30.Писемні форми репрезентації наукової інформації.

Тези- це стисло сформульовані основні положення тексту . Для складання тез можна поділити текст на фрагменти. Фрагмент – це два й більше абзаців тексту, які об’єднано змістовно. Потім знаходимо інформаційні центри фрагментів, які й можуть бути окремими реченнями, і частиною абзацу, й окремим абзацом. Далі записують головне положення фрагмента або самостійно його формулююють.

Стаття – це науковий або публіцистичний твір невеликого обсягу в газеті , збірнику або часописі.

Стаття складається з трьох частин: вступ, головна частина, висновок.

У всткпі автор формулює проблему, визначає мету, предмет і актуальність дослідження, а також отриманих результатів.

Наприкінці статті треба зробити висновоки.

Статті передує анотація. Після висновків надається список джерел.

Рецензія - це письмовий розбір будь-якого художнього чи наукового твору (від вистави до дисертації). У рецензії обов'язково присутні наступні основні пункти: предмет рецензії, актуальність теми, короткий зміст і основні положення рецензованої твори, загальна оцінка твору, недоліки і висновки рецензента.Приблизна структура рецензії

тема або найменування рецензованої роботи; її автор; актуальність і правильність обраної теми; вдалість огляду літератури; використання системи доказів; повнота розкриття проблеми; результати аналізу економічної доцільності, якщо необхідні; наявність чітких висновків; використання наукового апарату; якість оформлення роботи; недоліки, що є в роботі; висновок про можливість допуску роботи до захисту (або надання іншого права).Резюме - це основний документ людини, що шукає роботу. У резюме коротко, на одній сторінці, представляються особисті дані кандидата на посаду та історія його кар'єри.

Резюме зазвичай складається з наступних пунктів: мету, освіта, досвід роботи, особисті дані, особисті якості. Залежно від вакансії, на яку претендує кандидат, в резюме вказуються спеціальні навички, необхідні саме для цієї роботи. Якщо підсумувати, то резюме - це своєрідний портрет кандидата, міні-співбесіду з ним. Зазвичай надання кандидатом резюме потенційному роботодавцеві є першим кроком при пошуку роботи.

31.Офіційно-діловий стиль сучасної української літературної мови.

Літ. мова – відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує державну діяльність, культуру, пресу, художню літ-ру, науку, театр, держ.установи, освіту, побут людей. Сучасна укр. літ. мова оброблена і впорядкована вченими, письменниками та ін. культурними діячами.. Укр.літ.мова, єдина для всієї укр. нації, є найважливішою формою нац. культури. Вона й нині є важливим засобом її відродження.

Укр. літ. мова постійно розвивається й збагачується. Суспільство ніколи не буває байдужим до мови. Воно виробляє мовний еталон – досконалу літ.мову.

Офіційно-діловий стиль – це стиль ділової мови, яким користуються для написання різноманітних ділових документів, зокрема законів, указів, постанов, договорів, заяв, актів, протоколів, анкет, розписок тощо. Він характеризується використанням канцелярської термінології та деяких застарілих слів (вельмишановний, вищезгаданий), наявністю стандартних схем висловлення, мовних кліше та сталих синтаксичних конструкцій. В офіційно-діловому стилі може використовуватися лексика з інших шарів, зокрема науково-термінологічна, виробничо-професійна, суспільно-політична, що залежить від того, яку галузь суспільного життя він обслуговує. Загалом для цього стилю властиве суворе дотримання зразків оформлення ділових паперів, мова яких має бути ясною, чіткою, лаконічною.

Власне, функція офіційно-ділового стилю полягає в тому, що він надає висловлюванню характер документа, а відображеним у ньому різним сторонам людських стосунків – офіційно-ділового забарвлення.

Основною одиницею офіційно-ділового стилю є документ. Документи використовуються в різних галузях людської діяльності, ділянках знань, сферах життя.

32.Підстилі й жанри офіційно-ділового стилю. Їхня характеристика.Офіційно-діловий стиль – це стиль, який задовольняє потреби

суспільства в документальному оформленні різних актів державного,суспільного, політичного, економічного життя, ділових стосунків між державами, організаціями, а також між членами суспільства в офіційній

сфері їх спілкування.Лексичні, морфологічні, синтаксичні і фонетичні особливості ділової

мови визначаються основними рисами ділового стилю і варіюються

залежно від жанру і змісту тексту ділового документа, тобто від

приналежності останнього до тієї чи іншої галузі державної і суспільної діяльності.

Офіційно-діловий стиль має такі функціональні підстилі:

Законодавчий – використовується у законодавчій сфері, регламентує

та обслуговує офіційно-ділові стосунки між приватними особами, між

державою і приватними та службовими особами. Реалізується у

Конституції, законах, указах, статутах, постановах, кодексах тощо. Жанри

законодавчого підстилю характеризуються більш значною стилістичною і

мовною однорідністю, ніж жанри інших підстилів ділової мови.Дипломатичний – використовується у сфері міждержавних офіційно-ділових стосунків у галузі політики, економіки, культури. Регламентує офіційно-ділові стосунки міжнародних організацій, структур, окремих громадян. Реалізується у конвенціях (міжнародних угодах), комюніке

(повідомленнях), нотах (зверненнях), протоколах, меморандумах, договорах, заявах, ультиматумах.Для лексики дипломатії характерне вживання міжнародної

дипломатичної термінології і термінології міжнародного права в основному

латинського і французького походження, наприклад: консул, конвенція;

аташе, демарш, комюніке.Характерним для цього підстилю є використання стійких

словосполучень нефразеологічного характеру: принцип мирного

співіснування, міжнародна напруга, політика сприяння, міжнародний

контроль Дипломатичний підстиль найбільш «відкритий» із усіх підстилів

офіційно-ділового стилюАдміністративно-канцелярський – використовується у

професійно-виробничій сфері, правових взаєминах і діловодстві. У

адміністративно-канцелярському підстилі дві функції: інформаційно-

змістова (оголошення), і організаційно-регулююча (розпорядження,

наказ).

Для адміністративно-канцелярського підстилю характерне широке

використання канцеляризмів (в справі, з метою), серед яких

зустрічаються і архаїзми (вищепойменований). Такого роду канцеляризми

складають специфіку адміністративно-канцелярського підстилю.Окрім названих,

виділяють і юридичний підстиль. Він використовується у юриспруденції

(судочинство, дізнання, розслідування). Цей підстиль обслуговує й

регламентує правові та конфліктні відносини:

- між державою та підприємствами й організаціями всіх форм

власності;

- між підприємствами, організаціями та установами;

- між державою та приватними особами;

Основна відмінність між цими двома підстилями лише у формах

реалізації. Якщо юридичний реалізується в актах, позовних заявах,

протоколах, запитах, повідомленнях та ін, то адміністративно-

канцелярський – у договорах, контрактах, автобіографіях, розписках,

дорученнях та ін