2. Фінансово-кредитна:

• банки (кредитно-фінансові установи, що акумулюють гроші і надають їх у формі кредитів своїм клієнтам і здійснюють грошові розрахунки),

• Фондова біржа (організований ринок цінних паперів)

• Валютні біржі (купівля-продаж іноземної валюти за ринковими цінами),

• Фінансові небанківські інститути

• Страхові кампанії (фінансові організації, діяльність яких пов’язана з відшкодуванням збитків)

• Інвестиційні(фінансові посередники між власником вільних коштів і підприємствами для підприємницької діяльності), пенсійні(гроші, що мобілізуються для виплати пенсій) та інші фонди

• Ощадні каси

• Ломбарди

3. Державно-регулятивна, законодавча:

• ліцензування

• оподаткування

• митна система

• державні фонди для сприяння діловій активності

4. Науково-дослідне та інформаційне забезпечення:

• науково-дослідні установи з вивчення ринкових проблем

• консалтингові кампанії

• інформаційні центри та агентства

• рекламні агентства

• спеціальні навчальні заклади

• юридичні контори

21. Конкуренція як спосіб регулювання ринкової економіки.

Конкуренція – економ. суперництво, боротьба між суб’єктами господарської діяльності за кращі умови виробництва і реалізації товарів та послуг з метою отримання якомога більшого прибутку.

Сфери, де відбувається конкуренція:

1. виробники – споживачі(торгівля);

2. між самими виробниками;

3. між самими споживачами.

Основні умови виникнення та існування конкуренції:

1)наявність на ринку необмеженої кіл-сті незалежних виробників і покупців товарів або ресурсів,

2)свобода виробників щодо вибору господарської діяльності,

3)абсолютно вільний доступ економ суб’єктів до ринку та вихід з нього,

4)певна відповідальність між попитом і пропозицією, відсутність надвиробництва та дефіциту,

5)абсолютна мобільність матеріальних, трудових, фінансових та інших ресурсів, 6)відсутність угод між постачальниками та споживачами ресурсів, які можуть обмежити конкуренцію,

7)наявність у кожного учасника конкуренції повної інформації про попит, пропозицію, ціни, норму прибутку тощо.

Функції конкуренції:

• регулююча (конкуренція врівноважує попит і пропозицію),

• стимулююча (поліпшення якості товару),

• інтегруюча (об’єднує виробника із суспільством),

• розподільча (саморегулювання економіки).

Методи конкуренції:

• цінові (суб’єкти ринку вступають в боротьбу за допомогою ціни, меншої),

• нецінові (не пов’язані з ціною, така конкуренція спрямована на створення передумов, які поліпшують реалізацію продукції),

• нечесні (нецивілізовані форми конкурентної боротьби – порушення законодавства),

• чесна (добросовісні).

За кількістю суб’єктів ринку та ступенем їх конкурентної сили:

• досконала (чиста),

• недосконала (монополія, монополістична конкуренція, олігополія).

За галузево-територіальною ознакою: внутрішньогалузева (боротьба між товаровиробниками, що діють в одній галузі народного господарства), міжгалузева (конкуренція між товаровиробниками, які діють в різних галузях господарства), міжнародна конкуренції.

Закон конкуренції: внутрішньо необхідні сталі, суттєві причинно-наслідкові взаємозв’язки між економ суб’єктами у боротьбі за найвигідніші умови виробництва і реалізації товарів з метою одержання найбільшого прибутку.

Функції закону:

1) ціноутворення(конкуренція встановлює ціну на рівні, за якого досягається ринкова рівновага і реалізація товарів),

2)регулювання,

3)стимулююча(стимулює науково-технічний прогрес, сприяє пошуку більш ефективних способів виробництва і реалізації товарів, підвищує ефективність усього суспільного виробництва),

4)контрольна(контролює конкурентоспроможність кожного виробника),

5)функція диференціації товаровиробників(товаровиробники як суб’єкти конкурентних ринкових відносин за рівних стартових економ можливостей можуть мати різні кінцеві результати своєї діяльності).

Конкурентоспроможність – це володіння властивостями, що створюють певні переваги для суб’єкта економічної конкуренції. Конкурентні переваги підприємства визначаються за допомогою коефіцієнта конкурентоспроможності, який визначається відношенням ринкової вартості продукції до затрат виробництва.

Негативні наслідки полягають у тому, що вона породжує свою протилежність – монополію, призводить до розорення та банкрутства малих і середніх підприємств, посилює зростання рівня безробіття, інфляції, майнове і соціальне розшарування населення, породжує комерційну таємницю, нечесні форми боротьби та ін.