- •3.Класифікація факторів, які впливають на умови праці.
- •4.Призначення та зміст гігієнічної класифікації умов праці. Характеристика класів умов праці.
- •5.Гігієнічне нормування умов праці.
- •7.Основне завдання аналізу ризику шкідливих умов праці.
- •8.Класифікація шкідливих виробничих факторів.
- •9.Виробничий шум: джерела, нормування, вплив на працюючого, заходи щодо зниження шуму.
- •10Ультразвук і інфразвук: сфера застосування, вплив на працюючого, заходи захисту.
- •11Вібрація, вплив на працюючого, методи захисту.
- •12Виробничий пил: джерела, вплив на працюючого, заходи захисту.
- •13Електромагнітне випромінювання на виробництві: дія на працюючого, заходи захисту.
- •14Виробничий мікроклімат: вплив на працюючого, заходи щодо зниження його негативного впливу.
- •15Лазерне випромінювання: застосування, дія на працюючого, вимоги безпеки.
- •16Шкідливі хімічні речовини на виробництві: нормування, вплив на працюючого, заходи зниження їх несприятливої дії.
- •18Значення фізіології і психології праці для організації праці.
- •19Фізіологічні принципи раціоналізації трудового процесу.
- •20Суть медико-фізіологічної класифікації важкості праці.
- •21Фізіологічні основи раціоналізації режимів праці. Показними динаміки працездатності.
- •22Суть і завдання профорієнтації в ринкових умовах.
- •23Профорієнтація і профвідбір.
- •24Законодавчі акти, що регламентують питання охорони праці на виробництві.
- •25Державні міжгалузеві та нормативні акти про охорону праці.
- •26Основні нововведення Закону України «Про охорону праці».
- •27Характеристика основних положень Закону України «Про охорону праці».
- •28Характеристика лікувально-профілактичних заходів охорони праці в зу «Про охорону праці».
- •29Характеристика санітарно-гігієнічних заходів охорони праці в зу «Про охорону праці».
- •30Характеристика технологічних заходів охорони праці в зу «Про охорону праці».
- •31Характеристика організаційних заходів охорони праці в зу «Про охорону
- •32Документи підприємства про охорону праці.
- •33Державні нормативні акти з охорони праці.
- •34Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •35Особливості охорони праці жінок.
- •36Особливості охорони праці неповнолітніх.
- •38Принципи державної політики в галузі охорони праці.
- •39Державне управління охороною праці в Україні.
- •40Повноваження органів державного управління охороною праці.
- •41Види контролю за станом охорони праці.
- •43Технічний прогрес та безпека праці.
- •44Загальні вимоги до безпеки виробничих процесів.
- •45Система захисту працюючих.
- •46Колективні засоби захисту працюючих.
- •47Індивідуальні засоби захисту працюючих.
- •48Форми контролю за охороною праці на підприємстві.
- •51Причини і наслідки виробничих пожеж.
- •52Сутність і форми горіння.
- •53Категорії приміщень за пожежною безпекою.
- •54Система попередження виробничих пожеж.
- •55Характеристика пожежних оповіщувачів.
- •56Виявлення пожеж і способів їх гасіння.
- •57Характеристика вогнегасників.
- •58Обов’язки власника в галузі охорони праці.
- •59Організація служби охорони праці на виробництві.
- •61Права служби охорони праці.
- •62Характеристика інструктажів з охорони праці.
- •63Призначення і особливості проведення інструктажів з охорони праці.
- •65Сучасний стан виробничого травматизму і профзахворюваності в Україні.
- •67Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •68Класифікація виробничих травм та їх наслідки.
- •70Склад і обов’язки комісії по розслідуванню нещасних випадків на виробництві.
- •71Облікові форми нещасних випадків на виробництві.
- •72Основні методи аналізу травматизму та їх особливості.
- •73 Коефіціенти травматизму.
- •74 Заходи попередження травматизму.
- •75Фінансування та стимулювання питань з охорони праці.
20Суть медико-фізіологічної класифікації важкості праці.
Рівень фізіологічних затрат на досягнення мети праці може бути достатнім або вимагати залучення резервів організму, що виявляється у формуванні певних функціональних станів організму: нормального, граничного і патологічного. Кожний стан має свої ознаки, які можуть бути визначені на основі медико-фізіологічних та виробничих показників. Функціональні стани організму формуються при всіх видах діяльності та умовах праці, тому використовуються як інтегральний критерій для об’єктивної і досить точної оцінки важкості праці.Для оцінки функціонального стану організму використовують показники поточних змін фізіологічних функцій, які характеризують рівень працездатності і втоми у процесі праці, і показники більш віддалених наслідків роботи. Найбільш важливими є показники, які характеризують: ? силу і витривалість м’язових груп;? системи кровообігу і дихання;? психофізіологічні функції;? стан нервової системи;? роботу аналізаторів;? психічні функції;? координацію рухів;? співвідношення між фазами працездатності в динаміці;? тривалість і повноту відновлення під час відпочинку порушених функцій;? частоту і важкість виробничого травматизму;? структуру, причини і рівень виробничо зумовлених і професійних захворювань;? виробничі показники. Кількісні значення показників у доробочий період використовуються як «фізіологічні проби» відносно показників, визначених в процесі праці або по її закінченні. Для аналізу беруться ті зміни функціонального стану, які мають місце в кінці роботи (за винятком фази «емоційного пориву») або тижня. Ці функціональні зрушення можуть бути як позитивними, так і негативними. Критерієм для оцінки функціонального стану організму виступає наявність або відсутність ефекту Сєченова при переключенні після закінчення роботи на інший вид діяльності.
21Фізіологічні основи раціоналізації режимів праці. Показними динаміки працездатності.
22Суть і завдання профорієнтації в ринкових умовах.
Ринкова трансформація економіки України передбачає масштабні перетворення як у сфері економічних відносин, так і у сфері структурної модернізації виробництва. Сучасне виробництво внаслідок застосування новітніх технологій і диверсифікації, гнучких та динамічних форм організації праці урізноманітнює характер праці, ви- суває нові вимоги до працівника, зокрема щодо підвищення його функціональної мобільності та універсалізації, адаптаційних можливостей, ініціативності і самостійності в роботі. Функціонування ринку праці грунтується на динамічному врівноважуванні попиту і пропозиції робочої сили, підтриманні її якісних характеристик на рівні вимог виробництва. Тому наявність у людини високих професійних якостей, професії широкого профілю, багатосторонніх трудових навичок і умінь збільшує її можливості на ринку праці як власника робочої сили, робить конкурентноспроможною і адаптивною до динамічних умов ринкового середовища.Освіта, професійні знання повинні відігравати визначальну роль у забезпеченні зайнятості і самозайнятості, особистих доходів населення в ринкових умовах. А це, в свою чергу, вимагає відповідної професійної підготовки, заснованої на науково обгрунтованій системі професійної орієнтації, професійного відбору і виробничого навчання. Під орієнтацією розуміють процес систематичної професійної допомоги людині шляхом застосування психопедагогічних прийомів щодо позитивної самооцінки та позитивного сприйняття нею навколишнього середовища, підвищення інтелектуальної, професійної та особистісної віддачі. Метою професійної орієнтації є допомога особі у виборі професії або виду діяльності, які вона вважає найбільш прийнятними з точки зору задоволення власних потреб і потреб суспільства. Профорієнтація необхідна при: виборі першої професії або отриманні першої роботи; вирішенні проблем, які виникають під час роботи внаслідок особистісної чи професійної невідповідності або незадоволення нею; втраті чи зміні роботи.
Основним завданням профорієнтації є забезпечення професійного вибору з врахуванням індивідуальних здібностей, інтересів і характеру людини та можливостей розвивати їх в процесі роботи з метою підвищення кваліфікації і професійного рівня.
Особливою проблемою в ринкових умовах є професійна переорієнтація людей зрілого віку, які вже мають професію або спеціальність. Професійна переорієнтація їх має свої особливості порівняно з професійним самовизначенням молоді. Однією з таких особливостей є наявність сформованих і закріплених в певному виді трудової діяльності знань, навичок, умінь, професійно важливих якостей. Другою особливістю є зменшення з віком можливостей якісних змін особистості, утворення нових психологічних структур, які відповідали б вимогам другого виду діяльності. Раніше набуті знання, навички і вміння виступають для цих людей компенсаторами зниження працездатності. Тому при переорієнтації особистості на новий вид діяльності необхідно хоча б частково враховувати наявні професійні якості. При виборі професії необхідно враховувати три фактори: відповідність індивідуальних характеристик людини вимогам майбутньої діяльності;організацію підготовки з врахуванням особливостей даного виду діяльності; ринковий попит на працівників відповідних професій і кваліфікацій.
В ринкових умовах, особливо на перехідному етапі, при виборі професії змінюються пріоритети. Домінуючим фактором вибору стає мотив досягнення матеріального достатку в майбутньому. Однак без врахування особистісних якостей він не завжди може бути достатнім в процесі навчання. Тому професійна орієнтація повинна базуватися на двох пріоритетах: мотивації та особистісних якостях.
Все це ускладнює проблеми профорієнтації і професійного вибору, вимагає більшого обгрунтування ідентифікації особистих якостей з рівнем інтелектуалізації професійної діяльності з метою організації багаторівневої професійної підготовки. Багаторівнева підготовка в професійних закладах виконує дві функції: забезпечує професійний відбір для підготовки працівників високої кваліфікації;забезпечує певний рівень професіоналізму на більш низьких ступенях особам з менш розвинутими здібностями.Проблема профорієнтації і профвідбору за своєю суттю і критеріями є соціально-економічною, а за методами вирішення — медико-біологічною та психолого-педагогічною.
За допомогою профорієнтації визначається найбільш прийнятний для людини вид праці, який вона може обрати. Метою професійного відбору є встановлення придатності людини до конкретного виду праці на основі виявлення протипоказань.Профорієнтація, профконсультація і профвідбір у своїй сукупності складають психологічну трудову експертизу, яка може бути: прогностичною; ретроспективною. У структурі професіональної орієнтації виділяють такі компоненти:? профінформація;? профконсультація;? профвідбір. Професійна інформація полягає в ознайомленні людей з існуючими можливостями реалізації професійної діяльності.Для одних ця інформація є основою професійного самовизначення, вибору професії, усвідомлення необхідного обсягу знань та відповідної професійної підготовки; для інших — можливістю працевлаштування на вільні робочі місця або необхідності переміни професії. Професійна консультація являє собою систему психолого-педагогічного вивчення особистості з метою надання їй допомоги у виборі професії, яка відповідала б її здібностям та інтересам і сприяла подальшому вдосконаленню, або певного виду підприємницької діяльності.На основі профорієнтації і профконсультації виникає об’єктивна умова для обгрунтованого вибору професії або сфери діяльності.Профвідбір являє собою систему засобів прогностичної оцінки взаємовідповідності людини і професії на основі порівняння вимог професії з психодіагностичними даними людини.