81 Поняття та принципи належного виконання зобов'язань.

Виконання зобов’язання полягає у здійснені боржником на користь кредитора обумовленої зобов’язанням дії або в утриманні від здійснення певних дій. Дії, які мають бути вчинені одним учасником зобов’язання на користь іншого, називаються предметом виконання. Особливості предмета виконання повністю залежать від особливостей конкретного зобов’язання, а відтак вони визначаються підставами виникнення зобов’язання (договором, адміністративним актом, на яких засновані зобов’язання) і тими нормами, що регламентують зобов’язання певного виду. Предметом зобов’язання є те що зобов’язаний надати боржник (речі, роботи, послуги). Принципи виконання зобов'язань: 1. принципи належного виконання (виконати зобов’язання належним чином означає виконати належною особою належні дії в належному місці, в належний строк, належним способом, передати належний предмет належної якості. Цей принцип передбачений статею 161 ЦКУ зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.). 2. принцип реального виконання (означає, що стягнення штрафних санкцій не звільняє боржника від виконання зобов’язання і боржник зобов’язаний надати кредиторові саме той предмет, який перед зобов’язанням, а не заміняти його грошовою компенсацією. До грошових зобов’язань принцип реального виконання недійсний). 3. принцип ділового співробітництва та взаємодопомоги учасників зобов’язання. 4. принцип економічності.

90. Види неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання, зокрема,в разі прострочення виконання. Угода про неустойку (штраф, пеню) повинна бути укладена в письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку (штраф, пеню).

Залежно від співвідношення неустойки та збитків розрізняють такі види неустойки: виключна, залікова, альтернативна, штрафна. За виключною неустойкою стягується лише неустойка. Цей вид неустойки застосовується, як правило, в зв’язку із порушенням договорів перевезення. Залікова неустойка дає змогу кредиторові, крім неустойки, стягувати збитки в частині, яка не покрита неустойкою. Неустойка вважається заліковою в усіх випадках, якщо законом або договором не встановлені інші види неустойки. Альтернативна неустойка надає право уповноваженому суб’єкту стягувати або неустойку, або збитки. За штрафною неустойкою стягненню підлягають в повному обсязі неустойка і збитки. Так, згідно із ЗУ „Про поставки продукції для державних потреб” при невиконанні зобов’язань за державним контрактом виконавець

82. Суб’єкти, місце та строк виконання зобов’язань.

Суб’єктами зобов’язання є кредитор і боржник. Зазвичай вони є тими особами між якими відбувається виконання зобов’язання. Це безпосередньо випливає із визначення, закріпленого ст. 151 ЦКУ: одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Виконання зобов’язання особисто боржником передбачено у таких випадках: коли це передбачено законом, встановлено угодою сторін, випливає із суті зобов’язання. За загальним правилом, виконання зобов’язання особисто боржником не впливає ні на характер, ні на якість виконання зобов’язання. Для кредитора за звичай не має значення, чи він отримує гроші або інше майно безпосередньо від боржника або від будь-якої іншої особи, що діє за його дорученням. Виконання зобов’язання третій особі передбачено ст.164 ЦКУ виконання зобов'язання може бути покладене в цілому або в частині на третю особу, якщо це передбачено встановленими правилами, а так само якщо третя особа зв'язана з однією з сторін адміністративною підлеглістю або відповідним договором. Від передоручення і переадресування слід відрізняти заміну осіб у зобов’язанні. Заміна осіб у зобов’язанні означає заміну одного кредитора іншим, або одного боржника іншим у зобов’язанні, яке продовжує існувати. Уступка вимоги (заміна кредитора)- являє собою заміну кредитора шляхом укладення угоди між новим і попереднім кредитором. Кредитор, який уступив вимогу іншій особі, зобов'язаний передати їй документи, що свідчать про право вимоги. Первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання цієї вимоги боржником. Згода боржника на уступку вимоги не вимагається, але його необхідно повідомити про заміну кредитора, інакше він вправі виконати первісному кредиторові і таке виконання буде визнане виконанням належному кредиторові. Переведення боргу (заміна боржника) – перехід обов’язків від одного боржника до іншого. Перевід боржником свого боргу на іншу особу допускається лише за згодою кредитора. Новий боржник вправі висувати проти вимоги кредитора всі заперечення, основані на відносинах між кредитором і первісним боржником. Місце виконання зобов’язання. Зобов'язання повинно бути виконане в тому місці, яке зазначено в законі, договорі, акті планування, на підставі якого виникло зобов'язання, або виходячи з суті зобов'язання. Якщо місце виконання зобов'язання не визначене, виконання повинно бути проведене: 1) по зобов'язанню передати будівлю - за місцем знаходження будівлі; 2) по грошових зобов'язаннях - за місцем проживання кредитора в момент виникнення зобов'язання, а якщо кредитор в момент виконання зобов'язання змінив місце проживання і повідомив про це боржника, то в новому місці проживання кредитора з віднесенням за рахунок кредитора всіх витрат, зв'язаних із зміною місця виконання; 3) по всіх інших зобов'язаннях - за місцем проживання боржника, а якщо боржником є юридична особа - за місцем її знаходження. Строк виконання зобов’язання. Якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов'язання. Боржник вправі виконати зобов'язання до строку, якщо інше не випливає із закону, договору або змісту зобов'язання.