132. Суміжні права

Назву”Суміжні права”має розділ3 Закону України”Про авторське право і суміжні права”.До прийняття цього закону,цивільне законодавство України не знало правової охорони суміжних прав. Особливістю суміжних прав є те,що вони базуються на використанні авторських прав.Суміжні права випливають із творчої діяльності по реалізації,повикористанню вже обнародуваних творів літератури і мистецтва. Суміжні права-це права на результати творчої діяльності виконавців,права виробників фонограм та права організацій мовлення.пов’язані з використанням творів літератури і мистецтва,авторські права на які належать іншим особам. Об’єктами суміжних прав є: 1)виконання для фіксації,відтворення і розповсюдження за допомогою технічних засобів; 2)записи виконання та інші записи за допомогою технічних засобів; 3)трансляція в ефір по кабелю. Суб”єкти суміжних прав: 1)виконавці; 2)виробники фонограм; 3)організації мовлення. Виконавцями можуть бути громадяни України,іноземні громадяни,особи без громадянства,незалежно від віку. Виробниками фонограм можуть бути ті самі фізичні особи,а також юридичні особи,які вперше здійснили запис будь-якого виконання на фонограмі. Суб”єктами суміжних прав за Законом є також організації мовлення,тобто тільки юридичніособи,які використовують твори літератури і мистецтва у своїх програмах передач як в ефірі,так і по проводах.Це можуть бути організації мовлення як державні,так і приватні чи інших форм власності.

133. Використання творів науки, літератури, мистецтва. Авторський договір.

Основною правовою формою використання творів науки,літератури і мистецтва є цивільно-правові договори, які дістали назву авторських договорів. Використання твору автора іншими особами(користувачами)здійснюється відповідно до Закону ”Про авторське право” на підставі авторського договору. За авторським договором автор повинен створити відповідно до договору і передати замовлений твір для використання,а користувач зобов’язаний використати або почати використання твору передбаченим договором способом в обумовленому обсязі,у визначений строк і виплатити автору встановлену договором винагороду. Це самостійна група договірних зобов’язань,які відзначаються певними особливостями: 1)суб’єктами вказаних договорів завжди є автор(співавтори)або їхні правонаступники,та певна організація(з іншого боку),яка за родом своєї діяльноситі може використати твір обумовленим у договорі способом. Якщо на боці автора виступають дві або більше осіб,то для укладення договору необхідна згода всіх цих суб2єктів.Без такої згоди твір не можна використовувати. При укладенні авторського договору з кількома співавторами слід з”ясувати характер співавторства-роздільний чи неподільний. Автор може передати право на використання свого твору як на території України. так і за її межами будь-яким громадянам і юридичним особам,у тому числі й іноземцям.Важливою особливістю авторських договорів є те,що що об’єктами їх виступають нематеріальні блага-твори науки,літератури чи мистецтва. Авторський договір повинен бути укладений у письмовій формі,якщо законодавством не передбачено інше(п2 ст.29Закону “Про авторське право і суміжні права”). 2 типи авторських договорів: 1)на передавання твору для використання; 2)авторський ліцензійний договір. Авторський договір-це консенсуальна угода,за якою автор або правонаступники передають готовий твір певній організації для використання або автор бере на себе обов’язок створити певний твір і передати його для використання обумовленим в договорі способом.