- •1. Предмет цп
- •2. Метод цивільно-правового регулювання.
- •3. Поняття цп.
- •4 Система цпу
- •5. Поняття та види джерел цпу, їх характеистика.
- •6. Дія цивільних законів
- •7. Аналогія закону і аналогія права.
- •8. Види субєктів цивільного права.
- •9. Поняття цивільної правоздатності.
- •10. Зміст правоздатності громадян.
- •11. Обмеження правоздатності громадян.
- •12. Визнання громадянина безвісти відсутнім.
- •13. Оголошення громадянина померлим.
- •14.Поняття дієздатності громадян.
- •15.Обсяг дієздатності неповнолітніх.
- •16. Обмеження дієздатності громадян.
- •17. Визнання громадянина недієздатним.
- •18. Поняття місця проживання.
- •19. Порядок здійснення цив. Прав і обов’язків недієздатних і обмежено дієздатних громадян.
- •20. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •21. Порядок створення юридичної особи.
- •22. Правоздатність юридичних осіб
- •23. Відповідальність юридичних осіб за невиконання чи неналежне виконання договорів та спричинення позадоговірної шкоди.
- •25. Види юо:
- •24. Порядок припинення юо.
- •26. Поняття і види об’єктів цив. Прав.
- •28. Поняття речей та їх класифікація
- •29. Продукти творчої діяльності як об’єкти цивільних прав.
- •30. Особисті немайнові блага як об’єкти цив прав.
- •31. Дії як об’єкти цивільних прав.
- •32. Поняття представництва.
- •33. Види представництва.
- •34. Поняття повноважень представника.
- •36. Представництво без повноважень
- •37. Поняття угод
- •38. Види угод.
- •39. Умовні угоди. Відкладальні та скасувальні умови
- •40. Форма угоди
- •41. Умови дійсності угод
- •43. Нікчемні та заперечні угоди.
- •44. Мнимі та удавані угоди.
- •45. Угоди укладені з метою, що суперечать інтересам держави і суспільства.
- •46. Угоди юридичної особи, що суперечать її цілям
- •47. Угоди, укладені з порушенням вимог, які законодавець висуває до осіб, що їх здійснюють
- •48. Угоди, при укладені яких мали місце “пороки волі” учасників цих угод.
- •49. Поняття та значення позовної давності
- •50. Строки позовної давності.
- •51. Початок перебігу строків позовної давності.
- •52. Призупинення перебігу строку позовної давності.
- •53. Переривання перебігу строку позовної давності.
- •54. Наслідки закінчення строку позовної давності.
- •55. Вимоги, на які позовна давність не розповсюджується.
- •56. Власність як економічна категорія.
- •57. Поняття права власності.
- •58. Право власності в об’єктивному і суб’єктивному розумінні.
- •60. Форми власності та їх класифікація за законодавством України.
- •61. Підстави виникнення та припинення права власності.
- •62. Момент виникнення права власності. Ризик випадкової загибелі речі.
- •63. Право виключної власності народу України.
- •64. Право приватної власності громадян.
- •65. Право колективної власності.
- •66. Право державної власності.
- •67. Право спільної власності.
- •68.Спільна часкова та спільна сумісна власність.
- •69.Цивільно-правові способи захисту права вл-ті та інш. Речових прав.
- •70. Позов про витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов)
- •71. Захист права власності від порушень, не пов'язаних з позбавленням володіння (негаторний позов)
- •72. Поняття та значення договору як підстави виникнення зобов’язань.
- •73. Інші підстави виникнення зобов’язань.
- •74. Позадоговірні зобов'язання та зобов'язального права.
- •75. Елементи зобов’язання.
- •76. Відмінність зобов’язальних відносин від речових.
- •77. Види договорів.
- •78. Зміст договору (істотні та інші умови).
- •79. Стадії укладення договору.
- •80. Переддоговірні спори.
- •81 Поняття та принципи належного виконання зобов'язань.
- •90. Види неустойки.
- •82. Суб’єкти, місце та строк виконання зобов’язань.
- •83. Дострокове виконання зобов'язань.
- •84. Способи виконання зобов'язань.
- •85. Виконання дольового та солідарного зобов'язання.
- •86. Виконання альтернативного зобов'язання.
- •87. Поняття забезпечення виконання зобов’язань.
- •88. Види забезпечення виконання зобов’язань.
- •89. Поняття неустойки та її значення.
- •91. Поняття та види застави.
- •92. Поняття поруки.
- •93. Гарантія. Відмінність гарантії від поруки.
- •94. Завдаток. Відмінність завдатку від поруки.
- •95. Поняття цп відповідальності
- •96. Умови цп відповідальності
- •97. Невиконання і неналежне виконання зобов’язань
- •98. Поняття шкоди і збитків. Види збитків.
- •99. Поняття і форми вини в цп
- •100. Підстави звільнення боржника від цп відповідальності.
- •101. Склад цивільного правопорушення
- •102. Види цивільно-правової відповідальності.
- •103. Договірна та позадоговірна відповідальність
- •104. Дольова, солідарна та субсидіарна відповідальність
- •105. Розмір цив.-правової відп-ті
- •106. Випадки зменшення розміру цивільно-правової відповідальності
- •107. Прострочка боржника та її наслідки.
- •108. Прострочка кредитора та її наслідки
- •109. Способи припинення зобов’язань
- •110. Купівля-родаж
- •112. Дарування
- •113. Поставка
- •114. Оренда (майновий найм). Безоплатне користування майном.
- •115. Найом жилого приміщення
- •116. Договір підряду
- •117. Договір перевозки
- •118. Зобов’язання по страхуванню
- •119. Розрахункові й кредитні відносини
- •120. Договір доручення
- •121. Договір комісії
- •122. Договір схову
- •123. Договір довічного утримання
- •124. Спільна діяльність
- •140. Спадкування за законом.
- •126. Зобов’язання, що виникають з публічного обіцяння винагороди (оголошення конкурсу)
- •127. Зобов’язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди.
- •129. Зобов’язання, що виникають внаслідок придбання або зберігання майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав.
- •139. Поняття спадкового правонаступництва.
- •130. Поняття і джерела авторського права
- •131. Об’єкти і суб’єкти авторського права
- •132. Суміжні права
- •133. Використання творів науки, літератури, мистецтва. Авторський договір.
- •134. Захист авторських прав
- •138. Право на промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування та його захист.
- •135. Поняття та джерела патентного права
- •137. Право на відкриття, винахід, раціоналізаторську пропозицію та його захист.
- •141. Прийняття спадщини та відмова від спадщини.
- •148. Загальна характеристика зобов’язального права в цивільному праві зарубіжних країн.
- •146. Джерела цивільного права зарубіжних країн
- •147. Загальна характеристика права власності в цивільному праві зарубіжних країн.
- •150. Проблеми гармонізації цивільного права України з міжнародним правом
33. Види представництва.
Розрізняють такі види представництва: 1. Представництво, яке ґрунтується на договорі; 2. Представництво, яке ґрунтується на законі; 3. Представництво, яке ґрунтується на адміністративному акті. Договірне або добровільне представництво виникає за волею особи, яку представляють і яка визначає особу представника. Особа, яку представляють, самостійно визначає повноваження представника шляхом видачі довіреності або шляхом укладення договору(договір доручення). Різновидом добровільного э комерційне представництво. Представництво, яке виникає на підставі закону та адмін акта є обов’язковим, оскільки воно встановлюється незалежно від волі особи, яку представляють. Коли відносини прдс-ва виникають за прямою вказівкою закону, цей вид предс-ва називають законним. Так, законними представниками неповнолітніх дітей виступають батьки, усиновителі та опікуни(ст. 14 і16 ЦК). Особливістю цього виду представництва є те, що особа, яку представляють, не бере участі у призначенні представника, а повноваження представника безпосередньо визначаються законом. Представництво, при якому повноваження представника виникають із адмін розпорядження особи, яку представляють або із акта органу юрид особи, являє собою представництво, яке ґрунтується на адмін акті. Таке представництво виникає, наприклад, внаслідок видання органом юрид особи наказу про призначення працівника на посаду, пов’язану із здійсненням представницьких фун-й, зокрема з укладенням угод.
34. Поняття повноважень представника.
Представник здійснює від імені особи, яку він представляє, певні юрид дії внаслідок повноваження. Повноваження представника – це права і обов’язки, які покладаються на нього. За ст. 62 ЦК повноваження можуть ґрунтуватися на довіреності, законі, адмін акті, а також випливати з обстановки, в якіц діє представник. Наявність у представника повноважень є обов’язковою умовою будь-якого представництва. Угода, укладена від імені другої особи, особою не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цив права та обов’язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою. Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення. Схвалення може бути здійснено як у письмовій формі, так і шляхом вчинення дій, які свідчать про виконання угоди(прийняттям виконання).Таке схвалення має бути зроблено в межах нормального необхідного строку або встановленого при здійсненні угоди.
35.Довіреність.
Довіреність – документ, який посвідчує право однієї особи представляти іншу особу у відносинах із 3-ми юрид та фіз особами. За своєю юрид природою довіреність являє собою односторонню угоду, яка визначає повноваження представника. Зміст довіреності визначається межами правозд-ті особи, яку представляють. За загальним правилом, дов-ть може видаватися тільки дієзд-м гром. Неповнолітні гром можуть самостійно видавати дов-ті тільки в обсязі тих прав, які вони можуть здійснювати самостійно. Довіреність юрид особі може бути видана тільки на укладення угод, що не суперечить її статутові або загальному положенню про організації даного виду. Довіреність має бути укладена тільки в письмовій формі. Довіреність є завжди строковою угодою. Розрізняють 3 види довіреності: 1. генеральна – надає право вчиняти ряд неоднорідних дій. 2. спеціальна – надає право виконувати ряд однорідних дій. 3. разова – довіреність на виконання однієї дії. У деяких випадках довіреність має бути посвідчена нотаріусом. У довіреності необхідні такі реквізити: дата її вчинення, підпис довірителя, а для довіреності, яка видається від імені юрид особи – печатка цієї юрид особи. Строк дії довіреності не може перевищувати 3 роки. Якщо строк у довіреності не зазначений, вона зберігає силу протягом 1 року з дня її вчинення. Чинність довіреності припиняється внаслідок: закінчення її строку; скасування довіреності особою, яка її видала; відмови особи, якій видано довіреність; припинення юрид особи, від імені якої видано довіреність; припинення юрид особи, на ім’я якої видано довіреність; смерті гром, який видав довіреність, визнання гром недієзд-м, обмежено дієзд-м або безвісно відсутнім; смерті гром, якому видано довіреність, визнання гром недієзд-м, обмежено дієзд-м або безвісно відсутнім.
