- •1.Мова і література в системі культурних цінностей українського суспільства.
- •2.Мова- суспільне явище. Функції мови.
- •3.Українська літературна мова й мова професійного спрямування.
- •5.Комунікативні якості професійної мови.
- •8.Статус укр.Мови як державної.
- •9. Сучасна укр літ мова. Унормованість як основна ознака літ мови. Види мовних норм.
- •10.Основні характеристики мовної норми на сучасному етапі розвитку літературної мови.
- •11. Культура мови. Шляхи удосконалення індивідуального мовлення.
- •12.Поняття професійної мовнокомунікативної компетенції.
- •13. 16.Функціональні різновиди української літературної мови. Їх основні ознаки.
- •14.Давня література і початки формування.
- •15. Усна і писемна форми укр літ мови.
- •18. Науковий, офіційно-діловий, розмовний стилі літературної мови як основа мови професійного спрямування.
- •19. Роль художнього стилю у формуванні інтелектуального потенціалу фахівця-економіста.
- •20. Класична українська література як етап формування й утвердження норм літературної мови.
- •21. І.Котляревський – зачинатель нової української літератури та нової української
- •22. Г.Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози і нової мови прозового твору.
- •23. Україньскі поети-романтики як зачинателі літературної норми у творах художньої літератури.
- •24.Новаторство мовно-поетичної творчості т.Шевченка.
- •26. Принципи укр правопису.
- •28.Мовні й жанрові особливості наукового стилю.
- •29.Основні жанри наукового стилю.
- •30.Писемні форми репрезентації наукової інформації.
- •31.Офіційно-діловий стиль сучасної української літературної мови.
- •33.Документ і правила його складання. Регламентація оформлення документів державними стандартами.
- •10.Назва виду документа – зліва або посередині сторінки. Назва – це
- •34.Мовні засоби вираження наукових категорій, понять.
- •35.Поняття «термін», «термінологія», «терміносистема». Проблеми кодифікації та стандартизації.
- •36.Терміни іншомовного походження в мові економічної науки.
- •37.Класифікація термінів за сферою використання.Залежно від ступеня спеціалізації значення терміни можна поділити на три основні групи:
- •39.Синонімія, види синонімів. Роль синонімів у наукових текстах.
- •40.Вияви антонімії, паронімії та омонімії в наукових текстах.
- •41.Мовна надмірність і мовна недостатність у наукових та ділових текстах.
- •42. Загальновживані слова. Свідоме й критичне використання жаргонізміві діалектизмів у різних комунікативних сферах.
- •43.Неологізми, архаїзми, історизми в українській літературній мові та в економічній термінології.
- •44. Виразність та образність мовлення, його чистота. Просторічні слова, жаргонізми, діалектизми, канцеляризми та професіоналізми, лайливі та вульгарні слова у лексиці та лексиконі.
- •45. Поняття про фразеологію. Типи. Їхня роль в усній і писемній науковій та офіційно-діловій мові.
- •46. Основні способи творення термінів у сучасній українській літературній мові.
- •47. Поняття «граматична норма». Стилістичні можливості граматичних форм у різностильових текстах.
- •48. Синтаксичні конструкції в різностильових текстах.
- •49. Синтаксична норма в наукових і ділових текстах. Складні випадки керування.
- •50. Синтаксична норма. Порядок слів у реченнях науково й ділового стилів.
- •51.Синтаксична норма.Однорідні члени речення,дієприкметникові та дієприслівникові звороти в реченнях наукового й ділового стилів
- •52. Складне речення в текстах наукового й ділового стилів.
- •53.Науковий текст та його ознаки.
- •54. Види та жанри наукових текстів.
- •55. Правила оформлення наукової роботи: структура, нумерація, ілюстративний матеріал, загальні правила цитування й покликання на використані джерела, оформлення бібліографічного опису.
- •56 Усна форма літературної мови. Орфоепічні норми як компонент формування мовної компетенції фахівця.
- •57.Основні правила наголошування в українській мові. Засоби милозвучності української мови
- •58. Публічний виступ як різновид усної мови. Підготовка публічного виступу.
- •59: Публічний виступ і функціональні типи мовлення (розповідь, опис, роздум)
- •60. Специфіка публічної монологічної мови.
- •61. Специфіка публічної діалогічної мови.
- •62 Змістова організація основної частини публічного виступу.
- •63. Етикет Наукової мови
- •64 Етикет ділової мови
- •65.Традиційні формули звертання в діловому та науковому стилях.
- •66.Сучасні лінгвістичні словники як основне джерело фахової та мовної інформації.
- •67.Термінологічні словники як основне джерело фахової інформації.
- •68.Типи економічних словників, їхня характеристика.
41.Мовна надмірність і мовна недостатність у наукових та ділових текстах.
Багатослів'я або мовна надмірність найчастіше виявляється у вживанні зайвих слів. Наприклад: “З цією метою фірма використовує наявні підсобні приміщення” (якщо приміщень немає, то й використовувати їх не можна)Щоб уникнути багатослів'я, необхідно перш за все боротися із плеоназмами, коли до тексту вповзають непотрібні слова. Вони свідчать не тільки про мовну недбалість її автора, а й часто вказують на нечіткість його уявлення про предмет дослідження або на те, що він просто не розуміє точного сенсу слів, узятих із чужої мови. Так з'являються сполучення типу: “інтервал перерви”, “внутрішній інтер'єр”, “габаритні розміри” і т.ін.
До мовної надмірності слід віднести і вживання без потреби чужомовних слів, які дублюють українські і тим самим невиправдано ускладнюють вислів. Навіщо, наприклад, говорити “нічого екстраординарного”, коли можна сказати “нічого особливого”Неправильне або паралельне використання чужомовної лексики призводить, як правило, до зайвих повторень, наприклад, “промислова індустрія”, “форсувати будівництво прискореними темпами”.
Інший різновид багатослів'я - тавтологія, тобто повторення одного й того ж іншими словами. Багато дисертацій переповнено повтореннями однакових або близьких за значенням слів.
мовна недостатність, - результат
недбалості. Подібні помилки часто виникають в усному мовленні, коли мовець
поспішає і не стежить за правильністю вираження думки. Мовна
недостатність завдає серйозної шкоди не тільки стилістичної, ний
смислової, сторону мови: в реченні порушуються граматичні та
логічні зв'язки слів, затемнюється зміст.
Пропуск слова може абсолютно спотворити думка і привести до абсурдності висловлювання. Пропуск слова може стати причиною а л о г і з м а – зіставлення непорівнянних понять. Наприклад: «Порівняйте показники першої таблиці з
таблицею сьомий »
42. Загальновживані слова. Свідоме й критичне використання жаргонізміві діалектизмів у різних комунікативних сферах.
Загальновживані слова – це нейтральні слова, що вживаються в різних функціональних стилях мови, а також ті, які є назвами нових речей і понять, що широко побутують у суспільстві (електричка, телевізор, холодильник, диван, телефон, стіл тощо).
У словниковому складі укр мови є значна частина діалектизмів, тобто слів, які вживаються лише на окремій території України. Діалектизми не входять до лексичного складу укр літ мови, але використовуються у художніх творах для змалювання життя та мови людей, що проживають на певній території.
Жаргон – соціальний діалект, що відрізняється від загальновживаної мови специфічною лексикою і експресивністю зворотів, але не має власної фонетичної і граматичної системи. Розвивається у середовищі замкнутих колективів: школярів, студентів, військовослужбовців, різних професійних груп. Жаргони лексично і стилістично різноманітні. Вони проникають в художню літературу і використовуються для характнристики мови героїв. Крім жаргонів, які виникли на основі загальнонародної мови, існують жаргони, що з”явилися в результаті спілкування різномовного населення в прикордонних областях.