- •1.Періодизація первісного ладу.Найдавніші поселення людей періоду кам’яного віку на території України.
- •2.Входження українських земель до складу Російської та Австро-Угорської імперій.
- •3.Напад фашистської Німеччини на срср.Боротьба проти фашистських загарбників в 1941-1942 рр. На Україні.
- •1.Трипільська культура.
- •2.Антиукраїнська політика російського царизму та початок відродження української свідомості, Кирило-Мефодіївське товариство.
- •3. Українське питання напередодні Другої світової війни.Україна в планах гітлерівців.
- •2.Західноукраїнські землі в і половині хіх ст. “Руська трійця”. Революція 1848 р. В Австро-Угорщині та скасування кріпосного права.
- •3.Наслідки війни, німецько-фашистської окупації для України. Відбудова народного господарства в іі половині 40-х на початку 50-х років.
- •Культура Київської Русі. Історичне значення Київської Русі.
- •2.Здійснення реформ 60-70 рр. Хіх ст. В Україні та їх наслідки.У 1864 р - земська реформа
- •2.Україна в роки першої російської революції 1905-1907 рр
- •3.Стан економіки України наприкінці 50-х – в першій половині 60-х років.Реформи м.Хрущова
- •1.Становлення Давньоруської держави (кінець іх-кінець х ст.)
- •2. Столипінська реформа в Україні 1907-1910 рр.
- •3. Наростання кризових явищ в соціально-економічному розвитку України в іі половині 60-х-і половині 80-х років.
- •1. Українські землі під владою Речі Посполитої. Виникнення українського козацтва.
- •3. Формування багатопартійності в Україні. Народний Рух України.
- •1) Козацько-селянські повстання кінця хvі-початку хvіІст
- •2) Відновлення Української Народної Республіки. Директорія унр.
- •3) Дисидентський рух в Україні.
- •1.Запорізька Січ – державно-політичне утворення українського народу. Роль українського козацтва у боротьбі українців проти агресії Польщі, Туреччини, Кримського ханства.
- •2.Західноукраїнська Народна Республіка. “Акт злуки” унр та зунр.
- •3.Спроба державного перевороту в срср 1991 р. І Україна. Акт проголошення незалежності України. Історичне значення проголошення незалежності України.
- •1. Причини, характер і рушійні сили визвольної війни українського народу середини XVII ст. Під керівництвом б. Хмельницького.
- •2. Соціально-еаономічні та політичні перетворення більшовиків в 1919-1920рр.Політика “воєнного комунізму”
- •1.Переяславська угода 1654 р. Та її наслідки для України.
- •2.Нова економічна політики в Україні та її наслідки.
- •2.Політика українізації (коренізації), позитивні та негативні фактори її впливу на Україну.
- •1. Українські землі під владою Речі Посполитої. Виникнення українського козацтва.
- •2.Здійснення реформ 60-70 рр. Хіх ст. В Україні та їх наслідки.
- •3.Західноукраїнська Народна Республіка. “Акт злуки” унр та зунр.
- •Феодальна роздрібленість Київської Русі,її причини та наслідки.
- •3.Фашистський окупаційний режим в Україні в 1941-1944рр.Голокост.
- •1.Рабовласницькі античні міста-держави Північного Причорномор’я.
- •2. Економічний розвиток та суспільно-політичний рух в Україні на початку хх ст. Діяльність політичних партій в Україні.
- •3.Десталінізація України. “Шестидесятники” в літературі та мистецтві.
- •1.Виникнення Давньоруської держави (передумови та основні теорії про походження Київської Русі.
- •2.Економічний розвиток та суспільно-політичний рух в Україні на початку хх ст. Діяльність політичних партій в Україні.
- •3.Культурно-ідеологічні процеси в Україні в іі половині 40-х – на початку 50-х років.
- •Київська держава за правління Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха.
- •2.Україна в роки першої світової війни 1914-1918 рр.
- •1. Боротьба руських земель проти монголо-татарських завойовників
- •2.Проголошення автономії України. Наростання політичної боротьби в Україні у липні-жовтні 1917 року.
- •3.Пошуки шляхів виходу з кризи радянської системи м. С. Горбачовим. Консервативні настрої у керівництві України.
- •1.Загарбання земель України іноземними державами в XIV-XVI ст.Українські землі під владою Великого князівства Литовського.
- •2. Проголошення Української Народної Республіки. Війна Радянської Росії з унр.
- •3. Погіршення економічної ситуації в Україні в іі половині 80-х років.
- •Галицько-Волинське князівство хііі-XIV ст.
- •V етап (1323р.-1340р.) – поступовий занепад.
- •2.Заборона української мови. Активізація українського національного руху у другій половині хіх ст
- •3. Рух Опору в Україні в роки іі світової війни.
- •1. Соціально-економічне і політичне становище України в другій половині XVII ст.»Руїна»
- •2.Україна і створення Союзу Радянських Соціалістичних Республіка
- •3.Розпад срср. Угода про створення Співдружності Незалежних Держав (снд) і Україна.
- •II етап (1728-1734) - повернення Україні частини її прав та вольностей.
- •III етап (1734-1750) - посилення імперського тиску.
- •2.Насильницька колективізація сільського господарства в Україні. Голод 1932-1933 ррйого трагічні наслідки..
- •1.Запорізька Січ – державно-політичне утворення українського народу. Роль українського козацтва у боротьбі українців проти агресії Польщі, Туреччини, Кримського ханства.
- •2.Громадсько-політичне життя в Україні в 30-ті роки. Утвердження сталінського тоталітарного режиму.
- •Причини, характер і рушійні сили визвольної війни українського народу середини XVII ст. Під керівництвом б. Хмельницького.
- •2.Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Гетьман п. Скоропадський.
- •3.Радянізація західних областей України. Насильницька колективізація. Масові репресії. Операція “Вісла”. Боротьба оун-упа.
3. Рух Опору в Україні в роки іі світової війни.
З перших днів окупації на території України розгорнулася антифашистська боротьба. Існували дві основні течії руху Опору, комуністична (партизанські загони й радянське підпілля) і націоналістична (ОУН-УПА).Військова доктрина Радянського Союзу припускала ведення війни малою кров'ю на чужій території. Тому партизанська війна вважалася недоцільною, і в 30-і рр. було ліквідовано партизанські бази в прикордонних районах. Фашисти дуже швидко просувалися Україною, тому в їхньому тилу залишилися цілі підрозділи радянських військ. Саме ці підрозділи стали базою радянського партизанського руху. Значну роль в організації руху Опору відіграли радянські військово-організаційні центри: Центральний штаб партизанського руху (ЦШПР) і Український штаб партизанського руху (УШПР), створений у червні 1942 р. на чолі з Г. Строкачем). Роботою цих центрів радянське керівництво вирішило піднести партизанський рух на вищий рівень і перетворити його на всенародний. Найбільший підйом партизанського руху припадає на початок 1944 р. у Вінницькій, Житомирській, Кам'янець-Подільській, Кіровоградській, Тернопільській і Чернівецькій областях. У містах України діяло комуністичне й комсомольське підпілля („Молода гвардія”, Краснодон). Підпільники й партизани від імені народу знищували фашистських поплічників в Україні: помічника Коха - Функа, його радників - Вінтера і Шнайдера, віце-губернатора Галичини Бауера. У Харкові радіокерована міна висадила в повітря будинок гестапо. Відомі партизанські командири стали Героями Радянського Союзу: С. Ковпак, О. Федоров, О. Сабуров, М, Наумов. Висновок. Розкол у русі Опору в Україні перешкоджав швидкому звільненню України від німецько-фашистських окупантів. І радянські партизани, і ОУН-УПА намагалися максимально зібрати і сконцентрувати реальні українські сили в боротьбі проти завойовників. Рух Опору став справжнім другим фронтом Великої Вітчизняної війни.
20 білет
1. Соціально-економічне і політичне становище України в другій половині XVII ст.»Руїна»
Смерть Хмельницького стала поворотним моментом в історії Української національної революції. Перебуваючи при владі, гетьман піклувався про створення такої форми державності, яка б забезпечувала єдність еліти, консолідацію суспільства, стабільність держави. На думку Хмельницького, цим вимогам оптимально відповідала спадкова монархія. Проте трагічна загибель під час молдавського походу його сина Тимоша, талановитого воєначальника, здібного політика, перешкодила здійсненню планів гетьмана. Ситуацію не врятувало і рішення старшинської козацької ради (квітень 1657 р.) про встановлення спадковості гетьманства - передачі влади після смерті Б. Хмельницького його молодшому сину Юрію.60-80-ті роки XVII ст. увійшли в історію України як «доба Руїни». Початком доби Руїни стало усунення восени 1657 р. Ю. Хмельницького від влади. І. Виговський та його прибічники фактично здійснили державний переворот.
Виговський Іван
І. Виговський укладає союз зі Швецією, поновлює союзницькі відносини з Кримом, йде на порозуміння з Оттоманською Портою. У відносинах з Польщею та Росією гетьман намагається шляхом балансування між Варшавою та Москвою зберегти бодай автономію Української держави, а, головне, втриматися при владі.В основу свого державотворчого курсу він поклав принципи олігархічної республіки.Наприкінці 1657 р. проти політики І. Виговського активно виступили народні маси.Під час виступу з'явилися й нові претенденти на булаву - полтавський полковник Мартин Пушкар та запорозький отаман Яків Барабаш, які вели таємні переговори з Москвою, звинувачуючи Виговського в пропольській орієнтації. Чудово розуміючи, що за умов, які склалися, початок війни з Росією є лише питанням часу, І. Виговський йде на рішуче зближення з Польщею. 16 вересня 1658 р. він уклав з польським урядом Гадяцький договір:
- Україна як формально незалежна держава під назвою Велике Князівство Руське
- Верховна влада належала гетьманові, який обирався довічно та затверджувався королем;
- українська армія мала нараховувати 30 тис. козаків та 10 тис. найманого війська;
- православні віруючі зрівнювалися в правах з католиками;
- Російське військо розпочало активні дії. Початок агресії був вдалим для росіян.
Вирішальна битва відбулася в червні 1659 р. під Конотопом. Вона тривала три дні й закінчилася цілковитою перемогою І. Виговського. Москву охопила паніка, царський двір збирався втікати до Ярославля.Гадяцький договір викликав невдоволення, зростання опозиції, посилення промосковських настроїв.
За таких обставин І. Виговський у жовтні 1659 р. зрікається булави та виїжджає до Польщі.Намагаючись уникнути громадянської війни, пом'якшити соціальну напругу, запобігти територіальному розколу, старшина знову проголошує гетьманом Ю. Хмельницького.Новий Переяславський договір, ухвалений 27 жовтня 1659 р., фактично перетворював Україну на автономну частину Росії:
- переобрання гетьмана мало здійснюватися лише з дозволу царя;
- гетьман втрачав право призначати і звільняти полковників, карати без суду смертю старшин, виступати в похід без царського дозволу;
- заборонялися відносини з іншими країнами;
- у Переяславі, Ніжині, Чернігові, Брацлаві та Умані мали право розташовуватися російські залоги;
- Київська митрополія підпорядковувалася Московському патріархатові.
У січні 1663 р. Ю. Хмельницький, розуміючи, що він не тільки не зміцнив єдність держави, а й став одним з ініціаторів її територіального розмежування, зрікається гетьманської булави та йде в монастир. Після того, як Правобережжя обрало гетьманом П. Тетерю, а Лівобережжя - І. Брюховецького, територіальний розкол України доповнився політичним. Як влучно характеризує цей період О. Субтельний - «доба Руїни сягнула свого апогею».