- •Загальні правила виконання лабораторних робіт
- •Правила техніки безпеки
- •Перша допомога при нещасних випадках
- •Тема: класи неорганічних сполук
- •Оксиди.
- •Добування:
- •Хімічні властивості
- •Кислоти.
- •Добування:
- •Хімічні властивості
- •Основи.
- •Добування:
- •Хімічні властивості.
- •Амфоліти.
- •Добування:
- •Хімічні властивості.
- •Лабораторна робота № 1 Властивості основних класів неорганічних сполук.
- •Контрольні питання.
- •Тема: еквівалент та молярна маса еквіваленту
- •Лабораторна робота № 2. Визначення молярної маси еквіваленту металу (Mg, Al або Zn) методом витиснення Гідрогену.
- •Контрольні питання
- •Тема: будова атома. Періодичний закон і періодична система д.І.Менделєєва. І. Будова атома.
- •Іі. Періодичний закон та періодична система елементів д.І.Менделєєва.
- •Правило написання електронних формул *.
- •Практична робота № 3 Електронна будова атома та періодична система елементів.
- •Контрольні питання.
- •Тема: хімічний зв’язок і будова молекул.
- •Практичне заняття № 4 Хімічний зв’язок і будова молекул.
- •Результати оформлення роботи
- •Контрольні питання
- •Тема: хімічна термодинаміка та напрямок хімічних реакцій
- •Фактори, що визначають напрямок хімічних реакцій.
- •Лабораторна робота № 5 Визначення теплоти нейтралізації сильної кислоти сильною основою.
- •Контрольні питання
- •Тема: швидкість хімічних реакцій
- •Лабораторна робота № 6 Кінетика хімічних реакцій.
- •Контрольні питання.
- •Тема: Концентрації розчинів. Приготування розчинів.
- •Лабораторна робота № 7 Приготування розчинів.
- •Контрольні питання
- •Тема: замерзання і кипіння розчинів неелектролітів
- •Лабораторна робота № 8 Визначення молекулярної маси глюкози кріоскопічним методом.
- •Ход роботи.
- •Маса глюкози – m, г
- •Контрольні питання
- •Відповідь : 342 г/моль
- •Тема: електролітична дисоціація.
- •Лабораторна робота № 9 Властивості водних розчинів електролітів.
- •Контрольні питання
- •Тема: водневий показник середовища рН
- •Лабораторна робота № 10 вимірювання водневого показника середовища розчину нс1 електрохімічним методом.
- •Ход роботи.
- •Контрольні питання
- •Тема: гідроліз солей
- •Лабораторна робота № 11 Гідроліз водних розчинів солей.
- •Контрольні питання
- •Тема: малорозчинні електроліти. Добуток розчинності.
- •Лабораторна робота № 12 Добуток розчинності
- •Контрольні питання
- •Тема: колоідні розчини
- •Лабораторна робота № 13 Отримання та властивості колоїдних розчинів.
- •Контрольні питання.
- •Задачі.
- •Тема: окисно-відновні реакції.
- •Методи складання рівнянь реакцій окислювання-відновлення.
- •Лабораторна робота № 14 Окисно-відновні реакції.
- •Контрольні питання
- •Тема: гальванічні процеси.
- •Контрольні питання
- •Тема: електроліз.
- •Лабораторна робота № 16 Електроліз водних розчинів електролітів
- •Контрольні питання.
- •Тема: комплексні сполуки
- •Лабораторна робота № 17 Комплексні сполуки та їх властивості.
- •Контрольні питання
Тема: хімічна термодинаміка та напрямок хімічних реакцій
Галузь термодинаміки, що вивчає енергетичні зміни в хімічних реакціях, називається хімічною термодинамікою.
При протіканні хімічних процесів мають місце глибокі якісні зміни в системі: рвуться хімічні зв’язки в вихідних речовинах, утворюються нові зв’язки в молекулах продуктів. Ці зміни супроводжуються поглинанням і виділенням енергії. В більшості випадків це теплова енергія.
Розділ термодинаміки, що вивчає теплові ефекти хімічних реакцій, називається термохімією.
Процеси, що відбуваються при постійному тиску, називають ізобарними, а при постійному об’ємі – ізохорними.
Термодинаміка розглядає загальні закономірності протікання хімічних реакцій. Кількісно вони можуть бути визначені такими термодинамічними характеристиками (термодинамічними функціями): внутрішня енергія системи (U), ентальпія (Н), ентропія (S) і ізобарний потенціал (вільна енергія Гібса – G ).
Внутрішня енергія речовини U – це сукупність всіх видів енергії частинок, що складають дану систему.
Відповідно до першого началу термодинаміки зміна внутрішньої системи визначається рівнянням:
ΔU = Q – A (1)
де: ΔU – зміна внутрішньої енергії системи;
Q – теплота, що поглинається (або виділяється системою);
А – робота, що виконується системою.
Хімічні реакції у більшості випадків протікають при постійному тиску (р = const). В цьому випадку зручно використовувати поняття ентальпія. В загальному вигляді її можна записати як :
Н = V + pV (2).
За умов, що термодинамічна система виконує роботу розширення, зміна ентальпії може бути записана як:
ΔH = ΔU + pΔV = ΔU + A (3),
де, pΔV – робота розширення даної системи (pΔV = А).
Порівнюючи рівняння (1) і (3) отримуємо:
ΔH = Qp , (4)
Де Qp – теплота, що поглинається системою при постійному тиску (на це вказує індекс р біля Q).
З точки зору термохімії теплота, що поглинається системою, відповідає ендотермічній реакції з тепловим ефектом – Q.
Звідси витікає важливий висновок: зміна ентальпії в хімічній реакції, що протікає при постійному тиску і температурі, дорівнює тепловому ефекту реакції, взятий з протилежним знаком. Тобто, для ендотермічних процесів ΔH > 0; для екзотермічних процесів ΔH < 0.
При розрахунках ентальпії реакцій можна застосувати два способи запису:
-
В термодинаміці, теплота, що виділяється системою, позначається знаком (-), що означає втрату енергії; теплота, що поглинається при реакції, позначається знаком (+): це означає зростання енергії системи.
Наприклад : С(т) + О2 (г) = СО2 (г) ΔH0 = - 393,81 кдж/моль
(реакція екзотермічна)
2С(т) + Н2 (г) = С2Н2 (г) ΔH0 = +226,75 кдж/моль
(реакція ендотермічна).
-
В термохімічних записах, теплота, що виділяється в реакції позначається знаком (+), а та, що поглинається – знаком (-).
Наприклад : С(т) + О2 (г) = СО2 (г) + 393,81 кдж/моль
(реакція екзотермічна)
2С(т) + Н2 (г) = С2Н2 (г) - 226,75 кдж/моль
(реакція ендотермічна).
В термічних рівняннях вказують модифікацію і фазовий стан реагуючих речовин: к – кристалічна; р – рідкий; г – газ; т – тверда; або С(ГРАФІТ), С (АЛМАЗ).
Всі термохімічні розрахунки роблять на основі законів:
-
Закон Лавуаз’є – Лапласа: теплота розкладу хімічної сполуки дорівнює теплоті її утворення, взята з протилежним знаком.
Наприклад: Н2О (Р) = Н2 (Г) + ½ О2 (Г) ΔН = + 285,84 кдж/моль
Н2 (Г) + ½ О2 (Г) = Н2О (Р) ΔН = - 285,84 кдж/моль
Отож, при розкладанні складної речовини на прості виділяється (або поглинається) стільки ж тепла, скільки поглиналося (або виділялося) при його утворенні з простих речовин.
Теплотою утворення (ентальпією утворення) даної сполуки називають тепловий ефект реакції утворення цієї сполуки з простих речовин, що взяті в найпоширенішому в стандартних умовах стані.
-
Закон Гесса: при постійній температурі та об’ємі тепловий ефект хімічного процесу не залежить від кількості його стадій, а визначається тільки початковим і кінцевим станами системи.
При термохімічних розрахунках часто користуються наслідком з закону Гесса:
“Тепловий ефект реакції (ΔQ х.р.) дорівнює сумі теплот утворення (ΔQ утв.) продуктів реакції мінус сума теплот утворення вхідних речовин” (з врахуванням коефіцієнтів перед формулами цих речовин в рівнянні реакції).
ΔQ х.р. = Σ ΔQ утворених продуктів – Σ ΔQ утворення вихідних речовин (5)
На основі закону Гесса та його наслідку можна розрахувати теплові ефекти багатьох реакцій, використовуючи дані теплових ефектів інших реакцій, які або більш доступні для точного вимірювання або в літературі є для них дані.
Слід звернути увагу й на те, що в термохімічних таблицях теплоти утворення простих речовин дорівнюють нулю. Треба відрізняти також теплоту утворення, тому що вона вища за молекулярну.