1.Географічне положення херсонської області

Херсонська область в складі України утворилася в 1944 році, її площа дорівнює 28,5 тис. км . Населення - приблизно 1,27 млн. чоловік. Ця область ділиться на 20 районів і має приблизно 7 великих міст і 16 населених пунктів міського типу. Центр - Херсон. Основні міста: Херсон, Каховка, Берислав, Генічеськ, Нова Каховка, Цюрупиньск, Гола пристань. (Адміністративно територіальна карта міста Миколаїв. Додаток № 1)

Херсонська область розміщена в межах Причорноморської низовини. Поверхня рівнинна, злегка нахилена на південь. Висота рівнини над рівнем моря на півночі 100 м , а на півдні - до 5 м. В рельєфі виділяється долина Дніпра, ширина якої в деяких частинах доходить до 20 км. Вздовж побережжя Чорного моря тягнуться піщані острови, півострови, коси (о. Джарилгач, п-ов Ягорлицький Кут, Тендровська коса тощо), мілководні затоки Тендровський, Ягорлицький, Джарилгачський, а також Дніпро-Бугський лиман.

Основне населення - українці, їх налічується близька 77%. Росіян - 6%. Решта - інші нації. Середня густота " 50 чол/км. Міське населення 61% і становить приблизно 776 тис. чол. А сільське становить тільки 39% від всього населення області.

2.Особливості природних ресурсів, що мають вплив на розвиток туризму

Кліматичні ресурси Херсонської області помірно-континентальний, посушливий. Зима м'яка, малосніжна, часто бувають відлиги. Літо сухе і жарке, бувають суховії та пилові бурі. Середньорічні температури: літня +25,4° C, зимова -2,1° C. Максимальна річна температура 50° C, зимова -31,5° C. Тривалість безморозного періоду 179 днів на рік. Середньорічна кількість опадів становить від 320 мм до квітня 2000 мм.

Водні ресурси Херсонської області розташовани на півдні України в Причорноморській низині, степовій зоні, на нижній течії Дніпра. Омивається Чорним і Азовським морями, а також Сивашем (Гнилим морем) та Каховським водосховищем. Водні об’єкти Херсонської області займають 430,5 тис. га

Біотичні ресурси Території Херсонської області за ботанічним районуванням розташована в трьох ботаніко-географічних районах степової зони, а саме: в Правобережному Злаковому степу Лівобережному злаковому степу. За геоботанічним районуванням територія області відноситься до 9 геоботанічних районів смуги Типчаково-ковилових степів та смуги Полиново-Злакових

У зв'язку з різноманітністю природних умов території області тут зростає велика кількість видів рослин і грибів. Вищих судинних рослин (папоротеподібні, хвощеподібні плауноподібні голонасінні, покритонасінні) за попередніми даними відмічено близько 1500 видів, вищих несудинних (мохоподібних) - 120 видів, водоростей діатомових, жовто-зелених, харових, золотистих, динофітових, евгленових,червоних,зелених, а також синьо - зелених(прокаріотів) більше 500 видів, грибів близько 850 видів, в т.ч. 150 видів лишайників.

3.Особливості природно-антропогенних ресурсів, що мають вплив на розвиток туризму

Природно-заповідний фонд Херсонської області (*) представлений об’єктами загальнодержавного значення (серед них біосферні заповідники, національний природний парк, дендрологічний парк та різноманітні заказники) та місцевого значення (в тому числі: заказники, пам’ятки природи, пам’ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища).

Національний природний парк «Азово-Сивашский» Азово-Сиваський національний природний парк був створений в 1993 році на базі Азово-Сиваського заповідника. Парк розташований на заході Херсонської області на косі острова Бирючий і займає територію більше 57 тис. Га. Острів Бірючий сьогодні вже не є повноцінним островом в Азовському морі, він з'єднаний із сушею піщаної Федотової косою, а на території острова є кілька прісних озер - улюблені місця гніздування птахів.

Заповідник "Алешковские пески"

Алешковские пески - это самый крупный песчаный массив в Европе, который иногда не совсем корректно называют самой большой европейской пустыней. Песчаная арена около 15 км в диаметре (161 тыс. га) состоит из покрытых редкой растительностью барханов (кучугуров) высотой около 5 м. Название Алешковских песков происходит от старого названия расположенного неподалеку города Цюрупинск - Алешки. Полупустыня образовались в низовьях Днепра в XVIII-XIX вв. в результате массового бесконтрольного выпаса скота, уничтожившего скреплявшую пески растительность, а также вследствие почти полной вырубки леса. Все это время проводились работы по закреплению песков. Сейчас распространение пустыни остановлено с помощью крупных массивов соснового леса по всему периметру. В советские времена Алешковские пески использовались в качестве военного полигона для бомбометания. В связи с тем, что в песках осталось множество неразорвавшихся боеприпасов, формально доступ гражданских лиц на территорию запрещен, но практически препятствий к посещению нет. Заезжать удобнее всего из села Раденск. Рядом с селом Пролетарка обустроена удобная смотровая площадка, координаты которой указаны в выше.

Арабатская стрелка Крупнейшая в Украине песчаная коса, отделяющая черноморский залив Сиваш от Азовского моря. Образовалась в результате намывания песка 850 лет назад. Длина - около 115 км, ширина - от 270 м до 8 км. С континентальной стороны начинается от портового г. Геническ, у основания со стороны Крыма - руины турецкой Арабатской крепости (1651 г.), взятой русскими войсками в 1771 г. Является популярной и недорогой курортной зоной, функционирует около 100 здравниц. Вся восточная часть представляет собой сплошной песчаный пляж, западная - залив Сиваш с уникальными целебными грязями и солями. В р-не с. Счастливцево - термальный источник лечебной минеральной воды. Бетонная автодорога со стороны Геническа доходит только до с. Стрелковое, дальнейшее автомобильное движение по грунтовой дороге, прозванной "стиральной доской", сильно затруднено.