’єктами — роботодавцем і працівником — є закон, а права цих суб’єктів та громадян у цілому надійно захищаються досить розвинутою судовою системою.