- •1. Охарактеризуйте геополітику як навчальну дисципліну та науку.
- •2. Проаналізуйте концепцію постіндустріального розвитку сус-ва (Белл, Арон, Бжезинський)
- •3. Проаналізуйте конц. Інформаційного сус-ва.
- •4. Проаналізуйте основні концепції глобалізації.
- •5. Охарактеризуйте ідею обумовленості сус-іст процесів географічним середовищем (Демокріт, Геродот, Полібій, Страбон)
- •6. Проаналізуйте теорію ф.Ратцеля.
- •7. Проаналізуйте Теорію Геополітики Челлена
- •8. Проаналізуйте конц. «Серединної Європи»
- •9. Охарактеризуйте «геграфічну вісь історії» х Маккіндера
- •10. Проаналізуйте геопол модель к.Хаусхофера
- •11. Проаналізуйте конц. «Морської сили» а.Мехена
- •2. Фізична будова:
- •5. Особливостями характеру народу є:
- •12. Охарактеризуйте Особливості імперської геостратегії н.Спайкмена
- •13. Пит. Доктрина стримування та її різновиди.
- •14 Питання. Проаналізуйте основні мондіалістські концепції( і . Галтунг, ж. Атталі, к. Санторо)
- •15 Питання . Особливості нової європейської політики( Моделі Обєднаної Європи)
- •16. Концепції сучасного мондіалізму
- •17. Питання. Сучасні концепції французької геополітики
- •18. Основні імперські геополітичні доктрини.
- •19. Питання Концепція зовнішньої політики в реалістичній теорії міжнародних відносин г Моргентау та його парадокси
- •20. Процес формування єдиного світового простору
- •21. Геополітичні коди як кодекси поведінки держав на світовій арені
- •22 Пит Сутність поняття глобалізація
- •24. В чому проявляється криза євроцентристського світу.
- •25. Пит. Поясність зміст та визначте сутність поняття «цивілізація»
- •26. Пит. Поясніть суть поняття «двополюсний світопорядок»
- •27.Пит Проаналізуйте Процес розпаду срср та його наслідок для інших країн.
- •28. Проаналізуйте осн. Екологічні проблеми сучасності.
- •29 Пит. Проаналізуйте демографічну проблему сучасності.
- •30. Охарактеризуйте основні етапи розвитку міжнародної системи
- •1. Вестфальська (1648-1815).
- •2. Віденська (1815-1918).
- •3. Версальська (1919-1946)
- •4. Потсдамська (1945-1991)
- •32. Визначте основні напрямки глобалізації політики
- •33. Проаналізуйте доцентрові тендеції в світовій політиці
- •34. Покажіть позицію кервіництва сша в нових геополітичних реаліях
- •35. Нова азіатська ідея
- •36. Сутність поняття антиглобалізм
- •37. Основні параметри багатополярного світового порядку
- •38. Проаналізуйте динаміку загроз та викликів в умовах глобалізації
- •39. Сучасний тероризм в контексті глобалізації. Стратегія керованого хаосу.
- •40. Фундаменталізм як загроза глобальної стабільності
- •41. Політичні шляхи вирішення глобальних проблем сучасності
- •42. Визначте роль міжнародних організацій в сучасному світовому процесі
- •43.Основні параметри над державності в нових геополітичних умовах
- •44. Основи сучасної світової економіки
- •45. Регіональні інтеграційні та лібералізаційні процеси у світовій економіці
- •46. Перспективи іпроблеми формування нової моделі глобальної безпеки в сучасному світі.
- •47. Теоретичні основи геополітики
- •48. Загальна характеристика політичної глобалістики
- •49 Пит. Сутність та особливості сучасного світового політ процесу
- •50. Етапи формування та еволюції геополітичних ідей в Україні
- •2.2. Геополітичні теорії міжвоєнного періоду.
- •2.3. Українська геополітична думка післявоєнного періоду.
- •51.Основні ідеї євразійців
- •54. Тенденції в геополітиці пострадянського простору
- •55. Охарактеризйте сутність Війна
- •56.Визначте місце і роль конфліктів та воєн в житті світового співтовариства
- •57. Проаналізуйте основні джерела конфліктів у світі
- •58. Основні форми конфліктів у сучасному світі
- •59. Покажіть роль та місце конфліктів на сучасному етапі
- •60. Поясніть зміст поняття Холодна війна
- •61. Геополітичні перспективи сша у 21 ст.
- •62. Проаналізуйте зміну місця і ролі національних держав на сучасному етапі
- •66. Охарактеризуйте ситуацію на Корейському півострові
- •67. Охарактеризуйте індо-пакистанський конфлікт
- •68. Охарактеризуйте врегулювання іракської кризи
- •69. Проблема релыгыйно-полытичного екстремызм
- •70. Можливі шляхи врегулювання близькосхідного конфлікту.
- •71. Охарактеризуйте сучасні конфлікти в Африці
- •73. Охарактеризуйте розпад Югославії та ситуацію на балканському субрегіоні після подій у Косово
- •74. Процеси і кризи в кавказькому регіоні колишнього срср.
- •75. Проаналізуйте особливості союзу між Росією і Білоруссю
15 Питання . Особливості нової європейської політики( Моделі Обєднаної Європи)
Моделі об'єднаної Європи
З 60-х років XX ст. загальновизнаним лідером «нових правих» був французький філософ Ален де Бенуа. Одним з перших він висунув проект «Федеральна імперія». Вона представляла собою етнічно диференційований конгломерат різнорідних держав, стратегічно інтегрованих в єдиний геополітичний блок. Модель об'єднаної Європи була їм виражена у формулі: «Єдина Європа ста прапорів».
На початку 60-х років XX ст. інший проект «юної Європи» - «Європа від Владивостока до Дубліна" висунув один з найактивніших «нових правих» - бельгійський консервативний революціонер Жан Тіріар (1922-1992).
Довгий час Тіріар очолював загальноєвропейський рух «Нова Європа», яке прагнуло до створення «Європейської імперії». Він вважав, що основою глобального євразійського проекту XX ст. повинна стати вісь Дублін - Владивосток, що включає Урал, Сибір, Далекий Схід, які стануть продовженням «великого простору Європи», що протистоїть США. При цьому росіянам у разі утворення такої осі Тіріар обіцяв європейське громадянство, політичну і фінансову стабільність і реванш над США. У будівництві «Європейської імперії», яка б об'єднувала незалежні етнічні групи, він бачив порятунок від мондіалізму США.
На відміну від проекту А. де Бенуа, цей імперський проект був більш радикальним: він припускав уніфікацію геополітичного простору, його автаркію та центрізацію влади. При цьому Тіріар вважав і раніше актуальним континентальний блок Хаусхофера Берлін - Москва - Токіо. Він оголошував СРСР спадкоємцем Третього рейху, якому нічого не залишається, як, рухаючись зі сходу на захід, виконати те, що Третій рейх не зумів проробити, рухаючись із заходу на схід. Відомо, що він робив особисті спроби до зближення з Москвою, попереджав СРСР про геополітичну катастрофу (за 15 років до краху радянської імперії), якщо не будуть вжиті рішучі кроки по зближенню з Європою проти США. Але його плани в СРСР були відкинуті.
«Нові праві» невпинно підкреслюють континентальність свого геополітичного проекту, протиставляючи Європу атлантичного Заходу. При цьому вони заохочували регіоналістські тенденції всередині об'єднаної Європи, оскільки регіони зберегли європейську традицію, а мегаполіси «заражені духом американізму». В рамках цієї геополітичної моделі вирішальним європейським альянсом має стати союз Франції та Німеччини, навколо яких об'єднається «Середня Європа».
Видатний французький філософ Дені de Ружмон прийшов до ідеї «Європи регіонів» від персоналізму, в центрі уваги якого - «виживання людини» в умовах деградації людських відносин у великих містах і «технічної агресії проти природи». Виступаючи проти «урбаністичної деградації» і «деградації землі», де Ружмон бачить вихід у створенні «м'якої» технології, яка пов'язана, насамперед, з сільським господарством, а не з важкою промисловістю, з почуттями, а не з абстракціями. Нинішня криза він розглядає як результат реалізації індустріальної утопії, за яку відповідальні національні держави. Саме національні держави стимулювали розвиток індустрії і в першу чергу військової техніки. Після двох світових воєн, спровокованих «грою європейських націоналізмів», стало ясно, як міркує далі де Ружмон, що національна держава існує для війни - як за своїм походженням, так і на кожному етапі свого розвитку, останнім з яких буде «тоталітарна держава». Вихід - у регіоналізації Європи.
Під регіоналізацією автор має на увазі, в першу чергу, «нову модель об'єднання людей», «переробити суспільство на основі особистісних, коммунітарних та регіональних відносин». Необхідно відтворити «невеликі єдності особистостей, у яких можливе їх співучасть». Сім'я є прикладом і первинною формою співіснування і відтворення. На цьому природному підставі виростають всі інші, засновані на спільності асоціації (комуни). Так само як особистість вимагає комуни, комуна вимагає регіону, а регіон - континентальної федерації. «Європа держав» є протиріччям в термінах. Федерація європейських народів - така альтернатива національної держави.
Викладаючи своє розуміння регіону, де Ружмон наголошує, що географія як така не грає великої ролі в освіті регіонів. Більш важливі етнічні відмінності, пов'язані не з расовими ознаками, а з єдністю культури, звичаїв, стереотипів і звичок, соціальних структур, мови. Головну роль відіграє мова, але поділ Європи на регіони за цим принципом призвело б до виникнення безлічі міні-держав. Економічні проблеми для поділу на регіони не мають значення, так як вони, за винятком глобальних, можуть бути вирішені на рівні регіону. Головний чинник - це участь у цивільному житті, автономія і самоврядування громад.
Д. де Ружмон формулює кілька варіантів майбутньої «федерації регіонів» і «сходження держави».
> Держави стануть ще більш тоталітарними і межі між ними - більш закритими. Європейські країни перетворяться в безліч сателітів двох наддержав (тоді ще СРСР і США).
> Реакцією на зміцнення національної держави стане посилення сепаратизму, що призведе до розколу найбільших національних держав. Автономісти і сепаратисти у всій Європі будуть вимагати незалежності, підкладати бомби, здійснювати замахи, захоплювати заручників і т.п.
> На місці Європи держав виникне Європа регіонів. Франція, Німеччина, Швейцарія залишаться, не втративши того морального єдності, що здобули за багато століть, але держави зникнуть.
Концепція видного французького регіоналісти де Ружмона, заснована на принципі важливості малих одиниць, була доповнена культурними аспектами федерації.
Європейська культура не є сумою національних культур, бо вона існувала раніше державних утворень. Культура всіх європейських народів - одна, що сформувалася під впливом спільного для всіх індоєвропейського, грека латинського, кельтського і німецького впливу, сприйнятого в різних пропорціях.
Ідеї Д. де Ружмона спрямовані на заміну національної держави малими автономними органічними комунами, федерірованнимі в більш широких межах, що гарантують культурний партикуляризм і нічим не скуте економічну взаємодію.