Л.В.Щигло Основи теорії та практики перекладу. Німецька мова

einer Bar im Hafenviertel kam es diese Tage zu einer wüsten Schlägerei unter den blauen Jungs. Die Hafenpolizei musste eingreifen. 25. Er ist ein großer Anhänger des weißen Sports. 26. Setz dich an meine grüne Seite! 27. Im schwarzen Bayern werden in den Landtag die Schwarzen gewählt. 28. Für seine

Schulleistungen wurde mein Neffe mit mehreren blauen Briefen «ausgezeichnet». 29. Die Währungsreform ist schon deshalb notwendig, weil sehr viele Blüten im Umlauf sind.

30. Der Soldat war zwei Wochen im Bau, und das hat seine erzieherische Wirkung nicht verfehlt. 31. Das ist vielleicht eine patente Lösung. 32. Anfang Juni 1944 eröffneten die Alliierten endlich die so genannte Zweite Front. Ihre Truppen

überwanden den Ärmelkanal und landeten am 6.6.1944 in

Nordfrankreich. 33. «Was tun?» war zu allen Zeiten die Gretchenfrage russischer Intellektuellen. 34. Seit die

Umfragedaten für Rot-Grün auf Regierung stehen, bildet sich ein neuer Block in Bonn. Kein Streit zwischen Genossen und

Bündnisgrünen'1, lautet die Parole... Deutliches Signal für neue Einigkeit: die Forderung von Rot und Grün an Bundesfinanzminister, endlich zurückzutreten («Focus»). 35. Kurz vor dem ersten Weltkrieg siedelte der Schriftsteller von Lemberg nach Preußburg über, 97 das zu jener Zeit auch zur k. u k. Monarchie gehörte. Dort verbrachte er seine letzten

Lebensjahre. Er wohnte im zweiten Stock eines alten Fachwerkhauses am Ufer der Donau. 36. Dann geht er langsam zwei Querstraßen weiter, biegt um eine Ecke und noch eine, versucht sich an die Gegend zu erinnern und an die Zeit, als er hier ein paarmal mit seinem Käfer durchgefahren ist (G. Кarau. Go oder Doppelspiel im Untergrund). 37. Faules Meer ist 2400

Quadratkilometer groß und im Mittel nur 1,5 m tief. 38. Die Bergleute setzten Stützen zwischen dem Hangenden und

Liegenden, um die Strecke vor dem Einbruch zu bewahren. 39.

Lüttig ist die Hauptstadt einer gleichnamigen ostbelgischen Provinz. 40. Die Laperousestraße ist nach dem berühmten

französischen Seefahrer Graf de Laperouse benannt. 41. Aus einer solchen Entfernung konnte ich das polizeiliche Kennzeichen des Fahrzeuges nicht erkennen. 42. Der Tag war frostig und sonnig, und der Rauch aus den Kaminen stieg aufwärts in den blauen Himmel.

Вправа 3. Класифікуйте «провокуючу лексику» із попередньої вправи відповідно до положень теоретичних коментарів («хибні друзі перекладача», «пастки внутрішньої форми» тощо).

Питання для самоконтролю

1.Що розуміють під терміном «хибні друзі перекладача» ?

2.Охарактеризуйте основні типи «хибних друзів перекладача». Наведіть власні приклади.

3.В які «пастки внутрішньої форми слова» потрапляють перекладачі-початківці?

4.Як ви розумієте термін «лексична алегорія»? Наведіть власні приклади.

5.Як уникнути «лексичних пасток»?

РОЗДІЛ 2. ПЕРЕКЛАД З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НА НІМЕЦЬКУ

2.1. Газетно-публіцистичний стиль

Вправа 1. Перекладіть на німецьку мову заголовки з газети.

1. У номері:

а) «Музика непереможної нації»; б) «Божевілля з точним прицілом»; в) «Химера «Третього Риму»; г) «Мистецтво дарує тепло»;

д) «Нотатки на глобусі: держава Катар».

Вправа 2. Пререкладіть інтерв'ю

–Наприкінці XX століття сучасне людство розмовляло шести тисячами мов. За прогнозами фахівців, лише через одне покоління, через 25 років, їх залишиться усього 600. Тобто 90 відсотків зникне. Мови вмирають, буквально, щотижня. Ця катастрофа куди більш руйнівна, ніж передбачали нам біологічний «кінець світу». Види тварин і рослин теж зникають. Але їх все-таки мільйони.

Не думайте, що біда стосується лише слаборозвинених держав. У «просунутих» Сполучених Штатах абсолютно катастрофічні цифри щодо мов корінного населення – індіанців. Тенденція тут у цифрах (один до десяти) збігається з світовою. Ще недавно таких мов було близько 200. І всього на двадцяти із них будуть говорити діти сьогоднішніх індіанців, коли виростуть.

Що ж до домінуючої ролі англійської, то статистичні прогнози дають несподіваний результат – до середини століття вона не має надії стати провідною, першою мовою світу, а розділить з іспанською всього лише третє-четверте місця.

–Першою буде китайська?

– Так. Другою – хінді навпіл із урду (але це, по суті, мусульманський варіант хінді). У самих Сполучених Штатах спостерігається зараз експансія іспанської мови. Останній перепис населення показав приріст населення в усіх великих містах в основному за рахунок іспаномовних емігрантів з Латинської Америки.

Вправа 3. Перекладіть статтю з газети «Голос України» під назвою «До Мюнхена, по пиво».

Наприкінці вересня – на початку жовтня до баварської столиці з усього світу з’їжджаються любителі пива. Щороку шість мільйонів гостей вважають Октоберфест найбільшим у світі народним святом.

Але самі мешканці Мюнхена ніколи не скажуть, що йдуть на свято пива. Вони кажуть, що йдуть на Терезин луг. Саме тут, перед міськими воротами, 12 жовтня 1810 року на честь весілля майбутнього короля Людвіга Першого з принцесою Терезією було влаштовано народне гуляння. Луг на честь принцеси назвали Терезиним.

А свято давно перекочувало до центру міста і стало святом пива. Продукція баварських пивоварів з’явилася на ньому трохи пізніше – 110 років тому. До речі, улюблені всіма дітлахами каруселі вперше побудували на Октоберфест у 1818 році. Так, у Німеччині зародилася карусельна індустрія, а каруселі дотепер кочують зі свята на свято, «накручуючи» їхнім власникам чималі доходи.

Крім пивного і сосискового бізнесу, своє заробляють і колекціонери: унікальний пивний кухоль продається за 800 євро. Один із німецьких сатириків не без частки іронії назвав Октоберфест «пірамідою Хеопса баварської «високої» культури» .

Валентина Писанська, Франкфурт-на-Майні/ Голос України, 23.09.2003 (...)

2.2. Реалії

Вправа 1. Перекладіть на німецьку мову. Кому карнавал – кому масляна

Не в силах заборонити прадавнє язичницьке свято, церква пристосувала його до свого календаря.

У знамениту кельнську пивну «ФРЮ» не пробитися крізь щільну штовханину на площі. За чергою за карнавальними костюмами видно, що люди готувалися давно і серйозно. А тепер їм просто весело, вони танцюють, п'ють пиво, купують сосиски з пилу-жару і блискучу мішуру. В безладній вакханалії панувала розкутість на межі дозволеного, але я не бачив ні агресії, ні мордобою. Поліція теж не світилася.

Це було свято. Вони гуляли у суботній вечір, всю неділю, а в «рожевий понеділок» пройшли вулицями Кельну колоною, якій навіть позаздрила б у радянські часи будь-яка першотравнева демонстрація. Понад мільйон фантастично переодягнених і розфарбованих людей, понад сімдесят вантажівок із карнавальними композиціями, кілька тонн цукерок і мільйони квітів, кинутих у натовп.

Це були ті самі німці, які звикли заощаджувати пфенінги і чиї міста вимирають о десятій вечора. А тут три доби пофігізму ... .

Якщо в німецькій землі Північний Рейн-Вестфалія карнавал – подія, то в сусідній Бельгії – пора свят тривалістю в місяць. Тут карнавальний сезон – найдовший у Європі.

На відміну від німецької неприборканої самодіяльності в Бельгії правлять бал канони. У кожному містечку у карнавалу своє обличчя – у фігуральному і прямому сенсах: маски, персонажі, алгоритми.

Вправа 2. Перекладіть на німецьку мову уривок з твору І. Бунін «У Парижі»

Вона стала перераховувати завченим тоном:

–Нині у нас щі по-флотськи, битки по-козацьки, можна замовити відбивну телячу котлетку або, якщо бажаєте, шашлик по-карські ...

–Прекрасно. Будьте ласкаві дати борщ і битки. Вона підняла блокнот, який висів у неї на поясі та записала на ньому маленьким олівцем. Руки у неї були дуже білі і благородної форми, плаття поношене, але, видно, з гарного будинку.

–Бажаєте горілочки ?

–Із задоволенням. Сирість на подвір'ї жахлива.

–Що вам принести для закуски? Є чудовий дунайський оселедець, свіжа червона ікра, коркуновські огірочки малосольні ...

Він знову глянув на неї: дуже гарний білий фартух із прошивками на чорній сукні, під яким привабливо виділяються груди сильної молодий жінки, повні ненафарбовані губи, але свіжі, на голові просто згорнута чорна коса, але шкіра на білій руці доглянута, нігті блискучі і ледь рожеві, помітно манікюр.

–Що я замовлю закусити? – сказав він, посміхаючись. Якщо дозволите, тільки оселедець із гарячою картоплею.

–А вино яке накажете?

–Червоне. Звичайне, яке у вас завжди дають до

столу.

На другий день він знову прийшов і сів за свій столик. Вона була спершу зайнята, приймала замовлення двох французів і вголос повторювала, відзначаючи на блокноті:

–Cavair rouge, salade russe ... Deux chachlyks ...

Потім вийшла, повернулася і пішла до нього з легкою усмішкою, вже як до знайомого:

–Добрий вечір. Мені приємно, що Вам у нас сподобалося.

Він весело підвівся:

–Доброго дня. Дуже сподобалося. Як Вас величати накажете?

–Ольга Олександрівна. А Вас, дозвольте дізнатися?

–Микола Платонич. Вони потиснули один одному руки, і вона підняла блокнот:

–Нині у нас чудовий розсольник. Кухар у нас чудовий, на яхті у великого князя Олександра Михайловича служив.

–Чудово, розсольник, так розсольник… А Ви давно тут працюєте?

–Третій місяць.

–А раніше де?

2.3. Літературно-художній стиль

Вправа 1. Перекладіть на німецьку мову уривок із роману Артема Чапая «Червона Зона»

Злiва мене затисла огрядна жiнка, справа я вiдчував гаряче тепло п'ятдесятилiтнього дядька. Вiд нього несло перегаром, з-пiд пахви – пронизливо-кислим запахом поту. Дядько пiдняв руку, тримаючись за поручень над головою. На темнiй футболцi виднiла ще темнiша мокра пляма.

Маршрутка стояла в заторi на Глибочицькій, за трамваєм. Смуги праворуч i лiворуч теж стояли, бо трамвай ширший за машину, а їхали ми мiжряддям базару. Мiкроавтобус iнодi з гарчанням просувався на метр уперед i знову ледь не впирався бампером у трамвай. З колонок,вмонтованих у стелю, звучав гангста-шансон.

–Водiй! Випустiть! – гукнув чоловiк у кашкетi, що стояв у проходi бiля переднiх дверей. Однiєю ногою вiн спустився на приступку.

–Куди, пiд оту вантажiвку? – хмикнув маршрутник. Перед водiєм хиталася православна iкона богоматерi,

що звисала з дзеркала заднього огляду. Над лобовим склом висiли у ряд наклейки:

«Як заплатиш – так поїдеш», «Їжте сємки зi шкаралупою», «Зупинок тута i тама нема», «Ша! Ша прогрiєм i поїдем», «Як тiльки – так зразу», а крайня праворуч вказувала стрiлочкою на сидiння поряд із водiєм: «Мiсце для красивої». По периметру лобового скла пiд чорний гумовий шнур були вставленi монетки в один цент.

–Шофер! Стоїмо ж! – гукнув хлопець у спортивному костюмi.

–Та випустiть! – басом проказала огрядна жiнка біля мене.

–А, хоч пiд колеса, – махнув рукою водiй i потягнувся до двох кнопок.

Вправа 2. Перекладіть на німецьку мову уривок з роману Терлецького Валентина «Хмарочос»

–Друже, привiт! Як ти там? – почув вiн у слухавцi як завжди веселий i пiднесений голос Прохоренка. В головi промайнула думка, що ось Юлiй знову зараз попросить вiддати кудись за гонорари його нове есе.

–Привiт i тобi. У мене все гаразд... Твої статтi я вiддав до «Призми» ще взимку. Але поки що не дiзнавався, коли їх друкуватимуть...

–Та зачекай! Ти не дивишся зараз телевiзор? – збентежив Сергiя своїм запитанням Прохоренко.

–Нi, а що?

–Та там таке... Виступає по усiх каналах новий мiнiстр культури. Свято продовжується! Пiсля всiх отих

сумнозвiсних заяв президента, тепер ось це... Знайди десь телек i подивись обов'язково. Вiн тiльки-но почав. Дiзнаєшся багато цiкавого, я гарантую. Ну все, бувай, а то

япросто не можу пропустити цей цирк, – i Прохоренко вiдключився.

Соломiя все ще з цiкавiстю читала його твiр, вiдщипуючи вiд пухкого кремового тiстечка маленькi шматочки. Сергiй раптом вiдчув, як щось рiзко штрикнуло йому пiд серцем, i це – вiн знав напевне – був вiрний знак вiд його внутрiшнього голосу, який ще нiколи його не пiдводив. Iнтуїтивно вiн вiдчув, що Прохоренко був правий, i треба конче подивитися, що там каже отой новий мiнiстр. Зарудний нiжно вiдсторонив Соломiю вiд монiтора комп'ютера i ввiмкнув Iнтернет. Налаштувавши прийом супутникового телебачення, вiн одразу потрапив на потрiбний канал. Втiм, це було зробити зовсiм неважко

– виступ мiнiстра з вiдразливо синюватим обличчям дiйсно транслювали майже всi канали, як до того вже практикувалося кiлька разiв із новим президентом Юналiї.

«...i, канєшна, будуть багато невдоволених такими нововвєдєнiями, але дозволю всiм нагадати, що нi одна рiшуча i кардинальна реформа в iсторiї суспiльства ще нiколи не була стрiта усiма без винятку положитєльно. Це

явам кажу, – Сергiй не вiрив своїм очам i вухам, але вiн не помилявся, не спав i не марив – все це дiйсно вiдбувалося тут i зараз, у прямому ефiрi, на всю країну. – Тепер шо касаєцця лiтератури. На сторiнках книг бiльше не дозволяється пiдiймати теми рiзних там психологiчних драм i трагедiй, будь-якого пiдпiлля, включаючи й культурне – типу... е-е-е... андеграунд... i прочiє дєрзостi, нєльзя пiдiймать нацiоналiстiчєскiє мотiви типу там про рiзних повстанцiв i героїчних козакiв, повнiстю запрєщаєцця писати у стилi модернiзм та постмодернiзм, всякi там потокi сознанiя, театри абсурду, авангарднi

верлiбри. Особливо це касаєцця поетiв. Для них дозволено писати пiсенну лiрику – про любов там, про почуття, про радiсть освобождєнiя iз мєст не столь оддальонних, про животних тоже можна. I нiякої полiтики... У прозаїкiв сложнєє. Для них разрєшонниє теми – звичайна праця простих людей, любов i взаiмоотношєнiя мужчин i женщин, шкiльнi буднi, детективи, де головними героями бажано шоб були людi закальонниє, так сказать, жизню, повiдавшiє вiди, i жєлательно щойно освободiвшiєся. Про спортсменiв можна писати. Про успiшних бiзнесменiв, бажано про тих, хто поднялся, так сказать, iз грязi, з самого дна, пройшов увесь складний путь од шiстьорки до пахана. Шоб було видно становлення характерiв, залiзна воля, чьоткiє расклади. Якщо є якiсь там полiтичнi мотиви

– їх обов'язково слiд узгоджувати з вiдповiдними комiсiями, якi тепер будуть працювати при усiх видавництвах. I шо касаєцця художникiв i прочiх там творчєскiх елємєнтов, то їм у нас вєздє свобода i почьот...».

Зарудний здивовано поглянув на Соломiю, яка наче скам'янiла, блiда i розгублена. Вона дивилася на монiтор порожнiми, байдужими очима, а її руки тримали розiрвану навпiл серветку.

–Що тепер буде з усiма нами? – врештi, порушила вона напружену тривожну мовчанку.

–Та нiчого – все буде, як i досi. Я думаю, що всi цi заяви – просто невдалий жарт, от i все. Можливо, так на всiх вплинули результати останнiх виборiв, i всi тепер пiдлаштовуються пiд смаки нашого нинiшнього президента. А, можливо, це все – поки що якась незрозумiла i прихована гра, суть якої нам вiдкриється трохи згодом, – намагався заспокоїти подругу Сергiй.

–Господи, яка гра, якi жарти? Про що ти говориш? Ти все прекрасно чув на власнi вуха. Сергiю, зрозумiй –