56 Міжнародна міграція робочої сили

Міжнародна міграція робочої сили—переміщення працездатного населення однієї країни в іншу з метою пошуку роботи,нових сфер застосування своїх здібностей,кращих умов життя.Причини ММРС:

1)Відмінності в рівні безробіття.

2)Відмінності у вартості життя.

3)Відмінності у рівні заробітної плати.

4)Потреба певної держави у використанні іноземної робочої сили.

5)Відмінності у рівні життя.

Тенденції розвитку ММРС:

1)Поширення міграційних процесів на всі країни світу.

2)Зростання частки молодої міграції.

3)Утворення нових міграційних центрів(Близький Схід---саудівська Аравія,Бахрейн,Кувейт ,Ізраїль,Латинська Америка,Японія,Гонконг,Тайвань

4)Посилення мінрації науково-технічних кадрів,”втеча умів”.

5)Головний напрям міграції: з країн,що розвиваються та країн з перехідними економіками лонайрозвиненіших країн.

Форми міжнародної мігарції робочої сили:

1)Безповоротна—змына постійного місця проживання.

2)Тимчасова.—на тривалий,але визначений час.

3)Сезонна.

4)Маятникова—регулярні поїздки за кордон.

57. Міжнародні науково-технічні зв'язки

 Сучасні міжнародні науково-технічні  зв'язки  являють собою комплекс найрізноманітніших відносин, що  виникають як на рівні організацій,  підприємств,  об'єднань підприємств, так і на рівні держав і міждержавних організацій. Вони здобувають різні форми обміну, співробітництва, що розвиваються, удосконалюються,  доповнюють один одного.  Обмін науково-технічними досягненнями може бути як безкоштовним,  так і комерційним.

Економічна доцільність експорту технологічних надбань порозумівається тим, що це:

джерело одержання доходів;

форма боротьби за товарний ринок;

спосіб обійти проблеми експорту відповідного товару;

спосіб установлення контролю над закордонною фірмою через такі умови ліцензійної угоди, як обсяг виробництва, участь у прибутках і т.п.

можливість доступу до іншої технології через «перехресне ліцензування»;

можливість більш ефективного удосконалювання об'єкта ліцензії за участю покупця і т.д.

Основними центрами, де сконцентровані світові технологічні ресурси є США, Японія і країни Західної Європи  (зокрема члени ЄС). Однак останнім часом стрімко збільшується кількість науково-технічних працівників і зміцнюються позиції в області високих технологій  країн, що раніш вважалися країнами «третього світу».

Світовий ринок технологій можна підрозділити на 4 сегменти:

ринок патентів і ліцензій;

ринок науко- і технологічно ємної продукції;

ринок високотехнологічного капіталу;

ринок науково-технічних фахівців.

Особливості сучасного світового ринку технологій:

1.       Світовий ранок технологій сприяє інтелектуалізації світової економіки в цілому.

2.       Найбільші ТНК зосереджують дослідження у своїх руках, що сприяє монополізації світового ринку технологій (рівень монополістичного контролю 89-90%);

4.        Стратегія поводження ТНК на світовому ринку технологій стосовно незалежних фірм і

5.       Технологічний розрив між різними групами країн, спричиняє багатоступінчасту структуру світового ринку технологій:

високі технології (унікальні, прогресивні) звертаються між промислово розвитими країнами;

низькі (морально застарілі) і середні (традиційні) технології промислово розвитих країн є новими для що розвиваються і були соціалістичних країн.

Технології створювані в розвитих країнах – праце- і ресурсномісткі, але капіталозаощаджуючі; технології країн, що розвиваються – працезаощаджуючі, але ресурсо- і капіталомісткі. Т.ч. міжнародна торгівля технологіями на практиці обмежена розвитком адаптаційних можливостей у їхньому застосуванні в тій або іншій країні.

 

Розвиток такого прогресивного  явища  як  некомерційний обмін науково-технічними знаннями в міжнародному масштабі стримується поруч факторів:

мілітаризація наукових досліджень;

перехід на роботу з наймання до власника  капіталу  науково-технічних кадрів, у результаті чого їхня робота засекречуєтся або оформляється як власність роботодавця;

універсальна  попередня  цензура публікацій науковців.

В області некомерційної  технічної  допомоги країнам, що розвиваються,  часто  спостерігається  інвестування  засобів у технології вчорашнього дня, у такий спосіб країни, що  передають  технології в країни, що розвиваються, заробляють іноді суми, що перевищують допомогу.