Менінгококова хвороба (Morbus meningococceus) (а39)

(В.І. Покровський і співавт.,1965, з доповненнями)

Клінічні форми:

- локалізовані (менінгококоносійство (Z22.8), гострий назофарингіт);

- генералізована - менінгококцемія (А39.2) (типова, блискавична), хронічна, менінгіт (А39.0+G01*), менінгоенцефаліт, змішана (менінгіт + менінгококцемія А39.0+G01*, А39.2);

- рідкі форми (А39.8) – ендокардит (І39.8), артрит, поліартрит (М01.0), пневмонія, іридоцикліт.

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення: гострий набряк і набухання головного мозку, інфекційно-токсичний шок та ін.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні та параклінічні методи дослідження)

Збудник - Neisseria meningitidis

1 Бактеріологічне дослідження слизу із носоглотки, осаду ліквору, крові (виділення менінгокока).

2 Бактеріоскопія мазків крові та осаду ліквору.

3 Серологічні дослідження: РНГА, РЗК, реакція коаглютинації, зустрічний імуноелектрофорез (виявлення менінгококового антигена), ІФА (виявлення IgM).

4 Дослідження ліквору: загальноклінічне (тиск, прозорість, колір, клітинний склад, кількість білка), бактеріоскопічне, бактеріологічне, біохімічне, імунологічне.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Менінгококова хвороба (N. meningitidis+), локалізована форма, гострий назофарингіт, легкий ступінь.

2 Менінгококова інфекція (N. meningitidis+), генералізована форма, менінгококцемія, менінгіт, тяжкий ступінь. Інфекційно-токсичний шок ІІст.

Оперізувальний герпес (Herpes zoster) (b02)

Клінічні форми: типова, атипова (абортивна, геморагічна, гангренозна, без висипки на шкірі, синдром Стейнброкерра, синдром Ханта та ін.).

За частотою виникнення: первинний, повторний.

За поширеністю процесу: локалізований, генералізований (дисемінований) (В02.7).

За локалізацією патологічного процесу:

• спінальні форми – шийна, грудна, попереково-крижова;

• черепно-мозкові – очна (процес локалізується у вузлі трійчастого нерва) і вушна (процес локалізується у колінчастому вузлі).

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення: без ускладнень (В02.9); енцефаліт (В02.0+G05.1*), менінгіт (В02.1+G02.0*), інші ускладнення з боку нервової системи (В02.2+), очні ускладнення (в02.3+), інші ускладнення (В02.8).

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні методи дослідження)

Збудник - вірус Varicella-Zoster,родина Herpesviridаe.

1 Вірусологічне дослідження: виділення вірусу на культурах клітин при інфікуванні білих мишей або рогівки кроля (вміст везикул, слина, зскрібки з рогівки, кров, ліквор).

2 Серологічне дослідження: метод флуоресціюючих антитіл (досліджують мазки-відбитки з везикул), ІФА, РЗК (обов’язково метод парних сироваток), ПЛР (ідентифікація ДНК вірусу)

3 Цитологічне дослідження: виявлення внутрішньоядерних включень вірусу.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Первинний типовий локалізований оперізувальний герпес, спінальна (грудна) форма з локалізацією по ходу V-VI міжреберних проміжків справа, середньої тяжкості.

2 Рецидивний оперізувальний герпес, геморагічний, очна форма, тяжкого ступеня. Правобічний кератит.

ОРНІТОЗ (Ornithosis) (А 70)

(А.П. Казанцев, 2001)

Гострий орнітоз:

• типова (пневмонічна) форма: легка, середньої тяжкості, тяжка.

• атипові форми: менінгопневмонія, менінгіт, тифоподібна (орнітоз без ураження легень), субклінічна (інапарантна) (Z22.8), рідкі форми (гепатит, ендокардит).

Хронічний орнітоз: пневмонія, без ураження легень (загострення, ремісії).

Післяорнітозна неспецифічна хронічна пневмонія.

Ускладнення: міокардит, тромбофлебіт, гепатит, гнійний отит та ін.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні та параклінічні методи дослідження)

Збудник - Сhlamydia psittaci.

1 Виділення збудника з крові, ліквору, харкотиння, змивів з ротоглотки на курячих ембріонах, культурах клітин.

2 Імунологічна ідентифікація збудника в уражених клітинах прямим імунофлуоресцентним методом.

3 Серологічні дослідження: РЗК, РНІФ та РГГА з групоспецифічним орнітозним антигеном, обов’язкове наростання титру антитіл у 4 рази і більше. ІФА (антитіла класу IgM, IgG), ПЛР (ідентифікація ДНК збудника).

4 Внутрішньошкірна алергічна проба Терських з орнітином.

5 Клінічний аналіз крові: лейкопенія, лімфоцитоз, моноцитоз, висока ШОЕ.

6 Клінічний аналіз мокротиння: велика кількість лейкоцитів, еозинофіли, альвеолярні макрофаги, альвеолярний епітелій.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Гострий орнітоз (РЗК 1:16 - 1:64), типова пневмонічна форма, середньої тяжкості.

2 Гострий орнітоз (РГГА 1:128), менінгопневмонія, тяжкого ступеня.

3 Хронічна орнітозна пневмонія. ДН І ст. Емфізема легень.