2.Україна в роки першої російської революції 1905-1907 рр

Соціальна напруженість призвела до революції 1905-1907 рр. Загострення класових протиріч. Революція 9 січня 1905- 3 червня 1907 рр.

Етапи розвитку революційних подій в Україні:

І – „піднесення” ( січень-жовтень 1905);ІІ – „кульмінація” (жовтень-грудень 1905)

ІІІ – „спад” ( січень 1906- червень 1907)

За масштабами робітничого та селянського руху Україна займала одне з перших місць у Російській імперії. Одночасно з страйками розгорілись селянські повстання: селяни палили поміщицькі садиби, господарські будівлі, забирали худобу. Усе грізніші були вимоги передати всю землю селянам. Селянський рух охопив в першій половині 1905 року 64% усіх повітів України. Газети виходили без цензури й відкрито вимагали конституції.

Студенти влаштовували революційні мітинги, на які приходили всі, хто бажав. В Україні, як і в Росії, поставали численні союзи: академічний, інженерів, адвокатів, учителів, техніків, залізничників, фармацевтів, селянський тощо і, нарешті, Союз Союзів, який їх усі об'єднував. Значну роль грав земський союз з постійним бюром. Усі ці союзи різних напрямків та фахів були об'єднані спільним прагненням — знищити існуючий політичний лад.

Микола II підписав 17 жовтня 1905 р. маніфест, яким дарував народові громадянські свободи й фактично відмовлявся від самодержавства на користь конституційної монархії: запроваджувалася законодавча Державна Дума Однак робітничий клас, на який мали вплив соціал-демократи та есери, продовжував революційні дії.

Під час революції зростає чисельність партій рос. есерів, більшовиків, меншовиків, виникають і набирають сили та досвіду українські партії, які в 1917р. стануть домінуючими в Центральній Раді.Царизм використовував репресивний апарат, щоб придушувати революційні виступи. У боротьбі зі страйкарями підприємці застосовували локаути. Смертні вироки дістали тисячі повстанців, до ув'язнення й заслання були засуджені десятки тисяч революціонерів. Закривалися вперше утворені на легальній основі профспілки. Організаторів селянських виступів без суду і слідства відправляли на заслання.

Було заборонене викладання українською мовою у школах, запроваджене під час революції явочним чином. Спеціальним циркуляром учителям не рекомендувалося спілкуватися з учнями українською мовою навіть поза школою. Не дозволялося прилюдне виконання українських пісень тощо. Після революції чисельний склад політичних партій соціалістичного спрямування різко скоротився.

3.Стан економіки України наприкінці 50-х – в першій половині 60-х років.Реформи м.Хрущова

У середині 50-х рр. нове керівництво СРСР на чолі з М. С. Хрущовим розпочало спроби реформувати командно-бюрократичну систему. Однак ці спроби не дали позитивного результату, й економіка продовжувала зазнавати серйозних труднощів.

У середині 50-х рр. СРСР увійшов в епоху науково-технічної революції (НТР). У промисловості почали застосовувати радіотехніку, електроніку, ЕОМ, штучні матеріали з заданими властивостями. Побудовано найбільші гідроелектростанції Дніпровського каскаду. Введено до ладу ТЕС. Відбувалося інтенсивне спорудження шахт у Донбасі. Розроблялися нові газові родовища;Швидкими темпами розвивався Криворізький залізорудний басейн.

За умов НТР відставання хімічної промисловості позначалося на розвитку військово-промислового комплексу. Тому були збудовані підприємства хімічної промисловості. Харчова й легка промисловість набули меншого розвитку.

У 50-і рр. відбувалися численні пленуми ЦК партії, де обговорювалися проблеми сільського господарства, відставання якого ставало загрозливим. Уперше було запроваджено грошове авансування праці колгоспників. Тепер вони одержували гроші щомісяця. Завдяки підтримці держави с/г вперше стало рентабельним.У 1954 р. почалося освоєння цілинних земель у Казахстані, Поволжі, на Уралі, Північному Кавказі, куди поїхали добровольцями 500 тис. чоловік. Серед них було багато мешканців України.Однак ці заходи мали екстенсивний характер розвитку сільського господарства за рахунок освоєння нових земель. Спочатку освоєння цілини дало добрі результати, але до початку 60-х рр. земля, що постійно видувається вітрами, перестала давати великі врожаї.

Після візиту до Америки (1959) М. С. Хрущов дійшов висновку, що розв'язати зернову проблему можна за допомогою широкої культивації кукурудзи. Як правило, за рахунок скорочення посівів інших культур почалося розширення посівів кукурудзи навіть у регіонах, не придатних для вирощування цієї теплолюбної культури. У результаті часто не було не тільки кукурудзи, але й вівса та жита. Незабаром було висунено «новий план» - наздогнати й перегнати Америку за виробництвом молока, масла та м'яса, для цього необхідно було збільшити їхнє виробництво в 3 рази.В умовах адміністративної чехарди широкого розповсюдження набула практика приписок, липових звітів про «виконання й перевиконання плану».На початку 60-х рр. сільське господарство опинилося на межі кризи. З 1962 р. стали зростати ціни на м'ясо й масло, почалися серйозні перебої з хлібом.Піднесення соціального статусу селянства.М. Хрущов зважився на нове реформування економіки. Були створені комітети з нової техніки, відроджені міністерства, створена Вища рада народного господарства, що зосередила у себе всі важелі керівництва промисловістю та будівництвом на території СРСР.

Водночас за Хрущова відбувся підйом життєвого рівня народу:

- скоротився до 7 годин робочий день,

- зросла заробітна плата, - був скасований випуск обов'язкових облігацій держпозик,

- почалося масове житлове будівництво. Родини стали одержувати окремі квартири,;

- продовжувалася газифікація міст,

Висновок. Економічні реформи наприкінці 50-х - у першій половині 60-х рр. передбачали вступ країни до епохи НТР. Реформа мала короткочасний успіх, оскільки

збереглися принципи соціалістичного господарювання: тверде планування, централізація, адміністрування. Лише соціальна політика мала позитивні результати.

Білет № 11