138. Відповідальність за порушення договірних зобов'язань у сфері господарювання.

Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених законодавством та договором. Господарськими санкціями, у свою чергу, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Він відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання за ініціативою учасників господарських відносин застосовуються такі види господарських санкцій: - відшкодування збитків; - штрафні санкції; - оперативно-господарські санкції.

139, Договір купівлі-продажу та його види.

За договором купівлі-продажу – одна сторона продавець передає або зобов’язується передати майно(товар) у власність другій стороні покупцеві а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Предмет – передача майна

Об’єкт – майно

види

а) договори купівлі-продажу в оптовій і роздрібній торгівлі;

договори, які укладаються на біржах і аукціонах;

б) договори купівлі-продажу, які укладаються у внутрішньому і в зовнішньоекономічному обігу;

в) договори купівлі-продажу земельних ділянок, валютних цінностей, жилих будинків, квартир, автомашин;

г) договори купівлі-продажу на умовах комісії, консигнації та поставки;

д) договори купівлі-продажу об'єктів приватизації;

е) форвардні і ф'ючерсні угоди купівлі-продажу.

140. Договір лізингу та його види.

За договором лізингу одна сторона лізингодавець передає або зобов’язується передати другій стороні лізингоодержувачеві в користування майно що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості з лізингоодержувачем( прямий лізинг) або майно спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно встановлених лізингоодержувачем умов ( не прямий лізинг) на певній строк і встановлену плату ( лізингові платежі)

Види:

Оперативний – отримання в платне користування об’єкт лізингу на строк за який амортизується 90 процентів варості об’єкта. І потім повертає об’єкт.

Фінансовий – теж саме на строк за який амортизується не менше 60 процентів але об’єкт переходить у власність лізингоодержувача.

Зворотній – це договір що передбачає набуття лізингодавцем майна у власника і передача його у лізинг.

Міжнародний – між суб’єктами різних держав або платежі перетинають кордони.

Пайовий – договір лізингу за участю суб’єктів на основі багатостороннього договору та залучення одного або кількох кредиторів.