
- •1. Предмет цп
- •2. Метод цивільно-правового регулювання.
- •3. Поняття цп.
- •4 Система цпу
- •5. Поняття та види джерел цпу, їх характеистика.
- •6. Дія цивільних законів
- •7. Аналогія закону і аналогія права.
- •8. Види субєктів цивільного права.
- •9. Поняття цивільної правоздатності.
- •10. Зміст правоздатності громадян.
- •11. Обмеження правоздатності громадян.
- •12. Визнання громадянина безвісти відсутнім.
- •13. Оголошення громадянина померлим.
- •14.Поняття дієздатності громадян.
- •15.Обсяг дієздатності неповнолітніх.
- •16. Обмеження дієздатності громадян.
- •17. Визнання громадянина недієздатним.
- •18. Поняття місця проживання.
- •19. Порядок здійснення цив. Прав і обов’язків недієздатних і обмежено дієздатних громадян.
- •20. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •21. Порядок створення юридичної особи.
- •22. Правоздатність юридичних осіб
- •23. Відповідальність юридичних осіб за невиконання чи неналежне виконання договорів та спричинення позадоговірної шкоди.
- •25. Види юо:
- •24. Порядок припинення юо.
- •26. Поняття і види об’єктів цив. Прав.
- •28. Поняття речей та їх класифікація
- •29. Продукти творчої діяльності як об’єкти цивільних прав.
- •30. Особисті немайнові блага як об’єкти цив прав.
- •31. Дії як об’єкти цивільних прав.
- •32. Поняття представництва.
- •33. Види представництва.
- •34. Поняття повноважень представника.
- •36. Представництво без повноважень
- •37. Поняття угод
- •38. Види угод.
- •39. Умовні угоди. Відкладальні та скасувальні умови
- •40. Форма угоди
- •41. Умови дійсності угод
- •43. Нікчемні та заперечні угоди.
- •44. Мнимі та удавані угоди.
- •45. Угоди укладені з метою, що суперечать інтересам держави і суспільства.
- •46. Угоди юридичної особи, що суперечать її цілям
- •47. Угоди, укладені з порушенням вимог, які законодавець висуває до осіб, що їх здійснюють
- •48. Угоди, при укладені яких мали місце “пороки волі” учасників цих угод.
- •49. Поняття та значення позовної давності
- •50. Строки позовної давності.
- •51. Початок перебігу строків позовної давності.
- •52. Призупинення перебігу строку позовної давності.
- •53. Переривання перебігу строку позовної давності.
- •54. Наслідки закінчення строку позовної давності.
- •55. Вимоги, на які позовна давність не розповсюджується.
- •56. Власність як економічна категорія.
- •57. Поняття права власності.
- •58. Право власності в об’єктивному і суб’єктивному розумінні.
- •60. Форми власності та їх класифікація за законодавством України.
- •61. Підстави виникнення та припинення права власності.
- •62. Момент виникнення права власності. Ризик випадкової загибелі речі.
- •63. Право виключної власності народу України.
- •64. Право приватної власності громадян.
- •65. Право колективної власності.
- •66. Право державної власності.
- •67. Право спільної власності.
- •68.Спільна часкова та спільна сумісна власність.
- •69.Цивільно-правові способи захисту права вл-ті та інш. Речових прав.
- •70. Позов про витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов)
- •71. Захист права власності від порушень, не пов'язаних з позбавленням володіння (негаторний позов)
- •72. Поняття та значення договору як підстави виникнення зобов’язань.
- •73. Інші підстави виникнення зобов’язань.
- •74. Позадоговірні зобов'язання та зобов'язального права.
- •75. Елементи зобов’язання.
- •76. Відмінність зобов’язальних відносин від речових.
- •77. Види договорів.
- •78. Зміст договору (істотні та інші умови).
- •79. Стадії укладення договору.
- •80. Переддоговірні спори.
- •81 Поняття та принципи належного виконання зобов'язань.
- •90. Види неустойки.
- •82. Суб’єкти, місце та строк виконання зобов’язань.
- •83. Дострокове виконання зобов'язань.
- •84. Способи виконання зобов'язань.
- •85. Виконання дольового та солідарного зобов'язання.
- •86. Виконання альтернативного зобов'язання.
- •87. Поняття забезпечення виконання зобов’язань.
- •88. Види забезпечення виконання зобов’язань.
- •89. Поняття неустойки та її значення.
- •91. Поняття та види застави.
- •92. Поняття поруки.
- •93. Гарантія. Відмінність гарантії від поруки.
- •94. Завдаток. Відмінність завдатку від поруки.
- •95. Поняття цп відповідальності
- •96. Умови цп відповідальності
- •97. Невиконання і неналежне виконання зобов’язань
- •98. Поняття шкоди і збитків. Види збитків.
- •99. Поняття і форми вини в цп
- •100. Підстави звільнення боржника від цп відповідальності.
- •101. Склад цивільного правопорушення
- •102. Види цивільно-правової відповідальності.
- •103. Договірна та позадоговірна відповідальність
- •104. Дольова, солідарна та субсидіарна відповідальність
- •105. Розмір цив.-правової відп-ті
- •106. Випадки зменшення розміру цивільно-правової відповідальності
- •107. Прострочка боржника та її наслідки.
- •108. Прострочка кредитора та її наслідки
- •109. Способи припинення зобов’язань
- •110. Купівля-родаж
- •112. Дарування
- •113. Поставка
- •114. Оренда (майновий найм). Безоплатне користування майном.
- •115. Найом жилого приміщення
- •116. Договір підряду
- •117. Договір перевозки
- •118. Зобов’язання по страхуванню
- •119. Розрахункові й кредитні відносини
- •120. Договір доручення
- •121. Договір комісії
- •122. Договір схову
- •123. Договір довічного утримання
- •124. Спільна діяльність
- •140. Спадкування за законом.
- •126. Зобов’язання, що виникають з публічного обіцяння винагороди (оголошення конкурсу)
- •127. Зобов’язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди.
- •129. Зобов’язання, що виникають внаслідок придбання або зберігання майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав.
- •139. Поняття спадкового правонаступництва.
- •130. Поняття і джерела авторського права
- •131. Об’єкти і суб’єкти авторського права
- •132. Суміжні права
- •133. Використання творів науки, літератури, мистецтва. Авторський договір.
- •134. Захист авторських прав
- •138. Право на промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування та його захист.
- •135. Поняття та джерела патентного права
- •137. Право на відкриття, винахід, раціоналізаторську пропозицію та його захист.
- •141. Прийняття спадщини та відмова від спадщини.
- •148. Загальна характеристика зобов’язального права в цивільному праві зарубіжних країн.
- •146. Джерела цивільного права зарубіжних країн
- •147. Загальна характеристика права власності в цивільному праві зарубіжних країн.
- •150. Проблеми гармонізації цивільного права України з міжнародним правом
117. Договір перевозки
Відповідно до ЗУ “Про транспорт” – перевезення пасажирів, вантажів, багажу, експлуатація та ремонт шляхів сполучення здійснюються залізницями пароплавствами, автомобільними, авіаційними, дорожніми підприємствами, якщо це передбачено їх статутами. Підпр-ва транспорту здійснюють перевезення пасажирів і вантажів шляхом укладення державних контрактів і договорів на надання таких послуг. Надання перевізних послуг, залежно від видів транспорту, яким воно здійснюється, поділяються на: залізничні річкові, морські, повітряні, автомобільні, а також перевезення місцевого, прямого і прямого змішаного сполучення. За договором перевезення вантажу транспортна організація (перевізник) зобов’язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві), а відправник зобов‘язується сплатити за цю послугу встановлену плату. Отже ДП-ня конкретного вантажу є реальним (вважається укладеним з моменту здачі вантажу для перев-я транспортній організації), оплатний та двосторонній (обидві сторони мають права і обов‘язки). Але договори на організацію таких перев-нь є консенсуальними – вважаться укладеними з моменту надання угоді сторін належної (письмової) форми. Сторонами такого Д є перевізник (трнсп. організація) і відправник вантажу (який має право власності, право повного госп.відання, право оперативного управління (чи ін. підства) на вантаж). Крім них Існує таке поняття як вантажоодержувач учасник перевезення, який перебуває у договірних відносинах з відправником вантажу і в силу свого зобов‘язання повинен прийняти доставлений йому вантаж. Перевезення вантажу оформляється спец. документом - накладна – у якому зазначаються найменування учасників, характеристика вантажу, дата прийому його для перевезення тощо. За договором перевезення пасажираперевізник зобов'язується перевезти пасажира до пункту призначення, а в разі здачі пасажиром багажу - також доставити багаж до пункту призначення і видати його управомоченій на одержання багажу особі; пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а при здачі багажу - і за провіз багажу. Договори перевезення пасажирів укладаються усно. Доказом укладення договору є пасажирський квиток. Проте квиток не можна вважати письмовою формою договору, оскільки на ньому не має підписів протилежних сторін. Дог. пер-ня укладається і шляхом вчинення конклюдентних дій без видачі квитка (опускання жетона в метро). Умови перевозки вантажів, пасажирів та багажу і відповідальність сторін по цих перевозках визначаються статутами (кодексами) окремих видів транспорту і правилами, що видаються у встановленому порядку.
118. Зобов’язання по страхуванню
Правовідносини страхування являють собою зобов'язання, згідно з яким одна сторона - страхувальник - має право отримати грошову суму при настанні у визначений строк страхового випадку і несе зобов'язання щодо сплати страхових платежів, а інша сторона - страховик - зобов'язана сплатити вказану суму. В коментованих справах ідеться про добровільне майнове страхування відповідальності за неповернення кредиту. Для виникнення страхового зобов'язання необхідно укласти договір. Для укладення договору страхування страхувальник подає страховикові письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. Ст. 16 Декрету встановлює можливість підтвердження факту укладання договору страхування страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом). Страхове свідоцтво повинно містити: назву документа, назву та адресу страховика, прізвище, ім'я, по батькові або назву страхувальника, його адресу; зазначення об'єкта страхування; розмір страхової суми; зазначення страхового ризику; строк дії договору; порядок зміни і припинення дії договору; інші умови за згодою сторін; підписи сторін. У страховому зобов'язанні беруть участь дві сторони: страхувальник і страховик. Страховиками визнаються юридичні особи, створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств, товариств з додатковою відповідальністю з урахуванням особливостей, передбачених Декретом, а також такі, що одержали ліцензію на здійснення страхової діяльності. Страхувальники - це юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до актів законодавства України. Учасниками страхового зобов'язання можуть також бути треті особи: застрахований і вигодонабувач. Основними елементами страхового зобов'язання є: об'єкт страхування, страхова сума, страховий випадок, страхове відшкодування, страховий платіж. Страховим випадком є передбачувана договором страхування або законодавством подія, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити сплату страхової суми страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі . Страхувальник зобов'язаний сповістити страховика про настання страхового випадку у термін, передбачений договором та правилами страхування. Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести сплату при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування - грошова сума, яка виплачується страховиком за умов майнового страхування при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розмірів прямих збитків, яких зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. Страховий платіж (внесок, премія) - плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування. Слід зазначити, що договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхового платежу, якщо інше не передбачено умовами страхування, оскільки невнесення платежу робить договір таким, що не відбувся. Несплата страхувальником страхових платежів у встановлені договором терміни припиняє дію договору. В коментованих справах ми знаходимо два види договорів страхування: договір страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту і договір страхування ризику непогашення кредиту.