1.Державотворча політика Богдана Хмельницького Література: [26,50,57,60].

Методичні поради:При підготовці даного реферату слід звернути увагу на тогочасне становище України. Показати величезний талант Б.Хмельницького як дипломата, реформатора, державного діяча. Потрібно вірно проаналізувати еволюцію в його поглядах щодо державного устрою України. Мати чітке розуміння геополітичного та етнонаціонального становища держави.

На основі „Статей Б.Хмельницького” оцінити правильність чи хибність вибору союзника в особі Росії. Дати загальну оцінку діяльності Б. Хмельницького на тлі його доби.

Тема №4-5. Політична система суспільства. Держава у політичній системі суспільства

План:

1. Поняття влади, її функції та тенденції розвитку.

2. Поняття політичної системи, її структура, функції.

3. Форми організації державної влади та форми правління в сучасному світі.

4. Державний устрій та типологія політичних систем.

5. Походження держави, як політичного інституту, її ознаки та функції.

6. Правова держава та громадянське суспільство (концепції, декларації, реалії) .

7. Проблеми формування правової держави та громадянського суспільства в сучасній Україні.

Література:[42,44,45,47,52,53,54,55,61].

Методичні поради

Особливості підготовки до цієї теми полягають в тому, що, перш ніж аналізувати політичні системи, структури, функції та деякі інші проблеми,з цим пов’язані,треба з`ясувати, що ж таке “політична влада”, бо це є центральним поняттям політології в цілому. Тому при розгляді першого питання треба звернути увагу на особливості політичної влади. А саме: здатність, можливість суб’єкта влади виявити політичну волю в межах здорового глузду та діючого законодавства.

При аналізі поняття “політична влада”, її структури, функцій необхідно мати на увазі, що, окрім державних інституцій вона охоплює і політичні партії, громадські об`єднання, рухи, а тому з`явилась відносно недавно. Також необхідно врахувати, що в наступних темах більш детально піде мова про структурні складові політичної системи. Це означає, що тут потрібно лише обмежитись загальною характеристикою поняття. Це стосується і третього питання. Порівняльні таблиці переваг та вад різних форм правління доречно співставити з реальними політичними умовами держав світу.

Щодо четвертого питання, то тут важливо вивчити світовий досвід у двох основних напрямках: відмінності та спільні риси політичних систем та особливості переходу, еволюції від однієї до іншої. Доцільно порівняти різні політологічні концепції XIX – поч. XXст.

Починати підготовку до п’ятого питання потрібно з визначення поняття держави та її ознак, порівнюючи марксистську тезу про “апарат насильства пануючого класу” із сучасним “форма політичної самоорганізації суспільства”, яке походить від Аристотеля та лібералів XVII – XVIIIст.

Крім того, треба розрізняти марксистську трактовку поняття “державність”, яка ототожнює його з державою іншою, сучасною, в якій виділяє між ними суттєві відносини. Зокрема “державність”, як правило, передує формуванню держави, а також має значно має значно ширшу сутність, ніж остання.

Шосте питання вимагає аналізу ідеї правової держави Еммануїла Канта і порівняння із сучасними концепціями, деклараціями та реаліями, знову ж таки переважно світового, а не українського досвіду. Далі потрібно зосередитись на рисах громадського суспільства та основних проблемах його становлення. Також доцільно підкреслити, що в структурному відношенні громадянське суспільство – це діалектична єдність трьох основних сфер: політичної, економічної та духовної. Нарешті, особливе значення мають взаємовідносини громадянського суспільства та держави, її інституцій, з яких виділяють три варіанти: а)громадянське суспільство непомітне під суцільним державним тиском (тоталітаризм), б)хитка рівновага між громадянським суспільством та державою, яка залежить від волі правлячої еліти, в)держава – гарант процвітання громадського суспільства в межах права.

Проблеми формування правової держави та громадянського суспільства на Україні залишились і після прийняття Конституції 1996 року, де це було декларовано, і через 10 років, коли вступили в силу суперечливі, поспіхом прийняті конституційні зміни. Важко не погодитись з фахівцями-юристами, які доводять, що у нас замість верховенства права частіше діє верховенство політики та правовий нігілізм.