- •1.Назвіть та розкрийте мету і основні завдання курсу «європейська інтеграція»
- •2. Розкрийте зміст поняття «Європейська інтеграція»
- •3.Розкрийте зміст поняття «Європейська інтеграція України»
- •4.Розкрийте історичні передумови створення єс
- •5.Розкрийте історію створення єс
- •6.Визначіть етапи європейської інтеграції
- •7.Охарактеризуйте основні хвилі розширення єс
- •8.Розкрийте зміст основних угод,які регламентують діяльність єс
- •9.Розкрийте зміст «трьох опор» діяльності єс,викладених у Маастрихському договорі 1992 р
- •10.Назвіть та розкрийте напрями діяльності єс
- •11.Назвіть критерії членства в єс для країн-кандидатів
- •12.Політичні критерії членства в єс
- •13.Економічні критерії
- •14.Незалежний критерій
- •15.Опис процедури вступу до єс
- •16.Переваги та недоліки членства в єс.
- •17. Консультативний етап
- •18.Оцінювальний етап
- •19. Переговорний етап
- •20. Ратифікаційний етап
- •21. Імплементаційний етап
- •22.Інституційна система
- •23.Назвіть законотворчі органи єс та розкрийте їх повноваження
- •24.Судова система
- •25.Розкрийте зміст поняття «спільний доробок єс»
- •26.Європейський союз в ракурсі європейської безпеки
- •27.Нові підходи до забезпечення європейської безпеки у світлі сучасних викликів та загроз
- •28.Розкрийте напрями співпраці єс з безпековими структурами у сфері забезпечення європейської безпеки
- •Балканські уроки
- •Розвиток оборонних сил та засобів
- •Розвиток глобального партнерства
- •З огляду на дедалі ширшу оперативну співпрацю з географічно віддаленими глобальними партнерами, співробітництво нато – єс має стати основою міцного євроатлантичного співтовариства
- •Нові сфери співпраці
- •29.Розкрийте роль єс в боротьбі з тероризмом
- •30.Дайте визначення поняттю «політика інформаційної безпеки»
- •31.Розкрийте зміст захисту персональних даних в єс
- •32.Розкрийте зміст безпеки Інтернету в єс
- •33.Розкрийте зміст мережевої безпеки в єс
- •34.Назвіть основні принципи політики інформаційної безпеки в єс
- •35. Розкрийте зміст Лісабонської угоди
- •36.Місце і роль європейської інтеграції у державній політиці України
- •37.Еволюція інтересів України д єс
- •38.Розкрийте напрями державної політики в сфері інтеграції України до єс
- •39.Розкрийте пріоритетні галузі Співпраці Україна-єс
- •40.Назвіть органи співпраці між Україною та єс
- •41.Охарактерезуйте основні складові нормативно-правового забезпечення інтеграції України до єс
- •42.Назвіть нормативно-правові акти українського законодавства у сфері інтеграції до єс Нормативно-правова база інтеграції України до єс закони україни
- •Акти президента україни укази
- •Розпорядження
- •Рішення
- •Послання
- •Акти кабінету міністрів україни
- •44.Розкрийте зміст поняття Порядок денний асоціації Україна — єс
- •45.Назвіть нормативно-правові акти Україна-єс,що регламентують європейську інтеграцію України,охарактеризуйте їх Нормативно-правова база інтеграції України до єс закони україни
- •Акти президента україни укази
- •Розпорядження
- •Рішення
- •Послання
- •Акти кабінету міністрів україни
- •48.Органи співпраці Україна-єс
- •49. Перспективи розвитку відносин Україна – єс
- •50. Проблеми подальшого розвитку відносин Україна – єс
- •51. Процес набуття Україною членства в єс
- •52. Європейське співтовариство та єс . Перспективи єіу
- •53. Тенденції співробітництва між Україною та єс
- •54. Етапи процесу просування України до єс
- •55. Цілі України у сфері європейської інтеграції
- •56.Зміст поняття ассоційованого членства в єс
- •57. Посилення прикордонного співробітництва єс з новими сусідами
- •58. Зміст та етапи інституційної реформи єс
- •59. Розкрийте особливості законодавства єс
- •60. Засади адаптації законодавства України до законодавства єс
26.Європейський союз в ракурсі європейської безпеки
Протягом більш, ніж 40 років холодної війни значна частина земної кулі була розділена на два табори. По закінченні холодної війни встановився більш складний і більш ламкий світовий порядок, що вимагає активнішої участі ЄС у запобіганні конфліктам, підтримці миру та боротьбі з тероризмом. ЄС допомагає фінансувати роботу цивільної адміністрації ООН у Косово, надає постійну фінансовою підтримку Палестинській Автономії, а зараз виділяє 1 млрд. євро на відновлення економіки Афганістану. Реалізація спільної зовнішньої політики та політики безпеки розпочалася у 2003 р. з першими місіями ЄС на Західних Балканах та в Центральній Африці. І це тільки початок. Сприяючи встановленню безпеки і стабільності в ширшому світовому аспекті, ЄС допомагає створювати безпечніші умови життя в межах своїх власних кордонів.
І, нарешті, Європейський Союз демонструє, яким чином країни можуть успішно об'єднати свої економічні і політичні ресурси в спільних інтересах. ЄС служить моделлю інтеграції для країн, розташованих в інших регіонах земної кулі.
Ідея про те, що єдина Європа повинна діяти на світовій арені як єдине ціле, стала стимулом для співробітництва країн-членів у процесі вироблення послідовного підходу до реалізації зовнішньої політики. Протягом багатьох років робота в цьому напрямку просувалася повільно, але стабільно.
Перший крок у цьому напрямку було здійснено на початку 1950-х років, коли була зроблена амбіційна, але невдала спроба створення Європейського оборонного співтовариства із шести країн-засновників Європейського Союзу. Після цього, у 1970 р., був ініційований процес, що одержав назву "Європейська політична кооперація", який мав на меті узгодження позицій країн-членів з нагальних питань зовнішньої політики. Наскільки це було можливим, країни ЄС виступали зі спільними заявами. Однак, стосовно особливо делікатних питань не завжди з’являлась можливість досягти необхідного одностайного рішення.
За останні 15 років Європейський Союз активізує зусилля, спрямовані на те, щоб роль, яка відводиться йому в розв'язанні питань міжнародної політики, більш відповідала його економічному статусу. Конфлікти, що спалахнули в Європі після падіння Берлінської стіни в 1989 р., переконали лідерів ЄС у необхідності ефективних спільних дій. Не так давно це переконання було підкріплене заходами щодо боротьби з міжнародним тероризмом.
Принцип Спільної зовнішньої політики та політики безпеки (СЗППБ) був офіційно оформлений у 1992 р. у рамках Маастрихтської угоди. Саме через декілька місяців по тому спалахнула війна в Югославії. Спроби Європейського Союзу виступити в ролі посередника, запропонувавши політичне рішення для подолання кризи, ні до чого не призвели. Оскільки ЄС не мав власних збройних сил, країни-члени ЄС могли брати участь [у військових] діях тільки в складі сил ООН та НАТО, які деякий час потому були направлені до регіону.
Уроки, отримані під час цих подій, пішли на користь. Так, у світлі Балканських воєн та конфліктів, що мали місце в Африці у 1990-х роках, була розроблена Європейська політика безпеки та оборони (ЄПБО), що є частиною СЗППБ.
У рамках ЄПБО збройні сили та поліцейські підрозділи можуть бути направлені в зони конфлікту для проведення гуманітарних операцій, підтримки миру, врегулювання криз та навіть миротворчих операцій. Воєнні дії здійснюються силами швидкого реагування ЄС, які є незалежними від НАТО, але мають доступ до ресурсів НАТО.
Перші місії в рамках ЄПБО відбулися у колишній Югославії - країні, де попередня кампанія ЄС закінчилась провалом. У січні 2003 р. поліцейська місія ЄС змінила поліцейський підрозділ ООН у Боснії та Герцеговині, а через три місяці потому збройні сили ЄС прийшли на зміну військам НАТО у колишній Югославській Республіці Македонії.
Кампанія з заборони протипіхотних мін.
У грудні 1997 р. у столиці Канади, м. Оттаві, 122 країни підписали Договір про заборону протипіхотних мін. Цей договір, який із 1 березня 1999 р. є імперативною нормою міжнародного права, забороняє використання, виробництво, передачу та зберігання протипіхотних мін.
Міжнародна кампанія з заборони протипіхотних мін сприяє зміцненню миру та стабільності в усьому світі, а також зменшенню кількості людських жертв у районах, що зазнали мінування. Європейський Союз, продовжуючи розглядати цей напрям діяльності як пріоритетний, тільки у 2000-2002 р. виділив на заходи в цій сфері 40 млн. євро.
Протягом багатьох років докладалися зусилля, спрямовані на раціоналізацію механізму
прийняття рішень у рамках СЗППБ. Однак для прийняття рішень з основних питань, як і раніше, необхідне одностайне голосування, що було зовсім не просто, коли до ЄС входило 15 країн-членів, і ще важче зараз, коли число країн-членів досягло 25. Незважаючи на свою прихильність до СЗППБ, урядам країн-членів іноді досить важко змінити свою національну політику заради єдності ЄС. Наскільки може бути важким цей процес, показали глибокі розбіжності, що виникли між державами-членами ЄС навесні 2003 р. з питання про санкціонування Радою безпеки ООН воєнних дій проти Іраку під проводом США.
У грудні 2003 р. на зустрічі глав держав та урядів лідери ЄС затвердили Європейську стратегію безпеки. Ця стратегія визнає, що громадяни в європейських та інших країнах світу зазнають потенційної загрози, причиною якої є тероризм, зброя масового ураження та незаконна імміграція. Кожний вид загрози вимагає адекватної реакції і, в багатьох випадках, міжнародного співробітництва.