- •Підготовка до екзамену по «ісотрії україни»
- •1.Берестейська церковна унія та утвердження греко-католицької церкви
- •Утвердження греко-католицької церкви
- •2.Видатні політичні й військові діячі часів Визвольної війни
- •3.Виникнення Запорозької Січі. Боротьба з турками й турками
- •4.Виникнення козацтва.Заняття, побут, звичаї, військове мистецтво
- •5.Зовнішня та внутрішня політика Мазепи
- •6.Зовнішня політика України на сучасному етапі
- •7.В.Великий.Запровадження християнства
- •8.Галицько-Волинське князівство в 12-14ст.Данило Галицький
- •9.Гетьманування Кирила Розумовського
- •10.Голодомор 1932-1933 рр. В Україні та його наслідки
- •11.Горбачовська перебудова в 1985-1991 роках та її прояви на Україні
- •12.Грецькі колонії у Північному прчиноморї
- •13.Громадівський рух на Україні в другій половині 19ст. Українофіли
- •14.Громадянська війна на Україні
- •15.Діяльність українських політичних партій
- •16.Другий етап другої світової війни на Україні
- •17.Жовтневий переворот у Петрограді 1917р. Та його прояв на Україні
- •18.Занепад Київської Русі та причини її політичної роздробленості
- •19.Запорізька Січ у другій половині 17 ст
- •Запорозька січ у складі гетьманщини
- •Запорозька Січ під час Національно-визвольної війни
- •Участь запорожців у війнах проти польщі, османської імперії та кримського ханства
- •20.Запровадження антинародного колгоспного ладу в Україні
- •22.2 Період Визвольної війни українського народу проти Польщі
- •23.Індустріалізація України в 30-ті роки та її соціальні наслідки
- •[Ред.]Позитивні і негативні наслідки індустріалізації в Україні
- •[Ред.]Позитивні наслідки
- •[Ред.]Негативні наслідки індустріалізації
- •24.Київська Русь за часів Ярослава Мудрого
- •25.Кирило-Мефодіївське братство, його діяльність. Т. Г. Шевченко
- •27.Культура та вірування стародавніх людей
- •28.Культура Київської Русі
- •[Ред.]Прийняття християнства
- •29.Культура України в другій половині 17ст.
- •30.Культура, побут і вірування стародавніх словян
- •1.2 Громада
- •1.4 Суспільний лад
- •Глава 2
- •2.1 Етапи розвитку слов'янського язичництва
- •31. Ліквідація російським самодержавством автономного устрою України
- •32.Люблинська та Берестейська унії
- •34.Переяславська угода 1654р.Входження України у склад Московської держави
- •Переговори
- •[Ред.]Підготовка
- •[Ред.]Проведення
- •[Ред.]Наслідки
- •35.Перший етап другої світової війни на Україні
- •36.Північна війна й участь у ній українського народу. Полтавська битва
- •37.Поділ речі Посполитої Поділи Речі Посполитої [ред.]Перший поділ
- •[Ред.]Другий поділ
- •[Ред.]Третій поділ
- •38. Політичне становище гетьманщини після смерті богдана хмельницького
- •39.Політичне становище України у 1654-1657рр. Березневі статті
- •40.Початок визвольної війни українського народу проти Польщі під проводом Богдана Хмельницького
- •41.Початок зближення Литви і Польщі. Крувська унія
- •42.Правобережжя і Галичина у 18ст. Гайдаччина. Коліївщина
- •43.Причини та наслідки скасування Запорозької Січі
- •44.Проголошення Західноукраїнської Республіки
- •45.Проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року
- •Референдум
- •46.Родоплемінний лад та його особливості
- •47.Розвиток культури України у 20-х роках 20ст.
- •48.Розвиток промисловості України України у другій половині 19 ст.
- •49.Скасування кріпосного права.Реформи 60-70-х років 19 ст.
- •50.Чорнобильська катастрофа та її наслідки
- •51.Хрущовська реформаторська діяльність у другій половині 50-х на початку 60-х років
- •[Ред.]Лібералізація суспільно-політичного життя
- •53.Утворення Київської держави. Перші Київські князі
- •55.Український національний рух на західноукраїнських землях в 19 ст.
- •[Ред.]Громадська діяльність
- •[Ред.]Політична діяльність
- •[Ред.]«Нова ера»
- •[Ред.]Поширення
- •56.Українське суспільне життя у 20-х роках 20 ст. Політика «українізації»
- •[Ред.]Українізація робітництва, населення
- •57.Україна після скасування кріпосного права
- •57.Україна на шляху розбудови самостійної держави
- •58.Україна в роки першої російської революції 1905-1907 рр.
- •59.Україна в період першої світової війни Україна в роки Першої світової війни
- •60.Трипільська культура
- •Ранній етап
- •[Ред.]Середній етап
- •[Ред.]Пізній етап
- •61.Східні словяни на території України. Антське царство
- •62.Суспільно-політичний рух на західноукраїнських землях у 19 ст.
- •63.Сталінські репресії в Україні. Розстріляне відродження
- •[Ред.]Розгром троцькістської опозиції
- •[Ред.]Ліквідація куркульства як класу
- •[Ред.]Процес проти «Спілки Визволення України»
- •[Ред.]Боротьба зі «шкідництвом»
- •[Ред.]Літературні об'єднання
- •[Ред.]Новаторство
Підготовка до екзамену по «ісотрії україни»
1.Берестейська церковна унія та утвердження греко-католицької церкви
Бересте́йська у́нія (пол. Unia brzeska, англ. Union of Brześć, біл. Берасьцейская унія, рос. Брестская уния) — рішення Київської митрополіїРуської православної церкви на території Речі Посполитої розірвати стосунки з Константинопольським патріархатом та об'єднатися з Апостольською Столицею у 1596 р. за умов підлеглості православних Папі Римському, визнання основних католицьких догм і збереження православної обрядності. Унію (від лат. unio — союз) формально й офіційно проголошено на церковному соборі в Бересті 1596 року.
У 1590 році частина православних єпископів вступила в таємні переговори з польським королем Сигізмундом ІІІ, висловивши бажання приєднатися до католицької церкви. У 1595 році єпископи Луцький Кирило Терлецькийі Володимирський Іпатій Потій після видання королем універсалу, в якому він сповіщав про перехід православних єпископів до унії, вирушили доРиму, представили 33 статей Унії, скомпонованих на підставі умов Флорентійської Унії, 23 грудня 1595 в Римі. Святкове проголошення самої унії планувалося у жовтні 1596 в Бересті.
Уже 9 жовтня 1596 року король Сигізмунд ІІІ Ваза і київський митрополит Михайло Рогоза за дорученням Папи Климентія VIII скликали в Бересті вцеркві святого Миколая церковний собор для офіційного проголошення унії. Проте собор одразу розколовся на два окремі собори — православний і уніатський. Берестейська унія була заключена 15 грудня 1596р.
Головними діячами Берестейської унії були: Іпатій Потій і Кирило Терлецький. Від Унії під тиском князя Костянтина Острозькоговідступили єпископи Гедеон Балабан (львівський) і М. Копистенський (перемиський). Вони під проводом протосинкелаНикифора відбули окремий синод у Бересті. Висвячення православної ієрархії єрусалимським патріархом Теофаном 16 жовтня1620 створило дві митрополії, католицьку і православну, — і загострило боротьбу, кульмінаційним пунктом якої було вбивство архієпископа полоцького Йосафата Кунцевича.
На Закарпатті т. зв. Ужгородську Унію уклали в 1646 спершу 63 священики, а в 1652 прийняло її все західне Закарпаття. Перемиська єпархія прийняла Унію в 1692, Львівська — в 1700, Луцька — у 1702, Львівська Ставропіґія — лише в 1708. В1716—21 роках перейшла на Унію і Мармарощина.
Із самого початку частина православного духовенства відкинула унію. Уніатське ж — проголосивши унію, визнало владуримського папи, прийняло основні догмати католицької церкви, зберігши, проте, православні обряди та відправу церковнослов'янською мовою. Уніатським єпископам обіцяли сенаторські звання (ця обіцянка залишилася невиконаною), уніатське духовенство, як і католицьке, звільнялося від податків, уніатська шляхта одержала право обіймати державні посади нарівні з католицькою шляхтою, а уніати-міщани зрівнялися у правах з католицьким міщанством. Додатково польсько-шляхетський уряд вважав унію обов'язковою для всіх православних на території Речі Посполитої, з тим, що православна релігія опинилася поза законом.
Проти унії протестувала також значна частина православної шляхти, деякі магнати (князь Костянтин Острозький), частина духовенства (зокрема, Києво-Печерський архімандрит Никифор Тур, його наступник Єлисей Плетенецький та інші). Було видано ряд полемічних антиуніатських творів. Особливе місце серед них займали твори славетного українського письменника Івана Вишенського.
1620 року, за сприяння гетьмана Петра Сагайдачного, єрусалимським патріархом Теофаном було відновлено вищу ієрархію православної Київської митрополії та висвячено Митрополита Київського, Галицького та всієї Руси Іова Борецького.
Внаслідок опору українського і білоруського народів польсько-шляхетський уряд на початку 1630-х років змушений був видати «Статті для заспокоєння руського народу», які узаконювали легальне існування православної церкви. Проте ці «Статті» не припинили наступу католицизму та унії. Народна визвольна війна 1648—1654 років привела до цілковитої ліквідації унії наЛівобережжі.