Л.В.Щигло Основи теорії та практики перекладу. Німецька мова

часи змiнилися! Ми починаємо жити зовсiм в iншiй країнi, чужiй i недружнiй. Прокинься! Це все не сон, не марення. Це – страшна i брудна реальнiсть, – i Соломiя закрила обличчя руками. Крiзь її мiцно стисненi довгi тонкi пальцi бризнули сльози.

Сергiй намагався якось заспокоїти дiвчину, але вона вже невтiшно ридала, поклавши голову на руки. Iншi вiдвiдувачi кав'ярнi здивовано дивилися на них i про щось недобре перешiптувалися.

Невдовзi Сергiй вiдвiз Соломiю додому, а сам поїхав готуватися до завтрашньої зустрiчi iз студентами журфаку. Вiн намагався не думати про все, що почув сьогоднi, робив закладки на тих сторiнках своєї книжки, якi хотiв прочитати на зустрiчi, пiдбирав вiдповiдний одяг зi свого гардеробу, але подумки однак автоматично повертався до заяв нового мiнiстра культури, якi не виходили в нього з голови. Проте Сергiй щораз вiдганяв геть неприємнi думки i налаштовував себе на позитивний настрiй.

Вранцi вiн, на диво, прийшов за пiвгодини до початку зустрiчi i все виглядав на ґанку унiверситету Соломiю, яка також повинна була взяти участь у його презентацiї. З'явилася вона лише за кiлька хвилин до початку зустрiчi i була геть сумна, змарнiла i розхристана, нiби щойно повернулася пiсля багатоденної подорожi.

–Не спала усю нiч, думала, – ледь кинула вона Сергiєвi замiсть привiтання. – Навiть не знаю, що читатиму сьогоднi. Зовсiм не встигла приготуватись.

Їх уже радо зустрiчав сам декан журфаку – поважний сивочолий професор, який постiйно запрошував Зарудного на рiзноманiтнi культурнi заходи.

–Пане Сергiю! Нашi студенти – до ваших послуг. Зiбралася повна зала, всi на вас чекають. Ласкаво прошу! – професор особисто провiв їх до великої просторої зали,

вщерть заповненої майбутнiми журналiстами та просто прихильниками сучасної юналiйської лiтератури.

Всiвшись за широкий дубовий стiл на високому подiумi й увiмкнувши настiльнi мiкрофони, Зарудний, Соломiя i декан розпочали зустрiч. Поки професор довго i трохи монотонно представляв сьогоднiшнiх гостей, Сергiй машинально гортав сторiнки своєї книжки, ловлячи себе на думцi, що зовсiм розгубив усi запланованi з вечора тези i вiдповiдi. Вiн вiдчував лише внутрiшнє хвилювання, чого вже багато рокiв з ним не було. А ще вiн майже фiзично вiдчував, як тремтiла поруч Соломiя, напружена i готова до вибуху, як стиснена пружина.

Нарештi, декан передав слово Сергiю, i той, збиваючись i гублячи потрiбнi слова, розпочав знайомити слухачiв зi своєю новою книжкою. Але вже за якихось шiсть-сiм хвилин Зарудний раптом вiдчув, що повнiстю вичерпався, хоча ранiше подiбний вступ тривав хвилин двадцять, не менше. Помiтивши скрутне становище письменника, декан вирiшив представити глядачам iншу гостю заходу – молоду, але доволi перспективну поетку Соломiю Коць.

I раптом сталося диво. Соломiя несподiвано для всiх рвучко пiдвелася з мiсця, вийшла з-за столу на самий край подiуму i, широко розставивши ноги, почала без мiкрофона читати вiрш. Знаючи майже всю її творчiсть, Сергiй одразу зрозумiв, що вона читає щось абсолютно нове. Це була несподiвана, швидка, небезпечна, гостра, блискуча лiрика, майже сатира, в якiй авторка кожним своїм рядком давала гучного ляпаса всiм новим розпорядникам юналiйської культури. Це був неприкритий протест, смiливий виклик, бунтарська непокора всьому тому, що вчора почула Соломiя з вуст мiнiстра. Кожне її слово виривалося назовнi смертоносною стрiлою, кожен її рядок вибухав, мов потужний заряд тротилу, i, здавалося,

цей нестримний водоспад дошкульних метафор i порiвнянь вже нiхто не зможе зупинити. I Сергiй раптом злякався. Вiн бiльше не слухав її, а лише ковзав поглядом по сторiнках своєї книжки, вже нiчого не розбираючи i не розумiючи.

Коли Соломiя замовкла, у залi запала мертва, нестерпна тиша. Сергiй почув, як над його вухом дзижчить перша весняна муха, що влетiла сюди крiзь прочинену кватирку у великому вiкнi на пiвстiни актової зали. Студенти мовчали, враженi щойно почутим. Прийшовши до тями, першим озвався декан:

–Дякую-дякую, Соломiє, за таку живу i зворушливу поезiю. Можете сiдати на мiсце, – здавалося, декан розмовляє зараз з однiєю зi своїх студенток, що замiсть запланованої теми на практичному заняттi розповiла якусь несусвiтню єресь.

Соломiя повернулася до столу i сiла. Зарудний вирiшив якось рятувати ситуацiю, i почав читати уривки зi свого роману. Але за мить студенти загомонiли, закашляли, загаласували, i вiн змушений був припинити читання. Iз заднього ряду пiдвiвся якийсь студент i голосно сказав:

–А можна запитання до письменникiв?

Декан перезирнувся iз Зарудним, i той ствердно кивнув головою, закриваючи свою книжку.

–Хотiлось би почути вашу думку з приводу вчорашньої заяви мiнiстра культури щодо заборонених i дозволених тем в лiтературi. Як ви до цього ставитеся, адже майже всi вашi твори саме про те, про що вiдтепер писати не можна? – провадив далi з неприхованою уїдливiстю рудий довгогривий хлопець.

–Дякую за запитання, хоча зазвичай я спiлкуюся з глядачами лише наприкiнцi зустрiчi, – трохи знiчено мовив Зарудний. – А що стосується заяв мiнiстра, то я зараз не

зовсiм готовий їх якось коментувати. Потрiбно ще раз почитати i проаналiзувати цi новi умови... – але Зарудний не змiг закiнчити свою думку. З мiсця знову зiрвалася Соломiя i палко прокричала в зал:

–Це ганьба! Все, що ми почули вчора – суцiльна нiсенiтниця i приниження нашої культури, нашої людської та громадянської гiдностi. Так не може бути в цивiлiзованому суспiльствi! Творчий процес не повинен регламентуватися якимись невiгласами i селюками, якi навiть грамотно розмовляти не вмiють. Це маячня i порушення наших прав! Це неприпустимо... – її доволi сильний голос вже потонув в загальному шумi й галасi.

Декан скочив з мiсця, вимахуючи руками i хапаючи Соломiю за лiктi. Вона пручалася i продовжувала щось кричати, частина студентiв зiрвалася зi стiльцiв i голосно аплодувала, iншi свистiли, деякi тихцем виходили з зали. Хтось з присутнiх на зустрiчi викладачiв видерся на подiум

iнамагався вимкнути мiкрофони. Вони неприємно пищали й рипiли. За лаштунками щось кричав i активно жестикулював приятель Сергiя – письменник i лiтературний критик Максим Остапко, який вiдвiдував всi його презентацiї. У цьому безладi Зарудний похапцем зiбрав свої речi i силомiць затягнув Соломiю за лаштунки. За мить до них пiдскочив розлючений декан факультету:

–Ви хочете, аби мене завтра звiльнили з унiверситету? Що це за нахабнi витiвки, я вас питаю?!! – але Зарудний вже не слухав професора, i рiшуче тягнув Соломiю геть.

Вже надворi вони, нарештi, зупинилися перепочити i перевести подих. Коло них голосно вiддихувався i блимав переляканими очима письменник Остапко:

–Ну i що тепер? Що буде далi?

–Далi буде, однозначно, – мовила спокiйно Соломiя, застiбаючи своє благеньке сiре пальто.

Зарудний нiчого не говорив, лише намагався вiдвести Соломiю подалi вiд унiверситету. Їм услiд щось вигукували кiлька студентiв, якi вибiгли на ґанок одразу за ними. Соломiя помахала їм рукою i пiддалася силi Сергiя, що майже нiс її на руках в бiк унiверситетського парку.

Вже сидячи на лавцi помiж високих, ще повесняному голих дерев, вони нервово курили i мовчки озиралися довкола. Нарештi, Зарудний сказав:

–Достеменно вiдомо лиш одне – вiдтепер дорога до цього вузу менi закрита. Та нiчого – якось виплутаємося.

–Виплутаємося? Ти – так, а як бути менi, адже всi бачили, що я прийшов на цю зустрiч з тобою? Мене ж всi тут знають! – майже плакав вiд обурення i страху розкуйовджений Остапко, смокчучи тремтячими губами вже давно згаслий недопалок...

–Та замовкни ти! Слинько. Май чоловiчу гiднiсть, – несподiвано процiдила крiзь зуби Соломiя, зневажливо зиркаючи на нього.

Зарудний здивовано поглянув на подругу i раптом розсмiявся. Вiн смiявся довго, до слiз, а коли затих, ще раз серйозно подивився на Соломiю. I сказав:

–Ти – молодець! Я тобою насправдi пишаюся. Це щира правда. А далi дiйсно побачимо, як воно буде. Пiшли звiдси, – Зарудний мiцно взяв Соломiю за руку, i вони рушили до виходу з парку, полишивши заслиненого i розгубленого Остапка наодинцi...

Вправа 3. Перекладіть на німецьку мову

Із початку XX століття в одному з бухарестських музеїв зберігається куплений в Парижі недописаний малюнок вугіллям, який зображає голландську селянку, яка нахилилася до землі і працює лопатою. Внизу зліва є напис французькою: «Селянка, яка копає моркву». Висловлювалося припущення, що малюнок виконаний Ван

Гогом, але доказів не було. Завдання дати такий доказ взяла на себе мистецтвознавець Піа Іонеску.

Провівши порівняльне дослідження, вона виявила переконливу схожість малюнка із цілим рядом робіт, які завідомо належали кисті Ван Гога і були близькими за сюжетом до проаналізованого малюнка. Ці роботи припадають на 1884-1885 роки. Іонеску припустила, що й досліджуваний малюнок виконаний у той самий час. Єдиним надійним доказом міг би бути почерк, яким зроблено напис під малюнком, і дослідниця звернулася до криміналістів.

Почерк Ван Гога був упродовж життя вкрай різноманітним і, здавалося, не давав зачіпки для аналізу. І все ж румунським фахівцям після тривалої роботи вдалося виділити в ньому достатню кількість стійких рис. Вони змогли довести, що напис зроблено рукою художника.

2.4. Норма і узус

Вправа 1. Перекладіть з української на німецьку такі висловлювання, дотримуючись норм німецької мови та німецького узусу. При підборі варіантів перекладу можете скористатися вправами першої частини для допомоги.

1. Здрастуйте, це професор Білик. З'єднайте мене, будь ласка, з ректором. 2. Завтра я побачу твого брата. Що йому передати? 3. Яка площа твоєї квартири? 4. Завтра очікується заметіль. 5. З дитинства він носить окуляри.

6.Вони обговорювали, як швидше вирішити цю проблему.

7.У мене два тижні відпустки. 8. В цей час я зазвичай обідаю в ресторані «Прага». 9. Я хочу заправити машину.

10.Вони вирішили розлучитися, щоб не отруювати один одному життя. 11. Цій картині немає ціни. 12. В четвертий раз він завоював звання чемпіона Європи з плавання на сто

метрів вільним стилем. 13. За його подорожжю, затамувавши подих, стежив увесь світ. 14. Війна призвела країну на межу катастрофи. 15. Його виступ ллє воду на млин націоналістів. 16. У стані важкої економічної кризи іноземна допомога нашій країні – це крапля в морі. 17. Необхідно вдихнути життя в паралізовану економіку. Це термінове завдання, яке не терпить зволікання. 18. До збірки увійшли оповідання кращих сучасних письменників. 19. Ця історія не вигадана, вона взята з життя. 20. Я чув, як співає цей співак, на одному з його концертів в Берліні. 21. Він відразу ж починає гарячкувати, як тільки починають критикувати його фантастичні плани.

Вправа 2. Перекладіть з української мови на німецьку такі висловлювання, дотримуючись норм німецької мови та німецького узусу.

Нестримна радість охопила всіх присутніх після звістки про перемогу їхнього кандидата. 2. Його охопило нездоланне бажання ще раз побачити це казкове місто. Але відсутність грошей була непереборною перешкодою. 3. Цей будинок із ділянкою йому вдалося купити за безцінь. 4.Відвідування Збройової палати (die Rüstkammer) залишило в нього незабутнє враження. Там він побачив незліченні багатства. 5. Я глибоко поважаю цього політичного діяча, незважаючи на його нищівну поразку на парламентських виборах. Особливо мені імпонує його незламний оптимізм. 6. Вчені розробили новий медикамент проти дитячого паралічу. 7. Політичний скандал був викликаний публікаціями в пресі, які викрили корупцію в урядових колах. 8. Нове податкове законодавство (die Steuergesetzgebung) сприяє пожвавленню економіки. 9. Він уклав угоду, яка обіцяє

шалені прибутки. 10. Якщо не вдасться подолати розбіжності, доведеться розірвати коаліцію.

11. Необхідно усунути всі перешкоди на шляху до об'єднання всіх демократичних сил. 12. Номер у цьому готелі шалено дорогий. 13. Перешкоди в телефонному

в нашій країні нездоланна прірва. 17. Повінь була викликана безперервними зливами. 18. Його виступ викликав непередбачену реакцію учасників мітингу.

19.Його успіхи викликали заздрість у колишніх друзів.

20.Переговори поклали початок процесу поступового поліпшення економічних відносин між цими сусідніми країнами. 21. Ці чутки викликали непорозуміння в певних колах промисловців. 22. Спростування, з яким виступив представник уряду, не виправдало сумнівів, посіяних газетною публікацією. 23. Не кожен здатний сказати неприкрашену правду диктатору, маючому цілковиту владу. 24. Надзвичайна чарівність актриси принесла їй

указ президента антиконституційним (verfassungswidrig) і скасував його. 26. Завдання правоохоронних органів -

викорінювати злочинність. 27. Неприхована жорстокість

фашистських окупантів під час Другої світової війни викликала запеклий опір народів багатьох окупованих країн. 28. Він втратив все, чого досяг. А виною всьому його дрімуче невігластво. 29. Ця урядова акція може

викликати серйозні ускладнення у відносинах двох країн. 30. Рослини виробляють кисень. 31. Це створює

небезпечний прецедент (Präzedenzfall). 32. Зіткнення на кордоні викликало війну. 33. Стояла (herrschte) жахлива

холоднеча. 34. Останній роман письменника мав приголомшливий успіх. 35.Спортсмен вигадав новий стиль

стрибка у висоту. 36. Екс-чемпіон світу веде замкнений спосіб життя. 37. Йому вдалося погасити борг за три місяці. 38. Він відомий письменник і драматург. Зараз він звалив на себе ще одну ношу – керівництво союзом письменників (der Schriftstellerverband). 39. Невичерпні і незліченні багатства нашої країни ще погано використовуються. 40. Ще дитиною цей учений вирізнявся

невгамовною жагою до знань. 41.Жовтнева революція в Росії скасувала приватну власність на засоби виробництва

(das Privateigentum an den Produktionsmitteln). 42. Вони довго і успішно співпрацювали, але останнім часом в їх альянсі утворилася тріщина. 43. Людство вже зараз у стані викорінення деяких інфекційних хвороб. 44. Він заснував цей союз у 1930 році і сорок років по тому розпустив його. 45.Після в'єтнамської війни в США була скасована загальна військова повинність (die allgemeine Wehrpflicht) у період мирного часу. 46. Документальний фільм молодого режисера викликав велику сенсацію в країні та за кордоном. 47. Як можна домогтися згоди між розрізненими демократичними силами? Це питання стояло вчора на зборах представників громадськості. 48.«Хто винен у тому, що утворилася найглибша прірва між народом і правлячими колами? » – запитав оратор. 49. Одне з висловлювань оратора викликало хвилю обурення в залі. 50. На цьому маленькому курорті актрисі не дошкуляють шанувальники, і тут вона може спокійно відпочити. 51. Раніше їх було водою не розлити, тепер вони закляті вороги. 52. Його допомога для мене безцінна. 53. Події в нашій країні привернули увагу всього світу, який стежив за ними, затамувавши подих. 54. Для громадян цієї країни введений безвізовий в'їзд.

2.5. Норма і узус (продовження)

Вправа 1. Перекладіть на німецьку, використовуючи (при перекладі виділених місць) мовні аналогії з вправ першої частини посібника.

1. Предметом цієї статті є економіка. Що стосується політичних питань, то вони знаходяться на периферії наших інтересів, і до них ми звертаємося лише за необхідності. 2. Навчання на нашому лінгвістичному факультеті поділяється на денне, вечірнє і заочне. 3. Вам потрібно на поїзд? Перетніть цей парк і ви побачите великий дерев'яний будинок, в ста метрах за ним залізнична станція. 4. Ну що ти на мене витріщився? Не зрозумів, що я тобі сказав, чи, може, у тебе вуха заклало? 5. Цю кулькову ручку він свиснув у свого приятеля. 6. Хто б міг подумати! Його завжди вважали чесною людиною, а він украв у своєї колишньої дружини все, що вона мала. Ось і довіряй після цього людям! 7. Він задарма отримав від свого дядька квартиру і всі меблі. 8. Ці підручники розподіляються в школі безкоштовно. 9. Після здачі відповідного іспиту, але не раніше ніж після 6 місяців служби, рядові можуть бути представлені в унтерофіцери. 10. За кого ти мене вважаєш? Ти думаєш, що я задарма віддам тобі цей планшет? 11. Ця картина була викрадена з музею. Потім її знайшли і повернули. Але поліція замовчує, як вдалося зловити викрадачів і знайти картину. 12. Він підняв келих і запропонував випити за ювіляра. 13. Коли він повернувся п'яний додому, було дуже пізно. Дружина зміряла його крижаним поглядом і назвала суб'єктом, який опустився. Він же був дуже задоволений, що вона на нього не кричала. 14. Хто б міг

подумати, що у нього хворе серце! 15. Він довго не міг збагнути, чого від нього хочуть. Однак потім до нього це

дійшло. 16. Його поведінка викликає найгірші підозри. Я