10. Чинники, що впливають на ставлення до грошей

До факторів, що впливають на "грошову" поведінку, відносять: стать, вік, соціальне оточення, економічне становище, особистісні особливості й ін.

У чоловіків виявлена тенденція надавати грошам підвищену цінність. Вони виявилися більше компетентними в обігу із грішми й більше схильні до ризику з метою їхнього придбання. Жінки ж виражають більше сильну фрустрацію (стан переживання перешкоди на шляху досягнення мети) із приводу відсутності грошей і більше заздрять тим, хто їх має.

Хлопчики та юнаки проявляють більшу в порівнянні з дівчатками й дівчатами здатність накопичувати, щоб купити згодом якусь важливу річ. У хлопчиків, на відміну від дівчинок, більш виражена здатність до фінансового самоконтролю, що добре поєднується з очікуваною від них у майбутньому відповідальністю в економічній сфері життя, традиційною роллю чоловіка в родині як "добувача", головного годувальника.

З віком пов'язана здатність планувати бюджет і співвідношення мотивів споживання й нагромадження (збільшується нагромадження на випадок хвороб й інших неприємностей). Жінки більшою мірою, ніж чоловіка, а молодь, ніж зрілі і літні, використають витрати, покупки як фактор самозаспокоєння, психотерапії.

Стійкі екстраверти (особистості, звернені більше на навколишній світ) ставляться до грошей більше відкрито, комфортно, безтурботно, ніж стійкі інтроверти (фіксовані на явищах власного внутрішнього світу).

10. Ставлення до грошей у різних соціальних групах

Ставлення до грошей у різних груп населення:

Перша група - люди переважно працюючі по найму: з грошовим доходом, що залежить лише від зарплати. Це вчителя, лікарі, військові, робітники. Задоволення оплатою (а при незадоволенні - відсутність спроб змінити ситуацію) відноситься до особливої психологічної схильності цих людей - отримувати в певні дні призначену зарплату (так вони відчувають себе спокійно, упевнено, безтурботно, можуть повністю віддатися роботі). Для цих людей пріоритетним було і є справа. Гроші у них, як правило, неактивні, не є капіталом, а стають елементом споживчої сфери економічного життя. Відношення до грошей у них абстрактне, що істотно утрудняє адаптацію людей цього типу до ринкової економіки.

Друга група - представники вільних професій, одержуючи за свій труд гонорар або договірні суми. Це адвокати, художники. По психології діяльності вони зацікавлені в праці, але без попиту на нього не гидуватимуть і "халтурою".

Третя - приватні підприємці будь-якого масштабу, виробництва, що займаються організацією. Їх заробіток залежить тільки від них самих. Третя група осіб звичайно зацікавлена і справою, і заробітком. Її представники частіше за все відразу відмовляються від державної служби, організують свою справу, успіх якого прямо залежить від якості роботи. Вони потребують вільної приватновласницької економіки і активних грошей. Сила грошей у них прямо пов'язана з поняттями свободи, оскільки завдяки їм можна запрацювати, розбагатіти, "випустити багатство з скрині" і вкласти його в справу, а, пустивши в оборот, отримати прибуток.