52. Розкрийте роль і значення філософії для майбутнього людства

Філософія існує вже більше двох з половиною тисячоліть. Різноманіття тих ролей і образів, які вона брала за цей час вражає, але не руйнує ні єдності її сенсу, ні точності її задуму. Філософія - це особливий інтелектуальний проект, що іде своїми коренями в далеке минуле, напрочуд сучасний і принципово відкритий для майбутнього. Народження філософії назавжди змінило самої людини, його культуру та суспільство. Вона дала можливість людству відчути небачену раніше свободу - свободу думки. Вона ж поклала на людину небачену раніше відповідальність - відповідальність за дії, ініційовані вільної думкою. Не всі і не завжди прагнули долучитися до філософії як до проекту, як до особливого відношенню до світу і самому собі. Але ідея універсального розуму встановила нові відповідності між словами і вчинками, речами і думками.

У громадянському суспільстві не владні інстанції і управлінські структури, а широкі верстви освіченої громадськості здатні і повинні, не прикриваючись шорами вузької спеціалізації, захистити одну з головних своїх цінностей - філософію і науку. Тим більше що сьогодні захисту потребує не тільки саме знання, а й способи його отримання, розвитку та застосування. Атаки на методи філософії і науки та критерії достовірності ведуться з різними цілями. Підміна філософського та наукового знання всілякими паранаукові твердженнями таїть у собі загрозу не тільки для самої науки, але і для суспільства, в житті якого вона грає настільки значиму роль. Воістину, сон розуму породжує чудовиськ. Хтось видає за філософське і наукове знання ідеологічними спекуляціями в ім'я реалізації політичних цілей, хтось прагне до збагачення за рахунок невігластва і забобони інших, а хтось щиро вірить в розширення можливостей пізнання шляхом відмови від суворих принципів науковості.

Масова культура створює благодатний грунт для популярності паранаукових знань, їх витонченість і агресивність в апеляціях до громадської думки зростає, а в епоху соціальних трансформацій вироблений ними ефект подвоюється. Лише достатній рівень компетентності більшості громадян, цілком досяжний, але, на жаль, ще не досягнутий за допомогою освіти, здатний служити надійним противагою прагненню групи осіб представити як філософське і наукове знання те, що таким не є.

Сучасну цивілізацію часто називають техногенною. Колишні цивілізації народжували технічні пристосування, нині сама техніка творить цивілізацію, визначає логіку і темп її розвитку. Як би не називали сучасне суспільство: індустріальним, постіндустріальним, інформаційним, раціональним, в кожному разі його протиставляють раніше суспільству, званому традиційним. Якщо раніше суспільний розвиток багато в чому визначалося такими феноменами як демократія, диктатура, олігархія, лібералізм, комунізм, капіталізм, консерватизм, націоналізм і т.п., то сьогодні вони опинилися на другому плані, а на перший стрімко вийшла опозиція сучасності і традиціоналізму.

Перехід з традиційного (відсталого) суспільства в сучасне лежить через модернізацію. Модернізація передбачає радикальну зміну всіх сфер соціального життя, всіх політико-правових та економічних інститутів, технологій і способів управління. Але найбільш значущі зміни повинні відбутися з самою людиною, його внутрішнім світом: психологічна пристосовуваність до змін і сприйняття нового; раціональність мислення і віра в ефективність науки та медицини; здатність до вибору - прийняття самостійних рішень щодо власної долі; індивідуалізм; прагнення до самоствердження; честолюбство по відношенню до себе і своїм дітям; інтерес до політичних питань і високий ступінь самостійності у політичних пристрастях. Тут на допомогу людині в його прагненні бути вільним і відповідальним приходить філософія, яка втілює розумність як таку.