- •1. Предмет цп
- •2. Метод цивільно-правового регулювання.
- •3. Поняття цп.
- •4 Система цпу
- •5. Поняття та види джерел цпу, їх характеистика.
- •6. Дія цивільних законів
- •7. Аналогія закону і аналогія права.
- •8. Види субєктів цивільного права.
- •9. Поняття цивільної правоздатності.
- •10. Зміст правоздатності громадян.
- •11. Обмеження правоздатності громадян.
- •12. Визнання громадянина безвісти відсутнім.
- •13. Оголошення громадянина померлим.
- •14.Поняття дієздатності громадян.
- •15.Обсяг дієздатності неповнолітніх.
- •16. Обмеження дієздатності громадян.
- •17. Визнання громадянина недієздатним.
- •18. Поняття місця проживання.
- •19. Порядок здійснення цив. Прав і обов’язків недієздатних і обмежено дієздатних громадян.
- •20. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •21. Порядок створення юридичної особи.
- •22. Правоздатність юридичних осіб
- •23. Відповідальність юридичних осіб за невиконання чи неналежне виконання договорів та спричинення позадоговірної шкоди.
- •25. Види юо:
- •24. Порядок припинення юо.
- •26. Поняття і види об’єктів цив. Прав.
- •28. Поняття речей та їх класифікація
- •29. Продукти творчої діяльності як об’єкти цивільних прав.
- •30. Особисті немайнові блага як об’єкти цив прав.
- •31. Дії як об’єкти цивільних прав.
- •32. Поняття представництва.
- •33. Види представництва.
- •34. Поняття повноважень представника.
- •36. Представництво без повноважень
- •37. Поняття угод
- •38. Види угод.
- •39. Умовні угоди. Відкладальні та скасувальні умови
- •40. Форма угоди
- •41. Умови дійсності угод
- •43. Нікчемні та заперечні угоди.
- •44. Мнимі та удавані угоди.
- •45. Угоди укладені з метою, що суперечать інтересам держави і суспільства.
- •46. Угоди юридичної особи, що суперечать її цілям
- •47. Угоди, укладені з порушенням вимог, які законодавець висуває до осіб, що їх здійснюють
- •48. Угоди, при укладені яких мали місце “пороки волі” учасників цих угод.
- •49. Поняття та значення позовної давності
- •50. Строки позовної давності.
- •51. Початок перебігу строків позовної давності.
- •52. Призупинення перебігу строку позовної давності.
- •53. Переривання перебігу строку позовної давності.
- •54. Наслідки закінчення строку позовної давності.
- •55. Вимоги, на які позовна давність не розповсюджується.
- •56. Власність як економічна категорія.
- •57. Поняття права власності.
- •58. Право власності в об’єктивному і суб’єктивному розумінні.
- •60. Форми власності та їх класифікація за законодавством України.
- •61. Підстави виникнення та припинення права власності.
- •62. Момент виникнення права власності. Ризик випадкової загибелі речі.
- •63. Право виключної власності народу України.
- •64. Право приватної власності громадян.
- •65. Право колективної власності.
- •66. Право державної власності.
- •67. Право спільної власності.
- •68.Спільна часкова та спільна сумісна власність.
- •69.Цивільно-правові способи захисту права вл-ті та інш. Речових прав.
- •70. Позов про витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов)
- •71. Захист права власності від порушень, не пов'язаних з позбавленням володіння (негаторний позов)
- •72. Поняття та значення договору як підстави виникнення зобов’язань.
- •73. Інші підстави виникнення зобов’язань.
- •74. Позадоговірні зобов'язання та зобов'язального права.
- •75. Елементи зобов’язання.
- •76. Відмінність зобов’язальних відносин від речових.
- •77. Види договорів.
- •78. Зміст договору (істотні та інші умови).
- •79. Стадії укладення договору.
- •80. Переддоговірні спори.
- •81 Поняття та принципи належного виконання зобов'язань.
- •90. Види неустойки.
- •82. Суб’єкти, місце та строк виконання зобов’язань.
- •83. Дострокове виконання зобов'язань.
- •84. Способи виконання зобов'язань.
- •85. Виконання дольового та солідарного зобов'язання.
- •86. Виконання альтернативного зобов'язання.
- •87. Поняття забезпечення виконання зобов’язань.
- •88. Види забезпечення виконання зобов’язань.
- •89. Поняття неустойки та її значення.
- •91. Поняття та види застави.
- •92. Поняття поруки.
- •93. Гарантія. Відмінність гарантії від поруки.
- •94. Завдаток. Відмінність завдатку від поруки.
- •95. Поняття цп відповідальності
- •96. Умови цп відповідальності
- •97. Невиконання і неналежне виконання зобов’язань
- •98. Поняття шкоди і збитків. Види збитків.
- •99. Поняття і форми вини в цп
- •100. Підстави звільнення боржника від цп відповідальності.
- •101. Склад цивільного правопорушення
- •102. Види цивільно-правової відповідальності.
- •103. Договірна та позадоговірна відповідальність
- •104. Дольова, солідарна та субсидіарна відповідальність
- •105. Розмір цив.-правової відп-ті
- •106. Випадки зменшення розміру цивільно-правової відповідальності
- •107. Прострочка боржника та її наслідки.
- •108. Прострочка кредитора та її наслідки
- •109. Способи припинення зобов’язань
- •110. Купівля-родаж
- •112. Дарування
- •113. Поставка
- •114. Оренда (майновий найм). Безоплатне користування майном.
- •115. Найом жилого приміщення
- •116. Договір підряду
- •117. Договір перевозки
- •118. Зобов’язання по страхуванню
- •119. Розрахункові й кредитні відносини
- •120. Договір доручення
- •121. Договір комісії
- •122. Договір схову
- •123. Договір довічного утримання
- •124. Спільна діяльність
- •140. Спадкування за законом.
- •126. Зобов’язання, що виникають з публічного обіцяння винагороди (оголошення конкурсу)
- •127. Зобов’язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди.
- •129. Зобов’язання, що виникають внаслідок придбання або зберігання майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав.
- •139. Поняття спадкового правонаступництва.
- •130. Поняття і джерела авторського права
- •131. Об’єкти і суб’єкти авторського права
- •132. Суміжні права
- •133. Використання творів науки, літератури, мистецтва. Авторський договір.
- •134. Захист авторських прав
- •138. Право на промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування та його захист.
- •135. Поняття та джерела патентного права
- •137. Право на відкриття, винахід, раціоналізаторську пропозицію та його захист.
- •141. Прийняття спадщини та відмова від спадщини.
- •148. Загальна характеристика зобов’язального права в цивільному праві зарубіжних країн.
- •146. Джерела цивільного права зарубіжних країн
- •147. Загальна характеристика права власності в цивільному праві зарубіжних країн.
- •150. Проблеми гармонізації цивільного права України з міжнародним правом
4 Система цпу
Базовим елементом будь-якої системи права є правова норма. Базовим елементом ЦП є цивільно-правова норма, тобто певне правило поведінки, встановлене або санкціоноване компетентним державним органом. Цивільно-правовий інститут – це сукупність цивільно-правових норм, що регламентують відносно самостійну систему суспільних відносин. Підгалузями ЦП є право власності та зобов’язальне право. Від системи ЦП потрібно відрізняти систему цивільного законодавства як сукупність нормативних актів. ЦП поділяється на 2 частини: загальна і особлива. В загальній частині містяться норми, що визначають предмет і метод ЦП, правовий статус суб’єктів ЦП, відносини представництва та довіреності та інші аспекти участі суб’єктів цивільно-правових відносин. Особлива частина ЦП містить норми, що регулюють відносини власності та інші речові права, зобов’язальні відносини, відносини пов’язані із спадкуванням, відносини інтелектуальної власності, питання застосування іноземного ЦП на території України.
5. Поняття та види джерел цпу, їх характеистика.
Джерела ЦП – це спосіб вираження норм права, що приймаються компетентними органами держави і призначені регулювати майнові відносини, пов’язані з майновими особисті немайнові відносини та особисті немайнові відносини не пов’язані з майновими. Найважливішими нормативними актами є закони Вони поділяються на основні (конституційні) і звичайні. до основних законів належить КУ (28. 06. 96). КУ має найвищу юр-ну силу. Закони та інші нормативні акти приймаються на основі КУ і мають відповідати їй. КУ містить у собі норми різних галузей права, втому числі норми ЦП. Після КУ вищу юр-ну силу мають закони. Враховуючі недосконалість ЦК в Україні з 91 року було прийнято ряд цивільно-правових законів: закон про власність, про підприємництво, про підприємства в У, про господарські товариства, про банки і банківську діяльність. про цінні папери та фондову біржу, про оренду державного та комунального майна, про лізинг. Одним з найважливіших законів У є ЦКУ, який було затверджений ВР УРСР 18 07 63. В нього внесено зміни і доповнення відповідно до нового цивільного законодавства України, в тому числі законів України “Про власність” і “Про заставу”. Подальший розвиток ринкових відносин в У вимагає створення цілком ринкового ЦКУ. Остаточний варіант проекту такого кодексу знаходиться на розгляді у ВРУ. Крім законів цивільно-правових відносин регулюються підзаконними нормативними актами. Судова практика не є джерелом права вцілому і зокрема ЦП. Постанови і розпорядження Верховного Суду України, Вищого Господарського суду мають рекомендаційний характер при вирішенні судових справ.
6. Дія цивільних законів
Дія у часі. Закон набирає чинності після 10 днів з його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом. але не раніше дня його опублікування, Закон публікується державною та російською мовами Президією ВР у “Відомостях ВРУ” протягом 30 днів, а також у газеті “Голос України” протягом 5 днів і є офіційною публікацією. Укази і розпорядження Президента України набирають чинності через 3 дня після їх опублікування в газеті “Урядовий кур’єр”, якщо інше не встановлено в самому указі чи розпорядженні. Укази і розпорядження, які не підлягають опублікуванню, набирають чинності через 3 дні після їх підписання, якщо інше не встановлено в самому указі чи розпорядженні. В постановах КМ У нормативного характеру має бути вказаний строк введення їх у дію. Якщо в постановах уряду не вказано строк введення у дію, вони набирають чинності з моменту їх прийняття. Розпорядження КМУ набирають чинності з моменту їх прийняття і опублікуванню у Зібранні постанов Уряду не підлягають. Нормативні акти, які видають міністерства, інші органи державної виконавчої влади, органи господарського управління та контролю і які стосуються прав, свобод і законних інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Державну реєстрацію зазначених актів здійснює міністерство юстиції У. Нормативні акти відділів, управлінь, інших служб обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також органів господарського управлінь і контролю набирають чинності через10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності. Дія у просторі і за колом осіб. Закони ВРУ, укази президента У, постанови і розпорядження КМУ, нормативні акти міністерств і відомств поширюють свою дію на всю територію України. Разом з тим орган, що видав цивільно-правовий нормативний акт може обмежити територію дії даного акта. Дія цивільного законодавства України поширюється на всіх осіб, що перебувають на їй території, тобто громадяни У, юр особи, держава, територіальні громади, іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юр особи. Якщо дія цивільно-правового нормативного акта поширюється на певну територію України, то він діє тільки щодо тих осіб, які перебувають на даній території. Іноді в акті передбачено або випливає з його змісту, що він застосовується лише до певної групи суб’єктів.
