10. Основні функції макроекономіки

До основних функцій слід віднести:теоретико-пізнавальну(дослідження економ.системи та її агрегатів,побудова моделей цих процесів);виховну(виховання макроекономічного мислення);прогностичну(прогнозування розвитку економ.системи);практичну(розробку рекомендацій для держ.політики і створ.конкретних макроеконом.моделей);методологічну(макроекономіка як складова економ.теорії є теоретичним фундаментом для цілого ряду економ.наук і навчальних дисциплін);аналітичну(аналіз економ.явищ і процесів).

11. Недоходні фактори споживання та заощадження

Споживчі витрати,або споживання,-це витрати домашніх госп-в на придбання споживчих товарів і оплату послуг для задоволення особистих потреб.

Структура споживчих витрат різна у різних груп населення(харчування,непродовольчі товари,послуги тощо).Пріоритети у споживанні різні,але можливо виділити найбільш спільні групи витрат в залежності від їх бажаності для сім’ї:харчування,одяг,освіта,медичне обслуговування,транспорт.При цьому треба враховувати,що багато залежить від доходів сім’ї,платності або безплатності тих або інших послуг.

Заощадження–це та частка особистого безподаткового доходу,яка не споживається,тобто:З=БД–СВ.

Функція споживання є однією з найважливіших у макроекономіці.Вона показує співвідношення між споживчими витратами і безподатковим доходом як в статиці,так і в динаміці.

До недоходних факторів споживання і заощадження відносять:

Багатство.Під багатством розуміють як нерухоме майно(будинки,автомобілі,телевізори та інші предмети довгострокового користування),так і фінансові засоби(готівкові гроші,заощадження на рах.,акції,облігації,страхові поліси тощо),що їх має населення.Домашні госп-а заощаджують,утримуючись від споживання,щоб нагромаджувати багатство.За інших рівних умов,чим більше нагромаджено багатства,тим менші стимули до заощаджень; Податки. Відомо,що податки сплачуються частково за рах.споживання і частково за рах.заощадження.Зниження податків збільшує безподатковий доход і тому збільшує як споживання,так і заощадження.І навпаки; Рівень цін.Зростання цін скорочує споживання і заощадження і навпаки.Цей висновок має безпосереднє відношення до аналізу багатства як фактора споживання.Зміни рівня цін змінюють реальну вартість,або купівельну спроможність деяких видів багатства; Відрах.на соц.страхування.Збільшення цих відрах.призведе до скорочення поточного споживання і заощадження.Але треба врах.,що на рішення домашніх госп-в стосовно споживання і заощадження впливає діюча система соц.забезпечення.Чим краще соц.забезпечення,тим менші заощадження домашніх госп-в протягом трудового життя; Очікування.Очікування можуть бути пов'язані з майбутньою зміною цін,доходів,виникненням дефіциту тощо.Якщо ці очікування несприятливі,то домашні госп-а змушені робити закупки наперед,що у поточному році збільш.споживання та зменш.заощадження.Очікування приросту грошових доходів у майбутньому зумовлює збільш.поточних витрат; Споживча заборгованість.Якщо в попередній період заборгованість зросла,то в поточному періоді домашні госп-а будуть змушені зменш.споживання і заощадження,аби ліквідувати минулу заборгованість.І навпаки,коли споживча заборгованість зменшилася,то поточний рівень споживання і заощаджень може зрости(заборгованість за квартиру); Відсоткова ставка. Зміна ставки відсотка впливає на співвідношення між поточним і майбутнім споживанням і заощадженням.Коли відсоткова ставка зростає,поточне споживання зменшується,а заощадження зростають,що збільшить майбутнє споживання,забезпечене поточними заощадженнями.Таким чином,домашні госп-а заміщують частку споживання у поточному періоді збільшенням споживання у майбутньому.