Л.В.Щигло Основи теорії та практики перекладу. Німецька мова

Методика перекладу – сукупність методів, прийомів практичної діяльності перекладача, отриманих у результаті навчання цієї діяльності.

Мета теорії перекладу – виявлення сутності перекладу, його механізмів, способів його реалізації, які впливають на нього і регулюють його норми.

Мета художнього перекладу – ознайомити з іншомовним твором читача, який не володіє іноземними мовами.

Мова оригіналу – мова, якою написаний текст, що підлягає перекладу.

Мовна норма – сукупність мовних засобів, що відповідають системі мови й сприймаються її носіями як зразок суспільного спілкування.

Навчальний переклад – використовується майже завжди з навчально-методичною метою.

Неперекладність – перекладається завдяки вмінню перекладача користуватися різними методами перекладу. Невідповідність – уривки вихідного чи перекладного тексту, які містять непередану або доповнену інформацію. Опущення – скорочення та компресії тексту шляхом опущення семантично надлишкових елементів вихідного тексту.

Оригінал – вихідний текст у перекладі. Текст, з якого здійснюється переклад.

Орієнтування перекладача у вихідному тексті – процес здобуття інформації, необхідної для прийняття рішення щодо смислового змісту.

Оформлення перекладу – впорядкування перекладного тексту. Оформлення перекладу може бути письмовим та усним.

Порівняльний аналіз текстів у перекладі – базується на порівнянні відповідних явищ у межах різних мов.

Рема – компонент актуального членування речення, те, що стверджується або запитується про вихідний пункт

повідомлення – тему і створює предикативність, закінчене вираження думки.

Реферативний переклад – різновид перекладу, при якому відбувається стиснення основного змісту вихідного тексту на одній мові засобами іншої.

Рівні еквівалентності перекладу – виділяються п'ять так званих рівнів еквівалентності, з яких два перших (рівень слів, словосполучень і рівень речення) співвідносяться з прямими міжмовними трансформаціями, а решта припускають достатньо вільну інтерпретацію змісту перекладацького тексту на основі ширшого контексту.

Семантично адекватний переклад – переклад, який передає денотативне значення вихідного вислову та відповідає нормам мови перекладу.

Семантичний буквалізм – помилка перекладача в результаті передачі семантичних компонентів слова, словосполучення без урахування інших факторів. Стислість перекладу – показник якості перекладу, який характеризує лаконічність форми передачі перекладного тексту, відсутність багатослів'я.

Синтаксична заміна – передача частини речень перекладного тексту іншою синтаксичною конструкцією. Система мови – це сукупність взаємозалежних одиниць мови різного рівня і моделей, за якими вони поєднуються. Труднощі перекладу – переклад, як інтелектуальна діяльність складний не лише сам по собі, його складність посилюється.

Скорочений переклад – текст, який перекладено неповністю, скорочений у порівнянні з оригіналом. Спеціальний переклад – переклад матеріалів певної галузі знань зі своєю термінологічною номенклатурою. Спосіб перекладу – спосіб перекладу визначається як об'єктивно існуюча закономірність переходу від однієї мови до іншої.

Спрощений переклад – переклад, при якому текст стилістично об'єднується, це більш високий ступінь перекладу порівняно з інтерлінеарним перекладом.

Стилістична модифікація – заміна в процесі перекладу елементів висловлювання, що належать до одного функціонального стилю, на елементи іншого стилю.

Стилістичний аспект перекладу – полягає у правильному підборі лексико-граматичних засобів.

Структура діяльності перекладача – послідовність або інша система перекладацьких дій.

Структура перекладу – під структурою перекладу розуміють у певний спосіб організоване схематичне висловлювання реально існуючих смислових відношень у перекладі.

Текст перекладу – реальне висловлювання, вимовлене або записане перекладачем речення, або сукупність речень будь-якої довжини.

Тексти в перекладі – розрізняють початковий текст, призначений для перекладу (його називають оригіналом чи першотвором); перекладний текст, отриманий у результаті перекладу, – іншотвір.

Тема висловлювання – компонент актуального членування речення, вихідний пункт повідомлення – те, що стверджується у реченні (дане, відоме).

Техніка перекладу – сукупність професійних прийомів, які використовуються у процесі перекладацької діяльності. Технічний переклад – переклад, що використовується для обміну спеціальною науково-технічною інформацією між людьми, які розмовляють різними мовами.

Точний переклад – переклад, що характеризується властивістю семантичної точності.

Узус – це правила ситуативного використання мови.

Універсальний перекладацький скоропис – варіант системи записів і символів для запису інформації у процесі послідовного перекладу.

Умовно калькована ситуація – перекладацька ситуація,

яка передбачає взаємно однозначну інформацію.

Функціональна еквівалентність перекладу – ґрунтується на визначенні функцій взаємодії елементів тексту шляхом порівняння реакції реципієнта тексту вихідною мовою. Художній переклад – вид перекладу, який функціонує у сфері художньої літератури.

Якість перекладу – показник оцінки здійсненого перекладу, який визначається точністю, якістю та літературністю перекладеного тексту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

И. С. Алексеева. – СПб. : Союз, 1998. – 134 с.

3.Алексеева И. С. Письменный перевод: Немецкий язык / И. С. Алексеева. – СПб. : Союз, 2006. – 362 с.

4.Алексеева И. С. Профессиональное обучение переводчика / И. С. Алексеева. – СПб. : Институт иностранных языков, 2000. – 192 с.

5.Алексеева И. С. Профессиональный тренинг переводчика / И. С. Алексеева. – СПб. : Институт иностранных языков, 2001. – 278 с.

6.Алексеева И. С. Текст и перевод: Вопросы теории / И. С. Алексеева. – М. : Междунар. отношения, 2008. –

181с.

7.Алимов В. В. Интерференция в переводе: на материале профессионально ориентированной межкультурной коммуникации и перевода в сфере профессиональной коммуникации / В. В. Алимов. – М. : КомКнига, 2005. –

232с.

8.Алимов В. В. Общественно-политический перевод /

В. В. Алимов. – М. : URSS, 2007. – 269 с.

9.Алимов В. В. Специальный перевод и лингвистическая интерференция / В. В. Алимов. – М. : Моск. откр. соц.

ун-т, 2003. – 134 с.

10.Алимов В. В. Теория перевода. Перевод в сфере профессиональной коммуникации / В. В. Алимов. – М. : Эдиториал УРСС, 2006. – 160 с.

11.Арзамасцева И. В. Практические основы перевода по немецкому языку / И. В. Арзамасцева. – Ульяновск, 2012.

– 130 с.

12. Базылев В. Н. Интерпретативное переводоведение: Пропедевтический курс / В. Н. Базылев, Ю. А. Сорокин. – Ульяновск : Изд-во Ульянов.ун-та, 2000. – 134 с.

13. Бархударов Л. С. Язык и перевод: Вопросы общей и частной теории перевода / Л. С. Бархударов. – 2-е изд. –

15.Бока О. В. Методичні вказівки з дисципліни «Практика перекладу» / О.В. Бока, В.О. Дорда. – Суми : Вид-во СумДУ, 2005. – 61 с.

16.Борисова Л. И. «Ложные друзья переводчика» в научно-технической литературе / Л. И. Борисова. – М. : НВИ-Тезаурус, 2005. – 215 с.

17.Брандес М. П. Предпереводческий анализ текста: (для

институтов и факультетов иностранных языков) / М. П. Брандес, В. И. Проворотов. – 3-е изд., стереотипное.

– М. : НВИ-ТЕЗАУРУС, 2001. – 224 с.

18. Великий німецько-український словник / укладач В. Мюллер. – 4-те видання, виправлене та доповнене. – Київ : Вид-во: «Чумацький шлях», 2012. – 792 с.

19. Гавриленко Н. Н. Теори и методика обучения переводу

20.Гавриш М. М. Практикум з німецької мови для студентів економічних спеціальностей: навч. посіб. / М. М. Гавриш. – Київ : КНЕУ, 2006. – 128 с.

21.Гарбовский Н. К. Теория перевода / Н. К. Гарбовский. –

М. : МГУ, 2004. – 543 с.

Б. І. Гінка, Р. М. Зінь. – 2-ге вид., випр. і доп. – Тернопіль : Навчальна книга-Богдан, 2004. – С. 234–235.

23.Дзенс Н. И. Теория и практика перевода / Н. И. Дзенс, И. Р. Перевышина, В. А. Кощкаров. – СПб. : Антология,

2007. – 560 с.

24.Дмитриева Е. А. Практикум по двустороннему переводу: (немецкий и русский языки) / Е. А. Дмитриева, Л. Л. Лузянина. – Омск : Изд-во ОмГУ, 2005. – 60 с.

25.Ефремов Л. П. Основы теории лексического калькирования / Л. П. Ефимов. – Алма-Ата : Казах. гос.

ун-т, 1974. – 191с.

27.Зацний Ю. А. Нова розмовна лексика і фразеологія: Англо-український словник / Ю. А. Зацний, А. В. Янков. – Вінниця: Нова книга, 2010. – 224 с.

28.Казакова Т. А. Художественный перевод: теория и практика / Т. А. Казакова. – М. : Инъязиздат, 2006. – 236 с.

29.Кво Ч. К. Технология перевода / Ч. К. Кво. – М. : Академия, 2008. – 256 с.

30.Кияк Т. Р. Теорія та практика перекладу (німецька

33.Комиссаров В. Н. Теоретические основы методики обучения переводу / В. Н. Комиссаров. – М. : Рема, 1997. –

111с.

34.Контрастивное исследование оригинала и перевода. – Одесса: Одес. гос. ун-т, 1986. – 162 с.

35.Копанев П. И. Теория и практика письменного перевода. Ч.1. Перевод с немецкого языка на русский / П. И. Копанев, Ф. Беер. – Минск : Высш. школа, 1986. –

270с.

37.Корунець І. В. Вступ до перекладознавства: підручник / І. В. Корунець. – Вінниця : Нова книга, 2008. – 512 с.

38.Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): підручник / І. В. Корунець. – Вінниця : Нова Книга, 2003. – 448 с.

39.Краснова Л. В. До проблеми аналізу та інтерпретації художнього твору / Л. В. Краснова. – Дрогобич :

ТзОВ «Вимір», 1997. – 147 с.

40.Кривых Л. Д. Технический перевод / Л. Д. Кривых, Г. В. Рябичкин, О. Б. Смирнова. – М. : Форум - Инфра-М,

2008. – 184 с.

41.Крупнов В. Н. Лексикографические аспекты перевода / В. Н. Крупнов. – М. : Либроком, 2009. – 208 с.

42. Кучер З. І. Практика перекладу. Німецька мова / З. І. Кучер, М. О. Орлова, Т. В. Редчиць. – Вінниця : Нова книга, 2013. – 504 с.

43.Латышев Л. К. Технология перевода / Л. К. Латышев. –

М. : Академия, 2008. – 320 с.

44.Латышев Л. К. Перевод: Теория, практика и методика преподавания / Л. К. Латышев, А. Л. Семенов. – М. :

Академия, 2008. – 192 с.

45.Либерман Я. Л. Как переводят стихи / Я. Л. Либерман.

– Екатеринбург : Изд-во Уральского ун-та, 1995. – 89 с.

46. Мирам Г. Э. Профессиональный перевод / Г. Э . Мирам, А Гон. – М. : Эльга-Н, 2006. – 136 с.

47. Міщенко Л. А. Посібник з художнього перекладу до курсу «Теорія і практика перекладу» / Л. А. Міщенко, О. М. Турченко. – Вінниця : Нова книга, 2003. – 176 с.

48.Науменко А. М. Аналіз-зіставлення / Нові підходи до вивчення й викладання філології у вищій школі. – Запоріжжя : ЗДУ, 1998. – С. 51 – 66.

49.Рецкер Я. И. Теория перевода и переводческая практика: очерки лингвистической теории перевода /

Я. И. Рецкер. – 2-е изд., стер. – М. : Р. Валент, 2007. – 240 с.

50. Ролік А. В. Загальні аспекти перекладу: курс лекцій / А. В. Ролік. – Ніжин : НДПІ, 1997. – 84 с.

51.Романенко О. В. Методичні вказівки до курсу “Вступ до перекладознавства: порівняльний аналіз оригіналу і перекладу” (для студентів 1-го курсу перекладацького відділення) / О. В. Романенко. – Запоріжжя : ЗНУ, 2004. –

305с.

52.Семенов М. Ю. Основы перевода текста: учебник / М. Ю. Семенов. – М. : Феникс, 2009. – 344 с.

53.Социокультурные проблемы перевода / Воронеж, гос. ун-т. Фак. романо-герм. Филологии. – Воронеж, 1999. –

Вып. 3. – 95 с.

54.Стрелковский Г. М. Научно-технический перевод / Г. М. Стрелковский, Л. К. Латышев. – М. : Просвещение,

1980. – 175 с.

55.Швачко С. О. Навчати вчитися / С. О. Швачко. – Вінниця : Нова книга, 2006. – 136 с.

56.Швейцер А. Д. Теория перевода: Статус. Проблемы. Аспекты / А. Д. Швейцер. – 2-е изд. – М. : Книжный дом

«ЛИБРОКОМ», 2009. – 216 с.

57. Чуланова Г. В. Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Практика перекладу з англійської мови» / Г. В. Чуланова, Н. В. Руденко. – Суми : СумДУ,

2012. – 67 с.

58. Щигло Л. В. Словотвірний потенціал дієслівних основ з категоріальним значенням активного руху в сучасній німецькій мові : дис. … канд. філол. наук : 10.02.04 / Лариса Володимирівна Щигло. – Київ, 2008. – С. 62–109.

59. Kautz U. Handbuch Didaktik des Übersetzens und

Dolmetschens / U. Kautz. – München : ludicium, 2000. – 632 S.

60.Levz J. Die literarische Überzetzung : Theorie einer Kunstgattung / J. Levz. – Frankfurt / M., 1967. – 65 S.

61.Mounin G. Die Übersetzung Geschichte, Theorie,

Anwendung / G. Mounin. – München, 1967. – S. 21–120.

62.Die Zeit. Hamburg. Homepage: www.zeit.de.

63.F.A.Z. Frankfurter Allgemeine Zeitung. Frankfurt a.M. Homepage: www.faz.net.

64.Der Spiegel. Hamburg. Homepage: www.spiegel.de.