- •1.Назвіть та розкрийте мету і основні завдання курсу «європейська інтеграція»
- •2. Розкрийте зміст поняття «Європейська інтеграція»
- •3.Розкрийте зміст поняття «Європейська інтеграція України»
- •4.Розкрийте історичні передумови створення єс
- •5.Розкрийте історію створення єс
- •6.Визначіть етапи європейської інтеграції
- •7.Охарактеризуйте основні хвилі розширення єс
- •8.Розкрийте зміст основних угод,які регламентують діяльність єс
- •9.Розкрийте зміст «трьох опор» діяльності єс,викладених у Маастрихському договорі 1992 р
- •10.Назвіть та розкрийте напрями діяльності єс
- •11.Назвіть критерії членства в єс для країн-кандидатів
- •12.Політичні критерії членства в єс
- •13.Економічні критерії
- •14.Незалежний критерій
- •15.Опис процедури вступу до єс
- •16.Переваги та недоліки членства в єс.
- •17. Консультативний етап
- •18.Оцінювальний етап
- •19. Переговорний етап
- •20. Ратифікаційний етап
- •21. Імплементаційний етап
- •22.Інституційна система
- •23.Назвіть законотворчі органи єс та розкрийте їх повноваження
- •24.Судова система
- •25.Розкрийте зміст поняття «спільний доробок єс»
- •26.Європейський союз в ракурсі європейської безпеки
- •27.Нові підходи до забезпечення європейської безпеки у світлі сучасних викликів та загроз
- •28.Розкрийте напрями співпраці єс з безпековими структурами у сфері забезпечення європейської безпеки
- •Балканські уроки
- •Розвиток оборонних сил та засобів
- •Розвиток глобального партнерства
- •З огляду на дедалі ширшу оперативну співпрацю з географічно віддаленими глобальними партнерами, співробітництво нато – єс має стати основою міцного євроатлантичного співтовариства
- •Нові сфери співпраці
- •29.Розкрийте роль єс в боротьбі з тероризмом
- •30.Дайте визначення поняттю «політика інформаційної безпеки»
- •31.Розкрийте зміст захисту персональних даних в єс
- •32.Розкрийте зміст безпеки Інтернету в єс
- •33.Розкрийте зміст мережевої безпеки в єс
- •34.Назвіть основні принципи політики інформаційної безпеки в єс
- •35. Розкрийте зміст Лісабонської угоди
- •36.Місце і роль європейської інтеграції у державній політиці України
- •37.Еволюція інтересів України д єс
- •38.Розкрийте напрями державної політики в сфері інтеграції України до єс
- •39.Розкрийте пріоритетні галузі Співпраці Україна-єс
- •40.Назвіть органи співпраці між Україною та єс
- •41.Охарактерезуйте основні складові нормативно-правового забезпечення інтеграції України до єс
- •42.Назвіть нормативно-правові акти українського законодавства у сфері інтеграції до єс Нормативно-правова база інтеграції України до єс закони україни
- •Акти президента україни укази
- •Розпорядження
- •Рішення
- •Послання
- •Акти кабінету міністрів україни
- •44.Розкрийте зміст поняття Порядок денний асоціації Україна — єс
- •45.Назвіть нормативно-правові акти Україна-єс,що регламентують європейську інтеграцію України,охарактеризуйте їх Нормативно-правова база інтеграції України до єс закони україни
- •Акти президента україни укази
- •Розпорядження
- •Рішення
- •Послання
- •Акти кабінету міністрів україни
- •48.Органи співпраці Україна-єс
- •49. Перспективи розвитку відносин Україна – єс
- •50. Проблеми подальшого розвитку відносин Україна – єс
- •51. Процес набуття Україною членства в єс
- •52. Європейське співтовариство та єс . Перспективи єіу
- •53. Тенденції співробітництва між Україною та єс
- •54. Етапи процесу просування України до єс
- •55. Цілі України у сфері європейської інтеграції
- •56.Зміст поняття ассоційованого членства в єс
- •57. Посилення прикордонного співробітництва єс з новими сусідами
- •58. Зміст та етапи інституційної реформи єс
- •59. Розкрийте особливості законодавства єс
- •60. Засади адаптації законодавства України до законодавства єс
7.Охарактеризуйте основні хвилі розширення єс
Етапи розширення ЄС
Рік Кількість країн-членів Країни, що приєдналися до ЄС
1951 6 Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Франція
1973 9 Велика Британія. Данія, Ірландія
1981 10 Греція
1986 12 Іспанія, Португалія
1995 15 Австрія. Фінляндія, Шнеція
Перші етапи поглиблення європейської інтеграції характеризувалися тим, що вони протікали на відносно обмеженій території, яка охоплювала лише шість країн. В економічному сенсі ці країни керувалися принципами досить сильного колективного протекціонізму, який протягом певного періоду сприяв становленню Європейських Співтовариств як одного знайбільш потужних центрів Глобальної економічної системи, перетворенню підприємств цих країн на конкурентоспроможних суб'єктів господарювання, здатних протистояти почужним американським транснаціональним корпораціям. Економічне піднесення Співтовариств створювало передумови і для зміцнення політичних позицій країн-членів, які значно підсилювалися започаткуванням формування спільних політичних інститутів, а згодом - і формування спільної зовнішньої політики та політики безпеки.
Таким чином, прогресуючий процес поглиблення європейської інтеграції, досягнення її первісних цілей створив передумови для територіального розширення Європейських Співтовариств, в згодом - і Європейського Союзу. Ця мета диктувалася геополітичними та геоекономічними інтересами зміцнення своїх позицій в епоху, коли почали формуватися нові риси світової економіки, які зараз прийнято характеризувати як процес глобалізації.
Вперше рішення про необхідність одночасного поглиблення інтеграції та приєднання нових членів було прийнято в Гаазі в грудні 1969р., тобто практично одночасно із завершенням створення спільного ринку "шістки". З того часу вже відбулося чотири етапи розширення СС: у 1973р. до "шістки" приєдналися Велика Британія, Данія та Ірландія; у 1981р. - Греція; у 1986р. - Іспанія і Португалія; у 1995р. - Австрія, Фінляндія і Швеція (таблиця "Етапи розширення ЄС").
Швейцарія. Ліхтенштейн і Норвегія у різний час теж подавали заявки на вступ до ЄС. Однак, Норвегія двічі відмовлялася від приєднання після референдумів 1972р. ти 1994р.; заявки, подані Швейцарією і Ліхтенштейном, були відкладені після референдуму 1992р. у Швейцарії, за результатами якого було вирішено не приєднуватися до Європейської економічної зони. В той же час, з поглибленням інтеграційного процесу об'єктивно наростають проблеми із забезпеченням однорідності європейського простору. Ця особливість пов'язана із включенням в орбіту інтеграції нових членів, які за рівнем соціальноекономічного розвитку є менш підготовленими до участі у вищих формах об'єднавчого процесу. Правомірність такого висновку ілюструє, зокрема, та обставина, що лише 12 із 15 членів ЄС є учасниками зони євро. Ця неоднорідність може ще збільшитися після прийому до складу ЄС нових членів, більшість із яких знаходяться на нижчому рівні економічного розвитку, порівняно з нинішніми членами ЄС.
Водночас, слід зауважити, що істотне зниження середнього по ЄС рівня ВВП на душу населення може спричинити невдоволення широких верств населення нинішніх членів ЄС - оскільки вони не будуть миритися зі зниженням свого життєвого рівня заради непевних компенсацій у майбутньому.
Слід також відзначити, що минулі етапи розширення відбувалися на більш низьких етапах інтеграції: перший і другий - на стадії існування спільного ринку, за відсутності елементів політичного союзу; третій - на початку переходу до формування єдиного внутрішнього ринку, при лише поставлених цілях формування спільної зовнішньої політики; четвертий - вже після утворення єдиного внутрішнього ринку, але за відсутності економічного та валютного союзу, остаточно сформованих спільної зовнішньої політики та політики безпеки, співробітництва у сфері юстиції і внутрішніх справ. Новий, п'ятий етап розширення - це розширення, що відбувається безпосередньо на стадії завершення формування економічного та валютного союзу, значного прогресу на шляху формування політичного союзу, поглиблення співпраці у сфері безпеки. І це робить питання такого розширення особливо складним - як у політичному, економічному, так і в правовому та процедурному аспектах.