54 Міжнародний поділ праці

Міжнародий поділ праці—спеціалізація країн на виробництві певних видів товарів відповідно до їх природно кліматичних,історичних і економічних умов.

Форми МПП:

1)Загальний поділ праці—галузева спеціалізація окремих країн(с/г,переробні галузі тощо) 2)Частковий поділ праці—спеціалізація на виробництві готових виробів(мед апаратура,взуття,трактори тощо) 3)Одиничний поділ праці—подетальна спеціалізація(шини,двигуни,тощо)

Показник участі країни уМПП обчислюєть ся за формулою: Обсяг експорту поділити на Обсяг ВВП і помножити на 100%  Сучасні риси МПП:

1)Інтернаціоналізація сфери послуг,тісне переплетіння продажу послуг із виробництвом і збутом товарів,експортом капіталу,обміном інформацією. 2)Загострення конкуренції на міжнародних ринках,глобалізацією її змісту. 3)Поглиблення спеціалізації у сфері науово-технічних зань і інформації. 4)Розвиток спеціалізації та кооперування виробництва наукомісткої продукцї,прогресивних технологій,що зумовлює деіндустріалізацію промислово розвинених країн.

55 Міжнародний рух капіталу

Міжнародний рух капіталу - це приміщення і функціонування капіталу за рубежем, насамперед з метою його самозростання. Вкладаючи капітал за рубежем,  інвестор здійснює закордонні інвестиції. Передумови, що обумовлюють міжнародний рух капіталу: 1.  Інтернаціоналізація господарського життя. 2.  Поява можливості більш вигідного додатка капіталу за рубежем. 3.  Відносний надлишок капіталу на внутрішньому ринку і відсутність умов його ефективного використання. 4.  Прагнення власників капіталу застосувати його там, де існують низькі ціни на сировину; на матеріали; на енергію; на транспорт; на напівфабрикати і т.д. 5.  Економія фінансових ресурсів від застосування більш низьких митних тарифів і пільгових тарифних мір у країнах, куди переміщається капітал. 6.  Можливість стабільного постачання національних підприємств імпортною сировиною. 7.  Прагнення забезпечити схоронність і чистоту навколишнього середовища в країнахекспортерах капіталу. 8.  Існування різних шляхів і форм міжнародного руху капіталу  і його більш ефективного застосування за кордоном.

При здійсненні експорту капіталу суб'єкти керуються економічною доцільністю, що складається в наступному: одержанні додаткових прибутків; установленні контролю над іншими об'єктами; обході протекціоністських бар'єрів на шляху руху товарних потоків; наближенні виробництва до нових ринків збуту; одержанні доступу до новітніх технологій; збереженні виробничих секретів шляхом створення закордонних філій; економії на податкових платежах (наприклад при створенні підприємства в СЭЗ); зниженні витрат на охорону навколишнього середовища. Економічна доцільність імпорту капіталу складається в: можливості розвитку визначених нових і старих виробництв; залученні додаткових валютних ресурсів; розширенні науково-технічного потенціалу; створенні додаткових робочих місць. Класифікація форм міжнародного руху капіталу відбиває різні сторони цього процесу.  Капітал вивозиться,  ввозиться і функціонує за рубежем у наступних формах: 1.       У формі приватного і державного капіталу в залежності від того вивозиться він приватними або державними організаціями і компаніями. 2.       У грошовій і товарній формах.  Наприклад, вивозом капіталу можуть бути машини й устаткування,  патенти і  ноу-хау,  якщо  вони вкладаються в статутний капітал створюваної за рубежем фірми, або можуть бути товарні кредити. 3.       У  короткостроковій  (звичайно  на термін до 1 року – банківські депозити і засоби на рахунках інших фінансових інститутів, короткострокові позики  і кредити) і довгострокової формах (прямі і портфельні інвестиції, довгострокові позики і кредити). 4.       У  позичковій  і підприємницькій формі.  Позичковий капітал приносить його власникові доход в основному у вигляді відсотка по  внесках, позикам  і кредитам,  а капітал у підприємницькій формі - переважно у вигляді прибутку.

Функції:Забезпечення економіки готівкою,перерозподіл ресурсів у глобальному маштабі,надання окремим особам отримувати дохід від розміщення їхніх тимчасово вільних грошових засобів.