52. Європейське співтовариство та єс . Перспективи єіу

Європейське економічне співтовариство (ЄЕС або «Спільний ринок») утворено 25 березня 1957 р. на основі Римського договору. Сьогодні це угруповання, яке об’єднує 15 західноєвропейських країн (Австрію, Бельгію, Велику Британію, Голландію, Грецію, Данію, Ірландію, Іспанію, Італію, Люксембург, Нідерланди, Німеччину, Португалію, Францію, Швецію). Цілі, заради яких об’єдналися ці країни, зводяться до створення митного союзу у межах даної міжнародної організації, формування спільного ринку робочої сили, послуг та капіталів, проведення єдиної торговельної політики щодо інших країн, утворення економічного і валютного союзу та проведення спільної політики у галузі сільського господарства й транспорту, зближення економіч­ного законодавства учасників.

У межах ЄЕС вирішуються питання не лише економічного, а й політичного характеру. Фактично з червня 1984 р. діячі ЄЕС почали займатися питаннями будівництва «політичної Європи».

Ураховуючи роль Європейського Союзу в системі міжнародних відносин у цілому і відносин економічного характеру зокрема, зміни загальної ситуації у світі, багато держав висловлюють своє бажання стати його членами(в тому числі і Україна). Уже подали відповідні заяви Туреччина, Кіпр, Мальта, Австрія, Швеція, Фінляндія, Швейцарія та Норвегія. У зв’язку з цим вироблені критерії прийняття нових членів до Європейського Союзу. Країна-претендент до вступу в цей союз передусім має бути європейською, демократичною і поважати права людини. Крім того, вона повинна мати функціонуючу ринкову економіку, прийняти інтеграційне законодавство Європейського Союзу і бути в такому стані, який дає можливість реалізувати зовнішню політику співтовариства.

53. Тенденції співробітництва між Україною та єс

21 лютого 2005 року, під час засідання Ради з питань співробітництва, Україна та ЄС підписали трирічний План дій – двосторонній політичний документ, який містить заходи по розширенню політичної співпраці та поглибленню економічної інтеграції України до ЄС. План дій покликаний вивести на якісно вищий рівень відносини України та ЄС. Україна та ЄС погоджуються з тим, що одним з пріоритетів співробітництва на найближчу перспективу має стати поглиблення економічної інтеграції. Цю мету планується досягти шляхом створення всеоохоплюючої та поглибленої зони вільної торгівлі (ЗВТ) у рамках нової посиленої угоди, яка передбачатиме лібералізацію у сфері руху товарів, капіталів та послуг та широку гармонізацію нетарифних інструментів економічного регулювання (технічні стандарти).

Активно розвивається співробітництво між Україною та ЄС у сфері зовнішньої політики та безпеки. Україна вже тривалий час бере участь у реалізації спільної європейської політики безпеки та оборони (ЄПБО)

У 2005 році започаткована практика приєднання України до позицій та заяв ЄС з регіональних проблем та питань міжнародного життя. Таким чином, вже на тому етапі Україні було надано право бути складовою позицій ЄС, яким користуються країни-кандидати та країни-члени Європейської економічної зони.

Важливою віхою у співробітництві з ЄС у цій сфері стала активізація позиції України з проблем придністровського врегулювання, що дало змогу зрушити з місця цей процес, сприяло зростанню довіри до України як впливового гравця у забезпеченні європейської безпеки і стабільності.

Торговельно-економічне співробітництво

З року в рік стабільно зростає зовнішньоторговельний оборот між Україною та Європейським Союзом та прямі іноземні інвестиції з країн ЄС в українську економіку. На сьогодні Україна посідає 31 місце серед торговельних партнерів Європейського Союзу по імпорту та входить до 20-ки основних торговельних партнерів Євросоюзу по експорту (18 місце). За товарообігом Україна знаходиться на 25 місці серед основних торговельних партнерів ЄС

Після врегулювання з ЄС питання експортних мит, 5 лютого 2008 року був підписаний Протокол про вступ України до СОТ. За цих обставин офіційні переговори щодо створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі Україна – ЄС були офіційно започатковані 18 лютого 2008 року під час візиту Члена Європейської Комісії з питань торгівлі П.Мендельсона в Україну. Положення щодо ЗВТ визначатимуть правову базу для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів та, частково, робочої сили між Україною та ЄС, а також для регуляторного наближення, спрямованого на поступове входження економіки України до спільного ринку ЄС. Діалог у сфері юстиції, свободи та безпеки

З метою інтенсифікації співробітництва України з ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки 18 червня 2007 року на засіданні Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС підписано оновлений План дій Україна — ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки.

Угода між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз встановлює спрощений режим видачі віз українським громадянам консульськими установами держав-членів ЄС у рамках Шенгенського законодавстваПолітична декларація до Угоди передбачає укладення двосторонніх угод між Україною та Польщею, Угорщиною, Словаччиною і Румунією про правила місцевого прикордонного руху для мешканців прикордонних районів.

Інтеграція українського енергетичного сектору до ринку ЄС

Стратегію співпраці України з ЄС у сфері енергетики закладено в положеннях Меморандуму про взаєморозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі, підписаного 1 грудня 2005 р. Меморандум охоплює п’ять сфер розширеного двостороннього співробітництва: 1. Ядерна безпека. 2. Інтеграція ринків електроенергії та газу. 3. Підвищення безпеки енергопостачання та транзиту вуглеводнів. 4. Структурна реформа, підвищення стандартів із техніки безпеки та охорони довкілля у вугільній галузі. 5. Енергоефективність.

Співробітництво між Україною та ЄС в сфері космічних досліджень

Враховуючи той факт, що Україна належить до вісімки держав, які мають значний технічний та технологічний потенціал у сфері освоєння космічного простору, 1 грудня 2005 р. під час Саміту Україна – ЄС у Києві сторони уклали спеціальну Угоду про співпрацю у створенні цивільної Глобальної навігаційної супутникової системи (ГНСС). Передбачається, що співпраця в рамках цієї Угоди буде охоплювати промислове виробництво та наукові дослідження у цій сфері, зокрема в питаннях стандартизації і сумісності регіональних систем цивільної навігації тощо.