- •Загальні правила виконання лабораторних робіт
- •Правила техніки безпеки
- •Перша допомога при нещасних випадках
- •Тема: класи неорганічних сполук
- •Оксиди.
- •Добування:
- •Хімічні властивості
- •Кислоти.
- •Добування:
- •Хімічні властивості
- •Основи.
- •Добування:
- •Хімічні властивості.
- •Амфоліти.
- •Добування:
- •Хімічні властивості.
- •Лабораторна робота № 1 Властивості основних класів неорганічних сполук.
- •Контрольні питання.
- •Тема: еквівалент та молярна маса еквіваленту
- •Лабораторна робота № 2. Визначення молярної маси еквіваленту металу (Mg, Al або Zn) методом витиснення Гідрогену.
- •Контрольні питання
- •Тема: будова атома. Періодичний закон і періодична система д.І.Менделєєва. І. Будова атома.
- •Іі. Періодичний закон та періодична система елементів д.І.Менделєєва.
- •Правило написання електронних формул *.
- •Практична робота № 3 Електронна будова атома та періодична система елементів.
- •Контрольні питання.
- •Тема: хімічний зв’язок і будова молекул.
- •Практичне заняття № 4 Хімічний зв’язок і будова молекул.
- •Результати оформлення роботи
- •Контрольні питання
- •Тема: хімічна термодинаміка та напрямок хімічних реакцій
- •Фактори, що визначають напрямок хімічних реакцій.
- •Лабораторна робота № 5 Визначення теплоти нейтралізації сильної кислоти сильною основою.
- •Контрольні питання
- •Тема: швидкість хімічних реакцій
- •Лабораторна робота № 6 Кінетика хімічних реакцій.
- •Контрольні питання.
- •Тема: Концентрації розчинів. Приготування розчинів.
- •Лабораторна робота № 7 Приготування розчинів.
- •Контрольні питання
- •Тема: замерзання і кипіння розчинів неелектролітів
- •Лабораторна робота № 8 Визначення молекулярної маси глюкози кріоскопічним методом.
- •Ход роботи.
- •Маса глюкози – m, г
- •Контрольні питання
- •Відповідь : 342 г/моль
- •Тема: електролітична дисоціація.
- •Лабораторна робота № 9 Властивості водних розчинів електролітів.
- •Контрольні питання
- •Тема: водневий показник середовища рН
- •Лабораторна робота № 10 вимірювання водневого показника середовища розчину нс1 електрохімічним методом.
- •Ход роботи.
- •Контрольні питання
- •Тема: гідроліз солей
- •Лабораторна робота № 11 Гідроліз водних розчинів солей.
- •Контрольні питання
- •Тема: малорозчинні електроліти. Добуток розчинності.
- •Лабораторна робота № 12 Добуток розчинності
- •Контрольні питання
- •Тема: колоідні розчини
- •Лабораторна робота № 13 Отримання та властивості колоїдних розчинів.
- •Контрольні питання.
- •Задачі.
- •Тема: окисно-відновні реакції.
- •Методи складання рівнянь реакцій окислювання-відновлення.
- •Лабораторна робота № 14 Окисно-відновні реакції.
- •Контрольні питання
- •Тема: гальванічні процеси.
- •Контрольні питання
- •Тема: електроліз.
- •Лабораторна робота № 16 Електроліз водних розчинів електролітів
- •Контрольні питання.
- •Тема: комплексні сполуки
- •Лабораторна робота № 17 Комплексні сполуки та їх властивості.
- •Контрольні питання
Методи складання рівнянь реакцій окислювання-відновлення.
В основному застосовують два методи упорядкування рівнянь окисно-відновних реакцій: метод електронного балансу та електронно-іонний метод.
Метод електронного балансу заснований на визначенні загального числа електронів, що переміщаються від відновника до окислювача. При упорядкуванні рівнянь окисно-відновних реакцій необхідно:
-
Скласти схему реакції.
-
Визначити, які з елементів змінюють ступень окислення і записати над відповідними символами в лівій і правій частинах схеми.
-
Скласти електронні рівняння для процесів окислення і для процесів відновлення елементів і за правилом найменшого кратного визначити коефіцієнти для відновника, окислювача і для продуктів їх перетворення, з огляду на те, що число електронів, що втрачається відновником повинно рівнятися числу електронів, що приєднує окислювач.
-
Коефіцієнти для інших речовин підбираються в останню чергу, починаючи з металів, металоїдів (крім гідрогену та оксигену), потім зрівнюємо число атомів гідрогену.
-
Перевірити вірність упорядкування рівнянь підрахунком числа атомів оксигену в обох його частинах.
-
Визначити, яка речовина є відновником, а яка – окислювачем. Наприклад, окислення сірководню перманганатом калію у кислому середовищі. Реакція йде за схемою:
H2S-2 + KMn+7O4 + Н2SO4 → S0 + Mn+2SO4 + K2SO4 + H2O
У цій реакції ступень окислення змінюється у сірки і мангану. Складаємо електронні рівняння для процесу окислення і процесу відновлення:
S-2 - 2ē = S0 5
Mn+7 + 5ē = Mn+2 2
Найменше кратне – 10.
Сірка – відновник, ступень окислення підвищився від –2 до 0.
Манган – окислювач, ступень окислювання знизиться від +7 до +2.
Коефіцієнти 5 і 2 переносимо в рівняння реакції:
5H2S + 2KMnO4 + Н2SO4 → 5S + 2MnSO4 + K2SO4 + H2O
калій і манган зрівняли. Підраховуємо кількість груп SO4-2. Їх три в правій частині, отже, і в лівій частині перед Н2SO4 треба підставити коефіцієнт 3:
5H2S + 2KMnO4 + 3Н2SO4 → 5S + 2MnSO4 + K2SO4 + H2O
Підраховуємо водневі атоми, їх 16 (10 в H2S і 6 в H2SО4). Отже і в правій частині повинно бути 16. Ставимо перед Н2О коефіцієнт 8:
5H2S + 2KMnO4 + 3Н2SO4 → 5S + 2MnSO4 + K2SO4 + 8H2O
Порівняємо баланс по кисневих атомах: у правій частині 20 і в лівій частині 20.
Електронно-іонний метод передбачає роздільне упорядкування іонних рівнянь для процесу окислення і процесу відновлення з наступним підсумовуванням їх у загальне рівняння. Для цього необхідно:
-
Скласти іонну схему реакції, користуючись загальними правилами упорядкування іонних рівнянь, тобто записати сильні електроліти у вигляді іонів, а неелектроліти – слабкі електроліти, гази, осади – у вигляді молекул.
-
Скласти електронно-іонне рівняння окремо для процесу окислення за такими правилами:
а) якщо продукт реакції містить менш оксигену, ніж вихідний продукт, то в кислому середовищі оксиген, що звільняється, зв’язується з Н+ іонами, у результаті чого утворюється вода; у нейтральній – оксиген, що звільняється, взаємодіє з водою, створюючи гідроксильні ОН- групи,
б) алгебраїчна сума зарядів зліва і справа від знака рівності повинна бути однаковою.
Складаємо розглянуте вище (по першому методу) рівняння окисно-відновної реакції цим методом. Запишемо іонну схему реакції:
H2S + MnO41 + H1 = S + Mn+2 + H2O
Визначимо відновник і окислювач, складемо рівняння для процесу окислення і відновлення окремо.
Реакція окислення:
H2S -2ē = S + 2Н+
Реакція відновлення:
MnO4-1 + 5ē+8H+ = Mn+2 + 4H2O
Запишемо обидва електронно-іонні рівняння одне під одним і визначаємо коефіцієнти для окислення і відновлення:
H2S -2ē = S + 2Н+ 5
MnO4-1 + 5ē+8H+ = Mn+2 + 4H2O 2
Тому що загальне число електронів прийнятих окислювачем, повинно дорівнювати загальному числу електронів, відданих відновником, помножуємо перше рівняння на 5, а друге – на 2. Це і є коефіцієнти окислювача і відновника. Сумуємо обидва рівняння з урахуванням електронного балансу:
5H2S + 2MnO41 + 16H1 = 5S + 2Mn+2 + 10Н1 + 8H2O
остаточний вид рівняння в іонному вигляді:
5H2S + 2MnO41 + 6H+ = 5S + 2Mn+2 + 8H2O
У нейтральному (і слабко лужному) середовищу:
SO3-2 +H2O - 2ē = SO4-2 + 2H+ 3
MnO4-1 + 2H2O + 3ē + 8H+ = MnO2 + 4OH- 2
2MnO4-1 + SO3-2 +2OH- = 2MnO4-2 + SO4-2 + H2O
У сильнолужному середовищі:
SO3-2 +2OН- - 2ē = SO4-2 + H2О 3
MnO4-1 + ē = MnO4-2 2
2MnO4-1 + SO3-2 +2OH- = 2MnO4-2 + SO4-2 + H2O
Таким чином, будь-яка окисно-відновна реакція є ілюстрацією основного закону діалектики єдності і боротьби протилежностей.