- •3.Класифікація факторів, які впливають на умови праці.
- •4.Призначення та зміст гігієнічної класифікації умов праці. Характеристика класів умов праці.
- •5.Гігієнічне нормування умов праці.
- •7.Основне завдання аналізу ризику шкідливих умов праці.
- •8.Класифікація шкідливих виробничих факторів.
- •9.Виробничий шум: джерела, нормування, вплив на працюючого, заходи щодо зниження шуму.
- •10Ультразвук і інфразвук: сфера застосування, вплив на працюючого, заходи захисту.
- •11Вібрація, вплив на працюючого, методи захисту.
- •12Виробничий пил: джерела, вплив на працюючого, заходи захисту.
- •13Електромагнітне випромінювання на виробництві: дія на працюючого, заходи захисту.
- •14Виробничий мікроклімат: вплив на працюючого, заходи щодо зниження його негативного впливу.
- •15Лазерне випромінювання: застосування, дія на працюючого, вимоги безпеки.
- •16Шкідливі хімічні речовини на виробництві: нормування, вплив на працюючого, заходи зниження їх несприятливої дії.
- •18Значення фізіології і психології праці для організації праці.
- •19Фізіологічні принципи раціоналізації трудового процесу.
- •20Суть медико-фізіологічної класифікації важкості праці.
- •21Фізіологічні основи раціоналізації режимів праці. Показними динаміки працездатності.
- •22Суть і завдання профорієнтації в ринкових умовах.
- •23Профорієнтація і профвідбір.
- •24Законодавчі акти, що регламентують питання охорони праці на виробництві.
- •25Державні міжгалузеві та нормативні акти про охорону праці.
- •26Основні нововведення Закону України «Про охорону праці».
- •27Характеристика основних положень Закону України «Про охорону праці».
- •28Характеристика лікувально-профілактичних заходів охорони праці в зу «Про охорону праці».
- •29Характеристика санітарно-гігієнічних заходів охорони праці в зу «Про охорону праці».
- •30Характеристика технологічних заходів охорони праці в зу «Про охорону праці».
- •31Характеристика організаційних заходів охорони праці в зу «Про охорону
- •32Документи підприємства про охорону праці.
- •33Державні нормативні акти з охорони праці.
- •34Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •35Особливості охорони праці жінок.
- •36Особливості охорони праці неповнолітніх.
- •38Принципи державної політики в галузі охорони праці.
- •39Державне управління охороною праці в Україні.
- •40Повноваження органів державного управління охороною праці.
- •41Види контролю за станом охорони праці.
- •43Технічний прогрес та безпека праці.
- •44Загальні вимоги до безпеки виробничих процесів.
- •45Система захисту працюючих.
- •46Колективні засоби захисту працюючих.
- •47Індивідуальні засоби захисту працюючих.
- •48Форми контролю за охороною праці на підприємстві.
- •51Причини і наслідки виробничих пожеж.
- •52Сутність і форми горіння.
- •53Категорії приміщень за пожежною безпекою.
- •54Система попередження виробничих пожеж.
- •55Характеристика пожежних оповіщувачів.
- •56Виявлення пожеж і способів їх гасіння.
- •57Характеристика вогнегасників.
- •58Обов’язки власника в галузі охорони праці.
- •59Організація служби охорони праці на виробництві.
- •61Права служби охорони праці.
- •62Характеристика інструктажів з охорони праці.
- •63Призначення і особливості проведення інструктажів з охорони праці.
- •65Сучасний стан виробничого травматизму і профзахворюваності в Україні.
- •67Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •68Класифікація виробничих травм та їх наслідки.
- •70Склад і обов’язки комісії по розслідуванню нещасних випадків на виробництві.
- •71Облікові форми нещасних випадків на виробництві.
- •72Основні методи аналізу травматизму та їх особливості.
- •73 Коефіціенти травматизму.
- •74 Заходи попередження травматизму.
- •75Фінансування та стимулювання питань з охорони праці.
38Принципи державної політики в галузі охорони праці.
Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:
пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;
підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;
комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;
соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності;
адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану;
використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству;
інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;
забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;
використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.
39Державне управління охороною праці в Україні.
Закон України «Про охорону праці» вперше чітко визначив політику держави у сфері захисту інтересів як найманих працівників, так і роботодавців у трудовому процесі, законодавчо закріпив право працівника на безпечну працю. Згідно з цим Законом роль держави та її інститутів в охороні праці не зводиться до створення правових норм і адміністративного нагляду. Держава розробляє й реалізує заходи, спрямовані на створення цілісної системи державного управління охороною праці, організує контроль за виконанням відповідних законодавчих і нормативних актів, координує діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади в цій сфері, ініціює розробку конкретних програм у галузі безпеки та гігієни праці, стежить за їх виконанням.
Управління охороною праці — це підготовка, прийняття і реалізація правових, організаційних, науково-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров’я й працездатності людини в процесі трудової діяльності9. Основними завданнями управління охороною праці є: опрацювання заходів щодо здійснення державної політики з охорони праці на регіональному і галузевому рівнях, а також підготовка, прийняття та реалізація заходів, спрямованих на:
забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці;
забезпечення утримання в належному стані виробничого устаткування, будівель і споруд;
пропаганду охорони праці;
облік, аналіз та оцінку стану умов і безпеки праці;
забезпечення страхування працівників від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання.
Закон України «Про охорону праці» вперше чітко визначив політику держави у сфері захисту інтересів як найманих працівників, так і роботодавців у трудовому процесі, законодавчо закріпив право працівника на безпечну працю. Згідно з цим Законом роль держави та її інститутів в охороні праці не зводиться до створення правових норм і адміністративного нагляду. Держава розробляє й реалізує заходи, спрямовані на створення цілісної системи державного управління охороною праці, організує контроль за виконанням відповідних законодавчих і нормативних актів, координує діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади в цій сфері, ініціює розробку конкретних програм у галузі безпеки та гігієни праці, стежить за їх виконанням.